Справа № 357/10092/25
Провадження № 2-п/357/12/26
іменем України
12 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Кича М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/10092/25, -
В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/10092/25.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/10092/25 від 20 жовтня 2025 року з нього стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3248250 від 28.04.2021 у розмірі 31 904,89 гривень, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень, загалом 37 327,29 гривень.
Оскільки він перебуває на контрактній службі в Збройних Силах України, що підтверджується довідкою № 4695 від 08.11.2025, то не мав змоги отримувати поштову кореспонденцію за адресою реєстрації, не мав можливості з'явитись в судове засідання та повідомити суд про причини неявки.
Про прийняття вказаного заочного рішення суду дізнався в другій половині листопада, коли мав змогу прибути на один день додому в короткотермінову відпустку, від сусідів, які повідомили, що працівниками пошти неодноразово доставлялись повідомлення та листи на його адресу, але бути повернуті назад, в зв'язку з його відсутністю.
Дізнавшись дану інформацію, він звернувся за допомогою до юристів, які 20.11.2025, щляхом моніторингу Єдиного реєстру судових рішень, виявили дані про розгляд справи № 357/10092/25 та роздрукували йому текст заочного рішення від 20.10.2025, а тому він має право на поновлення судом пропущеного строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
З позовними вимогами він не погоджується, вважає, що позивачем пропущено строк позовної даності та нараховано надлишкові суми штрафних санкцій, а тому рішення має бути судом переглянуто.
Просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2025 по справі № 357/10092/25 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 190-191).
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01 грудня 2025 року (а.с. 196) головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду разом з матеріалами цивільної справи № 357/10092/25 провадження № 2/357/4649/25 03 грудня 2025 року.
Ухвалою судді від 03 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення зазначених недоліків (а.с. 199-201).
12.12.2025 судом за вх. 74151 отримано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків з заявою про перегляд заочного рішення у новій редакції (а.с. 202, 203-205).
В новій редакції заяви ОСОБА_1 , окрім посилань в первісній заяві, зазначив, що зважаючи на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, які мають кредитні зобов'язання, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту. Керуючись зазначеним, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2025 по справі № 357/10092/25 і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 203-205).
Ухвалою судді від 22 грудня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судовий розгляд заяви на 12 січня 2026 року о 12 год. 30 хв. (а.с. 209).
07.01.2025 судом за вх. № 706 отримано заперечення позивача ТОВ «Коллект Центр» за заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 357/10092/25. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач вважає, що неотриманням стороною по справі кореспонденції, направленою за належною адресою, не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Окрім того, розцінює заяву про перегляд заочного рішення відповідача необґрунтованою, так як не дотримані умови (обставини), за яких заочне рішення підлягає скасуванню та перегляду (ч. 1 ст. 288 ЦПК України), а саме, відповідач не посилається на жодні обставини та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, вся зазначена заявником аргументація була досліджена в заочному рішенні. Просив -залишити заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2025 року по справі № 357/10092/25 без задоволення, а заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2025 року по справі № 357/10092/25 залишити без змін. Розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводити за відсутності представника позивача (а.с. 216-220).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне рекомендоване поштове повідомлення про вручення, яке отримано 30.12.2024 року особисто відповідачем ( а. с. 212 ).
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином про що в матеріалах справи свідчить наявна Довідка про доставку електронного документу (а.с. 211).
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Водночас, звертаючись до суду з запереченнями на заяву про перегляд заочного рішення, в прохальній їх частині, уповноважений представник позивача Ткаченко Марія Миколаївна, просила проводити розгляд даної заяви за відсутністю представника ТОВ «Коллект Центр».
Інші заяви чи клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Як зазначено вище, представник ТОВ "Коллект Центр" скористувалася своїм правом, визначеним в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, про що зазначено в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 357/10092/25 провадження № 2/357/4649/25, заяву про перегляд судового рішення разом з додатками, дійшов висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
В липні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою судді від 27 серпня 2025 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено в судове засідання у справі на 18 вересня 2025 року (а.с. 151-152).
18 вересня 2025 року розгляд справи було відкладено до 20 жовтня 2025 року у зв'язку із неявкою відповідача (а. с. 155).
Позивач в судове засідання 20.10.2025 свого представника не направив, в прохальній частині позовних вимог, за підписом директора ТОВ «Коллект Центр» Марії Ткаченко, просили здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують (а.с. 10).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 20.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт, причина повернення вказана працівниками пошти, адресат відсутній за вказаною адресою ( а. с. 157 ).
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно ( ч. 5 ст. 128 ЦПК України ).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасникам справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
До того ж, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23.
Тому, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи .
Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як не надходило і відзиву на позовну заяву позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3248250 від 28.04.2021 у розмірі 31 904,89 гривень, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень, загалом 37 327,29 гривень ( тридцять сім тисяч триста двадцять сім гривень двадцять дев'ять копійок ) (а.с. 163- 185).
Копію вищевказаного судового рішення 22.10.2025 було направлено судом відповідачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання (а.с. 186).
Рішення суду набрало законної сили 20.11.2025.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, судом, згідно норм чинного цивільно-процесуального законодавства, були вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про дату час та місце розгляду справи, проте останній в судове засідання не з'явився, кореспонденцію з суду дійсно не отримував.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають істотне значення для справи, не досліджувались судом при розгляді справи у зв'язку із неявкою відповідача та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Проте, відповідачем жодних належних доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч.4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 284,287,288, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 357/10092/25, - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 12 січня 2026 року.
Суддя О. І. Орєхов