ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2026Справа № 910/13152/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інколор Україна"
про стягнення збитків у розмірі 325 513,32 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інколор Україна» про стягнення збитків у розмірі 325 513,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не зареєстровано податкову накладну на суму 1 953 079,92 грн, в зв'язку з чим позивачу завдано збитків у розмірі 325 513,32 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2025 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
28.10.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшли заяви позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України, 03.11.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29 серпня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» (далі - інвестор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інколор Україна» (далі - замовник, відповідач) укладено Інвестиційний договір № 74-ПООД/02-22 (далі - Договір), за умовами якого замовник зобов'язується на власний ризик за рахунок внесків інвестора здійснити будівництво (код ДКПП 43.21) об'єкта на земельній ділянці за адресою: вул. Чернігівська, 8, ввести об'єкт в експлуатацію та передати у власність інвестору.
Відповідно до п. 1.2 Договору зобов'язання замовника будівництва об'єкта включать у себе:
- виконати будівництво об'єкта та ввести його в експлуатацію. На власний ризик за власний рахунок отримати необхідні дозволи, ордери, висновки, інші документи, що необхідні для будівництва об'єкта, введення його в експлуатацію та подальшої експлуатації;
- передати об'єкт у власність інвестору з оформленими необхідними документами та сервітутом на право доступу до об'єкту.
Згідно з п. 1.3 Договору характеристика об'єкта наведена в Додатку № 1 до Договору. Об'єкт повинен бути придатним для експлуатації згідно з його цільовим призначенням (передача та розподіл електричної енергії електроустановками відповідно до характеристик обладнання, кабельних ліній, зазначених у Додатку № 1 до Договору).
У відповідності до п. 1.4 Договору сторони укладають цей Договір з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором про приєднання, яке не є стандартним № НП-339-17/79016 від 28.03.2027, а саме:
- забезпечення надання замовнику послуг з приєднання до електричних мереж;
- підключення об'єкта замовника, який прийнятий в експлуатацію в установленому законодавством про регулювання містобудівної діяльності порядку;
- забезпечення потреб замовника у будівництві електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання за Договором про приєднання).
Відповідно до п. 2.1 Договору інвестор у якості інвестиційного внеску в будівництво об'єкта перераховує замовнику грошові кошти у розмірі 19 530 799,20 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 3 255 133,20 грн, без ПДВ: 16 275 666,00 грн в наступному порядку:
- 17 577 719,28 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 2 929 619,88 грн, без ПДВ: 14 648 099,40 грн, що становить 90% інвестиційного внеску протягом 10 робочих днів з дати укладення цього Договору, але не раніше отримання від замовника коштів за Договором про приєднання;
- 1 953 079,92 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 325 513,32 грн, без ПДВ: 1 627 566,60 грн, що становить 10% інвестиційного внеску протягом 20 робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання виконаних робіт на будівництво та реконструкцію (нестандартне приєднання) на об'єкті (Додаток № 4 до Договору), Акту приймання-передавання основних засобів (Додаток № 2 до Договору), Переліку основного обладнання та матеріальних ресурсів (Додаток № 5 до Договору) та надання документів відповідно до пунктів 5.1.2 та 5.1.3 цього Договору.
Джерелом сплати інвестиційного внеску є кошти отримані в якості плати за приєднання за Договором про приєднання, що не є стандартним 28.03.2017 № НП-339-17/79016 (п. 2.2 Договору).
У пункті 2.6 Договору узгоджено, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України замовник складає податкову накладну, розрахунок коригування до податкової накладної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої замовником особи. Реєстрація ПН (РК) здійснюється замовником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до ПКУ).
Згідно з п. 2.7 Договору РК, що відповідно до вимог ПКУ підлягають реєстрації в ЄРПН інвестором, надсилаються замовником інвестору засобами електронного документообігу в системі М.Е.Doc протягом 5 календарних днів від дати настання події для перерахунку суми компенсації з обов'язковим інформуванням представника інвестора, відповідального за РК, шляхом направлення листа на його електронну адресу.
Відповідно до п. 6.9 Договору у разі порушення порядку складання та/або порядку реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відмови замовника від реєстрації ПН/РК (не проведення реєстрації в ЄРПН протягом 365 календарних днів з дати складання), а також у разі допущення ним помилок у заповненні обов'язкових реквізитів в ПН/РК, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, замовник сплачує інвестору штраф у розмірі суми ПДВ у такі ПН/РК протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії інвестора.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ замовник зобов'язаний протягом не більше 3-х робочих днів з дати зупинення реєстрації ПН (РК) повідомити про це інвестора шляхом надсилання на електронну адресу представника інвестора відповідального за прийняття (реєстрацію) ПН (РК) в ЄРПН від замовника, такої податкової накладної (РК) разом з квитанцією про зупинення реєстрації. Після відновлення можливості реєстрації ПН/РК в ЄРПН замовник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів інформувати про це представника інвестора, відповідального за прийняття (реєстрацію) ПН (РК) в ЄРПН, шляхом надсилання листа на його електронну адресу, та зареєструвати складену ним ПН/РК в ЄРПН.
За умови належного інформування замовником інвестора про зупинення реєстрації ПН (РК) в ЄРПН на підставі п. 201.16 ст. 201 ПКУ та належного виконання зобов'язань замовником щодо подальшої реєстрації ПН (РК) в ЄРПН після відновлення можливості реєстрації згідно п. 201.16 ст. 201 ПКУ, до замовника з боку інвестора не застосовуються штрафні та оперативно-господарські санкції за порушення ним порядку складання та/або порядку реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відмови замовника від реєстрації ПН/РК.
Цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.1 Договору).
На виконання умов Договору позивачем сплачено відповідачу кошти у розмірі 17 577 719,28 грн згідно платіжних інструкцій № 2653610 від 07.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2654847 від 08.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2655523 від 09.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2656659 від 12.09.2022 на суму 2 577 719,28 грн та у розмірі 1 953 079,92 грн згідно платіжних інструкцій № 3202821 від 08.11.2023 на суму 582 672,00 грн, № 3202822 від 08.11.2023 на суму 1 370 407,92 грн.
Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначає, що відповідач на виконання пунктів 2.6 та 2.7 Договору та відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України частково виконав свої зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних та станом на 01.10.2025 зареєстрував податкові накладні на суму у розмірі 2 929 619,88 грн, натомість реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 325 513,32 грн по Договору в ЄРПН не була проведена, чим завдано позивачу збитків в сумі 325 513,32 грн, у зв'язку з недоотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем податку на додану вартість.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У пункті 2.6 Договору узгоджено, що на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України замовник складає податкову накладну, розрахунок коригування до податкової накладної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої замовником особи. Реєстрація ПН (РК) здійснюється замовником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до ПКУ).
Згідно з п. 2.7 Договору РК, що відповідно до вимог ПКУ підлягають реєстрації в ЄРПН інвестором, надсилаються замовником інвестору засобами електронного документообігу в системі М.Е.Doc протягом 5 календарних днів від дати настання події для перерахунку суми компенсації з обов'язковим інформуванням представника інвестора, відповідального за РК, шляхом направлення листа на його електронну адресу.
На виконання умов Договору позивачем сплачено відповідачу кошти у розмірі 17 577 719,28 грн згідно платіжних інструкцій № 2653610 від 07.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2654847 від 08.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2655523 від 09.09.2022 на суму 5 000 000,00 грн, № 2656659 від 12.09.2022 на суму 2 577 719,28 грн та у розмірі 1 953 079,92 грн згідно платіжних інструкцій № 3202821 від 08.11.2023 на суму 582 672,00 грн, № 3202822 від 08.11.2023 на суму 1 370 407,92 грн.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, який підлягає застосуванню в редакції чинній на дату складення податкової накладної, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Умовами абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відтак, за загальним правилом, приписи пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року в справі №917/877/17.
З системного аналізу вище викладеного вбачається, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Так, в силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.
Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Таким чином, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Договору складено податкову накладну № 357 від 06.10.2023 на суму 1 953 079,92 грн (325 513,32 грн ПДВ).
Однак, відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9294006786 від 03.11.2023, реєстрація податкової накладної № 357 від 06.10.2025 на суму 1 953 079,92 грн (325 513,32 грн ПДВ) була зупинена у зв'язку з тим, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також цією квитанцією відповідачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В подальшому, відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.10.2024, за результатами розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів, комісією регіонального рівня прийнято рішення від 14.10.2024 № 11902152/35830557 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.10.2023 № 357 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, у даному випадку, як не спростовано відповідачем, ТОВ «Інколор Україна» не було зареєстровано податкову накладну на суму 1 953 079,92 грн (325 513,32 грн ПДВ) в Єдиному реєстрі, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати податковий кредит на відповідну суму податку на додану вартість у розмірі 325 513,32 грн.
Як вже було зазначено судом, за приписами пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Враховуючи те, що право на віднесення суми податку до податкового кредиту в позивача виникає з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, з огляду на наведені вище норми невиконання відповідачем зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної позбавило позивача права включити суму податку на додану вартість у розмірі 325 513,32 грн до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 грудня 2018 року у справі №908/76/18.
За таких обставин, з огляду на наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 325 513,32 грн є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про реєстрацію податкової накладної, та відповідно відсутність збитків у позивача.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інколор Україна" (02121, м. Київ, вул. Чернігівська, 8; ідентифікаційний код: 35830557) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20; ідентифікаційний код: 41946011) збитки у розмірі 325 513 (триста двадцять п'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 906 (три тисячі дев'ятсот шість) грн. 16 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 13.01.2026
Суддя О.А. Грєхова