Справа № 385/1887/25
Провадження № 2/385/858/25
13.01.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідачки борг за договором позики № 71232539 від 24.05.2025, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у розмірі 21450,00 грн, з яких 65000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 975,00 грн - заборгованість за відсотками, 975,00 грн - заборгованість за комісією, 13000,00 грн - заборгованість за пенею та судові витрати.
стислий виклад позиції сторін
В обґрунтування позову посилається на те, що 24.05.2025 між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 71232539, за умовами якого Позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 6500,00 грн на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,5 % в день (базова процентна ставка/фіксована) та комісією за надання кредиту у розмірі 15,0 %, що в грошовому виразі 975,00 грн; у разі порушення позичальницею строків повернення кредиту нараховується пеня на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальниці, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71232539 від 24.05.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав ідповідачці у власність грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».
Однак в подальшому відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення наданих йому коштів при цьому здійснені відповідачкою платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн, заборгованість останньої за договором кредиту складає 21450,00 грн, зокрема: - 6500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 975,00 грн - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; - 13 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 71232539 від 24.05.2025 р.
Таким чином, за вказаними договорами факторингу до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному договору позики.
Оскільки позичальниця не виконала свої зобов'язання добровільно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідачка ОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» не подала, хоча копія ухвали від 26.11.2025, що була надіслана рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідачки вважається такою, що була їй вручена 08.12.2025 відповідно до положення п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Відповідно, відповідачка ОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.
Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників до суду не надходило.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою судді від 26.11.2025 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 встановив наступне.
Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів
Суд установив, що 24.05.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 7123539 з додатком - таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 17-26) відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачці кредит в сумі 6500,00 грн на строк 30 днів (по 22.06.2025), денна процентна ставка 1,00 %, проценти за понадстрокове користування позикою - 4,00 % в день, пеня - 4,00 % в день, орієнтовна загальна вартість кредиту 8450,00 грн, загальні витрати за кредитом 1950,00 грн, комісія за надання кредиту - 15,00 % від суми кредиту , тобто 975,00 грн (розділ 2.2 договору позики), а відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором 62870, що був надісланий на електронну адресу, яку надала відповідачка.
Позикодавець на виконання умов кредитного договору № 71232539 від 24.05.2025 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 6500,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 24.05.2025 (а.с. 15).
Факт надання коштів в кредит також підтверджується довідкою № КД-000064327 від 17.10.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ- інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24.05.2025 року, сума 6 500,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 01b35426-02ab-4143-ba60-297fcb776b21 (а.с. 29) і листом від 15.12.2025 АТ КБ «Приватбанк» з додатком - виписко по рахунку, з яких вбачається, що на ім'я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 24.05.2025 надійшли кошти в сумі 6500,00 грн, деталі операції - PAY_TRMC_2, KYIV.
Відповідно до п. 11.1.2. договору позики № 7123539, Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі - Правила), а його зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав'язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та 15,0% комісії за надання кредиту достатньою для прийняття усвідомленого рішення.
Згідно з п. 2 договору позики: сума позики складає 6500,00 грн, строк кредиту - 30 днів, процентна ставка (базова) за день - 0,5%. Дата надання позики - 24.05.2025, дата повернення позики - 22.06.2025.
Позикодавець виконав своє зобов'язання за договором та надав відповідачу грошові кошти згідно умов договору позики, однак позичальник свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за вказаним договором.
16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 16/10/25 (а.с 32-35), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором позики № 7123539, що підтверджено реєстром права вимоги (а.с. 37-38).
Відповідно до п.п. 1.1 договору факторингу фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).
Вказані письмові докази суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми, які підтверджують та доповнюють один одного та підтверджують укладення кредитного договору та перехід права вимоги до позивача.
Зокрема суд вказує, що договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачка при укладенні договору вказала свої анкетні дані, РНОКПП, реквізити паспорта, адреси проживання і реєстрації, номер телефону, адресу електронної пошти, номер банківської картки, а отже у суду відсутні сумніви в тому, що такі дані були повідомлені саме відповідачкою при укладенні договору.
Згідно наданого розрахунку заборгованості (а.с. 9-10) прострочена заборгованість за кредитом за період з 4.05.2025 по 16.10.2025 становить 21450,00 грн, зокрема: - 6500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 975,00 грн - сума заборгованості за процентами; - 975,00 грн - сума заборгованості за комісією; - 13000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. При цьому проценти нараховувались по 22.06.2025 включно.
Суд частково відхиляє такий розрахунок виходячи з наведених вище міркувань.
Щодо стягнення пені суд виходить з того, що відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу. Така обставина є загальновідомою.
Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з 23.06.2025 по 11.08.2025 то відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «Фінпром Маркет».
Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у період воєнного стану.
Посилання позивача на обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 13000,00 грн не відповідають закону та в стягненні такої слід відмовити.
З розрахунком заборгованості в частині тіла кредиту, процентів та комісії суд погоджується, перевіривши такий.
З приводу нарахованої комісії слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Отже нараховану заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією слід стягнути з відповідачки, а в стягненні пені - відмовити.
У зв'язку з наведеним позов підлягає частковому задоволенню.
Також суд не в змозі надати оцінку аргументам відповідача, оскільки він таких суду не надав.
Розподіл судових витрат
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду ТОВ «Фінпром Маркет» було сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції від 14.11.2025 в розмірі 2422,40 грн (а.с. 5).
Враховуючи вищезазначене, те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 954,28 грн (8450,00 /21450,00*2422,40) на користь позивача.
Крім того, частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Позивачем надано докази понесення витрат на правничу допомогу та їх розмір - договір № 25-08/25 ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 (а.с. 41-43) витяг з акту № 6-ФП приймання передачі наданої правничої допомоги від 25.08.2025 (а.с. 46) на суму 144000,00 грн (зокрема щодо позову до ОСОБА_1 на суму 4500,00 грн), платіжну інструкцію про сплату коштів адвокату Ткаченко Ю. О. (а.с. 46).
Суд вважає, що такими доведено факт надання та розмір витрат на правничу допомогу, який є співмірним та реальним.
Слід зазначити, що відповідачка заяви про зменшення розміру судових витрат не подавала.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» належить стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1772,73 грн. (8450,00 /21450,00*4500,00).
Керуючись статтями 258-259, 263-265ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 71232539 від 24.05.2025 в розмірі 8450,00 грн, яка складається суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6500,00 грн, суми заборгованості за процентами - 975,00 грн, суми заборгованості за комісією - 975,00 грн; 954,28 грн сплаченого судового збору та 1772,73 грн витрат на правничу допомогу, а всього 11177 (одинадцять тисяч сто сімдесят сім) грн 01 коп.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 13.01.2026.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 13.01.2026