ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/100/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Богацької Н.С.
розглянувши заяву Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «Агропромисловий плодово-овочевий комбінат «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. (вх.4394/25/Д5 від 09.01.2026) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «Агропромисловий плодово-овочевий комбінат «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2025, постановлену суддею Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст складено 31.10.2025, про закриття провадження
у справі №916/100/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Партнер»
до боржника: Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодовоовочевий комбінат «Одеса»
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Агропромисловий плодоовочевий комбінат «Одеса» (далі ПАТ «АПК «Одеса»), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Музиченка В.В.
Постановою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020 ПАТ «АПК «Одеса» визнано банкрутом; відкрито відносно ПАТ «АПК «Одеса» ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Музиченка В.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «АПК «Одеса», затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Музиченка В.В. за виконання повноважень ліквідатора ПАТ «АПК «Одеса» в сумі 198587,75 грн, припинено юридичну особу - ПАТ «АПК «Одеса», кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, припинено повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Музиченка В.В. (свідоцтво №1810 від 23.06.2017), провадження у справі закрито.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.07.2021 скасовано, справу №916/100/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 відмовлено уповноваженій особі акціонерів боржника Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича у задоволенні скарги (вх. № 3-876/24 від 17.12.2024) на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ратушного А.І. та відсторонення його від виконання повноважень у справі №916/100/20.
Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Ратушним А.І. подано до суду:
- клопотання (вх. №16383/25 22.05.2025) про долучення до матеріалів справи документів, а саме: звіту про результати проведення ліквідаційної процедури ПАТ «АПК «Одеса»; ліквідаційного балансу ПАТ «АПК «Одеса»; реєстру вимог кредиторів; відомостей за результатами інвентаризації майна боржника; протоколу засідання комітету кредиторів від 12.05.2025; звіту про нарахування та виплату грошової винагороди;
- клопотання (вх. №24132/25 від 31.07.2025) про долучення до матеріалів справи розпорядження НКЦПФР від 29.07.2025 №12/12/2740/С06-С-А про скасування реєстрації випуску акцій ПАТ «АПК «Одеса» та довідки НКЦПФР від 30.07.2025 року №12/03/12915- АПн про відсутність не скасованих випусків акцій ПАТ «АПК «Одеса».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 вирішено: затвердити звіт (вх. №16383/25 від 22.05.2025) ліквідатора ПАТ «АПК «Одеса»; затвердити ліквідаційний баланс ПАТ «АПК «Одеса»; вимоги кредиторів, не погашені у зв'язку з недостатністю майна, вважаються погашеними; припинити юридичну особу - ПАТ «АПК «Одеса»; припинити повноваження ліквідатора ПАТ «АПК «Одеса» арбітражного керуючого Ратушного А.І. (свідоцтво №88 від 08.02.2013); провадження у справі №916/100/20 про банкрутство ПАТ «АПК «Одеса» - закрити; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «АПК «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 про закриття провадження по справі № 916/100/20.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/100/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 за апеляційною скаргою Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «АПК «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 про закриття провадження по справі №916/100/20 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 22.01.2026 о 11:00 год.
09.01.2026 від скаржника надійшла заява про відвід колегії судді у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. від розгляду справи № 916/100/20 (вх. 4394/25/Д5 від 09.01.2026).
Заява мотивована наступним.
Вказана колегія суддів вже розглядала питання повернення майна банкруту, і у постанові від 18.12.2023 у справі №916/100/20 (916/2423/22) вже висловила свою позицію щодо питання неможливості повернення майна у зв'язку з вирішенням цього питання у справі №916/2606/14. Верховний суд, залишаючи в силі вказану постанову, зазначив про наявність підстав, які передбачають ненадання оцінки аргументам щодо заявлених у справі вимог про витребування майна. При цьому, як слідує зі змісту постанови апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В., суд все ж таки надав свою оцінку аргументам щодо вимог про витребування майна, хоча за позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 28.05.2024 по справі №916/100/20 (916/2423/22), інші обставини виключали розгляд та надання оцінки вказаного питання.
На думку заявника, наявна протилежність висновків апеляційних судів (у постанові від 07.12.2021 у складі головуючого судді Мишкіної М.А., суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко О.В. Л.В. та постанові від 18.12.2023 у складі колегій суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В) щодо обставин вибуття із власності майна банкрута під час попереднього банкрутства у справі 916/2606/14. Таким чином, за наявною безпідставністю надання оцінки обставинам вибуття із власності майна банкрута під час попереднього банкрутства у справі 916/2606/14 колегією суддів у складі колегій головуючого Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В., на яку вказав Верховний суд, та суперечністю вказаної позиції апеляційного суду із позицією колегії суддів у складі Мишкіної М.А., суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В. у іншій постанові по цій же справі, наявні обставини, які свідчать про упередженість у правовій позиції суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В. та Таран С.В. до початку розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 про закриття провадження по справі №916/100/20.
Враховуючи вищевикладене, скаржник просив відвести колегію суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. від розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2025 про закриття провадження у справі №916/100/20.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) заявлений Уповноваженою особою акціонерів боржника ПАТ «АПК «Одеса» відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду визнано необґрунтованим, справу №916/100/20 передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 для розгляду заяви Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «АПК «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича про відвід колегії судді у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. від розгляду справи № 916/100/20 (вх. 4394/25/Д5 від 09.01.2026) визначено суддю Богацьку Н.С.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві (вх. 4394/25/Д5 від 09.01.2026), суд дійшов висновку про те, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Частинами 1-3 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини 1-3, 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України).
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
У рішенні в справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України»).
Частиною 3 ст. 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявниці необхідно подати докази фактичної наявності упередженості суддів для відводу їх від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Насамперед суд зазначає, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 по справі № 916/100/20(916/2423/22) (головуючий суддя Богатир К.В., судді: Поліщук Л.В., Таран С.В.), на яку посилається заявник, переглядалась в касаційному порядку та була залишена без змін постановою Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 916/100/20(916/2423/22).
По-друге, фактично, доводи скаржника у даному випадку зводяться до незгоди з позицією колегії суддів, викладеною у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 916/100/20(916/2423/22).
Водночас, суд звертає увагу на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Відтак сама по собі незгода учасника справи із рішенням судді, його припущення з тих чи інших питань не свідчать про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм ГПК.
Оскільки інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, ним не зазначено, суд зазначає, що викладені у заяві про відвід доводи не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. Таран С.В., та Поліщук Л.В., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення чи особисту прихильність до того чи іншого учасника справи.
Враховуючи викладене, а також те, що ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду заявником наведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «Агропромисловий плодово-овочевий комбінат «Одеса» Абдулжанова Арсланалі Гаджимурадовича про відвід колегії судді у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. (вх.4394/25/Д5 від 09.01.2026) в апеляційному провадженні у справі №916/100/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.С. Богацька