ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.01.2026Справа № 910/10759/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 3 927,30 грн
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 3 927,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 05.09.2025 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10759/25, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
16.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну, а також клопотання про витребування доказів.
19.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, а також заява про неможливість надання витребуваних у позивача доказів.
Вказана заява мотивована тим, що фотографії пошкодження ущільнювача дверей чи лист станції технічного обслуговування про необхідність заміни ущільнювача дверей відсутні у позивача та фактично не можуть бути подані до суду.
22.09.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Інших заяв чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на них об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 24376735 від 11.02.2025, згідно з яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 .
25.04.2025 у м. Харкові по вул. Драгомирівській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля BMW X4, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .
У результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні пошкодження.
Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), складеного учасниками події на підставі ст. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особою чиї протиправні дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП, є ОСОБА_2 .
Згідно з умовами договору страхування № 24376735 від 11.02.2025 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП) (п.4.1.1 Договору страхування).
Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування та обрана Страховиком (п. 5.2 Договору страхування № 24376735 від 11.02.2025).
Відповідно до рахунку СТО ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС» № BL000038539 від 29.04.2025 вартість відновлювального ремонту а/м BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 69 714,96 грн.
Як вказує позивач, згідно з умовами договору страхування (п. 16.3.4 Договору страхування), ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило на рахунок страхувальника суму страхового відшкодування.
Зокрема, як підтверджується страховим актом № 2442881-1 від 26.05.2025 та платіжною інструкцією № 33280 від 26.05.2025, позивач сплатив страхувальнику 69 714,96 грн.
Крім того, як вказує позивач, відновлювальний ремонт транспортного засобу BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснювався на станції технічного обслуговування (СТО ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС», підтвердженням чого є Акт виконаних робіт № IN000024792 від 08.07.2025, яким визначено, що вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля, становить 69 714,99 грн.
Відповідно до інформації, отриманої з ЄЦБД МТСБУ, стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП, на момент настання страхової події була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 222957177 (надалі - Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн.
З метою досудового врегулювання 27.05.2025 ПрАТ «СК «ВУСО» направило на адресу Відповідача заяву про виплату страхового відшкодування за вих. № 3184/1/2025/ел/ТС.
18.08.2025 відповідачем було сплачено позивачу частину страхового відшкодування в сумі 65 787,66 грн, що підтверджується довідкою № 5273/2025/вих від 25.08.2025 про надходження коштів на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО».
За твердженням позивача, недоплата становить 3 927,30грн (69 714,96 грн страхове відшкодування - 65 787,66 грн виплата від відповідача ), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що:
- НАСК «ОРАНТА» не запрошували на огляд транспортного засобу, чим порушили право Страховика на об'єктивне розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків;
- НАСК "Оранта" було проведено страхове розслідування та виявлено, що в додатках до Заяви на виплату страхового відшкодування № 3184/1/2025/ел/ТС від 27.05.2025, яка була надана Позивачем, не містяться фотографій пошкодження ущільнювача двері, а в протоколі огляду, складеного спеціалістом ПРАТ «СК «ВУСО», також не зазначене дане ушкодження;
- у спеціалістів НАСК "Оранта" виникли сумніви щодо заміни ущільнювача задньої лівої двері та того, чи утворилося дане пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25.04.2025 за участю застрахованого в НАСК «ОРАНТА» транспортного засобу BMW X5, д.р.н. НОМЕР_4 , оскільки при розрахунку оціненої шкоди сертифікованою програмою AUDATEX, а саме при заміні задніх лівих дверей транспортного засобу BMW X4 у калькуляції не зазначається необхідність зміни ущільнювача дверей, тобто згідно з даною програмою методологія робіт не передбачає разом із заміною дверей зміну ущільнювача дверей.
Заперечуючи проти вказаних доводів відповідача, позивач вказує, що розмір шкоди розраховано відповідно до документів СТО, на якому проводився відновлювальний ремонт пошкодженого ТЗ. При цьому з розміром вирахуваного відповідачем збитку на підставі програми AUDATEX позивач не погоджується, оскільки дана система є інформативною для розрахунку, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Також, за твердженням позивача, підтвердженням проведення відновлювального ремонту транспортного засобу BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 , є акт виконаних робіт СТО ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС»(2) (ОФІЦІЙНИЙ ДИЛЕР BMW в Україні) № IN000024792 від 08.07.2025, в якому визначено, що вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля, становить 69 714,99 грн.
