Справа № 405/8059/25
провадження № 3/405/2123/25
08.01.2026 м. Кропивницький
Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр'єва К.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка працює керуючою магазином ФОП « ОСОБА_2 », зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №486671 від 10.12.2025, вбачається, що 10.12.2025 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: останній, 25.11.2025 року, о 12 год. 00 хв., знаходився за адресою: вул. Куроп'ятникова, 25 в м. Кропивницький та пошкодив вхідні двері до Ветеранського простору «Свої».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП за обставин, які викладені в протоколі від 10.12.2025 не визнала та пояснила, що належно виконує свої батьківські обов'язки, подібна ситуація сталась вперше; її син повідомив їй, що на великій перерві він зі своїми однокласниками пішов в магазин АТБ, щоб купити собі щось перекусити та повертаючись назад його однокласники захотіли в туалет та пішли на шукати туалет в гуртожитку. Її син залишився чекати своїх однокласників на вході, після того як його однокласники повернулись вони пішли шукати вихід іншим коридором та заблукали, коридор яким вони йшли назад не освітлювався та вони почали шукати вихід, стукавши по стінам вони натрапили на двері, проте дані двері були хиткі, старі та ржаві, крім того до цього дня вони вже були нерівні та на них була вм'ятина. Після того як хлопці вдарили кулаком по дверях, вийшла жіночка та почала лаятися, хлопці злякалися та побігли, вона побігла за ними та почала кидати камінням в них. Зазначила, що вони, як батьки запропонували відшкодувати шкоду проте жінка відмовилась. ОСОБА_1 додала, що провела бесіду зі своїм сином, такі дії він вчиняє вперше, сам сильно перелякався та не мав ніякого злого умислу вчиняти протиправні дії.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №486671 від 10.12.2025 та матеріали, якими він обґрунтовуються, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної статті є бланкетною (відсильною), яка встановлює відповідальність, але для розкриття її ознак відсилає до іншого нормативно-правового акту.
Однак, посадовою особою, якою порушено провадження у справі не зазначено нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню в даному випадку, а лише зазначено, що ОСОБА_1 порушила чинне законодавство.
У справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, пункти 51-84, від 20 вересня 2016 року, ЄСПЛ встановлено, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Окрім цього, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Обов'язки батьків щодо виховання дітей закріплено в ст. 150, 180 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорони дитинства», однак, суд не може самостійно застосовувати нормативно правовий акт та встановлювати, яку норму права було порушено ОСОБА_1 .
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством.
Тобто, посадовою особою, що складає протокол, повинно ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є актом обвинувачення, та повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
При цьому судом відзначається, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини, та яких саме обов'язків така особа не виконала.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №486671 від 10.12.2025, вбачається, що гр. ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: останній, 25.11.2025 року, о 12 год. 00 хв., знаходився за адресою: вул. Куроп'ятникова, 25 в м. Кропивницький та пошкодив вхідні двері до Ветеранського простору «Свої», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП (а.п.1).
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Сама лише констатація у протоколі факту вчинення малолітньою особою певних протиправних дій не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
До протоколу серії ВАД №486671 від 10.12.2025 додані: довідка про результати проведення перевірки за заявою гр. ОСОБА_4 з якої вбачається, що дійсно 25.11.2025 року о 12 год 00 хв., вона перебувала на своєму робочому місці у Ветеранському просторі «Свої», що за адресою: м. Кропивницький, вул. Куроп'ятника, 25. В цей час вона почула удари по вхідних дверях та одразу вибігла подивитись. Відчинивши двері побачила хлопців на вигляд 8-9 клас, які тікали від даних дверей. Гр. ОСОБА_4 відразу побігла за ними та побачила, що хлопці забігли до навчального закладу ліцею «Лідер», після чого вона направилась до директора даного ліцею та вони разом встановили дітей, які гупали в двері. В подальшому було опитано неповнолітніх дітей, які були причетні до даної події, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які пояснили, що 25.11.2025, о 12 год. 00 хв, вони на перерві вирішили сходити до магазину АТБ. Після чого хтось з них запропонував піти до туалету, який знаходився на цокольному поверсі в гуртожитку, Арсеній залишився чекати на вході, а інші хлопці пішли всередину в туалет. Назад хлопці вирішили піти іншим коридором, але заблукали, оскільки цокольний поверх не освітлювався. Хлопці шукали двері, щоб вийти, тому стукали по стінам, а в черговий раз натрапили на якісь двері та кожен з них вдарив по дверям кулаком декілька разів. В цей час з дверей вийшла гр. ОСОБА_4 та почала кричати на хлопців. Вони злякались та побігли до виходу, на шляху зустріли Арсенія та всі разом побігли до школи. Згодом їх викликала директор та запропонувала написати пояснення за їх вчинок (а.с.2); письмові пояснення та письмова заява гр. ОСОБА_4 від 25.11.2025 (а.с.4-5); доповідна записка класного керівника ОСОБА_8 від 25.11.2025 (а.с.6); доповідна записка класного керівника ОСОБА_9 від 25.11.2025 (а.с.7); письмові пояснення ОСОБА_10 від 25.11.2025 (а.с.8); письмова заява та письмові пояснення ОСОБА_4 від 25.11.2025 (а.с.11-12); письмові пояснення ОСОБА_4 від 25.11.2025 (а.с.13); письмові пояснення ОСОБА_3 від 25.11.2025 (а.с.14); письмові пояснення ОСОБА_11 25.11.2025 (а.с.16).
Беручи до уваги надані до матеріалів справи вищезазначені докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , як матері учня 8 - Г класу начального закладу ліцею «Лідер», складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, оскільки її син в момент вчиненого з однокласниками перебував у навчальному закладі, а тому під час перебування дітей у закладі освіти відповідальність за життя та здоров'я дітей, відповідальність за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли учні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи покладається на керівника та інших працівників закладу освіти.
Згідно з Положенням про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженим наказом Міністерства науки і освіти України від 26.12.2017 №1669, керівник закладу освіти є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, цим Положенням; не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов; викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров'я.
Шкільна адміністрація несе відповідальність за шкільну дисципліну, в тому числі серед учнів, протягом усього часу, коли учні перебувають у школі або навіть за її межами, але під опікою школи.
Підсумувавши вищевказане та всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 неналежно займається вихованням свого сина ОСОБА_3 .
З огляду на вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, в чому саме полягає ухилення особи від виконання обов'язків щодо виховання дитини та яким чином було здійснено відповідне ухилення.
Будь-яких інших даних, які б свідчили про погану поведінку ОСОБА_3 і про ухилення його матері від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання сина у матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає і при її розгляді в суді не встановлено.
Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Катерина Сергіївна Юр'єва