Рівненський апеляційний суд
09 січня 2026 року м. Рівне
Справа № 565/1497/25
Провадження № 33/4815/162/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю: секретарів судового засідання - Супрунюк К.Р., Москалик Т.В.,
захисника - Босої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вараського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року, -
Постановою Вараського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., яка підлягає стягненню в прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2025 року о 16 год. 42 хв. ОСОБА_1 поблизу будинку №23 по вулиці Енергетиків в місті Вараш Рівненської області керував автомобілем марки «BMW 318», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медзакладі лікарем-наркологом, що підтверджується висновком на стан наркотичного сп'яніння № 44 від 18.06.2025 року, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована. Зазначає, що він не отримував повний текст постанови, тому позбавлений можливості подати апеляційну скаргу та викласти мотиви незгоди з таким рішенням, тому після ознайомленням з постановою суду та захисником з матеріалами справи буде подана доповнена апеляційна скарга з викладенням мотивів та доказів незаконності, необґрунтованості, порушень норм матеріального та процесуального права.
В доповненні до апеляційної скарги захисник Боса О.О. вказує, що з наданого відеозапису подій за участі ОСОБА_1 не вбачається, яким чином працівники поліції встановили наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. Поведінка останнього на відео є адекватною: він логічно, спокійно та послідовно відповідає на запитання, не проявляє підвищеної жвавості чи будь-яких ознак неадекватної поведінки, що ставить під сумнів обґрунтованість припущень поліцейського. Зазначає, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 жодних конкретних ознак наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачених Інструкцією, а фактично обмежилися припущеннями. Доводить, що така поведінка свідчить про відсутність належних підстав вважати, що водій перебував у стані сп'яніння, а виявлення та фіксація ознак носили формальний характер.
Наголошує, що медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проведено з істотними порушеннями вимог ст.266 КУпАП, Порядку та Інструкції, оскільки лікар обмежився застосуванням швидкого тесту без проведення обов'язкового лабораторного дослідження біологічних зразків. За відсутності лабораторного підтвердження, а також сертифікатів відповідності й повірки тесту, висновок медичного огляду не може вважатися належним, допустимим і достовірним доказом. Вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про недоведеність факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Додатково звертає увагу на те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, як того прямо вимагає ст.266 КУпАП у разі наявності підстав для підозри сп'яніння, що підтверджує формальний характер складання протоколу та відсутність реальної небезпеки з боку водія.
Заслухавши доводи захисника Босої О.О. на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положенням статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Змістом ч.1 ст.130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пункту 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.п.7, 8, 9 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Так, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд в медичний заклад, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість, різка зміна шкірного покрову обличчя, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №44, згідно з яким станом на 17 год. 16 хв. 18 червня 2025 року ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння та відеозапис з бодікамери працівника поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення ознак наркотичного сп'яніння та подальше його спілкування з працівниками поліції.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «BMW 318», д.н.з. НОМЕР_1 , було зупинено у зв'язку з порушенням вимог п.2.1 ПДР України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 було складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.9).
Також апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
Крім того, на переконання суду безпідставними є твердження захисника про недопустимість медичного висновку лікаря про перебування
ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння у зв'язку з проведенням такого огляду за допомогою експрес-тесту, оскільки після проходження огляду та не погодження з його результатами ОСОБА_1 не здійснив жодних дій для проходження додаткового огляду в цій лікарні чи іншому медичному закладі та не надав висновків, які б підтверджували його доводи під час судових розглядів в судах першої чи апеляційної інстанціях. При цьому апеляційний суд зазначає, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду від 18 червня 2025 року ОСОБА_1 не спростований та не оскаржувався з підстав його неповноти або неправильності, тому у суду відсутні обставини, що зумовлюють визнання такого висновку недопустимим доказом.
Посилання на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом також не підтверджує відсутності факту перебування у стані сп'яніння. Невчинення окремих процесуальних дій або їх фіксація в інший спосіб не спростовує встановлених обставин правопорушення та не спростовує доказового значення результатів медичного огляду, якщо в цілому процедура притягнення до адміністративної відповідальності відповідала вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, у даній справі всі докази у сукупності доводять факти, які підлягають встановленню, а саме факт керування водія автомобілем в стані наркотичного сп'яніння.
Інших обґрунтованих аргументів для скасування судового рішення апеляційна скарга не містить. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього адміністративного стягнення, яке на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення останнього і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Отже, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду без змін.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -
Постанову Вараського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович