вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" січня 2026 р. Справа№ 910/4469/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Сибіги О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 (повний текст складено 24.07.2024)
у справі № 910/4469/24 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Головного управління ДПС у м. Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про стягнення 182 471,82 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У квітні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Головне управління ДПС у м. Києві) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 182 471,82 грн, з яких: 125 899,51 грн основного боргу, 46 524,02 грн інфляційних втрат та 10 048,29 грн трьох відсотків річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8614005 від 25.06.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії за період з листопада 2020 року по липень 2021 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 125 899,51 грн. Позивач стверджує, що оскільки законом та Договором встановлено обов'язок споживача оплачувати вартість фактично отриманого обсягу теплової енергії, відповідач зобов'язаний сплатити не лише існуючу заборгованість, а також і нараховані позивачем відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання ним грошових зобов'язань.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4469/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто Головного управління ДПС у м. Києві на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість у розмірі 125 899,51 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 46 524,02 грн, 3% річних у розмірі 10 048,29 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач допустив порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за Договором, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 125 899,51 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок компенсаційних виплат у відповідності до приписів статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у розмірі 46 524,02 грн та 3% річних у розмірі 10 048,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог КП "Київтеплоенерго".
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків в ньому обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи відповідача зводяться до такого:
-позивач та відповідач не були сторонами правовідносин щодо придбання теплової енергії для адмінбудівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А, в період з 01.01.2021 і по сьогодні;
- сторонами дійсно було укладено Додаткову угоду від 17.02.2020 до Договору від 25.06.2018 №8614005, якою замінено споживача на його правонаступника - Головне управління ДПС у м .Києві, однак суд першої інстанції не врахував факту укладення між позивачем та відповідачем нового Договору з тим же предметом та об'єктом постачання товару, а саме Договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) від 17.02.2020 №8614005, яким визначено строк поставки товарів до 31.12.2020, тому Договір від 25.06.2018, на порушення якого вказує позивач, припинив свою дію в момент укладення Договору від 17.02.2020 (новація);
-відповідач виконав усі свої зобов'язання зі сплати за отриману теплову енергію, що виникли у нього як із Договору від 25.06.2018, так і з Договору від 17.02.2020 за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, в тому числі і зобов'язаннями за листопад і грудень 2020 року, надавши до суду першої інстанції належні докази;
-починаючи з 01.01.2021 жодних договорів між сторонами укладено не було, надані позивачем докази не є первинними документами, оскільки жоден з них не підписаний відповідачем, а відтак не може підтверджувати факту постачання теплової енергії у спірний період, тому вони не можуть бути прийнятими судом в якості належних та допустимих доказів;
- позивач не надав доказів направлення рахунків, актів приймання-передачі товару, облікових карток, актів звірки розрахунків тощо;
- в актах приймання-передачі товарної продукції за листопад 2020 року-липень 2021 року міститься посилання на тарифи, встановлені Розпорядженням КМДА від 29.09.2023 №760;
-позивачем до матеріалів справи надано копію корінця наряду від 05.04.2021 №47, підписаного з боку відповідача невідомою особою, однак судом першої інстанції не надано оцінку цьому факту та, відповідно, не взято до уваги під час винесення оскаржуваного рішення;
- з 01.01.2021 відповідач не був ні користувачем, ні балансоутримувачем адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський,15-А;
- наданою відповідачем інформацією підтверджується перебування будівлі, по якій виникла заборгованість, на балансі третьої особи - ГУ ДФС у м. Києві, а не відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/4 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Вовка І.В., суддів Сибіги О.М., Шаптали Є.Ю.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024, матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві у судовій справі № 910/4469/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4469/24.
12.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4469/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії у встановлені судом строки.
Розпорядженням керівника апарату суду від 19.11.2024 № 09.1-07/800/24, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/4469/24, у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 про звільнення судді Вовка І.В., який є головуючим суддею (суддею-доповідачем).
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 у справі №910/4469/24 для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24 визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4469/24 прийнято до провадження у визначеному складі суддів, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 заяву судді Андрієнка В.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/4469/24 задоволено; матеріали справи № 910/4469/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 справу № 910/4469/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку з відрядженням судді Тарасенко К.В.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Сибіги О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі № 910/4469/24.
Правові позиції інших учасників справи щодо поданої апеляційної скарги.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (поясненні) заперечує її вимоги, просить відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що:
- умови Договору про закупівлю товару від 17.02.2020 не містять положень про домовленість сторін про припинення зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.06.2018 та про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням;
-посилання апелянта на, начебто, новацію шляхом зміни зобов'язань є помилковими, так як стосуються викладення в новій редакції Договору на постачання теплової енергії від 07.08.2018 №8614005, який є відмінним від Договору від 25.06.2018 №8614005 на постачання теплової енергії у гарячій воді, зокрема: назвою та датою укладення;
-підтвердженням факту постачання теплової енергії за спірний період до адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, буд.15-А, є наявні у справі корінці на включення та відключення вказаного будинку в період опалювальних сезонів та період постачання;
- обсяг спожитої відповідачем теплової енергії в Гкал, а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках споживача за його обліковим записом: 8614005 (ідентичному номеру укладеного Договору), в яких наявна необхідна і достатня інформація щодо обсягу і вартості спожитої відповідачем у спірний період теплової енергії та достатня інформація щодо періоду нарахувань, обсягів фактичного споживання теплової енергії відповідачем, застосованих тарифів, вартості спожитої теплової енергії;
-умовами Договору від 25.06.2018 саме на відповідача покладено обов'язок щомісяця самостійно отримувати відповідні розрахункові документи в ЦОК позивача та не передбачено обов'язку позивача направляти перелічені розрахункові документи абоненту;
-розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, що діяли у певний час, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку;
-факт відсутності підписаних сторонами Актів приймання-передавання товарної продукції не є підставою для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання теплової енергії;
-відповідач є фактичним користувачем теплової енергії в адміністративній будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, буд.15-А, на підставі Договору від 25.06.2018, що підтверджується матеріалами справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.
Відповідно до пункту 2.1 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Статут) підприємство утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об'єктів енергопостачання споживачів міста Києва, належної експлуатації об'єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з пунктом 2.2.1 цього Статуту предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
25.06.2018 між КП "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві) (абонент) укладено Договір №8614005 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір від 25.06.2018), відповідно до якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору, а абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Відповідно до пункту 1.2 Додаткової угоди від 17.02.2020 до Договору від 25.06.2018 №8614005 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеної між позивачем та Головним управлінням ДФС у м. Києві, додано до розділу 1 пункт 1.2 в наступній редакції: "Абонент", як правонаступник усіх прав і обов'язків реорганізованих територіальних органів ДФС, приймає на себе всі права та зобов'язання, що визначені Договором від 25.06.2018 №8614005, та Додатками до нього, починаючи з 25.06.2018.
Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди від 17.02.2020 до Договору від 25.06.2018 №8614005 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеної між позивачем, Головним управлінням ДФС у м. Києві та Головним управлінням ДПС у м. Києві, усі права та обов'язки Головного управління ДФС у м. Києві передано Головному управлінню ДПС у м. Києві за Договором від 25.06.2018 №8614005. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 25.06.2018 №8614005.
Так, відповідно до пункту 1.1 Договору від 25.06.2018 його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору від 25.06.2018).
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору від 25.06.2018 позивач зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.
Згідно з пунктом 2.3.1 цього Договору відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
За змістом пункту 2.3.2 Договору від 25.06.2018 відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.
Облік теплової енергії здійснюється відповідно до розділу 5 Договору від 25.06.2018.
За умовами пункту 5.3 цього Договору абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору.
Згідно з пунктом 5.5 Договору при відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією, як виняток розрахунковим способом.
Обсяги постачання теплової енергії відповідачу визначені в Додатку №1 до Договору від 25.06.2018.
Об'єктом споживання теплової енергії є адміністративна будівля (додатки 8, 9 Договору від 25.06.2918) за адресою: м. Київ, провулок Чугуївський, 15-А. Вказана будівля не обладнана будинковими приладами обліку.
Відповідно до пунктів 1, 3 Додатку 3 до Договору від 25.06.2018 розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену Гігакалорію (Гкал/грн) без урахування ПДВ. Можливе змінення тарифів в період дії Договору.
Пункт 2 Додатку 4 до Договору від 25.06.2018 визначає, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: пр. Повітрофлотський, буд. №58:
- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;
- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК);
- акт приймання-передавання товарної продукції;
- рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 3.1.1 Договору від 25.06.2018 сторони Договору мають право вимагати виконання умов цього Договору.
