Справа: № 2-а-5373/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
"08" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бєлової Л.В., Мельничука В.П.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року у справі за позовом відділу Держкомзему у Коропському районі Чернігівської області до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про скасування рішення, -
Відділ Держкомзему у Коропському районі Чернігівської області звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про скасування рішення застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 118 від 14.06.2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами в Чернігівській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про задоволення позову.
Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області проводилась планова перевірка з питань дотримання державної дисципліни цін у відділі Держкомземі у Коропському районі Чернігівської області.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 007116 від 08.06.2010 року, в якому зазначено, що у період з 11.06.2009 року по 23.03.2010 року позивачем за підготовку висновків щодо надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження щодо умов відведення земельної ділянки у користування та погодження проекту землеустрою, необґрунтовано стягувалась плата з фізичних осіб в сумі 30 грн., а з юридичних осіб в сумі 80 грн., а тому зайво нарахована та необґрунтовано одержана виручка за видачу висновків склала 1270 грн.
На підставі складено акту № 007116 від 08.06.2010 року, державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області винесено рішення від 14.06.2010 року № 118 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вирішено вилучити з відділу Держкомзему в Коропському районі в дохід державного бюджету 1270 грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнути штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки в сумі 2540 грн.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Згідно статті 6 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст. 7 ЗУ «Про ціни і ціноутворення»).
Частинами 1 та 2 статті 8 ЗУ «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»(далі по тексту - Закон) дозвільні органи - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.
Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Згідно із статтею 4 Закону виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі або надання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформленні, видачі дубліката, анулюванні документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.
Пунктом 1 «Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619 (далі по тексту -Порядок) встановлено, що цей Порядок визначає основні вимоги щодо виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг державними органами земельних ресурсів, бюджетними установами та організаціями, які належать до сфери їх управління (далі - державні органи земельних ресурсів), на платній основі.
Так, відповідно до п. 5 Порядку державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг: розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації з питань землевпорядних, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань земельних угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації;виготовлення планово-картографічних матеріалів; проведення спеціальних обстежень і розвідувань, в тому числі збирання, обробка, аналіз, зберігання, надання та публікація земельно-кадастрової інформації; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошова оцінка земель та експертна грошова оцінка земельних ділянок; проведення робіт з паспортизації земельних ділянок; внесення записів до державного реєстру земель; розроблення проектів оптимізації структури земельних угідь новостворених господарств; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою; проведення державної землевпорядної експертизи; надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель; підготовка дублікатів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, сертифікатів на право на земельну частку (пай); публікація матеріалів статистичних даних про стан та склад земельних угідь; розповсюдження статистичної та іншої інформації на паперових і електронних носіях; підготовка та видання довідників, збірників, бюлетенів, брошур, буклетів тощо; підготовка та надання аналітичних записок щодо стану земельних ресурсів України, земельно-кадастрової інформації на замовлення, відомостей з бази даних державного земельного кадастру; розроблення програмного забезпечення та технології автоматизованої обробки даних; запровадження та експлуатація програмно-технічних комплексів для збирання, обробки, систематизації, зберігання та аналізу земельно-кадастрової інформації; підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів-землевпорядників, супроводження процесу автоматизованого ведення державного земельного кадастру, інших спеціалістів у галузі використання, оцінки та охорони земель; надання витягів з державного земельного кадастру; надання витягів з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Аналіз зазначеної вище норми свідчить про відсутність в даному переліку надання висновків на платній основі.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про підтвердження висновків, що викладенні в акті перевірки щодо порушення позивачем державної дисципліни цін.
У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Таким чином Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернігівській області було правомірно винесено по відношенню до позивача рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року -скасувати.
Постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 08.12.2010 року.