Справа №: 398/7433/25
провадження №: 2/398/1043/26
Іменем України
"12" січня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал», представник позивача адвокат АО “Апологет» Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» 14 листопада 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 27677,94 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 16.11.2022 уклала з ТОВ «Селфі Кредит» договір №490566 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту “NewShort», який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач порушила умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27677,94 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 499,98 грн, за процентами - 24 177,96 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 9 грудня 2025 року відкрито провадження і призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 15 грудня 2025 року задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ “Універсал Банк» (Монобанк) докази щодо такої інформації: чи належить банківська картка з номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); чи була успішною транзакція здійснена 16.11.2022 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 3500 грн; чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 ; чи проводиться верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, відсутні заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом надсилання повістки поштою за адресою її реєстрації, до суду повернулося поштове повідомлення про вручення з відміткою про причини невручення “адресат відсутній». Відзиву, заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзив не подала, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Укладення кредитного договору та видача коштів.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 16.11.2022 ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування, а ТОВ «Селфі Кредит» виконало обов'язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.
16 листопада 2022 року ТОВ «Селфі Кредит» (Первісний кредитор, код ЄДРПОУ 43979069) і ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір №490566 про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту “NewShort» та додаток 1 з графіком платежів. Суд дослідив копію цього договору, що надана позивачем. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т396. Цей алфавітно-цифровий код був надісланий у вигляді SMS-повідомлення 16.11.2022 о 15:03:34 на номер телефону Позичальника НОМЕР_3 , що підтверджується текстом договору і наданою первісним кредитором довідкою про ідентифікацію.
Договором встановлені такі умови кредитування:
- сума кредиту - 3500 гривень,
- строк кредитування - 365 днів, тобто з 16.11.2022 до 17.11.2023,
- стандартна процентна ставка - 2,2% на день,
реальна річна процентна ставка - 47541,10% (за стандартною ставкою).
Виконання кредитором обов'язку щодо надання кредитних коштів за зазначеним підтверджується листом платіжної установи ТОВ «Пейтек» № 20251020-1801 від 20.10.2025, згідно з яким 16.11.2022 о 15:05:12 було успішно перераховано 3500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (транзакція aa1d346a-9186-4b3d-ad0a-ebe5aede1798, код авторизації 682191). Факт належності вказаної картки саме Відповідачу та успішне зарахування коштів на її рахунок офіційно підтверджено АТ «Універсал Банк» (Monobank) у наданому на виконання ухвали суду про витребування доказів інформаційному листі від 30.12.2025, у якому підтверджено видачу ОСОБА_1 зазначеної платіжної картки та зазначено, що транзакція від 16.11.2022 на цю картку була виконана, а грошові кошти у розмірі 3500 грн зараховані на відповідний рахунок ОСОБА_1 , яка пройшла верифікацію згідно з регламентом банку.
Порушення зобов'язання та розмір заборгованості.
Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «Селфі Кредит» за період з 16.11.2022 до 11.11.2023 (дата останнього платежу згідно графіку та умов договору) відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість розмірі у розмірі 27677,94 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 499,98 грн, за процентами - 24 177,96 грн.
Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів становить 1319,52 грн, що що відображено у розрахунку заборгованості. Платежі здійснювалися у наступні дати: 05.12.2022 року було сплачено 7,01 грн (з них 0,01 грн - тіло кредиту, 7,00 грн - проценти), 01.01.2023 року: було сплачено 1 312,51 грн (з них 0,01 грн - тіло кредиту, 1 312,50 грн - проценти).
Розрахунок припинено на даті 11.11.2023, що відповідає передбаченій договором даті останнього платежу. Новий кредитор заявляє вимогу лише на суму, яка була зафіксована у розрахунку первісного кредитора.
Перехід права вимоги.
01.02.2024 укладено договір факторингу №01022024 відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №490566, укладеним з ОСОБА_1 . Це підтверджується наданими позивачем копіями зазначеного договору, актом приймання-передачі реєстру боржників від 01.02.2024 року та витягом з реєстру боржників, який містить посилання на договір, укладений ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості на дату передання права вимоги. Позивач здійснив оплату за відступлення прав вимоги згідно з платіжною інструкцією № 74875 від 01.02.2024 року АТ “Райффайзен банк Україна», копія якої надана позивачем та досліджена судом.
Норми права, які застосував суд.
На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.
Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, укладеного в електронній формі. ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування, зокрема з нарахуванням відсотків, та погодилася з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.
Належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів підтверджується зазначеними вище листом платіжної установи, а зарахування цих коштів на рахунок відповідача підтверджується інформаційним листом банку.
Згідно з умовами кредитного договору сторони погодили сплату процентів і комісії за надання кредиту, що входять до розрахунку реальної річної процентної ставки та до загальних витрат за споживчим кредитом.
Отже, відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054, 625 ЦК України, взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та відсотками не виконала. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, є обґрунтованою та відповідає умовам договору та не суперечить вимогам ЗУ "Про споживче кредитування". Проценти нараховані у межах строку кредитування. Загальна сума заборгованості, про стягнення якої обґрунтовано просить позивач, становить 27677,94 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 499,98 грн, за процентами - 24 177,96 грн. Доказів погашення заборгованості чи спростування розрахунку позивача у цій частині відповідач ОСОБА_1 суду не надала.
Враховуючи, що до позивача на підставі договору про відступлення прав вимоги перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу документально підтверджений, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов'язання.
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 27677,94 грн законною та обґрунтованою.
Щодо розподілу судових витрат.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд дійшов таких висновків.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, ордер адвоката АО “Апологет» Усенка М.І., акт наданих послуг правової допомоги від 10.11.2025 і детальний опис наданих послуг, відповідно до яких позивачу зазначеним адвокатським об'єднанням надано послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 8000 грн.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18, від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а саме те, що заборгованість виникла за договором споживчого кредитування, беручи до уваги що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного провадження, позовна заява є типовою для адвоката, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 гривень.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №490566 від 16.11.2022 у розмірі 27677 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 94 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236,
- відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження:
ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 12 січня 2026 року.
Суддя В.В. Орловський