номер провадження справи 5/133/25
24.12.2025 Справа № 908/2591/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, буд. 6, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 42767945)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 19273901)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (вул. Патріотична, буд. 74-А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 00190414)
про стягнення 126 649,77 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Вовк О.В, посвідчення № 48 від 11.08.2025;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;
25.08.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» про стягнення 114 746,49 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу №908/2591/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2591/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.09.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов'язковою та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» завчасно до призначеного судового засідання здійснити реєстрацію свого електронного кабінету у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС, докази чого надати суду у вказаний строк. Залучено до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів». Запропоновано сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.
Ухвалою суду від 22.09.2025 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 27.10.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою суду від 27.10.2025 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відмову від позову в частині позовної вимоги у справі № 908/2591/25 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 19273901) з державного нерухомого майна, частини нежитлового приміщення №526,527 (у складі кабінету №526, 527-2 площею 23.6 кв.м та частини коридору №526, 527 - 1 площею 1,05 кв.м), загальною площею 24,65 кв.м., яке розташоване на п'ятому поверсі будівлі (літера А-6), реєстровий номер 00190414.1.АААДКИ168, що перебуває на балансі “Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (Балансоутримувач), яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 74-А, - задоволено.
Провадження у справі № 908/2591/25 в частині вимоги про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 19273901) з державного нерухомого майна, частини нежитлового приміщення №526, 527 (у складі кабінету №526, 527-2 площею 23.6 кв.м та частини коридору №526,527 - 1 площею 1,05 кв.м), загальною площею 24,65 кв.м., яке розташоване на п'ятому поверсі будівлі (літера А-6), реєстровий номер 00190414.1.АААДКИ168, що перебуває на балансі “Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (Балансоутримувач), яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 74-А, закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Також заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про збільшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду.
Крім того, ухвалою суду від 27.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 17.11.2025 на 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 03.12.2025 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 03.12.2025 розгляд справи по суті відкладено на 24.12.2025 на 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 24.12.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 24.12.2025 фіксувалось з використанням підсистеми “Електронний суд» ЄСІКС.
У судовому засіданні 24.12.2025 представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про відмову від позову в частині позовної вимоги у справі № 908/2591/25 та заяви про збільшення розміру позовних вимог, пояснивши, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Орендодавець/Позивач, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) та ТОВ «Селт» (далі - ТОВ «Селт», Орендар/Відповідач), укладено Договір оренди від 28.03.2005 №1362/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі «Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (далі - Балансоутримувач), вбудоване в п'ятий поверх корпусу «А» нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 18 кв.м (надалі - Майно), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 74-А кім. 526, на 5 поверсі (далі - Договір оренди). Майно передавалось в оренду з метою розміщення офісу. Відповідно до Договору про зміни №9 від 14.02.2019 до Договору оренди від 28.03.2005 №16в362/д було внесені зміни, зокрема, щодо площі орендованих приміщень та продовження Договору оренди до 13.02.2022 включно. У позовній заяві при подачі до суду було зазначено орендоване майно без врахування змін до Договору про зміни №9 від 14.02.2019 року. Виявлений недолік не є настільки суттєвим, щоб призвести до зміни основних елементів справи, тобто самого предмета або підстав позову, що в свою чергу означає, що вимоги позивача залишаються незмінними, а спірний предмет залишається тим самим. На теперішній час, акт приймання-передавання з боку Орендаря на адресу Регіонального відділення не надано, проте з метою з'ясування актуальної інформації щодо орендованого приміщення, Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області Регіонального відділення Фонду державного майна України надіслано запит до Балансоутримувача, що є третьою стороною по справі ДП «УкрНДІспецсталь» щодо звільнення орендованого приміщення відповідачем по справі ТОВ «СЕЛТ» та стану передачі нерухомого майна. У відповідь на запит ДП «УкрНДІспецсталь» повідомив, що 1 вересня 2025 року орендарем ТОВ «СЕЛТ» було звільнено приміщення, проте Акти прийому-передачі відсутні. Враховуючи дану відповідь та незважаючи на те, що Акти приймання-передавання відсутні, Орендодавцем було проведено розрахунок розміру неустойки по фактичне виселення з орендованого майна. Відповідно до розрахунку від 15.10.2025 станом на 01.09.2025 року борг неустойки складає 126 643,77 грн та пеня в розмірі 6,00 грн. Загальна сума заборгованості складає 126 649,77 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 12, 626-629, 631 Цивільного кодексу України, Закон України «Про оренду державного та комунального майна», позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість в сумі 126 649,77 грн.
17.09.2025 від Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» до суду надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Крім цього, 17.09.2025 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника.
Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (код ЄДРПОУ 19273901) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
Відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua/, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (код ЄДРПОУ 19273901) є вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі №908/2591/25, від 22.09.2025 про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні, від 27.10.2025 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, від 17.11.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення страви до судового розгляду по суті, від 03.12.2025 про відкладення розгляду справи по суті - направлені на поштову адресу відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що копії вище перелічених ухвал суду, які були направлені судом на адресу відповідача, повернулись до суду з відміткою АТ «Укрпошта» причина повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/2591/25 в суді.
Станом на 24.12.2025 Відповідач запропонований ухвалами суду письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - Орендодавець/Позивач) та ТОВ «Селт» (далі - ТОВ «Селт», Товариство, Орендар/Відповідач), укладено Договір оренди від 28.03.2005 №1362/д державного нерухомого майна, що перебуває на балансі «Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (далі Балансоутримувач), вбудоване в п'ятий поверх корпусу «А» нежитлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 18 кв.м (далі - Майно), розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 74-А кім. 526, на 5 поверсі (далі - Договір оренди).
На підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України та Положення про представництво Фонду державного майна України в районі, місті, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, Фондом державного майна України прийнято наказ від 17.01.2019 № 39 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», відповідно до якого утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Дніпро, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.
Згідно з наказом Фонду державного майна України від 17.01.2019 № 39 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.
Майно передавалось в оренду з метою розміщення офісу.
Відповідно до п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном одночасно з підписанням сторонами Договору оренди та акту прийому-передачі орендованого майна.
У пункті 2.2. Договору оренди зазначено, що передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
15.06.2006 між Орендодавцем та Орендарем укладена додаткова угода № 1, якою внесені деякі зміни до Договору оренди, зокрема, термін дії такого Договору продовжений до 20 березня 2007 року.
30.03.2007 на підставі вимог ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у зв'язку з впровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1846 змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна керуючись вимогами ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та пунктом 3.7 Договору оренди, Договором про зміни №2 внесені зміни до вказаного Договору оренди.
08.05.2008 між Регіональним відділенням та ТОВ «Селт» укладено Договір про зміни №3 до Договору оренди, в якому було відображено інформацію про перейменування Балансоутримувача, внесення змін до певних пунктів Договору оренди та продовженні Договору оренди до 20.02.2010.
Договором про зміни №4 від 15.03.2010 термін дії Договору оренди продовжено до 19.02.2012.
На підставі змін законодавства України Договором про зміни №5 від 14.12.2011 були внесені зміни до Договору оренди.
В подальшому термін дії Договору оренди був продовжений до 16.02.2013 (Договір про зміни №6 від 29.03.2012 до Договору оренди) та до 15.02.2016 включно (Договір про зміни №7 від 26.02.2013 до Договору оренди).
Договором про зміни №8 від 29.02.2016 термін дії Договору оренди продовжено до 14.02.2019.
Договором про зміни №9 від 14.02.2019 внесені зміни, зокрема, щодо площі орендованих приміщень, обов'язків Орендаря та Орендодавця, продовження Договору оренди до 13.02.2022 включно.
Пункт 1.1 Абзац другий та третій пункту 1.1. Договору оренди та абзац другий та третій акту прийому-передачі до Договору оренди було викладено в наступній редакції:
«Частина нежитлового приміщення №526,527 (у складі кабінету №526,527-2 площею 23,6 кв.м та частину коридору №526,527-1 площею 1,05 кв.м), загальною площею 24,65 кв.м, яке розташоване на п'ятому поверсі будівлі (літера А-6), реєстровий номер 00190414.1.АААДКИ168 (далі Майно) відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 10.09.2017 року, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Патріотична, 74-А.»
15.05.2019 між Регіональним відділенням та ТОВ «Селт» було укладено Договір про зміни №10 до Договору оренди, в якому було відображено інформацію про перейменування Орендодавця та внесення змін до певних пунктів Договору оренди.
У відповідності до п.10.1 Договору оренди строк його дії, враховуючи внесенні до нього зміни, закінчився 13.02.2022.
Як визначено пунктом 10.6 Договору оренди чинність Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до п.5.9 Договору оренди у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві/Балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
Пунктом 10.10 Договору оренди визначено, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів Орендар повертає Балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець).
Майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок щодо складання акта прийому-передачі про повернення Майна покладається на Орендаря (пункт 10.11 Договору оренди).
Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення (пункт 10.12 Договору оренди).
Згідно з п.9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.
Відповідно до п.9.3 Договору за відмову Орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому передачі, який підтверджу фактичне повернення орендованого майна.
Регіональне відділення прийняв Наказ №12/1-70 від 10.02.2022 Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди №13/62/д від 28.03.2005.
Позивачем на поштову адресу Відповідача надіслано рекомендований лист за вих. №11/1-30-00580 від 17.02.2022 про припинення Договору оренди.
Однак, акт приймання-передавання з боку Орендаря на адресу Регіонального відділення не надано.
Приймаючи рішення у цій справі суд враховує наступне.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять пункти 1 та 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом оренди за договором №1362/д від 28.03.2005 є державне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Враховуючи, що Акт приймання-передавання з боку Орендаря на адресу Регіонального відділення не направлено, Позивач надіслав запит до Балансоутримувача - ДП «УкрНДІспецсталь» щодо звільнення орендованого приміщення відповідачем по справі ТОВ «СЕЛТ» та стану передачі нерухомого майна.
У відповідь на вказаний запит ДП «УкрНДІспецсталь» повідомив, що 01.09.2025 року Орендарем - ТОВ «СЕЛТ» звільнено приміщення, проте Акти прийому-передачі відсутні.
Отже, у зв'язку з тим, що Орендар не виконав обов'язку щодо повернення орендованого майна у строк передбачений п. 10.10 договору, а саме протягом трьох робочих днів з дня розірвання вказаного договору, то Позивачем нараховано за період з 14.02.2022 по 01.09.2025 неустойку в сумі 126 643,77 грн. та пеню в сумі 6,00 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що приміщення повернуто Орендарем без оформлення відповідного Акту приймання-передавання, однак Орендодавцем здійснено розрахунок розміру неустойки по фактичне виселення з орендованого майна.
Суд перевіривши розрахунок неустойки та пені, наданого позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство», зазначає, що він є вірним, відповідає вимогам законодавства, отже неустойка в сумі 126 643,77 грн. та пеня в сумі 6,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Судом встановлено, що за вимогу майнового характеру щодо стягнення з Відповідача неустойки та пені в сумі 126 649,77 грн. Позивачем сплачено суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Щодо заяви Позивача про повернення з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивачем при поданні цього позову до суду за дві вимоги майнового та немайнового характеру сплачено 4 844,80 грн. судового збору, відмову Позивача від частини позовних вимог щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» з державного нерухомого майна до початку розгляду справи по суті у зв'язку з чим ухвалою суду від 27.10.2025 провадження у справі в цій частині закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, то суд вважає за можливе 50% судового збору в розмірі 1 211,20 грн. повернути Позивачу з Державного бюджету про що винести відповідну ухвалу та стягнути з Відповідача на користь Позивача 50% судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Таким чином, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума судового збору в розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 19273901) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, буд. 6, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 42767945, до Державного бюджету України: «Надходження від орендної плати за користування майном бюджетних установ», Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/22080200, Код ЄДРПОУ: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA 758999980313050093000008479) неустойку в сумі 126 643 (сто двадцять шість тисяч шістсот сорок три) грн. 77 коп. та пеню в сумі 6 (шість) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛТ» (вул. Перемоги, буд. 93, кв. 125, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 19273901) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, буд. 6, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 42767945; Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Розрахунковий рахунок : UA 188201720343100001000055549 Код програмної класифікації видатків: 6611010) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв'язку з введенням графіків обмеження електропостачання у Господарському суді Запорізької області повний текст рішення складено та підписано 09.01.2026.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.