вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
14.01.2026м. ДніпроСправа № 904/5990/25
За позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ"
про стягнення боргу за договором підряду
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача неустойку за Договором від 28.03.2025 у сумі 609 722,96 грн., у тому числі пеню за порушення терміну початку виконання робіт 2-го етапу у сумі 241 348,67 грн.; пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі - 146 079,46 грн., штрафу - 222 294,83 грн. за прострочення термінів завершення будівництва понад тридцять днів.
Господарський суд Дніпропетровської області 27.10.2025 відкрив провадження у справі №904/5990/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
07.11.2025 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у справі № 904/5990/25, в якій останній просить стягнути з Відповідача: 142 903,82 грн. пені за порушення строків завершення будівництва, 222 294,83 грн. - штрафу за прострочення термінів завершення будівництва понад тридцять днів.
Відповідач подав заяву в якій зазначив, що заява про зменшення позовних вимог є заявою, якою представник одночасно змінив предмет та підставу позову. Станом на 11.11.2025 року судом не вирішено питання щодо прийняття або відмови у прийнятті заяви про зменшення позовних вимог, що є перешкодою, для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву. А тому просив суд продовжити строк для Відповідача на подачу відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 14.11.2025 прийнято до розгляду заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог у справі № 904/5990/25. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" строк для подачі відзиву.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 1.4. Договору роботи виконуються 2 етапами. Роботи за 1 етапом Договору підряду виконані вчасно, відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4), що підтверджується Актом від 03.05.2025 року №1 ПКД здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації за Договором. У вказаному Акті зазначено, що виконані роботи відповідають умовам Договору та прийняті замовником. Сторони одна до одної претензій не мають та роботи погоджені до оплати. На підставі п. 9.2 Договору Замовником 08.05.2025 провів попередню оплату (аванс) на суму 812 020,32 грн. За Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 27.05.2025 (за формою КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 1 від 27.05.2025 (за формою КБ-3) Підрядник здав, а Замовник прийняв будівельні роботи на загальну суму 1 140 916,80 грн. 06.06.2025 Замовник перерахував Підрядникові за виконані будівельні роботи на об'єкті у сумі 328 896,48 грн. Проте, у процесі виконання будівельних робіт за укладеними Договорами підряду, у Підрядника виникли обставини, що об'єктивно унеможливили належне та своєчасне виконання зобов'язань у строки, визначені Договором, про що Відповідач повідомив Позивачеві в листі від 07.07.2025 № 07/07/25-2 та просив продовжити терміни виконання робіт за договором підряду № 260/4Д від 28.03.2025 до 31.07.2025. Попри це, Позивач прийняв рішення про одностороннє розірвання договору підряду. За ініціативою Позивача за Договором підряду було складено Акт огляду будівельного майданчика від 09.07.2025, у зв'язку з тим, що Відповідач не виконав в повному обсязі будівельні роботи. Матеріалами справи підтверджується, що загалом Підрядником було виконано будівельні роботи на суму 1 254 134,40 грн. Отже, розмір пені за порушення терміну закінчення виконання робіт 2-го етапу, з урахуванням вартості виконаних робіт за період з 04.06.2025 по 18.07.2025, становить 87 062,58 грн. (3 175 640,40 грн. - 1 240 916,40 грн.= 1 934 724,00 грн. х 0.1 % х 45 днів) Щодо нарахування Позивачем штрафу 7%, то Позивач не врахував, що відповідно до п. 4 ст. 17 ЗУ "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" положення абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГПК в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні та не завершені на день набрання чинності цим Законом.
27.11.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Відповідач у своєму відзиві фактично не заперечує, що термін початку робіт ІІ етапу (будівельні роботи) за Договором встановлений Календарним графіком виконання робіт (додаток 4 до Договору) та становить 04.05.2025, а строк завершення будівництва за Договором - 03.06.2025. Календарний графік виконання робіт (Додаток 4) до Договору містить конкретний, вичерпний перелік робіт ІІ етапу (Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що повинні бути розпочаті з 04.05.2025. Прострочення з боку Відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, визначеному укладеним Договором, передбачені ІІ етапом виконання робіт Календарного графіку виконання робіт (додаток 4) підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 09.07.2025. Відповідно до змісту якого за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них станом на 09.07.2025 не розпочаті. Матеріальною підставою розірвання Договору є саме письмове повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку, яке направляється Замовником на адресу Підрядника, а не акт огляду будівельного майданчику.
26.11.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про розгляд справи у загальному позовному провадженні, мотивована тим, що зазначена справа не є малозначною, враховуючи предмет спору, його складність та значення для Відповідача. Предмет даного спору та розмір заявлених позовних вимог свідчать про значний вплив рішення суду на права та обов'язки Відповідача, у тому числі фінансові зобов'язання та інтереси. У справі наявна велика кількість доказів, які потребують ретельного дослідження у судовому засіданні, з наданням відповідачем пояснень та заперечень.
Розглянувши подану Відповідачем заяву про розгляд справи у загальному позовному провадженні та дослідивши матеріали справи, суд виходить з того, що за приписами ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст.12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до частин першої-третьої статті 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, ч. 7 ст. 250 ГПК України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Розглянувши доводи та мотиви Відповідача, які містяться у поданій заяві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд вважає, що останній не вказав достатньо обґрунтованих обставин відповідно до положень ст. 247 ГПК України та не підтвердив їх відповідними доказами, які б свідчили про дійсну доцільність та необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Також суд звертає увагу Відповідача, що спрощене позовне провадження не позбавляє можливості останнього подавати до суду заяви, клопотання та пояснення на підставі Господарського процесуального кодексу України та не позбавляє сторін можливості врегульовувати спір мирним шляхом.
З огляду на предмет та підстави позову, ціну позову, обсяг та характер доказів у справі, категорію та складність справи, суд не вважає, що її розгляд потребує загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
28.03.2025 ТОВ "ДСК Стандарт" (Підрядник, Відповідач) з Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник, Позивач) уклали договір підряду № 260/4Д (далі Договір), за п. 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до умов Договору:
2.1. Вартість робіт по договору складає: 3 175 644 грн. 25 коп., в тому числі ПДВ - 529 274 грн. 21 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
3.1. Строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).
3.2. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання договору підряду.
3.4 Після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника.
3.5. Підрядник передає замовнику (згідно з накладною):
по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (.pdf));
Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (.pdf), Microsoft office Word 2016 (.docs));
Позитивний експертний звіт.
Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов'язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації.
4.1. Замовник має право:
4.1. Відповідно до ст. 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов'язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:
а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;
б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника;
в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника;
г) систематичне порушення підрядником умов даного договору.
Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.
8.1. Замовник за актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
8.2. Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва", інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт.
8.4. Підрядник щомісячно до 10 числа наступного місяця зобов'язаний інформувати замовника, зокрема, про хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо).
13.3. За порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1.) Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо Підрядник не розпочав роботу протягом 30 календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово.
17.1. Строк дії Договору це час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов'язання відповідно до цього Договору.
17.2. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
18.6. Договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.
У Календарному графіку виконання робіт до Договору (додаток № 4 до Договору) Сторони узгодили етапи та строки виконання робіт.
18.04.2025 Підрядником та Замовником укладена додаткова угода №1 до Договору, якою сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 4,85 грн, у зв'язку з цим домовилися про внесення змін до пункту 2.1 розділу 2 договору та викласти його у наступній редакції:
"2.1.Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 18.04.2025 до договору № 260/4Д від 28.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток №5/1-5/8 до додаткової угоди №1 від 18.04.2025 до договору № 260/4Д від 28.03.2025), і складає: 3 175 640,40 грн, в тому числі ПДВ 529 273,40 грн та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта."
На виконання умов договору, Відповідач виконав, а Позивач прийняв роботи з розробки проектно-кошторисної документації (І-го етапу робіт), про що складений акт здачі-приймання № 1ПКД від 03.05.2025.
09.07.2025 Сторони склали акт огляду будівельного майданчика по об'єкту, яким встановлено, що станом на 09.07.2025 Підрядник будівельні роботи на об'єкті не розпочав, чим порушив строки початку робіт, визначених у календарному графіку виконання робіт (додаток 4) до Договору.
10.07.2025 Позивач на адресу Відповідача надіслав повідомлення № 14/22-771 про дострокове розірвання Договору, в односторонньому порядку, оскільки Підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчику від 09.07.2025.
Зазначене повідомлення Відповідач одержав 12.07.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
З посиланням на п. 13.5. Договору Позивач нарахував Відповідачеві пеню за порушення строків завершення будівництва в сумі 142 903,82 грн. за період з 04.06.2025 по 18.07.2025, штраф у розмірі 222 294,83 грн. за прострочення термінів завершення будівництва понад тридцять днів.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування в даній справі є невиконання Відповідачем умов Договору підряду, строк його дії, докази виконання робіт, наявність/відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.
Так, 28.03.2025 Сторони уклали Договір підряду № 260/4Д, за п. 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.
Згідно з п. 3.1. Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).
Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач частково виконав роботи за Договором, що підтверджується актом № 1ПКД від 03.05.2025 та актом № 1 від 27.05.2025, підписаними Сторонами та скріпленими печатками Сторін без зауважень та заперечень.
У п. 3.1. Договору Сторони погодили, що термін виконання робіт до 03.06.2025р. включно, тобто прострочення мало місце з 04.06.2025.
Доказів виконання робіт у повному обсязі та у строки визначені Сторонами в Календарному графіку, як і доказів внесення змін до спірного договору в частині строків виконання робіт матеріали справи не містять.
При цьому, Відповідач посилається на неможливість своєчасного виконання зобов'язань у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин. В обґрунтування зазначених тверджень посилається на повідомлення № 07/07/25-2 від 07.07.2025, направлене Позивачеві з метою продовження терміну виконання робіт до 31.07.2025.
Сторони у розділі 14 Договору погодили: Сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) зобов'язана:
не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу Сторону;
протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій Стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Проте, Відповідач докази на обґрунтування настання форс-мажорних обставин до матеріалів справи не додав (сертифікат виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою), додане до матеріалів справи повідомлення про настання форс-мажорних обставин датоване 07.07.2025, при цьому, Відповідач мав завершити роботи за Договором до 03.06.2025.
Крім того, Сторони в Договорі погодили (п.14.8), що Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
10.07.2025 Позивач на адресу Відповідача надіслав повідомлення № 14/22-775 про дострокове розірвання Договору, в односторонньому порядку, зазначене повідомлення Відповідач одержав 12.07.2025.
Відповідно до п. 4.1. Договору він вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника.
Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до п. 13.5 Договору за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1 % договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач, з посиланням на п. 13.5. Договору, нарахував Відповідачеві пеню за порушення строків завершення будівництва у сумі 142 903,82 грн. за період з 04.06.2025 по 18.07.2025. За порушення строків завершення будівництва за Договором понад 30 днів Позивач нарахував 222 294,83 грн. штрафу.
Щодо заперечень Відповідача з приводу нарахування штрафу, суд виходить з того, що такий штраф нарахований не на підставі положень абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, а на підставі пункту 13.5. Договору, який є обов'язковим для виконання обома Сторонами.
Відтак, враховуючи, що період прострочення завершення будівництва мав місце більше ніж тридцять днів, вимоги Позивача щодо стягнення штрафу, узгодженого Сторонами в пункті 13.5. спірного договору, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, додаткові угоди, акт приймання-передачі будівельного майданчика, повідомлення, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт), беручи до уваги відсутність доказів виконання Відповідачем зобов'язань у строки передбачені Договором, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 142 903,82 грн. пені та 222 294,83 грн. штрафу.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, до стягнення належить 142 903,82 грн. пені та 222 294,83 грн. штрафу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову, Позивач сплатив судовий збір 7 316,68 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 209 від 17.10.2025.
Відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи заяву про зменшення позовних вимог та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви Позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 382,38 грн (365 198,65*1,5% * коефіцієнт 0,8).
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, Позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 2 934,30 грн.
Судовий збір в розмірі 2 934,30 грн. може бути повернуто Позивачеві з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача, виходячи з положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до зазначеного порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК СТАНДАРТ" (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Пилипа Орлика, буд. 16, оф. 207, код 43237430) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) 142 903 грн. 82 коп. - пені, 222 294 грн. 83 коп. - штрафу, 4 382 грн. 38 коп. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков