Справа № 724/3930/25
Провадження № 2/724/46/26
13 січня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 21.08.2024 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 21.08.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.
Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт.
АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 29.10.2025 року має заборгованість - 15504.03 грн., яка складається з наступного: 9896.13 грн. - заборгованість за кредитом; 4657.9 грн. - заборгованість по відсоткам; 950 грн. - пеня.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.08.2024 року у розмірі 15504,03 грн. станом на 29.10.2025 року, яка складається з наступного: 9896,13 грн., - заборгованість за кредитом; 4657,9 грн. - заборгованість по відсоткам; 950 грн. - пеня та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача Шкапенко О.В. в судове засідання не з'явився, до позовної заяви додав клопотання в якому просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та щодо заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 21.08.2024 р. відповідач ОСОБА_1 електронним підписом (проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису) підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
Також, 21.08.2024 р. відповідач ОСОБА_1 електронним підписом підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, згідно якої останній просить відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 у UAH та встановити кредитний ліміт на наступних умовах:
- вид послуги - відкриття та обслуговування поточного рахунку (п. 1 Заяви);
- вид кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок, тип кредиту - Кредитування рахунку, мета отримання кредиту - споживчі цілі (п. 3-5 Заяви);
- сума кредиту (ліміту) - від 1000 грн. до 200000 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що Банк повідомляє Клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування (п. 6 Заяви);
- пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день. Денна процентна ставка (ДПС) становить - 0.06% (п. 7 Заяви);
- строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців (п. 8 Заяви).
Додатком 1 до вказаної Заяви є довідка про ліміти по картці (рахунку).
Згідно паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який підписаний відповідачем 21.08.2024 р. за допомогою електронного підпису, сторони погодили суму кредиту до 200 000 грн., строк кредитування 240 міс., базова процентна ставка 40,8% річних, реальна річна процентна ставка 49,34%.
Відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису також було підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Відповідно до довідки за картами відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_7 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_8 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідачу за кредитним договором б/н від 21.08.2024 року за період з 21.08.2024 року по 29.10.2025 року було встановлено ліміт 21.08.2024 р.- 0,00 грн., 27.09.2024 р. - 9900,00 грн., що підтверджується довідкою за лімітами.
З виписки по картці вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними. Так за рахунком НОМЕР_9 за період з 21.08.2024 року по 29.10.2025 року сума витрат становить 31526,35 грн., сума зарахувань становить 16575,43 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.08.2024 заборгованість відповідача станом на 29.10.2025 року становить 15504,03 грн., яка складається з наступного: 9896,13 грн., - заборгованість за кредитом; 4657,9 грн. - заборгованість по відсоткам; 950,00 грн. - пеня.
Судом також досліджено витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк» та тарифи по картці «Зелена».
Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Розрахунок заборгованості та виписка по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Анкета-заява та Заява були укладені шляхом їх безпосереднього підписання позичальником електронним підписом.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно п. 1 ч. 1 Закон України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті ( ч. 2 ст. 9 Закону).
Отже, суд вважає, що із заявлених позовних вимог та розрахунку заборгованості вбачається наявність заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9896,13 грн., що є в межах наданого кредитного ліміту, та по відсотках за користування кредитом у розмірі 4657,90 грн. Сторонами було погоджено розмір відсотків та порядок повернення кредитних коштів.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом, суду відповідачем не надано, також не надано спростування наданих позивачем розрахунків.
Щодо нарахованих штрафних санкцій, суд зазначає, що таке нарахування є необгрунтованим та суперечить п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, який триває до нині, тому в частині стягнення штрафу необхідно відмовити.
Отже, враховуючи вище наведене, вимога позивача про стягнення суми заборгованості за пенею із ОСОБА_1 за договором № б/н від 21.08.2024 р. у сумі 950 грн. не підлягає задоволенню.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості на загальну суму 14554,03 грн., що включає суму заборгованості кредитом - 9896,13 грн. та суму заборгованості за відсотками - 4657,90 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.10.2025 р.
Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягають задоволенню частково на загальну суму 14554,03 грн., що становить 93,87% від ціни позову (15504,03 грн.), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2273,91 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. Батумська 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.08.2024 року станом на 29.10.2025 року у розмірі 14554,03 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 03 копійки), що включає суму заборгованості кредитом - 9896,13 грн. та суму заборгованості за відсотками - 4657,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. Батумська 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір у розмірі 2273,91 грн. (дві тисячі двісті сімдесят три гривні 91 копійка).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 13.01.2026 року.
Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