вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3438/25
за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області, м. Бориспіль Київської області в інтересах держави в особі
Бориспільської районної державної адміністрації Київської області,
м. Бориспіль Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-Бориспіль 2023»,
м. Бориспіль Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ
про витребування земельної ділянки,
суддя О.В. Конюх,
за участі представників:
від прокуратури: Білоконь І.А., службове посвідчення №069065 від 01.03.2023;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Власенко С.П., адвокат, ордер серії АІ №2048331 від 12.11.2025;
від третьої особи: не з'явились;
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2025 підготовче судове засідання відкладено на 12.01.2026.
08.01.2026 через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про залишення позову без руху.
Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Під час набуття права власності на неї не існувало жодних перепон чи будь-яких зареєстрованих обмежень/обтяжень.
Посилаючись на положення Закону України від 12.03.2025 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» відповідач твердить про необхідність внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Крім того, відповідач твердить, що прокурором неправильно визначено розмір судового збору, що перешкоджає розгляду даної справи по суті.
12.01.2026 на електронну пошту суду представник ДСПГ «Ліси України» подала клопотання №464/40.1.7-2026 про відкладення розгляду справи.
У підготовче судове засідання 12.01.2026 з'явився прокурор та представник відповідача. Позивач та третя особа не з'явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили.
Щодо поданого представником ДСГП «Ліси України» клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає таке.
Клопотання №464/40.1.7-2026 від 12.01.2025 подане за підписом Олійник А.В., яка на підтвердження доказів наявності у неї повноважень представляти інтереси ДСГП «Ліси України» надала наказ Філії «Столичний лісовий офіс» №2480-К від 16.10.2025 про прийняття Олійник А.В. на посаду начальника відділу юридичних та майнових питань, та довіреність №830 від 17.12.2025, якою Олійник А.В. надано право представляти ДСГП «Ліси України» в судах будь-якої інстанції.
По перше, учасником справи є ДСПГ «Ліси України», а не Філія «Столичний лісовий офіс», по друге на підставі довіреності виникають відносини представництва, і довіреність не підтверджує право особи представляти інтереси довірителя в порядку самопредставництва.
Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Позаяк справа не є малозначною та розглядається в порядку загального позовного провадження, представником третьої особи за довіреністю може бути виключно адвокат.
Суду не подано доказів того, що Олійник А.В. є адвокатом, а також не подано доказів наявності у вказаної особи права представляти ДСГП «Ліси України» в суді в порядку самопредставництва.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» від 08.01.2026 про залишення позову без руху, суд зазначає таке.
По-перше, чинний ГПК України не передбачає можливості залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, а передбачає можливість постановлення ухвали із зазначенням підстав для залишення позовної заяви без руху. Так, відповідно до частини 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
По-друге, твердження відповідача про невідповідність поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 162, 164 ГПК України матеріалами справи спростовується.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 164, 174, 238 ГПК України.
Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п'ята статті 390 ЦК України, в редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина шоста статті 164 ГПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 174 ГПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).
Касаційний суд вже вказував, що:
обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню;
у випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України не застосовуються;
питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2025 року в справі № 523/14914/24 (провадження № 61-8429св25)).
У позовній заяві, за якою відкрито провадження у справі №911/3438/25, прокурор твердить про недобросовісність відповідача при набутті у приватну власність спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення, та на підставі ст. 387 ЦК України просить суд витребувати вказану земельну ділянку від недобросовісного набувача у власність держави.
Оскільки, прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувача, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються.
При цьому, суд звертає увагу, що питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. Якщо суд на стадії ухвалення рішення дійде висновку, що відповідач у справі є добросовісним набувачем, то вказане є підставою для відмови у задоволенні позову, а не залишення позовної заяви без руху.
Аналогічна позиція викладена у постанові КЦС ВС від 01.12.2025 у справі №354/419/25.
Щодо твердження відповідача про наявність підстав для залишення позову без руху у зв'язку з недоплатою прокурором судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
При цьому, частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Звертаючись з даним позовом, прокурор визначив ціну позову згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Державного земельного кадастру, відповідно до якого вартість спірної земельної ділянки становить 441 288,33 грн. Відтак, прокурор, за платіжною інструкцією №3110 від 21.10.2025 сплатив судовий збір у розмірі 6 619,32 грн., що становить 1,5% від ціни позову.
Суд зазначає, що у випадку якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, суд не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху. У такому випадку суд здійснює розгляд справи по суті та встановлює ціну позову при розгляді справи і розподіляє судові витрати за результатами такого розгляду (зокрема стягнувши недоплачений судовий збір) (постанови КГС ВС від 20.03.2024 у справі №522/12598/22, від 11.04.2024 у справі №756/16117/21).
Крім того, згідно протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ "МПК-Бориспіль 2023" від 04.06.2025 земельну ділянку кадастровий номер 3220881301:01:001:0291 площею 0,236 га збори оцінили в 11800,00 грн.
З огляду на викладене, клопотання відповідача від 08.01.2026 про залишення позову без руху не належить до задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання ТОВ «МПК-Бориспіль 2023» від 08.01.2026 про залишення позову без руху залишити без задоволення.
2. Підготовче судове засідання відкласти на 26.01.2026 об 11:40. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).
3. Повідомити учасників справи про судове засідання.
4. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) а також за номером телефону (099) 385-76-80.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя О.В. Конюх