Справа: № 2а-330/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"03" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Губської О.А. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року в задоволенні позовних відмовилено.
Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове повідомлення-рішення №0000772310/0 від 28 серпня 2009 року винесене у повній відповідності з податковим законодавством, то позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи,
За період з 04.08.2009 р. по 12.08.2009 р. посадовими особами державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Анталія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 17.08.2009 р. № 1152/23/31918999.
В ході перевірки встановлений факт порушення ТОВ «Анталія»: п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті занижено податок на прибуток за 1-ий квартал 2006 р. на 175000 грн., за півріччя 2006 р. на 170162 грн., 3 квартал 2006 р. на 158279 грн., 2006 р. на 142097 грн., завищено податку на прибуток за 1-ий квартал 2007 р. на 625 грн., завищено податку на прибуток за півріччя 2007 р. на 1250 грн., занижено податку на прибуток за 3 квартал 2007 р. на 31300 грн.; абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/94-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2.7 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», в результаті завищена балансова вартість основних фондів І групи (за нормою амортизації нижче 2%) станом на 30.09.2007 р. на 272039 грн. Завищення балансової вартості основних фондів 1 групи не вплинуло на розмір амортвідрахувань; п. 2.6, п. 3.3 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320: прибуткові касові ордери на суми отриманих коштів від громадянина ОСОБА_5 в сумі 700000 грн. не складались, готівка в сумі 700000 грн., що отримана ТОВ «Анталія»від громадянина ОСОБА_5 11.03.2006 р. в касі ТОВ «Анталія»не оприбуткована.
На підставі акту перевірки 19.03.2010 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року № 0000772310/0 на суму податкового зобов'язання 268187 грн., де 173397 грн. становить основний платіж та 94790 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.3 ст.8 вказаного Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор.
На обґрунтування своєї позиції, суд першої інстанції, відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України, правомірно посилався на факти, підтвердженні рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 листопада 2007 року у справі №2-2706/07 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Анталія», яким встановлено, що 10 березня 2006 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Анталія»укладений договір позики на суму 700000 грн. для будівництва нежитлової будівлі по вул. Леваневського, буд. 56 у м. Умань.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що неналежне виконання колишнім генеральним директором ТОВ «Анталія»приписів ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом строки.
Крім того, факт не оприбуткування грошових коштів в сумі 700000 грн. в касу ТОВ «Анталія», які отриманні від ОСОБА_6 по договору позики від 10.03.2006 року підтверджується листом від 12.08.2009 року № 27, яким надано пояснення про відсутність документів в бухгалтерських документах ТОВ «Анталія», які б засвідчували факт надходження вказаних коштів.
Колегія суддів не приймає до уваги ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2010 року та 05.05.2010 року, оскільки вони були прийняті після постановлення оскаржуваного рішення, а тому суд першої інстанції не міг знати про їх існування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя О.А. Губська
Суддя Г.В. Земляна