У свою чергу, огляд автомобіля проводився на СТО ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС», в акті огляду пошкодженого ТЗ вказано пошкодження (двері задні ліві, вм'ятина до силової розпорки з кількома ребрами загибу) і саме фахівцями СТО складено рахунок відповідно до даних інформаційного забезпечення від виробника КТЗ та включено в рахунок заміну ущільнювача при заміні дверей.
Розглянувши надані сторонами документи, оцінивши доводи позивача наведені у позові та заперечення відповідача, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
Як зазначено судом вище, відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 25.04.2025 подію ДТП зафіксовано в електронному вигляді, докази чого долучені до позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України № 3720-IХ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі у редакції, чинній з 01.01.2025) у разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров'ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції України спільно скласти для надання страховику (МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених МТСБУ. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції України про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Президії МТСБУ від 13.07.2017 № 403/2017 визначено, що з 01.10.2017 європротокол, оформлений в електронній формі, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред'явлених страховику у паперовій формі.
Наявне у матеріалах справи повідомлення про ДТП (електронний європротокол № C74D37B52697 від 25.04.2025) заповнений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено дату та час дорожньо-транспортної пригоди, координати ДТП, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені в електронному європротоколі. Крім того, у європротоколі міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства, суд приймає вищевказаний електронний європротокол як належний доказ настання 25.04.2025 ДТП за участю транспортних засобів BMW X4, д.н.з. НОМЕР_2 , та BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 .
Також суд зазначає, що відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
За змістом відомостей європротоколу від 25.04.2025 (що не заперечувалося обома учасниками справи) ДТП відбулася з вини водія автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 .
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України № 3720-IХ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.04.2025 цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 222957177, за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн (термін дії з 23.08.2024 по 22.08.2025).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно зі ст. 102 Закону України "Про страхування" здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Як вказано вище, 26.05.2025 позивачем сплачено страхувальнику 69 714,96 грн на підставі страхового акту № 2442881-1 від 26.05.2025 та платіжної інструкції № 33280 від 26.05.2025.
Крім того, вартість запасних частин та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля BMW X4, д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується актом виконаних робіт № IN000024792 від 08.07.2025.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті (ч. 2 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою, відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає:
1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту;
2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п'ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов'язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 № 910/5092/17.
Пунктом 77 частини першої ст. 1 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 №1909-IX визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 222957177 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, складає 160000,00 грн.
Як встановлено судом вище, відповідач сплатив на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 65 787,66 грн, при цьому заперечуючи проти виплати решти відшкодування в розмірі 3 927,30 грн відповідач вказує на те, що до заяви позивача про виплату страхового відшкодування не додано фотографій пошкодження ущільнювача двері, а у спеціалістів НАСК "Оранта" виникли сумніви, щодо необхідності заміни ущільнювача задньої лівої двері та того, чи утворилося дане пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Суд відхиляє заперечення відповідача, з огляду на таке.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Оцінка доказів відбувається з урахуванням стандартів вірогідності. Стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Так, в акті (протоколі) огляду ТЗ - заяві на виплату зафіксовані пошкодження задніх лівих дверей, вм'ятина до силової розпорки з кількома ребрами загину та в типі ремонтних робіт вказано - заміна, ремонт, фарбування.
При цьому судом взято до уваги, що сума необхідних робіт та деталей для ремонту визначена рахунок СТО ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС» № BL000038539 від 29.04.2025 та підтверджена актом виконаних робіт № IN000024792 від 08.07.2025, до вказаних робіт включено, зокрема, ущільнювач дверей.
Крім того, відповідно до п. 5.2 Договору страхування № 24376735 від 11.02.2025 кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування та обрана страховиком. При цьому ТОВ «БАВАРІЯ МОТОРС» є офіційним дилером транспортних засобів BMW в Україні.
Також під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів того, що визначений обсяг ремонтних робіт не відповідає характеру пошкоджень автомобіля (пошкодження задніх лівих дверей).
Окрім того, суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, згідно із якою розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Також у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 наведена правова позиція, згідно із якою визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17 вказано, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31, код 31650052) 3 927,30 грн (три тисячі дев'ятсот двадцять сім грн 30 коп.) страхового відшкодування, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.01.2026.
Суддя О.Г. Удалова