Справа № 368/612/25
провадження № 1-кп/368/78/26
"12" січня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22024000000000366 від 26.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, -
встановив:
На адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване наступним.
У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024000000000366 від 26.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується в тому, що діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів рф, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаним про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв'язку з цим з боку рф підривної діяльності проти України, з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, став на шлях вчинення особливо тяжкого злочину - диверсії, що виразилося у наданні представнику іноземної державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану, за таких обставин.
Так, на початку 2023 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше серпня 2023 року, за допомогою месенджера «Telegram» з двоюрідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (оскільки він в телеграм каналі підтримував проросійську позицію), зв'язався представник спецслужби рф, який є зареєстрованим користувачем застосунку «Telegram» із профілем « ОСОБА_10 » та представився особою на ім'я « ОСОБА_11 » і повідомив, що є представником спецслужб фсб рф.
В ході спілкування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням власного акаунту в месенджері «Telegram», номер мобільного телефону НОМЕР_1 , із особою « ОСОБА_11 », останній запропонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені федеральної служби безпеки російської федерації за грошову винагороду виконувати завдання спрямовані на підривну діяльність проти України шляхом зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свою чергу, усвідомлюючи, що користувач, який використовує у месенджері «Telegram» профіль « ОСОБА_10 » та представився йому особою на ім'я « ОСОБА_11 » - є представником спецслужб фсбрф та маючи на меті завдати шкоду обороноздатності та державній безпеці України добровільно погодився на співпрацю з представником фсб рф, усвідомлюючи протиправний характер своїх дії та наслідки таких дій.
В грудні 2023 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання свого злочинного умислу, направленого на надання допомоги представникам рф в проведенні підривної діяльності проти України, отримуючи велику кількість завдань від співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо вчинення диверсії шляхом підпалів об'єктів критичної інфраструктури, запропонував своєму двоюрідному брату ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виконувати за грошову винагороду завдання спецслужб рф щодо вчинення підпалів об'єктів критичної інфраструктури на території Київської області, на що останній відповів згодою, чим вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, в середині травня 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1., з метою виконання свого злочинного плану, спрямованого на вчинення диверсій, вирішили вчинити підпал електроустановки (електротрансформатора), який знаходиться біля села Воронівка, Київської області, географічні координати НОМЕР_2.
Після цього, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше наступних трьох днів після обрання електроустановки (електротрансформатора), точний час та дата досудовим розслідування не встановлений, підшукав засоби для вчинення цієї диверсії, а саме, горючу суміш - бензин, який знаходився в пластиковій пляшці та запальничку.
16.05.2024 близько 02 год. ранку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та обізнано, виконуючи завдання невстановленого за анкетними даними співробітника фсб рф особа на ім'я « ОСОБА_11 », знаючи про розпочату з 2014 року збройну агресію Російської Федерації проти України, яка з 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих, невідворотних наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану, вчинили дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме, здійснили підпал електроустановки (електротрансформатора) за географічними координатами НОМЕР_5. Після чого електроустановка (електротрансформатор) спалахнула та почала горіти. Для звітування виконаного завдання та отримання винагороди, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою власного мобільного телефону, використовуючи відеозйомку зафіксував свої протиправні дії (підпал). Після цього, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на месенджер «Telegram» надіслав зазначений відеозапис для звіту про вчинену диверсію невстановленому за анкетними даними співробітника фсб рф особі на ім'я « ОСОБА_11 ».
У подальшому з метою виконання свого злочинного плану, спрямованого на вчинення диверсій в червні 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, але не пізніше 04.06.2024 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрали електроустановку (електротрансформатор), який знаходиться біля села Кузьминці, Київської області, географічні координати НОМЕР_3.
В подальшому, 04.06.2024 близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пішки підійшли до електроустановки (електротрансформатора), який розташований за географічними координатами НОМЕР_4.
04.06.2024 близько 01 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та обізнано, виконуючи завдання невстановленого за анкетними даними співробітника фсбрф особа на імя « ОСОБА_11 », знаючи про розпочату з 2014 року збройну агресію Російської Федерації проти України, яка з 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих, невідворотних наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану, вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, здійснили підпал електроустановки (електротрансформатора), за географічними координатами НОМЕР_3. Для підпалу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , облив електроустановку (електротрансформатор), горючою сумішшю (бензином) та підпалив запальничкою, після чого електроустановка (електротрансформатор) спалахнула та почала горіти.
Надалі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відеокамери власного мобільного телефону зняв на відео свої протиправні дії (підпал), після чого, використовуючи месенджер «Telegram» надіслав зазначений відеозапис для звіту про вчинену диверсію невстановленому за анкетними даними співробітника фсбрф особа на ім'я « ОСОБА_11 ».
Того ж дня, 04.06.2024 близько 02 год. 30 хв. . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішили вчинити підпал електроустановки (електротрансформатора), розташованого за географічними координатами НОМЕР_6.
04.06.2024 близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та обізнано, виконуючи завдання невстановленого за анкетними даними співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 », знаючи про розпочату з 2014 року збройну агресію Російської Федерації проти України, яка з 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих, невідворотних наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану, вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, здійснили підпал електроустанови (електротрансформатора), за географічними координатами НОМЕР_7.
Надалі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою відеокамери власного мобільного телефону зняв на відео свої протиправні дії (підпал), після чого, використовуючи месенджер «Telegram» надіслав зазначений відеозапис для звіту про вчинену диверсію невстановленому за анкетними даними співробітнику фсб рф особа на ім'я « ОСОБА_11 ».
За інформацією ДТЕК Київські Регіональні Електромережі від 24.07.2024, електроустановки для розподілу електричної енергії, забезпечують постачання електроенергії споживачам, підприємствам і особливо об'єктам критичної інфраструктури, знищення чи пошкодження електроустановок приводить до порушення та неможливості забезпечення населення електроенергією.
Крім того, в ніч з 12.06.2024 на 13.06.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно та обізнано, виконуючи завдання невстановленого за анкетними даними співробітника фсб рф на ім'я « ОСОБА_11 », знаючи про розпочату з 2014 року збройну агресію Російської Федерації проти України, яка з 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих, невідворотних наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану, здійснив підпал залишків врожаю в Обухівському районі Київської області на земельній ділянці (полі) вздовж річки Дніпро між м. Ржищів Київської області та м. Київ.
Крім того, 19.06.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання завдання, отриманого від співробітника фсб рф на ім'я « ОСОБА_11 » планував здійснити підпал трансформаторного ящику по вул. Шевченка в с. Панікарчі Київської області, однак довести заплановане не зміг за обставин які не залежали від його волі, у зв'язку із затриманням співробітниками СБ України.
Також, у червні 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання завдання, отриманого від співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 », планували зруйнувати об'єкт критичної інфраструктури ПС «Ржищів 110 кВ» розташований на території м. Ржищева, за координатами (НОМЕР_8), шляхом його підпалу, однак довести заплановане не змогли за обставин які не залежали від їх волі, у зв'язку із затриманням співробітниками СБ України.
За інформацією ДТЕК Київські Регіональні Електромережі, ПС «Ржищів 110 кВ» є об'єктом критичної інфраструктури електроенергетичної системи України, від якого через 94 трансформаторні підстанції здійснюється розподіл електроенергії 3477 побутовим споживачам та 315 юридичним особам, серед яких об'єкти, які мають важливе народногосподарське значення для життєзабезпечення.
За викладених обставин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні диверсії тобто вчинення дій з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.
19.06.2024 об 16 год. 40 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 615, п.1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
19.06.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України.
20.06.2024 за рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб, а саме до 18.08.2024 включно, без визначення розміру застави, в подальшому рішеннями вказаного суду вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, останнє рішення від 14.03.2025 (справа №761/10053/25) до 12.05.2025.
01.05.2025 обвинувальний акт за обвинуваченням останнього направлено до Кагарлицького районного суду Київської області.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 06.05.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 04.07.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 19.06.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 17.08.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 26.09.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 25.09.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 23.11.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20.11.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 18.01.2026.
Обвинувачення у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:
?протоколом обшуку від 19.06.2024 за місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ., в ході якого вилучено мобільні телефони останнього, у яких міститься листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі співробітником фсб рф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність, грошові кошти отримані від співробітника фсбрф за проведення розвідувальної діяльності, хімічні речовини, які використовували ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час здійснення підпалів трансформаторних ящиків, тактична військова форма, речовину рослинного походження схожу на наркотичну, незареєстровану травматичну зброю;
?протоколом огляду від 19.06.2024 мобільного телефону ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на якому виявлено листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі співробітником фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність;
?протоколом обшуку від 19.06.2024 за місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено мобільні телефони та комп'ютерна техніка останнього, у яких міститься листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання завдань співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність, банківські картки, на які отримувались кошти від представників рф;
?протоколом огляду від 19.06.2024 мобільного телефону ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , на якому виявлено листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виконання завдань співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність;
?протоколом обшуку від 19.06.2024 за місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено мобільні телефони останнього, у яких міститься листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виконання завдань співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність, банківські картки, на які отримувались кошти від представників рф;
?протоколом огляду від 19.06.2024 мобільного телефону ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , на якому виявлено листування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виконання завдань співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність, банківські картки, на які отримувались кошти від представників рф;
?протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 11.06.2024 в якому зафіксовано щодо виконання завдань співробітника фсбрф на ім'я « ОСОБА_11 » щодо передачі розвідувальних даних та звітування за проведену підривну діяльність, банківські картки, на які отримувались кошти від представників рф;
?протоколом огляду від 19.06.2024 відкритої ділянки місцевості, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, поряд з розподільним пристроєм (трансформатором) із маркуванням «КТП-806 РУ-0,4 кВ», в ході якого виявлено пластикову пляшку ємністю 2 літри із прозорою рідиною, яка відповідно до пояснень учасника огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пляшкою із паливом, яку відповідно до поставленого йому завдання, останній залишив у нічний час доби 19.06.2024 з метою подальшого здійснення підпалу та виведенню із ладу вказаного розподільного пристрою електроенергії (трансформатору) у нічний час доби 20.06.2024;
?протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 19.07.2024, в ході якого останній повідомив про обставини скоєння кримінального правопорушення;
?протоколами проведення слідчих експериментів від 01.07.2024;
?іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності обґрунтовують підозру зазначеним вище особам.
Враховуючи те, що строк тримання під вартою закінчується, при цьому підстави для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відсутні, оскільки ризики, що обґрунтовували необхідність обрання запобіжного заходу не зменшились і жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти заявленим ризикам.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1. Переховуватися від суду.
Встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може виїхати до російської федерації та переховуватися від суду.
Крім того, ОСОБА_6 активно застосовував заходи конспірації під час вчинення кримінального правопорушення, тому у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, матиме змогу використовувати вказані вміння і навики для переховування від суду
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На даний час не встановлені усі можливі спільники ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Крім того, враховуючи підтримку ОСОБА_6 протиправної діяльності російських окупаційних військ, в разі загострення воєнних дій на території України існує ймовірність його сприяння представникам рф в проведенні підривної діяльності на шкоду державній безпеці України та перешкоджанню провадженню іншим чином.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Метою вчинення обвинуваченим є вчинення дій з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану,.
Ураховуючи спосіб вчинення злочину (використання мережі Інтернет), а також можливість обвинувачується звернутися до представників РФ для забезпечення його переховування, може продовжити вчинення інкримінованого йому злочину, або вчиняти інші протиправні дії проти України, у тому числі й перехід на бік ворога.
Враховуючи характер вчинених злочинів та тяжкість передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, яка полягає у безальтернативному позбавленні волі, є всі підстави вважати, що обвинувачений може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти злочини проти основ національної безпеки України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стан його здоров'я, соціальні зв'язки, наявність навиків контр спостереження та конспірації дозволяють йому ефективно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у тому числі за межами України, що унеможливить проведення з ним процесуальних дій.
Стан здоров'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дозволяє утримання останнього під вартою.
Таким чином, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправного діяння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують, слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку обвинуваченого, а тому відповідно до вимог ст.ст. 177, 183, 194 і 197 КПК України, щодо останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Більше того, згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, згідно абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442КК України.
З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи наявність обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також враховуючи сімейне становище, вік, стан здоров'я, виникає необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави зазначені прокурором нічим не підтверджується, але щодо нього можливо обрати інший запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши клопотання прокурора та думку щодо нього обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів доходить такого висновку.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України). Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
За приписами ч. 6 ст. 176 КПК під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке:
чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.08.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2025 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 вчергове було продовжено до 12.05.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 06.05.2025 р. строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 було продовжено до 04.07.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 19.06.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 17.08.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 29.07.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 26.09.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 25.0.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 23.11.2025.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 20.11.2025 р. строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено до 18.01.2026.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, у справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами, крім інших, є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, суд має перевірити, чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, їх обґрунтованість, та чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, колегія суддів ураховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується (п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики зі спливом часу зменшуються, разом із тим зазначені ще є достатньо суттєвими на даній стадії кримінального провадження і дає підстави дійти висновку, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти існуючим ризикам, що, в свою чергу, не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому, у разі визнання винуватим, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
За наведеного вбачаються достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
При цьому, на даному етапі провадження, не оцінюються докази на предмет їх достатності і допустимості для встановлення вини обвинуваченого.
Аналіз матеріалів, наданих суду, доводить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечить на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам,у відповідності з мотивацією викладеною вище.
У зв'язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не встановлено.
Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 17.08.2025, але до закінчення такого строку кримінальне провадження розглянути неможливо, то суд вважає, що клопотання є достатньо обґрунтованим, встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України є вагомими.
Продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При застосуванні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави йому не визначався. При розгляді даного клопотання суд також не вбачає підстав для визначення розміру застави, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, у змісті яких ідеться про те, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, а має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння у вчиненні якого останній обвинувачується. Отже, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, із ступеню тяжкості інкримінованого злочину, а також бере до уваги ту обставину, що підстави, за яких було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
При застосуванні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави йому не визначався. При розгляді даного клопотання суд також не вбачає підстав для визначення розміру застави, з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, у змісті яких ідеться про те, що обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, а має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Саме продовження строку запобіжного заходу до обвинуваченого, на думку суду відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, суд бере до уваги той факт, що за правилами ч.6 ст.176 КПК України щодо ОСОБА_6 можливе застосування запобіжного заходу виключно у виді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 строком на 60 діб, тому клопотання прокурора слід задовольнити, а у задоволенні клопотання обвинуваченого і його захисника слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 369, 371, 372 КПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинувачуваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого без реєстрації за адресою:: АДРЕСА_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор (№ 115)» продовжити на два місяці, тобто до 12 березня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_3
ОСОБА_2