79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" січня 2026 р. Справа №921/236/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
від апелянта - Кібець Р.Р.
від Заставного Р.Й. - Гев'як П.І.
від позивача - не з'явився
від відповідача-1 - не з'явився
від відповідача-2 - Ярмусь В.Д.
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб б/н від 28.10.2024 (вх. № 01-05/3075/23 від 29.10.2024)
та заяву ОСОБА_1 б/н від 03.12.2024 (вх. № 01-05/3518/24 від 04.12.2024) про приєднання до апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 (повний текст рішення складено 19.04.2021, суддя М.С. Стадник)
у справі № 921/236/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат-Тернопіль», м. Вишневе Київської області
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган Кепітал», м. Київ
2. Приватного підприємства “Афіша», м. Тернопіль
за участю:
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватного підприємства “ТДТ-Автопром», м. Київ
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1
про:
- визнання недійсним договору № 0024/17-ВБ від 20.09.2017 про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган Кепітал»,
- визнання недійсним договору комісії № 51-К від 05.07.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган Кепітал» та Приватним підприємством “Афіша»,
Короткий зміст позовних вимог та історія розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Тернопільської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат-Тернопіль» (далі - ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Морган Кепітал» (далі - ТОВ “ФК “Морган Кепітал», відповідач-1) та Приватного підприємства “Афіша» (далі - ПП “Афіша», відповідач-2) про:
- визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 20.09.2017 №0024/17-ВБ, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Банк Форум» (далі - ПАТ “Банк Форум») та ТОВ “ФК “Морган Кепітал» (далі - Договір про відступлення прав вимоги);
- визнання недійсним договору комісії від 05.07.2017 № 51-К, укладеного між ТОВ “ФК “Морган Кепітал» та ПП “Афіша» (далі - Договір комісії).
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що: відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав; обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами договору відступлення; оспорюваними договорами про відступлення права вимоги та комісії відповідачам було передано права грошової вимоги, яких не існувало на момент укладення таких договорів ( в збільшеному розмірі), що є порушенням ст.514 ЦК України, а тому такі договори є недійсними; передання безпідставно збільшеного розміру заборгованості за кредитними договорами порушує майнові права позивача, як боржника та солідарного боржника за такими кредитними договорами.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі №921/236/20 позов задоволено, визнано недійсним Договір про відступлення прав вимоги та Договір комісії.
За висновками суду першої інстанції:
-Договір про відступлення прав вимоги суперечить положенням ч.3 ст. 512, ст.ст. 514, 1054, ч.3 ст. 1079, ч.2 ст. 1083 ЦК України, ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора (ПАТ “Банк Форум»), який є фінансовою установою та має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на ПП “Афіша», яке не може надавати фінансові послуги. Окрім того, банком передано право вимоги у більшому розмірі ніж фактичний обсяг наявних зобов'язань за кредитними договорами;
-Договір комісії укладений Адвокатським об'єднанням “Гловак і партнери» в інтересах ПП “Афіша» з порушенням вимог ЦК України, Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, оскільки таке не займається іншою діяльністю, ніж надає правову допомогу, яка не передбачає представництво інтересів клієнта шляхом укладення договору комісії від імені та за дорученням останнього.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПП “Афіша» та ТОВ “ФК “Морган Кепітал» подали до Західного апеляційного господарського суду апеляційній скарги, в яких просили скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі №921/236/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову.
За доводами апелянтів:
- позивачем не доведено порушення його прав та інтересів укладенням між ПАТ “Банк Форум» та ТОВ “ФК “Морган Кепітал», а також між ТОВ “ФК “Морган Кепітал» та ПП “Афіша» оспорюваних договорів;
- заміна особи кредитора не має наслідком збільшення обсягу кредиторських вимог або зменшення обсягу прав боржника у зобов'язанні, не ставить його у становище гірше ніж те, у якому він був до заміни кредитора;
- незгода позивача із розміром заборгованості, переданої за Договором про відступлення прав вимоги, не може бути підставою для визнання такого недійсними, оскільки відповідно до ст. 518 ЦК України боржнику надано право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора. Сам по собі факт укладення Договору про відступлення прав вимоги не створює для позивача безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який вказано у спірному договорі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 апеляційні скарги ПП “Афіша» та ТОВ “ФК “Морган Кепітал» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 - без змін.
Так, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з викладених в оскаржуваному рішенні суду мотивів, а доводи апелянтів відхилив як такі, що не узгоджуються із нормами чинного законодавства, що регулюють діяльність з відступлення прав вимоги по кредитних договорах та забезпеченню їх виконання, а також щодо представництва при укладенні договору комісії адвокатським об'єднанням .
У жовтні 2021 року ПП “Афіша» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у цій справі, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд ухвалою від 19.01.2022 зупинив провадження у цій справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12525/20.
15.09.2025 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №910/12525/20.
24.10.2022 на адресу Верховного Суду надійшла заява ліквідатора ПП «Афіша» -арбітражного керуючого Шимечка А. Я. про відмову від касаційної скарги ПП «Афіша» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20 та закриття касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 заяву ліквідатора ПП “Афіша» арбітражного керуючого Шимечка А.Я. про відмову від касаційної скарги задоволено та закрито касаційне провадження у цій справі.
14.11.2022 ТОВ “ФК “Морган Кепітал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №921/236/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №921/236/20 за касаційною скаргою ТОВ “ФК “Морган Кепітал».
28.10.2024 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що судовим рішенням у цій справі вирішено питання про її інтереси, далі - Фонд) подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі 921/236/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
03.12.2024 до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що судовим рішенням у цій справі вирішено питання про її інтереси, далі- ОСОБА_1 ) про приєднання до апеляційної скарги Фонду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №921/236/20 апеляційну скаргу Фонду та заяву особи, яка приєдналась до апеляційної скарги,- ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у даній справі залишено без змін.
Постановою Верхового Суду від 16.07.2025 у справі №921/236/20 касаційні скарги Фонду та ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №921/236/20 та передано дану справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду апеляційної скарги, поданої у порядку статті 272 ГПК України, не дослідив та, відповідно, не надав правової оцінки обставинам того, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки Фонду як заявника апеляційної скарги та особи, яка не є учасником цієї справи, а також поза межами передбаченої процесуальним законом процедури ухвалив рішення про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду у цій справі.
Відповідно до вказівок Верховного Суду, при новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, належним чином дослідити питання, чи стосується оскаржуване рішення суду першої інстанції прав, інтересів та/або обов'язків заявника апеляційної скарги та особи, яка подала заяву про приєднання до цієї скарги, за тим, у разі підтвердження відповідних обставин, перевірити наявність або відсутність порушеного оспорюваними правочинами права, інтересу та/або обов'язку позивача, враховуючи правові висновки Верховного Суду про застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (до ухвалення якої попередньо зупинялося касаційне провадження у цій справі ухвалою Верховного Суду від 19.01.2022 за розглядом касаційної скарги ПП “Афіша»).
Короткий зміст апеляційної скарги, заяви про приєднання до апеляційної скарги, пояснень та клопотань учасників справи.
Фонд у апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі 921/236/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Зокрема, Фонд зазначає, що спір у даній справі стосується правомірності продажу майна (активу) ПАТ “Банк Форум», ліквідація якого здійснювалась Фондом відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки, на дату відкриття провадження у справі № 921/236/20 первісного кредитора- ПАТ “Банк Форум» вже не існувало ( 04.07.2019 до ЄДРЮОФОПГФ внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ “Банк Форум» як юридичної особи), лише Фонд як ліквідатор ПАТ “Банк Форум» міг надати суду відповідні пояснення на підтвердження правомірності дій та рішень припиненого первісного кредитора, зокрема, у питанні укладення спірного Договору відступлення прав вимоги.
Однак, за доводами скаржника, у порушення вимог процесуального закону (ч. 2 ст. 50 ГПК України), суд першої інстанції не вирішив питання щодо залучення Фонду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та ухвалив рішення, яке стосується інтересів Фонду.
Обгрунтовуючи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме статей 3, 11, 15, 16, 203, 215, 216, 230, 509, 512, 514, 517, 519, 651, 655, 656, 662, 665 ЦК України, скаржник зазначає, що:
- при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин ( постанова Верховного Суду від 07.04.2021 у справі 910/1255/20, від 21.04.2021 у справі 904/5480/19, від 12.12.2019 у справі 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі 910/12787/17, від 12.12.2019 у справі 910/13266/18);
-той факт, що первісний кредитор передає новому кредитору вимогу, яка припинилася, є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога. Зміна розміру заборгованості за кредитним договором також не впливає на дійсність / недійсність договору, за яким була передана вимога за відповідним кредитним договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі №910/19199/21);
- позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі 910/12525/20).
ОСОБА_1 у заяві про приєднання до апеляційної скарги Фонду повністю підтримав доводи апелянта, просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .
Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що він є уповноваженою особою засновників боржника та учасником справи про банкрутство ПП «Афіша» №921/740/21, не брав участі у справі №921/236/20, а оскаржуване рішення безпосередньо стосується його прав та обов'язків, оскільки внаслідок визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги ПП «Афіша» позбавлено майнових активів на суму 10094490,53 грн.
ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль» у поданих суду поясненнях та клопотаннях просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України з огляду на те, що оскаржуваним рішенням у даній справі не вирішувалось питання про будь-який інтерес Фонду,
оскільки такий полягав виключно у виведенні неплатоспроможного ПАТ «Банк Форум» з ринку та його ліквідації, яка відбулась ще 04.07.2019.
У випадку відмови у закритті апеляційного провадження у справі, позивач просить врахувати, що рішення суду у цій справі в частині визнання недійсним Договору комісії саме з питань порушення його інтересів Фонд не оскаржив, а тому, виходячи з норм частини 4 статті 272 ГПК України, рішення суду першої інстанції в цій частині набрало законної сили та не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції. Водночас, з врахуванням положень ч.1 ст.216 ЦК України обов'язковим наслідком визнання судом Договору комісії недійсним, є визнання недійсним і похідного Договору відступлення прав вимоги.
ПП “Афіша» в поданих суду заявах просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду закрити, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Фонду відмовити.
Відповідач-2 зазначає, що оскаржуване судове рішення будь-яких прав чи інтересів Фонду чи ОСОБА_1 (які не є сторонами оспорюваних договорів та учасниками спірних правовідносин) не порушує, що є підставою для застосування судом п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, таке взагалі не стосується прав чи інтересі будь яких осіб, окрім ПП «Афіша».
ПП “ТДТ-Автопром» у поданих суду поясненнях та клопотаннях просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду, до якої приєднався ОСОБА_1 закрити з підстав того, що оскаржуваним рішенням у цій справі жодного питання про права, інтереси та (або) обов'язки Фонду або ОСОБА_1 не вирішувалось.
Третя особа зазначає, що спір у цій справі стосується не питань правомірності
продажу майна вже ліквідованого банку, як помилково вважає Фонд, а виключно
питань законності набуття ПП «Афіша» прав кредитора у зобов'язаннях, які
виникли на підставі кредитних договорів, стороною в яких є позивач. Порушені право та інтерес ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», на захист яких подано позов у даній справі, полягав у можливості повернути кредитний борг у дійсному розмірі тій особі, яка за законом має право надавати фінансові послуги та відповідає визначеним у ньому вимогам, а не ПП «Афіша», яка такою особою не є.
Окрім того, третя особа звертає увагу, що Договір відступлення прав вимоги є похідним від Договору комісії, щодо визнання якого недійсним оскаржуваним рішенням суду ні Фонд, ні ОСОБА_1 будь-яких заперечень та доводів не навели.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 справу №921/236/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н. А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 розгляд справи № 921/236/20 призначено на 16.09.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 розгляд справи № 921/236/20 відкладено на 07.10.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, розгляд справи №921/236/20 відкладено на 18.11.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025: задоволено заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги та приєднано таку до спільного розгляду з апеляційною скаргою Фонду; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 ; розгляд справи №921/236/20 відкладено на 09.12.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 розгляд справи відкладено на 08.01.2026.
В судове засідання 08.01.2026 з'явились представники апелянта, особи, яка приєдналась до апеляційної скарги, та відповідача-2.
Інші учасники справи участі уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
06.01.2026 через систему «Електронний суд» представником ПП “ТДТ-Автопром» - Спяк П.С. подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.
08.01.2026 через систему «Електронний суд» директором ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль» - Мироновим В.А. подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване відсутністю можливості прибути в суд у зв'язку з різким погіршенням погодніх умов та снігопадом. У випадку відмови у відкладенні розгляду справи просить взяти до уваги наведені у цьому клопотанні доводи та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у цій справі на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України. У випадку відмови у закритті апеляційного провадження просить врахувати, що рішення суду у цій справі в частині визнання недійсним Договору комісії Фонд не оскаржив, а тому, виходячи з норм частини 4 статті 272 ГПК України, рішення суду першої інстанції в цій частині не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.
Відповідно до ч.ч.11-13 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Під час підготовки справи до розгляду суд має вжити належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи та до початку її розгляду по суті, з'ясувати явку учасників справи у судове засідання та вирішити питання про можливість розгляду справи у разі неявки того чи іншого учасника справи, виходячи з визначеного у пункті 4 частини 5 статті 13 ГПК України обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, у тому числі права на участь у судових засіданнях, надання суду пояснень, наведення своїх доводів і міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечень проти заяв, клопотань, доводів та міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини 1 статті 42 ГПК України).
Водночас, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи наведене, строки розгляду апеляційної скарги, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, а в попередніх судових засіданнях судом заслухано доводи представників ТОВ “Агрокомбінат-Тернопіль» та ПП “ТДТ-Автопром» по суті спору та доводів апеляційної скарги, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи та дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Щодо клопотань позивача, відповідача-2 та третьої особи про закриття апеляційного провадження у цій справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи Фонду та ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення у цій справі стосується прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 та інтересів Фонду, а тому ухвалами від 07.10.2025 та від 18.11.2025 залучив останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Відтак, підстави для задоволення клопотань позивача, відповідача-2 та третьої особи про закриття апеляційного провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України у даній справі відсутні.
У судовому засіданні 08.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
29.03.2007 між Акціонерним комерційним банком «Форум» в особі Тернопільської філії АКБ «Форум» (з 19.04.2010 змінено найменування на ПАТ «Банк Форум», далі - Банк) та Приватним підприємством «Продторг Тернопіль» (далі - ПП «Продторг Тернопіль»; змінено назву на Приватне підприємство «Укрпромтрейдинг») (Позичальник) укладено Кредитний договір №11/07/27/KLI (із змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 28.03.2008, №2 від 10.11.2008, № 3 від 27.03.2009), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 800 000,00 грн. Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 26.03.2010 згідно графіку; договір діє до повного виконання зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному Договору № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 забезпечено:
а) Іпотечним договором № 755, укладеним 29.03.2007 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 28.03.2008 та 27.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством «Агрокомбінат» (далі - ЗАТ «Агрокомбінат»; 23.05.2012 перетворено на ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль») (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 60,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 3, за погодженою сторонами заставною вартістю 664 680,00 грн (далі - Нежитлове приміщення);
б) Договором застави № 02/2610, укладеним 29.03.2007 (з урахуванням додаткових договорів №1 від 28.03.2008 та №2 від 27.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Заставодержатель) та Позичальником (Заставодавець), згідно якого предметом застави є товар в обороті.
У зв'язку з невиконанням вимог Банку про дострокове погашення повної суми заборгованості по Кредитному договору №11/07/27/KLI від 29.03.2007, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення повної суми заборгованості, що склалася станом на 01.11.2010 (402 176 грн 08 коп.) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення, за адресою: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 3, загальною площею 60,1 кв.м.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2012 у справі №8/14/5022-299/2011, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 та Вищого Господарського суду України від 25.06.2012, позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення, за адресою: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 3, загальною площею 60,1 кв.м., що належить на праві власності ЗАТ "Агрокомбінат" та є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору від 29.03.2007 шляхом реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах за початковою ціною 664 680 грн. та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП "Продторг-Тернопіль" за Кредитним договором №11/07/27KLI від 29.03.2007 в сумі 375 455 грн. 20 коп., (з яких: 281 700 грн. сума основного боргу; 82 740 грн. 69 коп. відсотки; 8 720 грн. 08 коп. пеня по тілу кредиту; 2 294 грн. 43 коп. пеня по відсотках).
На примусове виконання вказаного рішення суду 20.08.2012 видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2017 у справі №8/14/5022-299/2011 видано Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (заявник) дублікат наказу від 20.08.2012 (у зв'язку з його втратою).
Окрім того, 26.09.2007 між ПАТ «Банк Форум» та ЗАТ «Агрокомбінат» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 36/07/26/KLI (із змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 23.11.2007, №2 від 25.09.2008, №3 від 10.11.2008), відповідно до умов якого: Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання обладнання, ремонтно-монтажних робіт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 5 000 000,00 грн; Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 24.09.2019 згідно графіку; договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному договору № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 забезпечено Іпотечним договором № 10795, укладеним 26.09.2007 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 23.11.2007 та 25.09.2008) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та ЗАТ «Агрокомбінат» (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: будівлі загальною площею 6681,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, за погодженою сторонами заставною вартістю 8 964 000,00 грн (далі - Будівлі).
У зв'язку з невиконанням вимог Банку про погашення повної суми заборгованості по Кредитному договору №36/07/26/KLI від 26.09.2007, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення повної суми заборгованості, що склалася станом на 20.02.2012 (7 347 664 грн. 78 коп.) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: будівлі загальною площею 6681,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.06.2012 у справі №1/25/5022-284/2012, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 та Вищого господарського суду України від 16.01.2013, позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: майно (будівлі) за іпотечним договором у загальній площі 6681,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Поліська, 14, шляхом реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах за початковою ціною 8 964 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" за Кредитним договором №36/07/26/KLI від 26.09.2007 в сумі 6 602 349 грн. 86 коп. (з яких: 4 630 573 грн. 41 коп. сума боргу по тілу кредиту; 1 720 268 грн. 73 коп. відсотки 116 843 грн. 67 коп. пеня по відсотках; 134 663 грн. 30 коп - пеня по тілу кредиту).
На примусове виконання рішення суду 31.10.2012 видано наказ, який повернуто стягувачу відповідно до постанови від 30.04.2015 ( на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").
ТОВ “Агрокомбінат - Тернопіль» платіжним дорученням №2 від 20.09.2012 сплатило на рахунок ПАТ “Банк Форум» кошти в розмірі 711 400,45грн., які відповідно до довідки банку №695/3500 від 26.12.2012 зараховані на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області №1/25/5022-284/2012 від 25.06.2012 в рахунок погашення прострочених відсотків по кредитному договору №36/07/26/KLI від 26.09.2007.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2017 у справі №1/25/5022-284/2012, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017, відмовлено ПАТ "Банк Форум" у видачі дублікату наказу від 31.10.2012.
Окрім того, 26.03.2008 між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Продторг Тернопіль» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 10/08/26/KLІ (із змінами, внесеними додатковими договорами №1 від 28.08.2008, №2 від 10.11.2008, №3 від 25.03.2009), відповідно до умов якого: Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання обладнання, ремонтно-монтажних робіт з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 000,00 грн; Позичальник зобов'язаний повернути у повному обсязі кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами не пізніше 24.03.2010 згідно графіку; договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Виконання зобов'язань по Кредитному договору № 10/08/26/KLI від 26.03.2008 забезпечено:
а) Іпотечним договором № 2649, укладеним 26.03.2008 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 29.08.2008 та 25.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель), ЗАТ «Агрокомбінат» (Іпотекодавець) та ПП «Продторг Тернопіль» (майновий Поручитель), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення, загальною площею 176,90 кв.м., що знаходиться по вулиці Кардинала Сліпого, 1 в місті Тернополі, за погодженою сторонами заставною вартістю 2 744 800,00 грн (далі - Приміщення-1);
б) Іпотечним договором № 1003, укладеним 27.03.2008 (з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень від 29.08.2008 та 25.03.2009) між ПАТ «Банк Форум» (Іпотекодержатель) та ПП «Продторг Тернопіль» (Іпотекодавець), відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно: приміщення, загальною площею 86,5кв.м., що знаходиться по вулиці Лесі Українки, буд. № 39 в місті Тернополі, за погодженою сторонами заставною вартістю 588 200,00 грн (далі - Приміщення-2).
У зв'язку з невиконанням вимог Банку про погашення повної суми заборгованості по Кредитному договору №10/08/26/KLI від 26.03.2008, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення повної суми заборгованості, що склалася станом на 10.03.2011 ( 3 908 611грн. 53коп.), шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2011 у справі №3/34/5022-429/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 та постановою Вищого Господарського суду України від 08.05.2012, позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" задоволено та стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Продторг -Тернопіль", Приватного підприємства "ТДТ -Автопром", Приватного підприємства "Агрокомбінат" за Кредитним договором №10/08/26КLІ від 26.03.2008 заборгованість в сумі 3 908 611 грн. 53коп. ( з яких: 2 817 526 грн. 98 коп. борг по тілу кредиту, 884 627 грн. 73 коп. відсотки, 71 793грн. 52коп. пеня по відсотках,134 663 грн. 30 коп. пеня по тілу кредиту) шляхом звернення стягнення на: приміщення загальною площею 176,60 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кардинала Й.Сліпого, 1, заставною вартістю 2 744 800,00 грн.; приміщення загальною площею 86,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лесі Українки, 39, заставною вартістю 588 200,00 грн.; товари в обороті за договором застави товарів в обороті №03/2610 від 26.03.2008 що належать Приватному підприємству "Продторг-Тернопіль" та знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, заставною вартістю 949 083,00 грн., шляхом реалізації нерухомого та рухомого майна на прилюдних торгах.
На примусове виконання рішення суду 07.02.2013 видано наказ.
18.02.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до якої стягувачу - ПАТ “Банк Форум» передано майно - нежитлове приміщення, загальною площею 86,5 кв.м., що знаходиться по вул. Л.Українки,39 в м. Тернополі на загальну суму 588 200,00грн., яке належить боржнику - ПП “ТДТ -Автопром».
Постановою від 30.11.2014 наказ № 3/34/5022-429/2011 від 07.02.2013 повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.10.2017 у справі №3/34/5022-429/2011, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017, видано ПАТ "Банк Форум" дублікат наказу на виконання ухвали господарського суду Тернопільської області від 07.02.2013 у справі №3/34/5022-429/2011.
09.11.2017 Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області наказ №3/34/5022-429/2011 від 07.02.2013 повернуто стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п.8 ч. 4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження».
Поряд з цим, постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 13.03.2014 № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 14 від 14.03.2014 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.
Відповідно до постанови правління НБУ від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйову Наталію Анатоліївну строком на 1 рік з 16.06.2014 по 16.06.2015 включно, рішенням від 19.01.2015 № 10 - Ларченко Ірину Миколаївну, рішенням від 31.05.2017 № 2225 - Приходько Юлію Вікторівну, рішенням від 07.06.2018 № 1588 - Шевченка Олександра Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 № 840 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» до 15.06.2018 включно, а рішенням від 07.06.2018 № 1588 до 14.06.2019 включно.
На офіційному сайті Фонду 06.06.2017 опубліковано оголошення про проведення 25.07.2017 відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковувалися на балансі Банку: під лотом № Q82473b7658 виставлено право вимоги за кредитними договорами №10/08/26/KLI від 26.03.2008, №11/07/27/KLI від 29.03.2007, №36/07/26/KLI від 26.09.2007; забезпечення: Приміщення-1; товари в обороті; Нежитлове приміщення; Будівлі.
05.07.2017 між Адвокатським об'єднанням «Гловак і партнери», яке є уповноваженим представником та вчиняє дії в інтересах та від імені ПП «Афіша» (Комітент), та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (Комісіонер) укладено Договір комісії, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента, за комісійну винагороду, вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочини та інші дії щодо придбання Лоту - право вимоги за кредитними договорами №10/08/26KLI від 26.03.2008, № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 та №11/07/27/ KLI від 29.03.2007, на аукціоні за ціною не більше 5 150 000,00 грн в строк до 31.10.2017.
Відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2017-07-11-000126-c від 25.07.2017, з урахуванням протоколу від 22.08.2017, переможцем електронних торгів стало ТОВ «ФК «Морган Кепітал» за ціною продажу 5 000 000,00 грн.
За результатами електронних торгів, 20.09.2017 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги та підписано Акт прийому-передачі права вимоги від 20.09.2017, відповідно до яких Банк відступив Новому кредитору права вимоги до Позичальника, Заставодавців (Іпотекодавців), Поручителів, вказаних у Додатку № 1 до Договору, зокрема:
-право вимоги до Боржника - ПП "Продторг-Тернопіль" за Кредитним договором №11/07/27/KLI від 29.03.2007 у загальній сумі заборгованості 464 851,22 грн;
-право вимоги до Боржника - ЗАТ "Агрокомбінат"( яке переіменовано на ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль") за Кредитним договором №36/07/26/KLI від 26.09.2007 у загальній сумі заборгованості 6 021 729,66 грн;
-право вимоги до Боржника - ПП "Продторг -Тернопіль" за Кредитним договором №10/08/26/KLІ від 26.03.2008 у загальній сумі заборгованості 3 607 909,65грн;
- права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами, договорами застави (іпотечними договорами) та договорами поруки з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них.
ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», вважаючи порушеними свої майнові права безпідставним збільшенням розміру заборгованості по кредитних договорах, право вимоги по яких відступлено ПАТ «Банк Форум» відповідачам, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсними Договору про відступлення прав вимоги та Договору комісії.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у цій справі, позов було задоволено та визнано спірні правочини недійсними.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у цій справі, Фонд подав апеляційну скаргу, до якої приєднався ОСОБА_1 ( особи, які не брали участі у справі, але вважають, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про їх права, обов'язки та інтереси).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Законодавець у ст. 272 ГПК України передбачив особливий процесуальний механізм повторного апеляційного перегляду, який забезпечує реалізацію права на апеляційне оскарження для осіб, які не були залучені до участі у справі, але щодо яких судом було вирішено питання про їхні права, інтереси чи обов'язки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами гл. 1 "Апеляційне провадження" розділу IV ГПК України.
Водночас, за змістом ч 4 ст.272 ГПК України суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Обгрунтовуючи неправильне застосування судом першої інстанції у цій справі норм матеріального права, Фонд у апеляційній скарзі покликається на те, що: позивачем не доведено порушеного його права оспорюваними правочинами; зміна розміру заборгованості за кредитним договором не впливає на дійсність / недійсність договору, за яким була передана вимога за відповідним кредитним договором; позивачем обрано неналежний спосіб захисту його законного інтересу ( з врахуванням висновків, зокрема, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).
Однак, враховуючи приписи ст.272 ГПК України, суд апеляційної інстанції розглядає скаргу Фонду лише в частині доводів про обрання позивачем неналежного способу захисту.
Інші доводи Фонду судом апеляційної інстанції не розглядаються, оскільки є аналогічними доводам апеляційних скарг ПП “Афіша» та ТОВ “ФК “Морган Кепітал», які залишені без задоволення постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 під час первісного апеляційного розгляду цієї справи.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб'єктів господарювання визначені у статті 16 ЦК України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4 відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та інших.
У цій справі ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" звернулося до суду з вимогою про визнання недійсними Договору відступлення прав вимоги та Договору комісії, стороною яких воно не є.
Обґрунтовуючи свій інтерес в оскарженні Договору відступлення прав вимоги та Договору комісії, ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" у позовній заяві зазначало, зокрема, що вказаними договорами відповідачам було передано права грошової вимоги за кредитними договорами, яких не існувало на момент укладення оспорюваних договорів ( у збільшеному розмірі), чим порушено майнові права позивача, як боржника та солідарного боржника (іпотекодавця) за такими кредитними договорами.
Відповідно до статей 215, 216 ЦК України оспорювати правочин може не лише сторона (сторони) правочину, але й треті особи ("заінтересовані особи"). Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, що сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності / відсутності цивільних прав.
Велика Палата Верховного Суду 15.09.2022 ухвалила постанову у справі №910/12525/20, у якій вирішила питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.
Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові підтримала висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №639/4836/17, від 28.07.2021 у справі №761/33403/17, відповідно до яких питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
Отже, власник майна має захищати свої права у спорі з кредитором, вимоги якого не визнаються власником майна, у спорі про стягнення заборгованості.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу майнових прав (або інших правочинів) не є ефективним способом захисту, а тому задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав не призведе до поновлення прав позивача.
За висновками Великої Палати Верховного Суду позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності. Натомість, інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.
Так, для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема, у таких випадках:
- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такого судового розгляду кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (п.57, п.64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).
За відсутності такого спору, власник майна не позбавлений права звернутися до кредитора з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутніми, і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов'язаний використати цей спосіб захисту. (п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).
За обставинами цієї справи вимоги про визнання недійсними Договору про відступлення прав вимоги та Договору комісії заявлені позивачем саме з метою захисту його інтересу в усуненні правової невизначеності щодо прав відповідача-2, як кредитора за Договором відступлення прав вимоги, а не на захист порушеного права. Позивач не вважає себе боржником у правовідносинах за Договором відступлення прав вимоги (не вважає себе зобов'язаним сплачувати визначений таким договором розмір заборгованості) і на даний момент відсутній судовий розгляд за позовом ПП «Афіша» про стягнення з ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль» коштів на виконання зобов'язання за цим договором (ціни придбання), в межах якого позивач міг би захистити своє порушене майнове право.
З наведеного вище вбачається, що ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль ", звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги а також Договору комісії обрало неналежний та неефективний спосіб захисту, який, з урахуванням обставин цієї справи, не дозволить захистити його права та/законні інтереси.
Натомість, ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" може звернутися до суду з позовом про визнання відсутнім права вимоги відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України. З урахуванням викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 висновків, саме звернення з таким позовом є ефективним способом захисту законних інтересів ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" за встановлених обставин.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.52), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.155).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а доводи, наведені Фондом в апеляційній скарзі щодо неналежного способу захисту, знайшли своє підтвердження за результатами апеляційного перегляду цієї справи в порядку ст. 272 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 272 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи, 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню ( ч.2 ст. 277 ГПК України).
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст.277 ГПК України).
Враховуючи наведене та встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фонду, до якої приєднався ОСОБА_1 , слід задоволити, постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у цій справі скасувати на підставі п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Агрокомбінат Тернопіль».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 272, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб б/н від 28.10.2024 (вх. № 01-05/3075/23 від 29.10.2024), до якої приєднався ОСОБА_1 заявою б/н від 03.12.2024 (вх. № 01-05/3518/24 від 04.12.2024), задоволити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі №921/236/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення.
3. В задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат-Тернопіль» (04107, м. Київ, вул. Соляна, буд.70, офіс 11; ідентифікаційний код 31138298) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців,17; ідентифікаційний код 21708016) 5044 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 6 726,40 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокомбінат-Тернопіль» (04107, м. Київ, вул. Соляна, буд.70, офіс 11; ідентифікаційний код 31138298) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5044 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 6 726,40 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
6. На виконання постанови Господарському суду Тернопільської області видати накази.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
8. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 14.01.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.