8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
13 січня 2026 року Справа № 922/4045/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" (вх. № 30581/25 від 30.12.25) про ухвалення додаткового рішення, подану по справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" (адреса: 61103, м. Харків, вул. Станіслава Партали, буд. 17; код ЄДРПОУ: 43531764)
до Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
про стягнення 119482,51 грн.
без виклику учасників справи
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 у справі №922/4045/25, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" задоволено у повному обсязі, та стягнуто з Харківської міської ради (далі - відповідач) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" (далі - позивач) 119482,51 грн. заборгованості зі сплати внесків за управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової територій за період з лютого 2025 року по вересень 2025 року, а також 2422,40 грн. судового збору.
Позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 30581/25 від 30.12.25) про ухвалення додаткового рішення в якій просить суд:
1. Ухвалити у справі №922/4045/25 додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат.
2. Стягнути з Харківської міської ради на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень 00 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/4045/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2025 заяву позивача (вх. № 30581/25 від 30.12.25) про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та постановлено здійснювати її розгляд в письмовому провадженні; надано відповідачу можливість протягом 5 днів з момент вручення даної ухвали, надати письмові пояснення на заяву позивача.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З метою повідомлення сторін порядок розгляду заяви позивача та надання сторонам можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копію ухвали від 31.12.2025 до електронних кабінетів позивача та відповідачів в системі “Електронний суд», про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа від 31.12.2025.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляд заяви, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом на подання письмових пояснень в порядку встановленому Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.12.2025 у даній справі.
Розглянувши заяву позивача (вх. № 30581/25 від 30.12.25), суд зазначає таке.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням з боку відповідача прав та інтересів та необхідністю їх судового захисту, позивач (далі за текстом - клієнт) звернулось до адвоката Квартенко О.Р. та уклав з ним договір про надання правової допомоги № б/н від 18.04.2024 (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту щодо процедури стягнення заборгованості зі сплати внесків за управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (п. 1.1 договору)
Відповідно до п. 4.1 договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що сторони погодились, що вартість гонорару, за цим договором, в частині комплексу послуг з надання правової допомоги щодо процедури стягнення заборгованості зі сплати внесків за управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової територій становитиме 20 % (двадцяти відсотків) від суми заборгованості, яка підлягає стягненню в кожному конкретному випадку.
В рамках зазначеного договору, між клієнтом та адвокатом укладено додаткову угоду № 06-07 від 07.06.2025.
Відповідно до п 2.1 вказаної додаткової угоди гонорар за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта в Господарському суді першої інстанції складає 15000,00 грн.
Згідно п. 3 додаткової угоди сторони окремо наголошують, що розмір гонорару встановлений у пункті 2 (підпункти 2.1 - 2.3) цієї додаткової угоди, за згодою сторін є таким, що встановлений у фіксованому розмірі.
Сторони погодились, що акт приймання наданих послуг складається окремо за результатами здійснення адвокатом представництва і захисту інтересів клієнта на кожній стадії судового процесу з числа визначених підпунктах 2.1 - 2.3 цієї додаткової угоди № 11.
В процесі виконання умов договору між сторонами складено та підписано акт приймання наданих послуг б/н від 30.12.2025, за змістом якого сторони підтвердили здійснення адвокатом комплексу дій з представництва та захисту інтересів клієнта в Господарському суді першої інстанції під час розгляду справи № 922/4045/25, та виконання з цією метою, зокрема, наступних робіт:
- вивчення документів, що опосередковують діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17";
- вивчення документів, щодо взаємовідносин Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" та Харківської міської ради стосовно сплати внесків за управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
- складання позовної заяви;
- аналіз релевантного законодавства, практики його застосування (у тому числі в динаміці);
- наданні роз'яснень клієнту стосовно змісту релевантних відповідному спору норм матеріального права, а також з приводу змісту та значення процесуальних дій учасників справи й розвитку процесу в цілому.
У зазначеному акті сторонами узгоджено, що загальна вартість виконаних робіт складає 15000,00 грн.
З посиланням на зазначені документи, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд констатує, що відповідач клопотань про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат не заявляв.
Разом з тим, при вирішенні даного питання судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.
Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на свою користь 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд констатує, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, від 03.02.2022 № 640/19536/18.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В даному випадку, на погляд суду, підготовка позовної заяви та її юридичний супровід не вимагали від адвоката, як фахівця в галузі права, великого обсягу юридичної та технічної роботи, та відповідно не потребувала значної затрати часу.
Зокрема, як було зазначено в рішенні від 29.12.2025 у даній справі, попередньо в межах справ № 922/1874/24 та № 922/485/25 судом вже вирішувався спір про стягнення плати внесків за управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової територій, однак за попередні періоди. Як свідчить рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2024 року у справі № 922/1874/24 (повний текст якого розміщено в ЄДРСР), адвокат Квартенко О.Р. приймав участь в судовому засіданні під час його прийняття. Зазначене в свою чергу свідчить, що адвокат при наданні правової допомоги був обізнаний про сутність спірних правовідносин.
Окрім того, в акті приймання наданих послуг б/н від 30.12.2025 вказано про виконання адвокатом в рамках договору низки робіт з вивчення документів, складання позовної заяви, та аналізу релевантного законодавства та надання роз'яснень клієнту. Однак, на погляд суду, включення до акту певних робіт, зокрема «надання роз'яснень клієнту стосовно змісту релевантних відповідному спору норм матеріального права, а також з приводу змісту та значення процесуальних дій учасників справи й розвитку процесу в цілому» не є необхідним в контексті необхідності надання адвокатом клієнту правової допомоги в процесі розгляду даної справи. Наведене ж свідчить про штучне розширення переліку робіт та відсутність належної деталізації, необхідної для перевірки критеріїв реальності, необхідності й співмірності витрат. З огляду на викладене, відповідна позиція не може бути враховані при визначенні суми компенсації.
Окремо суд також враховує, що дана справа є малозначною, та в зв'язку з цим, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справи. Позивач після подання позовної заяви будь-яких заяв по суті спору або додаткових доказів суду не надавав.
З огляду на викладене, суд зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, встановленим частиною четвертою статті 126 ГПК України, тобто є завищеною.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 50% від заявленої до стягнення суми, тобто до 7500,00 грн., оскільки саме така сума, на погляд суду, відповідає наведеним вище критеріям.
Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 30581/25 від 30.12.25) підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини заяви слід відмовити з наведених вище підстав та мотивів.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" (вх. № 30581/25 від 30.12.25) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Прийняти додаткове рішення.
Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Балакірєва 17" (61003, м. Харків, вул. Балакірєва, 17, код ЄДРПОУ 43531764) 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням вимог п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак