пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
13 січня 2026 року Справа № 903/1005/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В, розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , м. Нововолинськ, Волинська обл.
про неплатоспроможність
В засіданні приймали участь:
від заявниці: н/з
від кредиторів: н/з
арбітражний керуючий: н/з
27.10.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Призначити керуючим реструктуризацією боргів просить арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Заява обґрунтована неможливістю здійснити погашення боргу перед 4-ма банківськими установами та 44-ма мікрофінансовими організаціями в загальній сумі 548429,65 грн.
Ухвалою суду від 31.10.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на 18 листопада 2025 року о 12:00 год. Зобов'язано ОСОБА_1 до 13.11.2025 подати суду належним чином засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржниці - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржниці, мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну. Призначено попереднє судове засідання на "13" січня 2026 р. о 10:30 год.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 18.11.2025.
Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника - по 18.12.2025.
На адресу суду надійшли заяви:
- ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» від 22.12.2025 з грошовими вимогами до боржника в сумі 10615,50 грн боргу, 4 844,80 витрат по сплаті судового збору, 6 000 грн витрат на правову допомогу;
- ТОВ “Ізі Кредит» від 29.12.2025 з грошовими вимогами до боржника в сумі 6 060 грн боргу, 6 056 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалами суду від 23.12.2025, 07.01.2026 заяви ТОВ “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп», ТОВ “Ізі Кредит» про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду. Розгляд заяв призначено у судовому засіданні на 13.01.2026 о 10:30 год. Зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника Белінську Н.О. до 06.01.2026 подати суду пояснення по суті заяви.
30.12.2025, 09.01.2026 надійшли повідомлення керуючої реструктуризацією боргів боржника Белінської Н.О. про визнання заявлених грошових вимог ТОВ «Ізі Кредит» повністю в сумі 6060 грн, ТОВ “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» повністю в сумі 16 615,50 грн.
Учасники правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, господарський суд -
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 6 ст. 119 КУзПБ визначено, що з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 18.11.2025.
Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника - по 18.12.2025.
На адресу суду надійшли заяви:
- ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» від 22.12.2025 з грошовими вимогами до боржника в сумі 10615,50 грн боргу, 4 844,80 витрат по сплаті судового збору, 6 000 грн витрат на правову допомогу;
- ТОВ “Ізі Кредит» від 29.12.2025 з грошовими вимогами до боржника в сумі 6 060 грн боргу, 6 056 грн витрат по сплаті судового збору.
Частиною 1 статті 122 КУзПБ встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частино 5 ст. 45 КУзПБ визначено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Згідно з ч.6 ст. 45 КУзПБ кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1-2 ст.207 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.
Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Аналогічна норма міститься у ч.2 ст. 29 Закону України “Про платіжні послуги».
Таким чином, ДКБО відповідно до ст.6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ч.2 ст.29 Закону України “Про платіжні послуги» є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши Заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Згідно ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 в справі № 910/10254/18, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Згідно з статтею 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
У заяві від 22.12.2025 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» просить визнати його грошові вимоги до боржниця в сумі 4500 заборгованості за тілом кредиту, 6115,50 грн заборгованості за відсотками, 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору.
10.01.2025 між ТОВ «ФК «Кіф» та боржником було укладено договір про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 5944289, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Боржниця здійснила дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої підлягала виплата грошових коштів.
Таким чином, договір підписано сторонами в електронному вигляді відповідно до Закону України “Про електронну комерцію» із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов договору Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума Кредиту складає - 4500 гривень. Тип Кредиту - Кредит. Строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості Кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом - «Графік платежів»), що є Додатком №1 до цього Договору (п. 3). Згідно з п. 3.6. Кредитного договору, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (3969(загальні витрати) грн. / 4500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день. Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводилась шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки. За умовами п.4.2. Кредитного договору, клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 10.04.2025 (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів.
На підставі п. 4.2. Додаткового договору № 5944289080225 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №5944289 від 08.02.2025 були внесені зміни, а саме: Клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 09.05.2025 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів. Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 09.05.2025, але у будь якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов'язань за цим Договором.
На підставі п. 4.2. Додатковий договір № 5944289140325 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №5944289 від 10.01.2025 були внесені зміни, а саме: Клієнт зобов'язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 12.06.2025 (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів. Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 12.06.2025, але у будь якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов'язань за цим Договором.
Кредитні кошти в сумі 4 500 грн перераховані на вказану в анкеті боржницею платіжну карту, що підтверджується листом щодо здійснення переказу грошових коштів.
Заборгованість перед ТОВ «ФК «Кіф» визнана боржницею та включена до конкретизованого списку кредиторів, доданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
02.07.2025 між ТОВ «ФК «Кіф» та ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» укладено договір факторингу № 02072025, відповідно до якого первісний кредитор відступив своє право вимоги за Кредитним договором новому кредитору.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу за цим договором Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.. За умовами п.2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги.
Набуття прав вимоги за Кредитним договором за ТОВ «ФК'Ел.Ен.Груп» підтверджується договором факторингу з додатками; актом прийому-передачі Реєстру прав вимог; платіжною інструкцією щодо оплати за Договором факторингу.
Згідно Реєстру прав вимог №1 від 02.07.2025 року до Договору факторингу № 02072025 від « 02» липня 2025 року, Кредитор набув право грошової вимоги до Боржника в загальній сумі 10 615,50 грн 4 500,00 грн - сума заборгованості за тілом 6 115,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 року вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до положень статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказів оплати боржницею заборгованості в сумі 10 615,50 грн 4 500,00 грн -заборгованості за тілом 6 115,50 грн - заборгованості за відсотками відсутні, у зв'язку з чим в порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позичальник свої зобов'язання не виконав.
Крім того, у заяві від 22.12.2025 з грошовими вимогами до боржниці Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК «Ел.Ен.Груп" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 6 000 грн витрат на правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
18.11.2025 між ТОВ “ ФК «Ел.Ен.Груп » (клієнт) та адвокатом Калачиком В.В. укладено договір №82025 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт - сплатити винагороду, відповідно до акту наданих послуг (п. 1.1). Договір набирає чинності з 18.11.2025 та діє до 18.11.2026 (п. 2.1). Клієнт сплачує адвокату винагороду, розраховану у відповідному акту наданих послуг (п. 4.1).
Сторонами 22.12.2025 підписано акт про надання правничої допомоги, згідно якого адвокатом надано, а клієнтом отримано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 у справі №903/1005/25. Загальна вартість наданих послуг становить 6000 грн.
Частини перша, друга та третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, для розподілу витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою і, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Враховуючи вищевикладене, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об'ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, беручи до уваги об'єм наданих правових послуг, дійшов висновку, що нараховані кредитором 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з наданими адвокатом послугами.
З огляду на викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ “ФК «Ел.Ен.Груп» становить 10 615,50 грн (4 500 грн тіло кредиту, 6 115,50 грн відсотки), є обґрунтованими вимогами, боржником не оспорюються, визнані керуючим реструктуризацією боргів боржника, підтверджені матеріалами справи, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги, в сумі 10 844,80 грн - до першої черги задоволення, як судові витрати (4 844,80 грн судовий збір, 6 000 грн витрати на професійну правничу допомогу).
У заяві АТ «Ізі Кредит» від 15.12.2025 просить визнати його кредиторські вимоги до боржника в сумі 6 060 грн, з яких 4 823,20 грн тіло кредиту, 1 236,80 грн відсотки. Крім того просить визнати грошові вимоги в сумі 6 056 грн судового збору.
28.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» (кредитодавець) та боржницею укладено кредитний договір № 391118, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 5 000 грн на погоджений сторонами строк, а позичальник - повертає кредит та сплачує проценти за користування кредитом (п. 1.1). Строк кредиту - 12 періодів, кожен з яких визначається як 7 календарних місяців (п. 1.6). загальна вартість кредиту на дату кладення договору становить 8 112 грн та складається із загального розміру кредиту (5000 грн) та загальних витрат за кредитом (3 112 грн)(п. 1.9). Денна процентна ставка за кредитом становить 0,74% (п. 2.1).
Додатком №1 до договору визначено графік платіжеів.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 року вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.
ТОВ “Ізі Кредит» свої зобов'язання за договором виконало та на надало боржниці грошові кошти у сумі 5 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.02.2025.
Боржниця свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів виконала частково, у зв'язку з чим її заборгованість становить 6 060 грн (4 823,20 грн тіло кредиту, 1 236,80 грн відсотки), що є обґрунтованими вимогами, боржником не оспорюються, визнані керуючим реструктуризацією боргів боржника, підтверджені матеріалами справи, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до другої черги, а в сумі 6056 грн - до першої черги задоволення, як судові витрати.
Судом враховано, що заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», ТОВ «Ізі Кредит» з грошовими вимогами до боржника надійшла на адресу суду 22.12.2025, 29.12.2025, тобто з пропуском встановленого 30-денного строку (до 18.12.2025), у зв'язку з чим заявлені грошові вимоги кредиторів підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів без вирішального голосу на зборах кредиторів.
Згідно зі ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 від 22.12.2025 задовольнити.
2. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 в сумі 10 844,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судові витрати), в сумі 10 615,50 грн - другої черги (без вирішального голосу на зборах кредиторів).
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізі Кредит» про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 від 15.12.2025 задовольнити.
5. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізі Кредит» про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 6 056 грн - з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 6 060 грн - другої черги (без вирішального голосу на зборах кредиторів).
6. Керуючому реструктуризацією боргів боржника арбітражному керуючому Белінській Наталії Олександрівні провести збори кредиторів в порядку ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі відбудеться 18 лютого 2026 року о 10:30 год.
8. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов'язковою.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України Ухвала суду підписана 13.01.2026.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк