Справа: №2-а-268/10 Головуючий у 1- й інстанції Сичук М. М.
Суддя - доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
02 грудня 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Умнової О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення про скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.03.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення про скасування рішення.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.03.2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі, так як позов не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну ухвалу суду.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Оспорюване позивачем рішення №123 від 27.01.2009 року зі змінами, внесеними рішенням №284 від 12.02.2009 року, скасовує п. 5, 5.1 рішення Вінницької міської ради від 27.10.2005 року №2401 «Про затвердження актів прийомки до експлуатації та оформлення права приватної власності на корпоративні гаражі».
Тобто, це письмовий документ, який має обов'язковий характер для позивача, а тому є актом індивідуальної дії.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення встановлює для відповідного суб'єкта певні обов'язки.
Отже, такий документ породжує певні правових наслідки, і має обов'язковий характер виконання для позивача і набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що право власності на гараж не оскаржується ніким, а відтак, відсутній спір про право.
Викладене, на думку колегії, свідчить про необхідність скасування спірного рішення, яким відмовлено у відкритті провадження по справі.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовують висновки суду першої інстанції, матеріали справи свідчать про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 12, 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.03.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення про скасування рішення -задовольнити.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 09.03.2010 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлений 07 грудня 2010 року.