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору (пункти 6.1 та 6.3 Договору від 25.06.2018).
Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу та зберігаються у сторін Договору (пункт 9.10 Договору від 25.06.2018).
За умовами пунктів 8.1, 8.2 Договір від 25.06.2018 набуває чинності з дня його підписання та діє до моменту його розірвання за письмовою згодою сторін, рішенням суду або в іншому випадку, визначеному чинним законодавством. Керуючись статтею 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018.
У пункті 8.3 Договору від 25.06.2018 сторони узгодили, що у разі проведення абонентом закупівлі теплової енергії за процедурою, передбаченою Законом України "Про публічні закупівлі", дія цього договору зупиняється на період здійснення постачання теплової енергії за договором, який буде укладено за результатами закупівлі за державні кошти. Після закінчення строку дії такого договору дія цього договору відновлюється автоматично.
17.02.2020 між КП "Київтеплоенерго" (учасник) та Державною податковою інспекцією у м. Києві (замовник) було укладено Договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №8614005 (далі - Договір від 17.02.2020), відповідно до пункту 1.1 якого учасник зобов'язався поставити замовнику товар, зазначений в п.1.2 Договору, а замовник - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
Найменування товару ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник":09320000-8 "Пара, гаряча вода та пов'язана продукція", теплова енергія (далі - товар). Товар за цим Договором постачається замовнику за допомогою технічних засобів передачі та розподілу гарячої води та пари. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (пункт 1.2 Договору від 17.02.2020).
За умовами пункту 4.2 Договору від 17.02.2020 розрахунки проводяться щомісяця:
-шляхом оплати замовником вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару (далі -рахунок) або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітний період згідно з Додатком 4;
-шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у термін до 01 числа звітного періоду у розмірі згідно з Додатком №1 до договору.
Строк (термін) поставки товарів до 31.12.2020 (пункт 5.1 Договору від 17.02.2020).
За приписами пункту 6.1 Договору від 17.02.2020 замовник зобов'язаний, зокрема: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у Додатку №1 до цього Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.
Учасник, у свою чергу, за умовами пункту 6.3 цього Договору зобов'язаний, зокрема: постачати теплову енергію у гарячій воді / парі на потреби : опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору у період його дії; повідомляти замовника про зміну тарифів (Додаток №3 до Договору) шляхом оприлюднення на сайті КП "Київтеплоенерго", у засобах масової інформації.
За змістом пункту 10.1 Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Припинення дії Договору не звільняє замовника від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (пункт 10.4 Договору від 17.02.2020).
Відповідно до пункту 1 Додатку №3 до Договору від 17.02.2020 розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2340, за кожну відпущену гігакалорію (гкал/грн) без урахування ПДВ: -опалення: для бюджетних установ - 1518,66 грн/Гкал; - гаряче водопостачання: для бюджетних установ - 1518,66 грн/Гкал (у редакції від 17.02.2020). Згідно з тарифами, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.09.2020 №1487 за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн) з урахуванням ПДВ: - опалення: для бюджетних установ - 1420,57 грн/Гкал (у редакції Додатку №3 до Договору від 24.12.2020).
Пункт 3 цього Додатку до Договору передбачає можливе змінення тарифів в період дії Договору.
Положеннями пункту 2 Додатку №4 до Договору від 17.02.2020 сторони узгодили, що замовник щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42:
- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;
- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК на вул. Волоська, 42);
- акт приймання-передавання товарної продукції;
- рахунок-фактуру, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Пунктом 4 Додатку №4 до Договору від 17.02.2020 передбачено, що сплату за вказаними у п.2 цього Додатка документами, замовник виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Позивач у позовній заяві зазначає, що порушуючи умови Договору та норми законодавства, відповідач не вносив вчасно плату за отриману теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період фактичного споживання теплової енергії з листопада 2020 року по липень 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 125 899,51 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем долучена довідка про стан розрахунків за спожиту відповідачем теплоенергію за вказаною адресою.
Відповідно до корінців нарядів №533,534 від 30.10.2020 здійснено включення постачання теплової енергії (гарячої води та опалення відповідно) до будинку адміністративного по пров. Чугуївський,15-А, а відповідно до корінця наряду №47 від 05.04.2021 здійснено відключення постачання теплової енергії (опалення) до вказаного адмінбудинку.
Деталізований розрахунок відображено у облікових картках; Актах приймання-передавання товарної продукції; Довідці про нарахування за теплову енергію за Договором № 8614005, в якій відображено: назва документу; особовий рахунок; адреса постачання теплової енергії; теплове навантаження (опалення та ГВП); шифр тарифу; значення тарифу, грн без ПДВ; обсяг** Гкал; нараховано, грн без ПДВ; коефіцієнт перерахунку згідно ПКМУ; Договірне навантаження; час роботи; середня фактична температура зовнішнього повітря; розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування ЦО/Вент; усереднена температура внутрішнього повітря; тип розрахунку: 1гр. - за лічильником, 3 гр. - за навантаженням.
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до господарського суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 125 899,51 грн боргу за теплову енергію за період листопад 2020 року - липень 2021 року, а також 46 524,02 грн інфляційних втрат та 10 048,29 грн 3% річних.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли у період з листопада по грудень 2020 року на підставі Договору про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №8614005 від 17.02.2020 та у період з січня по липень 2021 року на підставі Договору №8614005 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.06.2018 та Додаткових угод до них.
Вказані Договори укладені належним чином, у матеріалах справи відсутні докази визнання їх недійсними або розірвання.
Предметом розгляду даного спору є вимога позивача про стягнення вартості теплової енергії, яка поставлялась на умовах вказаних Договорів у спірний період до адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу (далі - ГК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду спору у суді першої інстанції), за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, яка виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Відповідно до пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За правилами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу виконання ними договірних зобов'язань в частині надання позивачем послуг постачання теплової енергії відповідачу у період з листопада 2020 року по липень 2021 року та встановлення обставин наявності / відсутності у відповідача заборгованості з оплати цих послуг.
З матеріалів справи убачається, у період з листопада по грудень 2020 року на підставі Договору від 17.02.2020, щодо укладення якого відповідач не заперечує, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 45 905,91грн (18 790,85 грн + 27 115,06 грн), з яких відповідачем сплачено 38 352,12 грн (18 790,85 грн + 19 561,27грн).
Отже, заборгованість відповідача за вказаний період станом на 01.01.2021 складала 7 553,79 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції відзначає, що укладення Договору від 17.02.2020 жодним чином не впливає на спірні правовідносини сторін, які виникли за Договором від 25.06.2018 за період з січня по липень 2021 року, оскільки не припиняє дію останнього.
Так, з пояснень сторін та змісту Договору від 17.02.2020 про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі), він діяв до 31.12.2020.
Водночас, пунктом 8.3 Договору від 25.06.2018, на підставі якого заявлено до стягнення заборгованість, яка виникла у період з січня по липень 2021 року, сторонами узгоджено, що у разі проведення абонентом закупівлі теплової енергії за процедурою, передбаченою Законом України "Про публічні закупівлі", дія цього договору зупиняється на період здійснення постачання теплової енергії за договором, який буде укладено за результатами закупівлі за державні кошти. Після закінчення строку дії такого договору дія цього договору відновлюється автоматично.
Отже, враховуючи наведені умови Договору від 25.06.2018, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що з 01.01.2021 (після закінчення строку дії Договору від 17.02.2020) дія Договору від 25.06.2018 відновилась автоматично.
Доказів розірвання, внесення змін до умов в частині строку дії Договору від 25.06.2018 матеріали справи не містять, що в свою чергу свідчить про обов'язковість його виконання сторонами в силу положень пункту 8.1 останнього, в тому числі і відповідачем, який з 17.02.2020 став правонаступником сторони абонента, а відтак є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та посилання відповідача на укладення аналогічного за предметом Договору від 17.02.2020, незрозумілим є невчинення сторонами дій на припинення дії Договору від 25.06.2018, натомість, укладання сторонами в ту саму дату (17.02.2020) Додаткової угоди до Договору про заміну сторони за Договором від 25.06.2018 з Головного управління ДФС у місті Києві на Головне управління ДПС у м. Києві (відповідача), як правонаступника.
