“08» січня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з приміщення
Доманівського районного суду Миколаївської області)
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2025 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , яка представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_7 , про скасування повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 24.09.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254, ч. 2 ст. 239-1 КК України, у кримінальному провадженні №12025153210000015 від 05.05.2025.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою задовольнити скаргу про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 24.09.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 2 ст. 239-1 КК України.
На думку апелянта, ОСОБА_7 не міг зробити дій, на які вказує слідчій в повідомленні про підозру, а саме із залученням спеціальної техніки, надавши вказівку на зняття верхнього шару ґрунту на земельній ділянці, результаті чого облаштував штучну водойму, так як на земельній ділянці вже знаходилася водойма до передачі її в оренду. ОСОБА_7 не міг та не проводив дій щодо облаштування штучної водойми, в чому його підозрюють, відповідно відсутній наслідок дій, на що вказує слідчій - виведення земельної ділянки з сільськогосподарського обороту.
Оскільки на орендованій земельній ділянці до передачі її в оренду вже знаходилась природна водойма, а тому, на думку апелянта, відсутня подія злочину, передбаченого ст. 254 КК України.
Зазначає, що у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, підтверджені доказами, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи. Вважає, що органом досудового розслідування проігнорована відсутність предмету та об'єктивної сторони злочину, які є обов'язковою складовою злочину.
Викладені у повідомленні про підозру ОСОБА_7 обставини щодо вчинення ним кримінального правопорушення не підтверджуються наведеними у повідомленні про підозру доказами, суперечать матеріалам кримінального провадження та є припущенням органу досудового розслідування. На думку апелянта, в даному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру містить відомості щодо іншого водного об'єкту, створеного на тій же земельній ділянці, яка мала статус пасовища і водний об'єкт у виді ставка з'явився після укладення договору оренди земельної ділянки, при цьому статус призначення земельної ділянки в договорі оренди не змінився.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді зі скаргою про скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 24.09.2025, передбачених ч.1 ст.254, ч. 2 ст. 239-1 КК України у кримінальному провадженні №12025153210000015 від 05.05.2025.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя встановив, що матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі повідомлення сільського голови Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про вчинений злочин внесені відомості 05.05.2025 року до ЄРДР за №12025153210000015, попередня правова кваліфікація ч.1 ст.254 , ч.2 ст.239-1 КК України.
24.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254 , ч.2 ст.239-1 КК України.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, а саме - без господарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту та у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.239-1 КК України, а саме- незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі.
Повідомлення про підозру складено та вручено підозрюваному уповноваженою особою, яка входить до складу групи слідчих, внесених до ЄРДР, проти чого підозрюваний та його захисник не заперечують.
Слідчий суддя, проаналізувавши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 254, ч. 2 ст.239-1 КК України, дійшов висновку, що повідомлення про підозру містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Як вбачається із повідомлення про підозру від 24.09.2025, в ній вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, внаслідок чого підозра може бути змінена. Процедура повідомлення про підозру ОСОБА_7 слідчим виконана відповідно до вимог чинного законодавства.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник та підозрюваний апеляційну скаргу підтримали.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
В провадженні СВ ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025153210000015 від 05.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254, ч. 2 ст. 239-1 КК України, стосовно ОСОБА_7 .
24.09.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254, ч.2 ст.239-1 КК України.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення
Згідно ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст. 277 КПК України.
Таким чином, підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення вищевказаних процесуальних норм.
Системний аналіз положень статей 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.
Такі висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема: у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994. Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». При цьому, стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів враховує вищевказані вимоги кримінального процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів зазначає, що зміст письмового повідомлення про підозру відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, оскільки містить усі передбачені законом відомості, в тому числі зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , із зазначенням статей (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність. Підозра ОСОБА_7 здійснена уповноваженою особою.
Порушень вимог КПК України щодо процедури повідомлення про підозру не допущено.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя при розгляді скарги в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим. Тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8