Справа № 357/12744/19
1-кс/357/3/26
12.01.2026 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 від участі у розгляді справи № 357/12744/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 , представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 ,
19.11.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у провадження судді надійшов журнал судового засідання відповідно до якого захисником обвинуваченої ОСОБА_3 заявлено відвід судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 від участі у розгляді справи № 357/12744/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 , заяву про відвід судді ОСОБА_4 обгрунтував тим, що у січні 2024 року, після його звільнення зі Збройних Сил України, він прибув до суду, де йому було повідомлено, що ОСОБА_3 оголошена в розшук, а провадження у справі зупинене, хоча ОСОБА_3 а ні від суду, а ні від правоохоронних органів не переховувалася. Підставою оголошення ОСОБА_3 в розшук були надумані причини, тому що майже два роки суд не направляв на адресу ОСОБА_3 жодних викликів та повідомлень про судові засідання по справі. Судові виклики (повістки) направлялись за невідомими адресами і отримувались невідомими особами (аудіозапис с/з від 09.04.2024 та 26.04.2024).
Під час спілкування із суддею ОСОБА_4 суддя допустила висловлювання, які прямо свідчать про упереджене ставлення та заздалегідь сформовану думку про винуватість обвинуваченої, що є грубим порушенням вимог: ст. 21,22, 75 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини, Бангалорських принципів поведінки суддів, а саме: «...Справа зупинена... я її (Ковалевську) закрию, вона шахрайка і повинна сидіти... ми її в розшук оголосили... скажу прокурору - підготує клопотання на варту... буде сидіти...»
Крім того, суддя ОСОБА_4 також недопустимо висловлювалась на адресу захисника прямо у залі судових засідань 03.11.2025. Поведінка судді під час розгляду справи, суперечить:ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вимогам суддівської етики, стандартам поваги до учасників процесу. Так суддя ОСОБА_4 разом з прокурором у справі висловилася про намір «замінити захисника», що є прямим і грубим втручанням у право обвинуваченої на вільний вибір захисника (ст. 48, 54 КПК України), незалежність адвокатської діяльності (ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Таке висловлювання судді є неприпустимим, порушує гарантії справедливого суду та свідчить про виражену особисту неприязнь до захисника.
Крім того, суддя ОСОБА_4 проігнорувала клопотання сторони захисту та створила перешкоди для реалізації права на захист, тим що замість розгляду по суті клопотання сторони захисту від 26.04.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме банківських реквізитів потерпілих, необхідних для повернення ОСОБА_3 отриманих коштів, в судовому засіданні від 23.04.2025 повідомила, що його вирішення є «передчасним». Такий підхід фактично позбавив сторону захисту можливості отримати докази, необхідні для реалізації права на захист, а ОСОБА_3 - можливості повернути кошти потерпілим, що є важливою обставиною для доведення невинуватості ОСОБА_3 .
Зазначене клопотання сторони захисту було обумовлено тим, що подані цивільні позови потерпілих не містять обов'язкових реквізитів, передбачених ст. 175 ЦПК України, а саме: повних ідентифікаційних даних позивачів (паспортних даних, реєстраційних номерів облікової картки платника податків), а також відсутні будь-які платіжні реквізити, необхідні для здійснення повернення коштів.
Незважаючи на очевидну невідповідність цивільних позовів вимогам ЦПК України, суд (головуюча суддя ОСОБА_4 ) прийняв такі позовні заяви до розгляду без перевірки їх відповідності закону та без залишення їх без руху з метою усунення недоліків, як того прямо вимагає ст. 185 ЦПК України.
Така процесуальна поведінка суду призвела до того, що сторона захисту була фактично позбавлена можливості отримати необхідні дані для повернення коштів потерпілим і, відповідно, довести відсутність умислу та корисливого мотиву.
Подібне недодержання судом вимог процесуального закону викликає обґрунтовані сумніви у належному виконанні головуючою своїх обов'язків та свідчить про формальний підхід суду до оцінки поданих матеріалів, що прямо впливає на реалізацію права на захист.
Таким чином, сам факт існування об'єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді вже є достатньою та самостійною підставою для його відводу відповідно до ст. 6 Конвенції та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити. Вказав на те, що факти, що свідчать про упередженість судді ОСОБА_4 є системними, а не разовими чи випадковими. Висловлювання судді про те, що справа зупинена, а ОСОБА_3 шахрайка і буде сидіти, свідчить про особисту зацікавленість судді у результатах розгляду справи. Можливо родинні зв'язки або кумівство, у зв'язку з чим він звернувся із відповідними запитами до митрополита та настоятеля храму, але відповіді не отримав. Про упереджене ставлення судді до обвинуваченої свідчить факт безпідставного оголошення її в розшук. Перед тим як оголосити ОСОБА_3 в розшук повістки про її виклик не надсилалися за місцем її реєстрації. Із повідомлення Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області відомо, що поліція навіть не виїжджала за місцем її реєстрації, і все ж таки судом ОСОБА_3 була незаконно оголошена у розшук. Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала того, що вона брала гроші у потерпілих і по мірі можливості їх відшкодовувала. Але склалася ситуація, коли суддя ОСОБА_4 говорила про необхідність відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а прокурор і секретар судових засідань перешкоджали цьому і наполягали на тому, щоб потерпілі писали розписки про відшкодування моральної шкоди. Суддя ОСОБА_4 , не пересвідчившись у тому, що цивільні позови відповідають вимогам законодавства прийняла їх до спільного розгляду з кримінальним провадженням. Більше року клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів не розглянуте по суті, суддя лише сказала про те, що його розгляд не на часі. Вказане свідчить про упереджене ставлення не лише до захисника, але й до обвинуваченої. Твердження судді в судовому засіданні про необхідність заміни захисника свідчить про ворожість та неповагу до захисника, а також про упереджене ставлення до нього та до обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_4 та просила її задовольнити. Додатково пояснила, її безпідставно було оголошено в розшук. 03 чи 04 березня 2022 вона приїжджала до суду її не впустили, на вході охорона їй сказала, що їй прийде виклик з суду, але викликів не було. Вона не змінювала місця свого проживання, займалася волонтерською діяльністю. Крім того, суддя ОСОБА_4 та працівники суду втручалися у процес повернення боргу потерпілим.
Прокурор в судовому засіданні ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на те, що заява про відвід побудована на припущеннях і недостовірній інформації захисника. Обвинувачена не з'являлася в судові засідання, тому її було оголошено в розшук. Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії допиту потерпілих, але уже рік судові засідання не відбуваються, оскільки в судове засідання не з'являється або обвинувачена, або її захисник. В одному із судових засідань і прокурор і суддя запропонували обвинуваченій змінити захисника у зв'язку з частою неявкою захисника в судові засідання. Твердження захисника про те, що суддя ОСОБА_4 допустила якісь некоректні висловлювання щодо обвинуваченої нічим іншим, окрім його слів, не підтверджуються.
Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 при розгляді заяви про відвід судді поклався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_9 при вирішенні заяви про відвід судді поклалася на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_10 - заперечила проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 . Звернула увагу на те, що під час прослуховування судових засідань вона не почула жодних образ, приниження, неповаги на адресу захисника чи обвинуваченої. Суддя запитала обвинувачену чому вона не з'являлася в судові засідання та порадила обрати іншого захисника. Захисник навмисно перекручує факти. Вважає заявлення захисником відводу судді спрямоване на затягування розгляду справи.
Потерпіла ОСОБА_11 заперечила проти задоволення заяви про відвід судді та повідомила про те, що з 2019 року їй не було відшкодовано жодної копійки.
Суддя ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження, будучи повідомленими належним чином про день, час та місце розгляду заяви про відвід судді, в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.
Натомість від судді ОСОБА_4 надійшло письмове пояснення у якому вона просить відмовити у задоволенні заяви про її відвід від розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України, при цьому зазначає, що за час розгляду справи обвинувачена ОСОБА_3 тринадцять разів не з'являлася в судові засідання у зв'язку з чим, ухвалою суду від 28.07.2022 була оголошена в розшук. Після відновлення судового провадження 13.03.2024 обвинувачена шість разів не прибувала за викликом до суду, а її захисник - сім разів. Оскільки вона не має заінтересованості у результатах кримінального провадження, інших обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості немає, тому заявлений відвід вважає нічим іншим як затягуванням розгляду справи.
Оскільки за змістом частини третьої статті 81 КПК України при розгляді заяви про відвід участь учасників судового провадження, не є обов'язковою, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явилися.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши та проаналізувавши заяву про самовідвід та додані до неї документи, заслухавши свідка сторони захисту ОСОБА_13 , суд приходить наступного висновку.
Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)). У кожній
окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що
розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про
небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року за заявою № 33949/02).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки самої судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року за заявою № 33949/02).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться". Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Судом встановлено, що у провадженні судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 перебуває справа № 357/12744/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
19.11.2025 під час судового засідання захисником обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_6 було заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_4 .
Як на підставу для відводу судді ОСОБА_4 захисник посилається на безпідставне оголошення обвинуваченої ОСОБА_3 в розшук, нерозгляд суддею клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів та прийняття суддею до спільного розгляду цивільних позовів потерпілих, які не відповідають вимогам чинного законодавства. Отже вказані підстави для відводу зводяться до непогодження захисника із процесуальними діями і рішеннями судді ОСОБА_4 .
З приводу цього суд зазначає, що прийняте рішення суддею у кримінальному провадженні щодо того чи іншого процесуального питання згідно норм процесуального закону не може бути підставою для відводу судді.
Відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для виходу судді з процесу. Так у рішенні 15.10.2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись (заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною (заява № 71615/01, § 31).
Матеріали справи не містять обставин відповідно до яких суддя ОСОБА_4 згідно ст.75 КПК України не може приймати участь у цьому кримінальному провадженні.
Незгода сторони захисту з діями та рішеннями судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження не є тією обставиною, яка виключає участь судді в кримінальному провадженні, а відповідність дій судді вимогам закону може бути перевірена та дана оцінка під час подальшого розгляду справи в апеляційній, а також касаційній інстанціях.
Суд також звертає увагу на те, що суд, який розглядає заяву про відвід судді, не є органом, уповноваженим на оцінювання процесуальних рішень, дій судді ОСОБА_4 та на надання відповідей щодо певних процесуальних питань, а діє виключно в межах ст.ст. 75-81 КПК України.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п. 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Іншою підставою для відводу захисник зазначає висловлювання судді ОСОБА_4 в судовому засіданні про намір замінити захисника.
Так, із дослідженого аудіо та відеозапису судового засідання 03.11.2025 встановлено, що коли в судове засідання в черговий раз не прибув захисник у зв'язку з перебуванням на лікуванні, суддя ОСОБА_4 висловилася з приводу можливого залучення до участі у розгляді кримінального провадження іншого захисника з огляду на ту обставину, що захисник ОСОБА_6 часто хворіє через що не прибуває в судові засідання.
Суд зазначає, що таке висловлювання судді було спрямоване виключно на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, з огляду на ту обставину, що судові засідання неодноразово (12.02.2025, 01.07.2025) відкладалися у зв'язку з хворобою захисника, та жодним чином не свідчить про упередженість судді чи особисту зацікавленість у розгляді кримінального провадження, не свідчить про втручання у право обвинуваченої на вільний вибір захисника чи про виражену особисту неприязнь до нього та не становить втручання в його діяльність.
Доводи сторони захисту з приводу того, що суддя ОСОБА_4 допустила висловлювання такого змісту: «...Справа зупинена... я її (Ковалевську) закриттю, вона шахрайка і повинна сидіти... ми її в розшук оголосили... скажу прокурору - підготує клопотання на варту... буде сидіти...» та доводи з приводу втручання чи створення перешкод суддею ОСОБА_4 в процес відшкодування обвинуваченою шкоди потерпілим, є голослівними та не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду заяви про відвід, тому судом до уваги не приймаються.
Обставини, якими сторона захисту обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в неупередженості судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується ЄСПЛ. Заявником не наведено жодних обставин, переконливих фактів, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді чи особисту заінтересованість у результатах провадження, тобто не надано доказів, які підтверджують наявність підстав визначених п. 4 ст.75 КПК України для відводу.
Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід, не встановлено існування обставин, які викликають сумнів в об'єктивності, безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_4 та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення нею об'єктивного судового рішення за результатами розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Оскільки судом не встановлено і заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 чи її особистої заінтересованості в результатах провадження, що не відповідає вимогам вмотивованості згідно вимог ч.5 ст.80 КПК України, тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 80, 81 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про відвід судді ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 від участі у розгляді судової справи № 357/12744/19 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 13.01.2026 о 08-30 год.
Суддя ОСОБА_14