Провадження №2/760/9563/26
Справа №760/33066/24
12 січня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.
при секретарі Омельяненко С.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року до суду надійшла позовна заява КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві сторона позивача посилається на те, що з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630.
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).
Свідоцтвом повного та беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, а, отжеОСОБА_1 є споживачем послуг.
Відповідач від послуг у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: позивач надає послуги, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов'язаний оплатити їх вартість.
Проте, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/ або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.09.2024 складає 175300,25 грн: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 104350,82 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 0,00 грн.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 70756,81 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 192,62 грн.).
Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного з ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8481,35 грн.
Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 104350,82 грн.; заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 70756,81 грн., заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 192,62 грн., заборгованость за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 8481,35 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 304,35 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 103,67 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, що разом складає 184189, 62 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу без його участі, проти заочного рішення не заперечував.
Судову повістку разом з копією ухвали судді про відкриття провадження було направлено відповідачу, проте конверт повернувся до суду із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 11 червня 2021 року в справі № 2-6236/11, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції.
Так, ухвала суду про відкриття провадження в справі направлялася відповідачу за її місцем реєстрації, її адреса реєстрації підтверджується матеріалами справи.
Розшук учасників справи не віднесено до повноважень суду і такі можливості у суду відсутні.
Не дивлячись на те, що вказана постанова Верховного Суду стосувалася позивача в справі, суд, у той же час, з урахуванням приведеного вище, вважає виконаним судом обов'язок, врегульований цивільним процесуальним законодавством, при прийнятті справи до провадження суду та відкриття провадження в ній.
Відзив до суду відповідачами не поданий.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 370845347 від 21.03.2024.
За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на підставі ліцензії.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Сторона позивача зазначає, що виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач надає послуги, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов'язаний оплатити їх вартість.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ст. 12 Закону визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ст. 9).
Як вбачається зі змісту позовної заяви КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типового договору було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних Закону України «Про житлово-комунальні послуги» положень договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Так, за змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідне позиція викладене у постанові КГС від 21.04.2020 року (справа № 910/7968/19).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з позовної заяви, відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.09.2024 складає 175300,25 грн: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 104350,82 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 0,00 грн.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 70756,81 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 192,62 грн.
Крім того, позивач на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного з ПАТ «Київенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8481,35 грн, що тягне за собою право позивача на стягнення цих коштів в судовому порядку.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Разом з вказаним договором на підтвердження зазначених обставин стороною позивача додано додаток № 1 та додаток № 2, в яких зазначено перелік споживачів послуги централізованого опалення та зобов'язань, право вимоги яких відступається та перелік споживачів послуги гарячого водопостачання та зобов'язань, право вимоги яких відступається, відповідно, а саме відповідача, номер його особового рахунку, адресу та суму заборгованості.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню .
З урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду
При цьому, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з отриманням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки інформаційна позивачем довідка з вказаного Реєстру надавалася разом з позовною заявою в якості доказу на підтвердження зазначених в позові обставин, що є обов'язком сторони в розумінні вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, та відноситься до звичайної господарської діяльності підприємства.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 360, 525, 526, 610 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 8481,35 грн., заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року в сумі 104350,82 грн.; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року в розмірі 70756,81 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року в сумі 192,62 грн;; заборгованість з оплати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії в розмірі 304,35 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води в розмірі 103,67 грн та 3028, 00 грн судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І.А Усатова