Крім того, твердження відповідача про те, що він не володів, не користувався та не розпоряджався адміністративною будівлею, по якій виникла заборгованість за теплову енергію у спірний період, з посиланням на рішення Київської міської ради від 08.07.2021 №1595/1636 та лист Департаменту комунальної власності м. Києва №062/06-13-2827 від 24.05.2024, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на таке.
Рішенням Київської міської ради від 08.07.2021 №1595/1636 "Про організаційно-правові заходи щодо впорядкування використання майна територіальної громади міста Києва" визначено перелік нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке повертається зі сфери управління та іншого безоплатного користування державних органів, установ і організацій, що додається (пункт 1 Рішення). Вказане рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення (пункт 9 Рішення).
Відповідно до пункту 17 Переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке повертається зі сфери управління та іншого безоплатного користування державних органів, установ і організацій (затвердженого Рішенням №1595/1636) повертається нежитловий будинок, пров. Чугуївський, 15-а, площею 817,4 кв. м, який раніше передавався в управління ДПІ у Святошинському районі.
Із наданої відповідачем копії запиту до Київської міської державної адміністрації від 08.05.2024 № 12892/5/26-15-05-02-09 "Щодо надання інформації про балансоутримувача" убачається, що відповідач просив надати інформацію щодо балансоутримувача адміністративних будівель, зокрема і будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А, протягом періоду з 01.01.2020 по 31.07.2021, в той час як спірним періодом у даній справі є період з 01.01.2021 по 31.07.2021, користування зазначеною адміністративною будівлею в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 відповідач не заперечував та підтверджував таке користування наданими ним до матеріалів справи доказами та доводами, у тому числі укладеним між сторонами Договором про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) від 17.02.2020.
Згідно листа Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.05.2024 № 062/06-13-2827 в період з 01.01.2020 по 31.07.2021 нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А, перебувала на балансі ГУ ДФС у м. Києві, тобто особи правонаступником якої є відповідач, і її фактичне повернення до комунальної власності відбулося 12.09.2022, тобто за межами спірного періоду.
З огляду на викладене, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено підстав того, що у спірний період Головне управління ДПС у м .Києві не користувалось адміністративною будівлею, розташованою за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А, і, як наслідок, що у нього відсутній обов'язок сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Питання прийняття облікових карток (табуляграм), як доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі-продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, від 12.07.2018 у справі №910/6654/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15 та від 03.09.2020 у справі №910/17662/19).
Отже, надані позивачем докази у сукупності підтверджують як факт постачання теплової енергії до адміністративної будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 15-А, у спірний період, так і обов'язок відповідача оплатити теплову енергію.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем підтверджено факт надання послуг з постачання теплової енергії відповідачу за Договором від 25.06.2018 належними та допустимими доказами, а наявність підпису особи, яка є представником споживача (відповідача) підтверджує факт включення опалення у опалювальному сезоні 2020-2021, а відтак і надання відповідачу теплової енергії у визначених ним обсягах згідно добових звітів, облікових карток та Актів приймання - передавання товарної продукції.
Щодо твердження відповідача про те, що судом не надана оцінка факту подання позивачем до матеріалів справи копії корінця наряду від 05.04.2021 №47, підписаного з боку відповідача невідомою особою, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.
Як убачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що надані до позовної заяви документи (копії корінців на включення та відключення будинку в період опалювального сезону за спірний період) підтверджують факт підключення/відключення до/від постачання теплової енергії всього будинку.
Відповідачем не заперечується факт підключення адміністративного будинку до опалення та гарячого водопостачання в опалювальному сезоні 2020-2021 років (корінці нарядів №534, №533 від 30.10.2020), водночас вказуючи на неналежність доказу про відключення у цьому сезоні адміністративного будинку від опалення (корінець наряду №47 від 05.04.2021, підписаний представником споживача 12.04.2021), відповідач не надає іншого доказу на підтвердження цієї обставини. Як і не надає доказів, які б свідчили про відключення опалення у спірному будинку по закінченню дії Договору від 17.02.2020, тобто 31.12.2020, чи в інший час у порядку, встановленому чинним законодавством.
При цьому суд першої інстанції, дослідивши наявний в матеріалах справи корінець №47 від 05.04.2021, констатував, що на підставі даного документу позивач саме припинив нараховувати відповідачу вартість послуг із відвантаження теплової енергії для опалення, а продовжував проводити нарахування цих послуг лише за гаряче водопостачання (ГВП) за відсутності доказів його відключення у спірний період.
Таким чином, доводи відповідача є безпідставними та на спростовують висновків суду першої інстанції з даного питання.
Отже, відповідачем не доведено обставин не споживання теплової енергії за Договором у спірний період як і не надано контррозрахунку вартості обсягів спожитої енергії за "правильним", на його думку, тарифом.
Згідно з пунктом 1 Додатку № 3 до Договору від 25.06.2018 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.04.2018 № 700 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: для опалення і для гарячого водопостачання - 1491,56 грн/Гкал.
Пунктом 3 Додатку №3 до Договору від 25.06.2018 передбачено можливе змінення тарифів в період дії Договору.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 до Договору від 17.02.2020 розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.12.2018 № 2340 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ: опалення та гарячого водопостачання для бюджетних установ - 1518,66 грн/Гкал.
Пунктом 3 Додатку №3 до Договору від 17.02.2020 передбачено можливе змінення тарифів в період дії Договору.
В період дії Договору від 17.02.2020 сторонами 24.12.2020 його Додаток №3 викладено у новій редакції, відповідно до якої у пункті 1 передбачено, що розрахунки з замовником за відпущену теплову енергію учасником проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.09.2020 № 1487 за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) з урахуванням ПДВ: опалення для бюджетних установ - 1420,57 грн/Гкал.
Отже, як убачається з умов Договорів, розрахунки за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, що діяли у певний (спірний) період, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку для КП "Київтеплоенерго".
У наданих актах приймання - передавання товарної продукції за спірний період міститься посилання на тарифи, затверджені Розпорядженням КМВА від 29.09.2023 №760. При цьому застосований у них тариф за листопад -грудень 2020 року становить 1183,81 грн (без ПДВ), а за січень - липень 2021 року - 1399,47 грн (без ПДВ) за одиницю виміру Гкал, на підставі чинних у спірних періодах розпоряджень КМДА, що підтверджує правильність здійснених позивачем нарахувань, їх відповідність встановленим у зазначених Договорах умовам.
Посилання відповідача про ненадання позивачем доказів направлення на його адресу рахунків, Актів приймання-передачі товару, облікових карток, актів звірки розрахунків, їх підписання в односторонньому порядку лише позивачем спростовуються умовами Договорів як від 25.06.2018, так і від 17.02.2020, оскільки за змістом пункту 2 Додатку №4 до цих Договорів покладено на відповідача обов'язок самостійного отримання у ЦОК позивача таких документів, зокрема і рахунку-фактури, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Водночас, факт отримання/неотримання рахунку-фактури, Акта приймання-передавання товарної продукції не впливає на обов'язок відповідача здійснити оплату у відповідності до пункту 4 Додатку №4 до Договорів у строк до 25 числа поточного місяця.
Таким чином, обов'язок з оплати отриманої теплової енергії мав бути виконаний відповідачем не пізніше 25.01.2021 за січень 2021 року, 25.02.2021 за лютий 2021 року, 25.03.2021 за березень 2021 року, 25.04.2021 за квітень 2021 року, 25.05.2021 за травень 2021 року, 25.06.2021 за червень 2021 року, 25.07.2021 за липень 2021 року.
З огляду на приписи пунктів 10.1, 10.4 Договору від 17.02.2020 він діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення; припинення дії цього Договору не звільняє замовника від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію.
Отже, відповідач мав погасити повну вартість спожитої ним теплової енергії у листопаді - грудні 2020 року, заборгованість по якій станом на 01.01.2020 становила 7 553,79 грн.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 125 899,51 грн є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями пункту 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленої у спірні періоди теплової енергії, позивач відповідно до положень статті 625 ЦК України має право нарахувати на прострочені суми грошових зобов'язань інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.
У зв'язку із простроченням оплати спожитої теплової енергії позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 46 524,02 грн інфляційних втрат коштів та 10 048,29 грн три відсотки річних, нараховані за період з 01.12.2020 по 31.10.2023.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вони виконані правильно, а тому позовні вимоги про стягнення 46 524,02 грн інфляційних втрат та 10 048,29 грн трьох процентів річних підлягають задоволенню повністю.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача 125 899,51 грн основного боргу, 10 048,29 грн 3% річних, 46 524,02 грн інфляційних втрат є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4469/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/4469/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/4469/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
О.М. Сибіга