ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.01.2026Справа № 910/13414/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до Фізичної особи-підприємця Мілентьєвої Лариси Олександрівни
про стягнення 68 803,89 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до Фізичної особи-підприємця Мілентьєвої Лариси Олександрівни про стягнення 68 803,89 грн за договором № 477994-КС-001 про надання кредиту від 16.10.2023, з яких: 21 773,29 грн боргу за простроченими платежами по тілу кредиту, 45 080,60 грн боргу за простроченими платежами по процентах, 1 950,00 грн боргу за простроченими платежами за комісією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13414/25, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив.
Крім того, вказаною вище ухвалою витребувано у Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570) наступні документи та інформацію:
- підтвердження або спростовування факту випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Мілентьєва Лариса Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_2 );
- виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 16.10.2023 по 06.04.2024.
03.12.2025 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшов лист з документами на виконання ухвали суду від 03.11.2025.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, судом було надіслано ухвалу про відкриття провадження у даній справі на адресу місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Мілентьєвої Лариси Олександрівни, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштовий конверт із вказаною ухвалою повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на вищевикладене та відсутність у суду інформації про перебування відповідача за іншою адресою, ніж та, яка вказана в позові та значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ним належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
При цьому, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, визначений судом, не подав відзив на позовну заяву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - ТОВ «Бізнес Позика», позивач) було направлено Фізичній особі-підприємцю Мілентьєвій Ларисі Олександрівні (надалі - ФОП Мілентьєва Л.О., відповідач) пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 477994-КС-001.
16.10.2023 ФОП Мілентьєва Л.О. прийняла пропозицію щодо укладення Договору про надання кредиту № 477994-КС-001, на умовах визначених офертою, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9464, який позивачем було направлено відповідачу на номер телефону НОМЕР_3 .
Таким чином, 16.10.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ФОП Мілентьєва Л.О. (позичальник) укладено Договір про надання кредиту № 477994-КС-001 (надалі - Договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Також, у п. 1 Договору сторонами узгоджено, що: строк кредиту - 16 тижнів; стандартна процента ставка - в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15958126, фіксована; комісія за надання кредиту (надалі - комісія) - 1800,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 12 000,00 грн; термін дії Договору до 05.02.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 25 200,00 грн.
Відповідно до п. 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору.
У разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений у п. 3 Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору (п. 2.1. Договору).
Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови нарахування процентів за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана у п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору (п. 2.2. Договору).
У п. 3 Договору сторони встановили графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Договору.
Згідно з п. 5 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщений на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
На виконання умов Договору позивач 16.10.2023 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 12 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД» та наданою Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» випискою по рахунку ФОП Мілентьєвої Л.О. (картка НОМЕР_1 ).
16.12.2023 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони у п. 1 підтвердили, що станом на 16.12.2023 сума неповернутого позичальником кредиту становить 8 773,29 грн.
Також сторони домовились, що після укладення вказаної Додаткової угоди № 1 до Договору, кредит збільшується на 13 000,00 грн та кредитодавець на умовах Договору збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути збільшений кредит на 13 000,00 грн у строки та на умовах, викладених у Договорі (п. 2.1. Додаткової угоди № 1 до Договору).
Після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого кредиту складатиме 21 773,29 грн (п. 2.2. Додаткової угоди № 1 до Договору).
Крім того, вказаною додатковою угодою продовжено строк кредиту на 61 днів та продовжено термін дії Договору до 06.04.2024.
В п. 6 Додаткової угоди № 1 до Договору визначено, що комісія за надання додаткової суми кредиту складає 1950,00 грн, а в п. 7 цієї угоди встановлено відповідний графік платежів з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 06.04.2024.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2023 кредитодавець переказав на картку позичальника кошти у розмірі 13 000,00 грн, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД» та наданою Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» випискою по рахунку ФОП Мілентьєвої Л.О. (картка НОМЕР_1 ).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору кредиту № 477994-КС-001 неналежним чином виконав свій обов'язок з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим за ФОП Мілентьєвою Л.О. обліковується заборгованість із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 21 773,29 грн, із суми прострочених платежів по процентах у розмірі 45 080,60 грн та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 1950,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання кредиту № 477994-КС-001 від 16.10.2023 містить відмітку про підписання його з боку відповідача одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9464, номер телефону: НОМЕР_3 16.10.2023 16:34:36».
В свою чергу, Додаткова угоду № 1 від 10.12.2022 до Договору містить відмітку про підписання її з боку відповідача одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9098, номер телефону: НОМЕР_3 16.12.2023 19:17:39».
За приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, зі змісту вказаних положень законодавства слідує, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Таким чином, оскільки одноразові ідентифікатори, якими були підписані Договір про надання кредиту № 477994-КС-001 від 16.10.2023 та Додаткова угода № 1 від 16.12.2023 до вказаного Договору, складаються з комбінації цифр і літер, що відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію», суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину щодо надання кредиту у спрощений спосіб, що відповідачем не заперечується.
При цьому, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач 16.10.2023 та 16.12.2023 через свого партнера - ТОВ «ПрофітГід», з яким ТОВ «Бізнес Позика» 04.11.2020 уклало договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5, надав відповідачу кредит шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 кошти у розмірі 12 000,00 грн та 13 000,00 грн, відповідно, що підтверджується відповідними довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» про проведення таких платежів з призначеннями: «Перерах. коштів Мілентьєва Л.О. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №477994-КС-001 від 16.10.2023 Без ПДВ», «Перерах. коштів Мілентьєва Л.О. ІПН НОМЕР_2 зг. Дод. угоди від 16.12.2023 до кредитного дог. №477994-КС-001 від 16.10.2023 Без ПДВ».
Отримання відповідачем вказаних сум коштів підтверджується наданою Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» випискою по рахунку ФОП Мілентьєвої Л.О. (картка НОМЕР_1 ). Всього надано кредитних коштів відповідачу - 25 000,00 грн.
При цьому, у Додатковій угоді № 1 до Договору сторони зафіксували наявний борг відповідача перед позивачем за кредитом в сумі 8 773,29 грн.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ФОП Мілентьєвої Л.О. за Договором, остання на виконання умов Договору здійснила часткове погашення заборгованості у загальному розмірі 13 075,98 грн, з яких: 3226,71 грн сплачено за кредитом, 8049,27 грн сплачено по відсоткам та 1800,00 грн сплачено комісії.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів за Договором в розмірі 21 773,29 грн, по сплаті відсотків у розмірі 45 080,60 грн та комісії в розмірі 1950,00 грн.
Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості, позивачем до 06.01.2024 (включно) здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом по зниженій процентній ставці та з 07.01.2024 проценти нараховувались за стандартною ставкою - 2%.
Відповідачем в свою чергу, жодних заперечень як щодо сум заборгованості так і самого розрахунку, не викладено, власного контррозрахунку не здійснено.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 21 773,29 грн, по сплаті відсотків у розмірі 45 080,60 грн та комісії в розмірі 1950,00 грн, що не було спростовано відповідачем.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заявлених сум заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мілентьєвої Лариси Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту - 21 773,29 грн, суму прострочених платежів по процентах - 45 080,60 грн, суму прострочених платежів за комісією - 1950,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано: 12.01.2026.
Суддя Т.Ю. Трофименко