вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
14 січня 2026 рокуСправа № 912/3254/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" від 12.01.2026 про забезпечення позову у справі № 912/3254/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" (39530, Полтавська область, Полтавський район, с. Лип'янка)
до відповідача фізичної особи - підприємець Домбровської Аліни Леонідівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 66 000,00 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" з вимогами до фізичної особи - підприємця Домбровської Аліни Леонідівни про стягнення 66 000,00 грн попередньої оплати, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було досягнуто домовленість про поставку товарів, на виконання якої він здійснив попередню оплату за виставленим рахунком, однак відповідач свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі не виконав та сплачені кошти в сумі 66 000,00 грн не повернув.
Ухвалою від 12.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3254/25; постановив справу № 912/3254/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
12.01.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" від 12.01.2026 про забезпечення позову, якою просить:
"1. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Домбровська Аліна Леонідівна (ІПН НОМЕР_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть Фізичній особі-підприємцю Домбровська Аліна Леонідівна (ІПН НОМЕР_1 ) у межах суми позовних вимог на загальну суму 66 000,00 грн".
На обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, за таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Позивач посилається на практику Верховного Суду (зокрема, постанову від 06.10.2022 у справі № 905/446/22), стверджуючи, що у справах про стягнення коштів саме відповідач зобов'язаний доводити недоцільність або неспівмірність арешту, відповідач має спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках, зазначити про наявність у нього на рахунках достатньої кількості грошових коштів, про наявність майна тощо, що може свідчити про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Позивач також вказує на критичну поведінку боржника, яка свідчить про ризик невиконання рішення, а саме: відповідач отримав 100% передоплати, але не поставив товар; відповідач ігнорує вимоги про повернення грошей у позасудовому порядку; відповідач намагається виправдати утримання коштів власними односторонніми діями, що позивач трактує як непослідовність та недобросовісність.
На думку позивача, вищезазначені дії відповідача дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення або вчинятиме дії для приховування активів.
Позивач зауважує, що заявлений захід (арешт коштів) обмежений виключно сумою позовних вимог (66 000,00 грн), що відповідає принципу співмірності та не перешкоджає господарській діяльності відповідача понад межі спору.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном або грошовими коштами, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (іншого речового права) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
На підставі частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
У пунктах 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення коштів очевидною є можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном чи коштами, які знаходяться на його рахунках, що може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду. Тому вимога надання доказів щодо очевидних речей, таких як право відповідача в будь-який момент розпорядитися власним майном, є надмірною та свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Подібну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 907/523/25.
Також за правовим висновком, викладеним у пункті 24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23.
Як убачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, предметом спору є стягнення 66 000,00 грн попередньої оплати.
Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть фізичній особі - підприємцю Домбровській Аліні Леонідівні у межах суми позовних вимог на загальну суму 66 000,00 грн.
Накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення співвідноситься з предметом позову про стягнення грошових коштів. Крім того, існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення, що ненакладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення в розмірі 66 000 грн може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка".
Здійснивши оцінку адекватності обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти фізичної особи - підприємця Домбровської Аліни Леонідівни у межах суми стягнення в розмірі 66 000 грн, суд дійшов висновку, що запропонований захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні фізичної особи - підприємця Домбровської Аліни Леонідівни, а буде обмежено лише можливість розпоряджатись ними на час розгляду справи в суді.
З огляду на це, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу.
Згідно з частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
На підставі частини 1 статті 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 86, 136-140, 144, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" від 12.01.2026 про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать фізичній особі - підприємцю Домбровській Аліні Леонідівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть фізичній особі-підприємцю Домбровській Аліні Леонідівні (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми позовних вимог на загальну суму 66 000,00 грн.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лип'янка" (39530, Полтавська область, Полтавський район, с. Лип'янка, код ЄДРПОУ 32217731).
Боржник: фізична особа - підприємець Домбровська Аліна Леонідівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до виконання - відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 ГПК України).
Ухвала набрала законної сили з моменту її постановлення 14.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача, засобами поштового зв'язку відповідачу ( АДРЕСА_1 ).
Ухвалу підписано 14.01.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна