ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1618/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
розглянувши клопотання про застосування заходів процесуального примусу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"
при розгляді апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.12.2025 (про повернення позовної заяви)
по справі №916/1618/25
за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: фізичної особи ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктус Тім"
про визнання договору поруки недійсним,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктус Тім"
2) фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення 1 534 414,42 грн,
В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №916/1618/25 за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.12.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.12.2025 по справі №916/1618/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; вирішено розглянути апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.12.2025 по справі №916/1618/25 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали по справі №916/1618/25.
18.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали по справі №916/1618/25.
Крім того, 18.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з клопотанням про застосування до Апелянта заходів процесуального примусу в вигляді накладання штрафу.
Позивач вважає, що подання ОСОБА_1 апеляційної скарги містить ознаки зловживання процесуальними правами з метою штучного затягування розгляду справи, а тому просить визнати факт подання фізичною особою ОСОБА_1 завідомо безпідставної апеляційної скарги недобросовісною процесуальною поведінкою та зловживанням правом, та притягнути фізичну особу ОСОБА_1 до відповідальності за зловживання правом у вигляді штрафу.
Так, у своєму клопотанні Позивач стверджує, що завідома безпідставність апеляційної скарги полягає в зазначенні апелянтом в апеляційній скарзі завідомо безпідставних вимог до суду апеляційної інстанції, зокрема апелянт просить суд: «Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для подання позову як третьої особи з самостійними вимогами та прийняти такий позов до розгляду судом першої інстанції разом з первісним позовом по справі». Задоволення такої вимоги апеляційної скарги є заздалегідь неможливим в силу відсутності таких повноважень апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу про повернення заяви заявнику.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи зобов'язані, у тому числі, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Частиною 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Відповідно до ч.2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Згідно з ч.3, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.132 Господарського процесуального кодексу України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг.
Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 43 Господарського процесуального кодексу України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому, судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення ухвали про застосування заходів процесуального примусу, що визначені ст. 131 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення питання про застосування заходів процесуального примусу віднесено законодавцем до виключної компетенції судів.
Втім, сама по собі незгода Позивача із реалізацією фізичною особою ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду (до того ж уперше щодо розглядуваного питання відносно її позову) не може розцінюватися як достатнє обґрунтування наявності зловживання процесуальними правами як підстави для застосування до Скаржника заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розумінні ст.135 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, Позивачем не доведено та судом не встановлено ознак зловживання Апелянтом процесуальними правами. Зважаючи на викладене, відсутні підстави для задоволення поданого представником клопотання та застосування до скаржника заходів процесуального примусу.
З огляду на зазначене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про застосування заходів процесуального примусу.
Керуючись ст. 43, 131, 132, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" про застосування заходів процесуального примусу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалу складено та підписано 14.01.2026, у зв'язку з відрядженням судді-учасника колегії суддів Діброви Г.С. з 18.12.2025 по 20.12.2025, перебуванням судді-учасника колегії суддів Ярош А.І. з 19.12.2025 по 07.01.2026 у відпустці, а також перебуванням головуючої судді Принцевської Н.М. з 29.12.2025 по 09.01.2026 у відпустці.
Головуюча суддя: Н.М.Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош