Справа № 405/166/26
провадження № 1-кс/405/90/26
12.01.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , аявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу заявника ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 206 КПК України,-
встановив:
09 січня 2026 року до Подільського районного суду міста Кропивницького від заявника ОСОБА_3 , надійшла скарга на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, у якій він зазначає про те, що 09.01.2026 о 06:41 год. у місті Кропивницький, за адресою пров. Веселий,61, викрали її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідомими особами, все було зафіксовано на телефон та на камеру на домоволодінні.
ОСОБА_3 стверджує, що її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повезли у не відомому напрямку та незаконно утримують в ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться у АДРЕСА_1 .
Посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про попереднє ув'язнення», Кримінально процесуального кодексу України, просила слідчого суддю постановити ухвалу, якою визнати незаконним затримання та перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати незаконним затримання та утримання вказаної особи.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.01.2026 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м. Кропивницького 09 січня 2026 року о 13 год 45 хв., який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_4 .
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 надійшла відповідь, у якій зазначено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває на території ІНФОРМАЦІЯ_6 .
09 січня 2026 року в судовому засіданні заявник ОСОБА_3 зазначила, що їй стало відомо, що її чоловіка на даний час перевезли до ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку з чим просила зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 забезпечити доставку в судове засідання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для участі в розгляді скарги.
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 09.01.2026 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_9 негайно доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільського районного суду м. Кропивницького 12 січня 2026 року о 13 год 00 хв., який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, зала судових засідань №410, для з'ясування підстав позбавлення волі ОСОБА_4 .
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні 09.01.2026 підтримала клопотання. В судове засідання 12.01.2026 заявник ОСОБА_3 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином під власний підпис, причини неявки до суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду не надходило (а.п.17).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_10 в судове засідання не з'явився, проте від начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_6 до суду надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває в приміщенні чи розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_10 , оскільки 09.01.2026 року призваний на військову службу. Також просить звернути увагу, що ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що її чоловіка ОСОБА_4 , 1979 року народження, нібито викрали. Також ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_4 повезли в невідомому напрямку та незаконно утримують. Однак такі твердження не відповідають дійсності, зважаючи на наступне. За інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_4 в порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, нехтуючи своїми обов'язками, встановленими пунктом 2 розділу ІІ, прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-ІХ, в редакції Закону №»4235- ІХ від 12.02.2025 перебуваючи за межами правового полю до 05.06.2025 року не пройшов -лікарську комісію. В порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач нехтуючи своїми обов'язками, перебуваючи за межами правового полю не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином, громадянин ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_4 був порушником військового обліку з 17.12.2024 та з 09.01.2026. Працівниками Національної поліції України, під час перевірки документів громадянина ОСОБА_4 , встановили факт його особу та повідомили його про порушення ним вимог законодавства щодо дотримання правил військового обліку. При цьому будь-яких дій, пов'язаних із його затриманням або примусовим доставленням до ТЦК та СП, не здійснювалося. Громадянину було запропоновано прибути самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою уточнення щодо порушення військового обліку та проходження ВЛК. Таким чином, дії працівників Національної поліції та представників ТЦК та СП були законними, обґрунтованими і спрямованими на забезпечення виконання громадянином ОСОБА_4 його військового обов'язку, а доводи дружини ОСОБА_3 щодо порушень його прав, викрадення чи незаконного утримання є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Звертали увагу суду, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є установою де примусово утримують громадян, проводять затримання, обшуки та допити, а тому скаргу на можливі протиправні дії з боку ІНФОРМАЦІЯ_11 вважаємо безпідставною. Громадянин ОСОБА_4 не є такою особою, що тримався під вартою, не є такою особою, що позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку. ОСОБА_4 був військовозобов'язаним, що покладало на нього обов'язок дотримання правил військового обов'язку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Громадянин ОСОБА_4 був особою, яка підлягала призову на військову службу під час мобілізації.
На даний час громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №75 призваний на військову службу військової частини НОМЕР_1 на підтвердження було долучено витяг із наказу про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 09.01.2026 №75 (а.п.21-27).
Відповідно до ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши скаргу та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайного звільнення з-під варти особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише у тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку, на час розгляду скарги заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_1 .
Слідчий суддя зазначає, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, у тому числі й на території Кіровоградської області. Оскарження дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_10 з питань мобілізації відповідно до ст.19 КАС України, предметно підсудне адміністративним судам, отже, такі скарги не можуть розглядатися у порядку кримінального судочинства.
При цьому, у певних випадках, дії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть досліджуватися у встановленому КПК України порядку, проте за відмінною від визначеною у ст.206 КПК України процедурою, що пов'язана з досудовим розслідуванням та судовим розглядом кримінальних проваджень.
Враховуючи викладене, а також те, що станом на час судового розгляду ОСОБА_4 не позбавлений у межах територіальної юрисдикції Подільського районного суду Кіровоградської області волі, а є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , слідчий суддя дійшов до висновку, про відсутність у нього, за вищевикладених обставин, обов'язку захисту прав людини у порядку ст. 206 КПК України щодо цієї особи, а відтак у задоволенні зазначеної скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 206, 395 КПК України, -
постановив:
у задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7