ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.01.2026Справа № 910/10856/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»
про стягнення 7374,69 грн,
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення 52 990,74 грн, з яких: 24 148,83 грн страхового відшкодування, 5804,81 грн інфляційних втрат, 21 171,35 грн пені та 1865,75 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог п. 5.3. Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020, та положень ст. 540 Цивільного кодексу України, не у повному обсязі здійснив виплату частки страхового відшкодування на користь позивача, у зв'язку із настанням ДТП за участі застрахованого у сторін транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10856/25, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
06.10.2025 до суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 7374,69 грн.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" не повинно було перераховувати Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" кошти страхового відшкодування у розмірі 7374,69 грн, оскільки відповідно до звіту № 211-25Д_SOS_-250916-322687 від 25.09.2025, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Парфенюк О.В. на замовлення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 747 461,82 грн, а тому транспортний засіб вважається фізично знищеним та сума страхового відшкодування становить 0,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/10856/25. Справу № 910/10856/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.12.2025.
В підготовче засідання 03.12.2025 ні представник позивача за первісним позовом, ні представник позивача за зустрічним позовом не з'явилися, заяв/клопотань не подавали. Відзиву від відповідача за зустрічним позовом до суду не надходило. Водночас, суд врахував, що у своєму зустрічному позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" просило розглянути справу за відсутності його представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 постановлено залишити первісний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення 52 990,74 грн без розгляду.
Відтак, надалі розглядаються лише вимоги зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 7374,69 грн.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а підстави для відкладення підготовчого засідання відсутні, суд, дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2026 про що постановлена відповідна ухвала від 03.12.2025.
В даній ухвалі, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд зазначив про необхідність надання усних пояснень представників сторін, у зв'язку з чим визнав обов'язковою їх явку у судове засідання. Крім того, суд звернув увагу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на наслідки неявки в судове засідання представника, що передбачені ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 отримано сторонами через систему Електронний суд 04.12.2025.
07.01.2026 від відповідача через систему Електронний Суд надійшли письмові пояснення у справі та два клопотання про зупинення провадження у даній справі до моменту отримання рецензії Фонду державного майна України на звіт №211-25Д SOS-250916-322687 від 25.09.2025 року про оцінку майна.
В судове засідання 12.01.2026 ні представник позивача, ні представник відповідача не з'явилися. Заяв, клопотань від представника позивача на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Водночас, відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
При цьому, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
Відповідно до частин першої - четвертої ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (ч.ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України).
У постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Так, суд зазначає, що позивач (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»), як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Так, суд враховує, що позивач у поданому до суду 06.10.2025 зустрічному позові просив розглянути справу за відсутності його представника.
Втім, як вже зазначалось, ухвалою від 03.12.2025 суд визнав явку представників сторін у судове засідання обов'язковою. Проте, вимоги суду позивачем не виконані. Клопотань про неможливість забезпечення явки, відкладення розгляду справи, тощо станом на день проведення судового засідання до суду не надходило.
При цьому, ухвалою суду від 03.12.2025 було попереджено позивача про наслідки неявки в судове засідання представника, що передбачені ч. 4 ст. 202 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зауважує, у разі відсутності у позивача або його представника наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання, що і мало місце у даній справі.
Таким чином, оскільки позивач належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки його представника та не подав до суду жодних заяв/клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або ж про відкладення розгляду справи, при тому, що явку його представника було визнано обов'язковою, суд дійшов висновку про наявність визначених п. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України підстав для залишення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 7374,69 грн, без розгляду.
У відповідності до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом враховуються положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якою врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
Враховуючи зазначене, згідно з приписами п. 4 ч. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір поверненню не підлягає.
Принагідно суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Оскільки позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 7374,69 грн. залишено без розгляду, судом клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі не розглядалось.
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Залишити позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 7374,69 грн. без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання 14.01.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т.Ю. Трофименко