Справа №293/1522/25
Провадження № 3/293/12/2026
13 січня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ «УКР-ГРАНІТ ПМ»,
за ч.1 ст.163-1 КУпАП
10.12.2025 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії №552 від 27.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №552 від 27.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , як головного бухгалтера ТОВ «УКР-ГРАНІТ ПМ», вчинила правопорушення, а саме ведення податкового обліку з порушенням пункту 44.1 статті 44, 189.1 статті 189, абзац «в» пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 абзац «в» статті 200 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ( показник рядка 21 Декларації) на 56227 грн, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Судова повістка, що адресована ОСОБА_1 про виклик у судове засіданні від 13.01.2026, направлена за місцем її проживання повернулась на адресу суду з поштовою відміткою про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з тим, що "адресат відсутній " (а.с.17).
Вказані дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо неотримання судової повістки вказує на неналежну процесуальну поведінку.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел.
Європейський суд з прав людини у справі «UNION ALIMENTARIA SANDERSS. A. проти Іспанії» (рішення №11681/87 від 07.07.1989) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (рішення №3236/03 від 03.04.2008) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає справу у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд дійшов такого висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозиція ст.163-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку ведення податкового обліку, а санкція - застосування до вказаних осіб адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
За приписами ст. 61 та 62 Податкового кодексу України, органи доходів і зборів України реалізують функцію здійснення податкового контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, шляхом проведення перевірок платників податків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №552 від 27.11.2025 (а.с.4), актом документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, від 27.11.2025 №24083/06-30-07-05/36549144» (а.с.5-10).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У суду відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, як порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є повністю доведеною.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ст.34 КУпАП, обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено.
Терміни притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ст. 38 КУпАП не збігли.
Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст.163-1КУпАП, у виді штрафу, оскільки в даному випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 163-1, 283, 284 КУпАП, суд
1.ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КУпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Людмила ЛОСЬ