Справа: № 2а-5657/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"03" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Губської О.А. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника позивача Степанова Д.П. та представника відповідача Сича Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»«Енергобудсервіс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»«Енергобудсервіс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000922305/0 від 07.10.2009 року та №0000952305/0 від 07.10.2009 року є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена перевірка ТОВ «Енергобудсервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, про що складено акт №574/1-23-05-33053211 від 23.09.2009 року.
Актом перевірки контролюючого органу встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За наслідком складання вищезазначеного акту були прийняте податкове повідомлення-рішення №0000922305/0 від 07.10.2009р., яким визначено ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»суму зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток підприємств в розмірі 108555 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000952305/0 від 07.10.2009р. яким визначено ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»суму податкового зобов'язання з врахуванням штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 49889 грн.
За результатами апеляційного оскарження, рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2007р. між ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»(постачальник) та ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»(покупець) укладено договір поставки №148/01-07, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався в порядку та умовах, визначених цим договором, та умовами специфікацій №1, 2 (додатки №1, 2 до договору), що є його невід'ємними частинами, передати вимикачі елегазові 750 кВ 3 полюсні типу GL 318 виробництва компанії AREVA у власність покупця, виконати шеф-монтаж та шеф-налагодження вимикачів, провести навчання двох спеціалістів покупця на проведення шеф-монтажу та сервісного обслуговування вимикачів на підприємстві виробника, а покупець зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити продукцію та надані послуги.
Пунктом 4.15 цього договору передбачено, що постачальник за 4 тижні до очікуваної дати поставки продукції організовує навчання 2 спеціалістів покупця на заводі-виробника (AREVA, Франція) з видачею диплому на право монтажу та сервісного обслуговування елегазових вимикачів типу GL, яке триває 5 днів, не враховуючи переліт та проїзд. До вартості навчання входить вартість самого навчання, перельоту, проїзду, проживання в готелі з дворазовим харчуванням та консульських витрат на отримання віз спеціалістами покупця. Покупець повинен за 8 тижнів до очікуваної дати поставки продукції звернутися до постачальника для підтвердження готовності проходження тренінгу.
Згідно Додатку №1 до договору поставки №148/01-07 від 22.05.2007р. вартість послуги з навчання склала 169642,67 грн.
Продаж послуг з навчання ДП «НАК «Укренерго»підтверджується актом №ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2007р. та податковою накладною №494 від 30.11.2007р. Сума 169462,00 грн. була включена до валових доходів Товариства, а сума 33928,59 грн. до податкового зобов'язання відповідно по ПДВ.
Між ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»(покупець) та ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укразахіденерго»(постачальник) 23.05.2007 року було укладено договір поставки №2007/20-ДП.
Згідно з п.1.1. цього договору постачальник зобов'язався в порядку та умовах, визначених цим договором, та умовами специфікацій №1, 2 (додатки №1, 2 до договору), що є його невід'ємними частинами, передати вимикачі елегазові типу GL 318 виробництва компанії AREVA у власність покупця та виконати шеф-нагляд, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити продукцію та шеф нагляд.
Пунктом 4 Специфікації №1 до договору поставки №2007/20-ДП передбачено, що ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго»зобов'язалося провести навчання двох спеціалістів замовника. Вартість послуги з навчання склала 165729, 67 грн. (без ПДВ).
Актом №РН-11-3004 здачі-приймання робіт від 30.11.2007 року підтверджується продаж послуг з навчання ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго».
Таким чином, послуги з навчання спеціалістів були придбані позивачем у ЗАТ «НВП «Укразахіденерго»не для власного споживання, а для їх подальшого перепродажу ДП «НАК «Укренерго».
В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 3 п.п, 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»необґрунтовано було включено до податкового кредиту 33146 грн. з вартості послуг за навчання на заводі виробника купленого обладнання та віднесено до валових витрат суму 165730 грн.
Судом першої інстанції також встановлено, що 30.05.2008 року між СПДФО ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»(замовник) укладено договір №30/05-08 на надання інформаційно-консультаційних послуг.
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги замовнику на умовах цього договору, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця. Загальна вартість замовлення складає 48500,0 грн.
Пунктом 3.1, 3.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язався виконати роботи по інформаційному обслуговуванню, які включають в себе надання консультаційних послуг, збір та аналіз інформації, яка безпосередньо стосується ведення бізнесу замовника. Надає консультації та рекомендації в сфері фінансового планування, бухгалтерського обліку, підготовки різного роду документації, консультації з продажу та придбання цінних паперів.
Між СПДФО ОСОБА_5 (виконавець) та ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»(замовник) 02.06.2008р. укладено договір №02/06-08 на надання інформаційно-маркетингових послуг щодо дослідження ринку лічильників електроенергії на території України. Вартість замовлення 30500,0 грн.
22.08.2008р. між СПДФО ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»(замовник) укладено договір №22/08-08 на надання інформаційно-маркетингових послуг, щодо дослідження ринку тепловізійного обладнання на території України. Вартість замовлення 32500,0 грн.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, та зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Питання правомірності віднесення витрат підприємства на придбання маркетингових послуг до валових витрат згідно з актами виконаних робіт та до складу податкового кредиту сум ПДВ за накладними, виписаними на підставі актів виконаних робіт, слід вирішувати із врахуванням того, що маркетингові послуги придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; підтверджується зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.
Як вбачається з матеріалів перевірки, ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»здійснювало фінансово-господарську діяльність по оптовій торгівлі обладнанням для енергопостачання, інша діяльність протягом періоду перевірки не проводилась. Схема роботи підприємства та схема руху фінансових потоків залишалася незмінною, як протягом періоду до надання маркетингових послуг так і після маркетингових послуг.
Зважаючи на те, що позивач не довів зв'язку, отриманих маркетингових послуг з господарською діяльністю товариства, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем було завищено валові витрати на вартість отриманих маркетингових та консультаційних послуг в сумі 111500 грн.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, 14.01.2008 року ТОВ «Автофобхолдинг»надавало позивачу послуги по перевезенню офісних меблів на суму 12250 грн., (без ПДВ), що підтверджується актом виконаних робіт №011403 від 14.01.2008р.
Вартість отриманих послуг ТОВ «ТД «Енергобудсервіс»включило у І квартілі 2008року до валових витрат в розмірі 12250 грн.
Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 із змінами і доповненнями) передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність актів виконаних робіт не доводить зв'язку цих витрат з господарською діяльністю.
Оскільки, під час проведення перевірки товарно-транспортна накладна не була надана позивачем, то податковий орган правомірно дійшов висновку, що позивач необґрунтовано відніс такі витрати до складу валових витрат.
Підпунктом «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. етапі 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при проведенні перевірки, дійшла обґрунтованого висновку щодо порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкові повідомлення рішення №0000922305/0 від 07.10.2009 року та №0000952305/0 від 07.10.2009 року є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім»«Енергобудсервіс»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.А. Губська
Суддя Г.В. Земляна