Дата документу 13.01.2026 Справа № 335/6173/25
Єдиний унікальний № 335/6173/25
Провадження №22-ц/807/244/26
Головуючий в 1-й інстанції - Алєксєєнко А.Б.
13 січня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,
суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Железняка Віктора Кузьмича на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 20 жовтня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
У червня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договором позики, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. 04.03.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79444436 за умовами якого відповідачу було надано позику у розмірі 12 000,00 грн. Договір позики укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». 14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №27 від 19.07.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 42 168,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 168,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам Договору позики, незважаючи на повідомлення про відступлення прав вимоги, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
У зв'язку із викладеним позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №79444436 від 04.03.2024 у загальному розмірі 42168,00 та понесені судові витрати.
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року, позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором позики № 79444436 від 04.03.2024 в розмірі 33 768 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 768 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 50 копійки.
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Железняка Віктора Кузьмича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила змінити рішення суду, зменшивши розмір відсотків до 3168,00 грн.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення частини відсотків нарахованих поза строком кредитування. При цьому згідно умов договору процентна ставка за понадстрокове користування кредитними коштами не має застосовуватися на період військового стану.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн. (3328,00 грн. Х 30 = 99840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.03.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79444436 відповідно до якого остання отримала в позику грошові кошти в сумі 12 000,00 грн.
Пунктом 2.2 Договору передбачено строк позики - 30 днів.
Відповідно до п.2.3 процентна ставка (базова) становить 2,5 % на день.
Також відповідно до п.2.3 Договору передбачено, що у строк надання позики з 04.03.2024 по 02.04.2024 денна процентна ставка застосовується у розмірі 0,88% на день.
Таким чином, між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №79444436 від 04.03.2024 в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
Підписанням вказаного Договору сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку позики, сплати відсотків за користування позикою, розміру і типу процентної ставки.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п.1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідно до реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
На підтвердження факту переходу до позивача прав вимоги заборгованості до відповідача за договором позики №79444436 від 04.03.2024 надано копію додаткової угоди №31 від 19.07.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №27 від 19.07.2024 року за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, копію платіжної інструкції №374 від 26.07.2024 про внесення оплати за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди №31 від 19.07.2024 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №27 від 19.07.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №79444436 від 04.03.2024 в сумі 42168,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 168,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За вказаних обставин судом першої інстанції встановлено, що відповідачем за договором позики отримано кошти в сумі 12 000,00 грн., які останньою не повернуті, право вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому заборгованість за цим договором підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке набуло права стягнення.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами суд першої інстанції зазначив наступне.
За умовами договору позики №79444436 від 04.03.2024 встановлено, що протягом первісного строку кредитування, тобто з 04.03.2024 року по 02.04.2024 застосовується ставка 0,88% на день (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п.4 Договору позики сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником свого обов'язку із повернення позики в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування кредитом без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій (у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного Договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п.2.3 п.2 Договору.
В свою чергу, п.2.3 п.2 Договору базова процентна ставка становить 2,5% на день.
Пунктом 18 Договору позики передбачено, що позикодавець має право, у випадку невиконання позичальником умов цього договору, нараховувати процентну ставку за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче користування» та іншими актами законодавства (зокрема, щодо незастосування в період воєнного стану у період існування такого обмеження).
Згідно реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року вбачається, що до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором позики № 79444436 від 04.03.2024 у розмірі 42 168,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 30 168,00 грн., кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань становить 108 днів.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ЄАПБ» за договором позики №№79444436 від 04.03.2024 за період з 19.07.2024 по 30.04.2025 вбачається, що після переходу права вимоги за вказаним договором до позивача останнім будь-яких нарахування заборгованості не проводилось, в рахунок погашення заборгованості кошти не надходили.
Аналізуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості встановлено, що заборгованість за відсотками у розмірі 30 168,00 грн. нарахована наступним чином: за період з 04.03.2024 по 02.04.2024 (30 днів) із застосування процентної ставки 0,88% на день, що становить 3 168,00 грн. та за 90 календарних днів після спливу строку первісного строку кредитування за ставкою 2,5% на день у розмірі 27 000,00 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення відсотків за період з 04.03.2024 по 02.04.2024 у розмірі 3168,00 грн. відповідачем не оспорюються.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Однак пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.
З урахуванням наведених норм законодавства суд першої інстанції дійшов до висновку, що період з 23.04.2024 року по 01.07.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %. Таким чином, наявні підстави для стягнення заборгованості, з урахуванням зменшення суми стягнення відсотків, нарахованих у межах 90 днів після спливу первісного строку користування позики виходячи із наступного розрахунку: за період з 03.04.2024 по 22.04.2024 із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 2,5%, що становить 20 дн. х 2,5% = 6000,00 грн., та за період з 23.04.2024 по 01.07.2024 з урахуванням законодавчо обмеженого максимального розміру денної процентної ставки у розмірі 1,5%, що становить 70 дн.х1,5% = 12 600 грн.
Отже суд першої інстанції дійшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість за договором позики №79444436 від 04.03.2024 року в розмірі 33 768,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21 768,00 грн. - заборгованість за відсотками, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
04.03.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79444436 відповідно до якого остання отримала в позику грошові кошти в сумі 12 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,88% на добу, який було підписано відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором 72831.
14.06.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно реєстру боржників № 27 від 19 липня 2024 року вбачається, що до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за договором позики № 79444436 від 04.03.2024 у розмірі 42 168,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками у розмірі 30 168,00 грн., кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань становить 108 днів.
Свої зобов'язання з надання кредитних коштів первісний кредитор виконав, що підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем.
Договір факторингу містить всі необхідні істотні умови, які свідчать про чинність даного договору та про належне відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовим кредитом. Договір факторингу є дійсними та в судовому порядку не оскаржувався.
Отже, факт переходу до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги первісного кредитора до ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором є доведеним.
Зобов'язання з повернення кредитних коштів відповідач не виконав у зв'язку із чим на момент розгляду справи наявна заборгованість, яку позивач просить стягнути.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором позики № 79444436 за основною сумою боргу в розмірі 12 000 грн. 00 коп.
Умовами кредитних договорів передбачено нарахування процентів протягом усього строку кредитування.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за Договором позики № 79444436 від 04.03.2024 року розраховується до 02 квітня 2024 року.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
За таких обставин, оцінивши всі докази, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за відсотками за Договором позики № 79444436 від 04.03.2024 року у розмірі 3168,00 грн.(12000,00*0,88%*30).
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позову.
Крім того, пропорційно розміру задоволених вимог позову і апеляційної скарги підлягає розподіл судового збору сплаченого за подання позову та подання апеляційної скарги.
Згідно з ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Так, враховуючи часткове задоволення вимог позову у розмірі 15168,00 грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за подання позову у розмірі 1089,20 грн. При цьому враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 3633,60 грн. - сума судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги. Зважуючи на вимоги ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового бору у розмірі 2544,40 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Железняка Віктора Кузьмича задовольнити.
Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2025 року у цій справі скасувати. Ухвалити нову постанову наступного змісту.
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором позики № 79444436 від 04.03.2024 в розмірі 15168,00 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3168,00 (три тисячі сто шістдесят вісім) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2544,40 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 40 копійок).
У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Постанова складена 13 січня 2026 року.
Головуючий, суддя-доповідач: С.В. Кухар
Судді: І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова