вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2025 р. Справа№ 925/246/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 09.12.2025,
розглянувши апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 про задоволення заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення
у справі №925/246/24 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Гельмязівської сільської ради
про стягнення 574 418,78 грн, -
Короткий зміст і підстави заяви про зміну порядку виконання рішення суду
01.09.2025 до Господарського суду Черкаської області від ОСОБА_1 надійшла заява, сформована 29.08.2025 у підсистемі «Електронний суд», про встановлення/зміну порядку виконання рішення суду, в якій заявниця просить змінити/встановити порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2024 року у справі №925/246/24 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року шляхом стягнення присуджених грошових коштів з рахунків не Гельмязівської сільської ради, а Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради (19715, Україна, Черкаська область, Золотоніський район, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 04410433).
В обґрунтування вказаної заяви заявниця зазначила, що у визначеного судом і належного відповідача у спірних відносинах, Гельмязівської сільської ради, відсутні рахунки, з яких можливе стягнення боргу, що присуджений судом на користь позивача. Заявниця вказала, що листом від 07.08.2025 №01.5-04-06/815 Золотоніське УДКСУ повернуло накази Господарського суду Черкаської області без виконання. Стягувачку цим листом повідомлено про те, що Казначейство вживало заходів для виконання рішення суду - зверталось до Гельмязівської сільської ради та Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради у зв'язку з тим, що боржник - Гельмязівська сільська рада не має казначейських рахунків. При цьому Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради повідомив, що він є окремою юридичною особою і рішення суду виконати не може.
Зазначене, як стверджує ОСОБА_1 , свідчить про неможливість виконання рішення суду без зміни порядку його виконання.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволено.
Встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у справі №925/246/24 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025, якими присуджено до стягнення з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 574 418,78 грн за виконані роботи за правовідносинами підряду щодо розробки проектів землеустрою, 9 087,36 грн на відшкодування витрат на оплату експертизи, 6 893,02 грн на відшкодування сплаченого судового збору та 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді, шляхом стягнення вказаних грошових коштів з місцевого бюджету з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Ухвала суду мотивована тим, що відсутність у Гельмязівської сільської ради відкритих рахунків в органах Держказначейства унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення з даного відповідача коштів. У спірних відносинах позивача із Гельмязівською сільською радою стягненню підлягають саме кошти місцевого бюджету через їх безпосереднє стягнення органами Держказначейства і суд вирішив встановити лише новий спосіб (порядок) виконання рішення - за рахунок стягнення цих коштів з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Гельмязівська сільська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 та відмовити повністю в задоволенні заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення
Узагальнені доводи апеляційної скарги Гельмязівської сільської ради зводяться до того, що суд першої інстанції під час постановлення ухвали не з'ясував обставини, що мали значення для правильного вирішення питання, та порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що в своїй сукупності є підставою для її скасування згідно з пунктом 1 та пунктом 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а також вирішив питання про стягнення коштів із самостійної юридичної особи - Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради, який не був залучений та навіть не повідомлений про вирішення такого питання.
Гельмязівська сільська рада наголошує, що позивачем у даній справі був пред'явлений позов до неналежного відповідача, та у його задоволенні слід було відмовити, але і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції задовольнили позовні вимоги ОСОБА_1 .. За результатами розгляду справи №925/246/24 за позовом, пред'явленим не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою (тобто до неналежного відповідача), були задоволені позовні вимоги саме за рахунок Гельмязівської сільської ради (код в ЄДРПОУ 26358880). У зв'язку і цим і склалася дана ситуація, за якої на даний час судові рішення не можуть бути виконані виключно з причин помилкових процесуальних дій самої позивачки, яка пред'явила позовні вимоги до юридичної особи, за рахунок якої неможливо задовольнити позовні вимоги та виконати судові рішення.
Звернення до суду із заявою про заміну порядку виконання рішення суду, яка була задоволена судом ухвалою від 11.09.2025, Гельмязівська сільська рада розцінює виключно як легалізовану судом спробу позивачки в незаконний спосіб домогтися перегляду та зміни по суті судових рішень, що набрали законної сили, що є недопустимим з огляду на норми Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з викладеним у задоволенні такої заяви позивачки про зміну порядку виконання судового рішення мало бути відмовлено.
