Номер провадження 22-ц/821/132/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/6501/24 Єщенко О. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
08 січня 2026 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» Бачинського Остапа Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.10.2025 задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість за Договором № 366703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.12.2019 в розмірі 22 526 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять шість) гривень 96 копійок, та стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок. Відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Рішення в частині витрат мотивовано тим, що представником позивача до позовної заяви не додано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, не вказано часу, який витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, хоча вказані обставини суд обов'язково повинен перевіряти відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, і лише за таких обставин суд має право вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2025 року, представник ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» Бачинський О. М. оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати рішення в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.
Стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу за розгляд справи апеляційним судом в сумі 4000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не враховано, що представником позивача - адвокатом Бачинським О. М. до позовної заяви було додано: копію Договору про надання правничої допомоги із додатками, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, доказ направлення позовної заяви з додатками відповідачу на електронну пошту, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на Бачинського О. М.
Зазначає, що детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, був наведений і наданий суду в документі - «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 за договором позики № 366703 від 24.12.2019».
Однак судом першої інстанції не враховано, ні подані позивачем докази, ні зміст таких, ні приписи ЦПК України.
Вважає, що Уманський міськрайонний суд Черкаської області, всупереч позиції ВП ВС, повністю проігнорував наданий опис, проявивши надмірний формалізм при оцінюванні такого опису та предмет його деталізації.
Також місцевий суд не звернув уваги, що, у разі встановленого договором фіксованого розміру гонорару, саме сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
В оскаржуваному рішенні взагалі не надано оцінки фіксованому розміру адвокатського гонорару Бачинського О. М.
Також зазначає, що правничу допомогу, пов'язану із справою, включаючи опрацювання змісту оскаржуваного рішення в частині розміру судових витрат, підготовку апеляційної скарги, збір доказів тощо, представництво в суді, підготовка інших процесуальних документів скаржнику надає адвокат Бачинський О. М., який діє на підставі ордеру від 05.11.2024.
Розмір витрат на правничу допомогу, який очікує понести клієнт/позивач складає 4000,00 грн. згідно доданого розрахунку.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Підстав для застосування положень ч. 3 ст. 369 ЦПК України встановлено не було.
Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21, який, в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України, підлягає врахуванню апеляційним судом слідує, що, згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, крім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Так, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
В силу положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Встановлено, що 05.11.2024 між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О. М. укладено Договір про надання правової допомоги № 20241105.8 (а.с. 30-39).
Згідно п.п. 1.2.1 Договору, предметом договору є захист інтересів клієнта у справі до гр. ОСОБА_1 за договором позики № 366703 від 24.12.2019.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта, клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000,00 грн, тобто у фіксованому розмірі (в разі задоволення позову).
05 листопада 2024 року на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом Бачинським О.М. видано ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (а.с. 51).
До позову також надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 за договором позики № 366703 від 24.12.2019, де зазначено зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7000,00 грн.
В цю суму включається: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі, оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а.с. 19).
Крім того, в позовній заяві, крім стягнення із відповідача заборгованості за договором позики, заявлена вимога про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року вимога по суті спору, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованості в розмірі 22526,00 грн задоволена у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що стороною позивача в процесі розгляду справи судом першої інстанції, у відповідності до положень процесуального закону, надано достатньо доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу, а враховуючи відсутність заперечень відповідача та задоволення вимоги по суті спору є підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» 7000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн.
Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід врахувати наступне.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд у разі скасування рішення суду першої інстанції здійснює перерозподіл судових витрат.
ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» в підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано: Договір про надання правової допомоги № 20251018-12к від 18 жовтня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинським О. М., де у п. 1.2.1 визначено, що його предметом є захист інтересів клієнта у справі № 705/6501/24 за апеляційною скаргою клієнта на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року, у п. 4.2 визначено гонорар адвоката у розмірі 4000 грн, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Бачинського О. М., Ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» від 18.10.2025, виданий адвокатом Бачинським О. М., попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» у вказаній справі, де зазначено зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 4000,00 грн.
Враховуючи складність справи, стадію судового розгляду, порядок здійснення апеляційного провадження, судову практику у спірних правовідносинах, ймовірний час, витраченим адвокатом на складення апеляційної скарги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи співмірність вартості реальних послуг з правничої допомоги зі складністю справи, апеляційний суд вважає справедливим та пропорційним стягнення з із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 35, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «АРТЕМІДА-Ф» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2025 року - задовольнити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2024 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000,00 грн.
В решті рішення не переглядалось.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 12 січня 2026 року.
Судді: