Справа № 577/6236/25
Провадження № 2-а/577/3/26
09 січня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Рідзевська І.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника Лішунова Євгенія Олександровича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника Лішунова Є.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2179 від 13.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно постанови серії АП №2179 від 13.10.2025. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнятої уповноваженою особою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу вв розмірі 17000,00 грн.
Згідно вказаної постанови було встановлено факт адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він 29.09.2025 року о 09.28 год. в особливий період під час мобілізації перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , (за адресою: АДРЕСА_1 ), відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі направлення на ВЛК від 29.09.2025 № 5022821, чим порушив вимоги абзацу 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. З ст. 210-1 КУпАП. Вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. Під час винесення постанови не дотримано вимоги ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
06.11.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що вимоги позивача є необґрунтованими, позов не визнає та заперечує проти його задоволення .
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйконституцієюабо законом.
Ч. 1 ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та остаточне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з наданням ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушеного з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначає Конституціюцією законами України; 2) з використанням повторення з наданням, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх основних, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілей, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) правильно, тобто течію розумного строку.
Ст. 6 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану'Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначені загальні засади проходження в Україні військової служби, регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Відповідно до п. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Ч. 2 ст. 43 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та в особливий період (далі Порядок № 650).
Абзацом 5 Порядку № 560 визначено, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Згідно постанови № 2179 від 13.10.2025 року, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 8).
Зі змісту постанови № 2179 від 13.10.2024 року вбачається, що 29.09.2025 року було встановлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП громадянином ОСОБА_1 , який 29.09.2025 року о 09 год. 28 хв. в особливий період в особливий період під час мобілізації перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , (за адресою: АДРЕСА_1 ), відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі направлення на ВЛК від 29.09.2025 № 5022821, чим порушив вимоги абзацу 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та накладено стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
З протоколу №2079 про адміністративне правопорушення від 13.10.2024 року, який був складений в присутності ОСОБА_1 вбачається, що 29.09.2025 року о 09:28 год. останній в особливий період, під час мобілізації, відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу» з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив виоги абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адиіністративне правопорушення передбачене ч.3 ст210-1 КУпАП. В графі пояснення ОСОБА_1 зазначив, «в звязку з хворобою». Після вказаного поставив свій підпис.
Водночас, як встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 29.09.2025 року сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, направлення № 5022821 для проходження медичного огляду, яке було зареєстровано в Журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду.
Відповідно до змісту повістки № 2436, яка була сформована 29.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 належить з'явитися 29.09.2025 року о 16:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження ВЛК.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зважаючи на його правову природу та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Пунктом 3.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ (пункт 3.5 глави 3 розділу II).
Пунктом 3.4. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, передбачено, що лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Наведене свідчить, що вказаним підзаконним нормативно-правовим актом передбачено не лише можливість, а й обов'язок надання особисто військовозобов'язаним відповідних медичних документів задля об'єктивного визначення стану його здоров'я, а відтак придатності його до військової служби.
Згідно з Наказом Міністерства оборони № 262 від 27.04.2024, пункт 2.8 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, доповнено підпунктом 2.8.6., яким визначено строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів. Відтак зазначений підзаконний нормативно-правовий акт також передбачає за об'єктивної потреби можливість проведення відповідного медичного огляду не за один день. Навпаки, такий огляд може тривати певний період, необхідний для вивчення стану здоров'я (стану придатності до військової служби) військовозобов'язаного.
Як було встановлено судом, протокол, на підставі якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, було складено 29.09.2025 року за те, що останній 29.09.2025 року о 09:28 год. відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
Водночас, як встановлено судом, 29.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовано направлення № 5022821 для проходження медичного огляду, яке було зареєстровано в Журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду.
Відповідно до змісту повістки № 2436, яка була сформована 29.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , отриманої особисто ОСОБА_1 під підпис, ОСОБА_1 належить з'явитися 29.09.2025 року о 16:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження ВЛК.
А тому складання 29.09.2025 року протоколу №2179 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на підставі якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, було передчасним, оскільки позивач, на час складання протоколу, ще не вчинив вказані в протоколі діяння, а саме «неявка для проходження ВЛК».
Жодного доказу на спростування встановлених судом обставин відповідачем не представлено.
Суд вважає, що всупереч вимогам п. 6 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони від 01.01.2024 року № 3, до протоколу не долучено доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та які містять достовірну інформацію.
Крім того, як вбачається з довідки КНП «Буринська лікарня ім.. проф.. П.Новаченка» Чумак К.Л. знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні з 29.09.2025 по 08.10.2025 року з діагнозом «Гострий бронхіт».
З огляду на викладене, відповідач не виконав обов'язок доказування, який на нього покладено згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, та відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, а тому наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не доведена.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанову в справі про адміністративне правопорушення № 2179 від 13.10.2025 року необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив за подання позову судовий збір в розмірі 605 грн.60 коп., який необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії № 2179 від 13.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканець АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Рідзевська І. О.