З огляду на відсутність у боржника за виконавчими документами - Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача - ОСОБА_1 , та у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», подальше виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 11.08.2024 у справі №925/246/24 та від 17.03.2025 у справі №925/246/24 повинно було здійснюватися за рахунок звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, зокрема, на незайняті будівлями і спорудами земельні ділянки, а не у непередбачений нормами чинного законодавства спосіб - шляхом залучення на стадії виконавчого провадження нового відповідача в особі Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради та здійснення стягнення за його рахунок без відома останнього.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
10.10.2025 від позивачки до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві позивачка наголосила на такому:
- позивач надав суду докази, що листом від 07.08.2025 №01.5-04-06/815 (а.с. 187, том 2) Золотоніське УДКСУ повернули обидва накази Господарського суду Черкаської області у даній справі без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника відкритих рахунків у органах Казначейства. Саме ця обставина відсутності у Гельмязівської ради відкритих рахунків в органах Держказначейства унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення з даного відповідача грошових коштів;
- функції розпорядника бюджетних коштів покладено на Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, у якої є рахунки для розпорядження коштами територіальної громади. За даними ресурсу https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради (код 04410433) є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, який веде Державна казначейська служба України;
- апелянт не заперечує факту відсутності у нього бюджетних рахунків, а достеменним доказом цьому є квитанція про сплату судового збору, додана до апеляційної скарги, де платником виступає саме Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради. Позивач, у зв'язку з відсутністю в нього рахунків, не спроможний оплачувати судові витрати. Це ще раз підтверджує, що розпорядником бюджету територіальної громади є саме Виконавчий комітет. Тому без зміни порядку виконання рішення суду фактично неможливо його виконати у спосіб, передбачений самим судовим рішенням - стягнення грошових коштів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/246/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 залишено без руху апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 №925/246/24 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 №925/246/24 заяву представника Гельмязівської сільської ради про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено. В судових засіданнях в режимі відеоконференції братиме участь представник Гельмязівської сільської ради - Сизько Д.Б. (ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 №925/246/24 заяву представника Окрепки Анни Ігорівни про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено. В судових засіданнях в режимі відеоконференції братиме участь представник ОСОБА_1 - Олененко О.В. (ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
28.10.2025 суддями Північного апеляційного господарського суду Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. заявлено про самовідвід у справі №925/246/24, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу даної справи не було враховано спеціалізацію суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі №925/246/24 заяву про самовідвід суддів Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А. від розгляду апеляційної скарги Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 задоволено. Матеріали справи №925/246/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Мальченко А.О., розгляд апеляційної скарги Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 призначити на 09.12.2025 о 12 год. 00 хв. у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 09.12.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка учасників судового процесу
У судове засідання в режимі відеоконференції 09.12.2025 з'явився представник позивачки.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги, а саме довідка про доставку ухвали суду від 04.11.2025 до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Представник позивачки у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у справі №925/246/24 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 574 418,78 грн за виконані роботи за правовідносинами підряду між сторонами щодо розробки проектів землеустрою, 9 087,36 грн на відшкодування витрат на оплату експертизи, 6 893,02 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.01.2025 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у даній справі залишив без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2025 року присуджено до стягнення з Гельмязівської сільської ради на користь ОСОБА_1 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у Північному апеляційному господарському суді.
На виконання рішення та додаткової постанови Господарським судом Черкаської області видано накази від 11.08.2024 та 17.03.2025 відповідно.
Листом від 07.08.2025 №01.5-04-06/815 Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повернуло накази Господарського суду Черкаської області №925/246/24 без виконання. Позивачку цим листом було повідомлено, що Казначейство вживало заходів для виконання рішення суду - зверталось до Гельмязівської сільської ради та Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради у зв'язку з тим, що боржник - Гельмязівська сільська рада не має казначейських рахунків. При цьому Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради повідомив, що він є окремою юридичною особою і рішення суду виконати не може.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 та додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі №925/246/24 станом на дату подання позивачкою заяви про зміну порядку їх виконання не виконані.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі, Порядок №845).
Згідно з пунктом 2 Порядку №845:
- безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Пунктом 3, 4 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За приписами пунктів 16-21 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
1-1) для компенсації судового збору за рахунок держави у разі звільнення від його сплати у визначених законом випадках;
2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.
У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.
У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету «Інші надходження».
Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.
За змістом пункту 6 Порядку №845 стягувач безпосередньо звертається до органу Казначейства і подає заяву згідно з вимогами Порядку №845.
Згідно з пунктом 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Матеріалами справи підтверджується, що листом від 07.08.2025 № 01.5-04-06/815 (а.с. 187, том 2) Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області повернули обидва накази Господарського суду Черкаської області без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника відкритих рахунків у органах Казначейства.
Саме ця обставина відсутності у Гельмязівської ради відкритих рахунків в органах Держказначейства унеможливлює виконання судового рішення в частині стягнення з даного відповідача коштів.
При цьому місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача про пред'явлення позивачкою у даній справі позову до неналежного відповідача, оскільки дане питання після прийняття рішення у справі та залишення його без змін судом апеляційної інстанції не підлягає переоцінці на стадії розгляду заяви позивача в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Сторонами не заперечується, що функції розпорядника бюджетних коштів покладено на Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради, у якої є рахунки для розпорядження коштами територіальної громади.
За даними ресурсу https://www.treasury.gov.ua/unifie-register-search Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради (код 04410433) є розпорядником та одержувачем бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, який веде Державна казначейська служба України.
Суд не погоджується із запереченнями відповідача, що у випадку відсутності коштів у боржника може і має бути проведено звернення стягнення на його майно за процедурами Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у спірному випадку позивачка доводить не відсутність у відповідача коштів, а відсутність взагалі банківських/казначейських рахунків у цього боржника, що підтверджено у листі Золотоніського управління Державної казначейської служби України Черкаської області.
Судові рішення у даній справі та видані на їх підставі накази передбачають стягнення саме коштів із особи, яка потенційно за законом є або може бути розпорядником та отримувачем бюджетних коштів. Тому стягнення спірних коштів проводиться у такому випадку виключно органами Держказначейства безпосередньо та виключно за рахунок коштів боржника, а не органами державної виконавчої служби у примусовому порядку та із застосуванням всіх механізмів щодо іншого майна боржника за правилами Закону України «Про виконавче провадження».
У свою чергу те, що позивачка першочергово звернулася за примусовим стягненням на підставі наказів у даній справі до органу ДВС, не перешкоджає її праву звернутися безпосередньо до органів Держказначейства.
Тому, з урахуванням визначеного, позивачка вправі домагатися подальшого виконання судових рішень у справі саме шляхом стягнення бюджетних коштів з їх розпорядника, а не через подальше звернення стягнення на майно боржника за правилами Закону України «Про виконавче провадження».
Стаття 331 Господарського процесуального кодексу України дозволяє встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення, а тому позивач вправі отримати задоволення своїх вимог за рахунок стягнення спірних коштів з місцевого бюджету вже з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Суд при цьому враховує, що за змістом частини 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях (частина 3 статті 12 вказаного Закону).
За змістом статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноваження сільського, селищного, міського голови віднесено, зокрема, забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету. Голова міської, сільської, селищної ради також є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Достовірно знаючи про несплачений борг за рішеннями судів у справі №925/246/24 та відсутність рахунків у держказначействі для виконання рішення, Гельмязівська сільська рада, у свою чергу, не вжила жодних заходів з метою фактичного виконання судового рішення, порушуючи права позивача.
У даному випадку те, що Гельмязівська сільська рада та Виконавчий комітет Гельмязівської сільської ради з точки зору законодавства є окремими та самостійними юридичними особами з окремими кодами ЄДРПОУ, не є обставиною, що унеможливлює застосування статті 331 Господарського процесуального кодексу України до спірних відносин з визначення способу та порядку виконання рішення суду.
Сільська рада створює свій виконавчий орган - виконавчий комітет, якого наділила правом розпорядника і одержувача коштів місцевого бюджету. Ці кошти витрачаються у відповідності з рішеннями ради, тому у даному конкретному випадку суд може вирішити спірне питання через стягнення коштів з рахунків розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
Гельмязівська сільська рада та її виконавчий комітет з юридичної точки зору не можуть володіти власними і окремими один від одного грошовими коштами - вони розпоряджаються єдиними коштами територіальної громади з місцевого бюджету.
Спосіб виконання судового рішення у даному випадку - це визначення судом стягнення саме грошових коштів з боржника, присуджених на користь позивача, як примус до виконання спірного зобов'язання в натурі. Під зміною способу та порядку виконання рішення у даному конкретному випадку слід розуміти визначення судом нових заходів для фактичного виконання рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений рішенням суду.
У спірних правовідносинах стягненню підлягають саме кошти місцевого бюджету через їх безпосереднє стягнення органами Держказначейства і суд у даному випадку лише вирішив встановити новий спосіб (порядок) виконання рішення - за рахунок стягнення цих коштів з рахунків Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради.
З огляду на викладене вище у сукупності, колегія суддів доходить висновку про залишення без змін оскарженої ухвали суду.
Посилання скаржника на те, що спірне питання було вирішене без залучення до участі у справі Виконавчого комітету Гельмязівської сільської ради судом як підстава для скасування оскаржуваної ухвали до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, норми Господарського процесуального кодексу України такого обов'язку не встановлюють, а по-друге, як уже наголошувалось, сама сільська рада створює свій виконавчий орган - виконавчий комітет, якого наділяє правом розпорядника і одержувача коштів місцевого бюджету.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Таким чином, усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Гельмязівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.09.2025 у справі №925/246/24 залишити без змін.
Матеріали справи №925/246/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.01.2026 після виходу членів колегії суддів з відпустки.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко