Рішення від 13.01.2026 по справі 904/4355/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026м. ДніпроСправа № 904/4355/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3", м. Покровськ Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод", м. Нікополь

про стягнення 1 218 971,35 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Олійник Т.В.

Представники:

від позивача: Носова В.І., ордер АЕ №1412648 від 06.08.2025

від відповідача: Львов А.Л., ордер АН №1761970 від 15.08.25

від третьої особи: Носова В.І., ордер АЕ №1407064 від 20.07.2025

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3", у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" на користь Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича заборгованість у сумі 1 259 034,37 грн., яка складається з основної суми боргу 416 774,19 грн., пені 111 817,95 грн., інфляційного збільшення 10 975,09 грн., 3% річних 39 467,14 грн., неустойки за несвоєчасне повернення майна 680 000,00 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" своїх зобов'язань за договором оренди № 2110 ШСП , в частині сплати орендної плати.

Також просить суд залучити до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 56, код ЄДРПОУ 31576393).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху; постановлено позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином засвідчену копію Договору оренди № 2109 ШСП від 01.04.2024, на який є посилання у позовній заяві, надати обґрунтований розрахунок суми, що заявлена до стягнення.

13.08.2025 від Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з доказами усунення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.09.2025. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 56, код ЄДРПОУ 31576393).

01.09.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

01.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач зазначає, що він сумлінно виконував свій обов'язок з оплати за договором, починаючи з квітня 2024 та закінчуючи лютим 2025 року, неістотна затримка оплати була викликана обставинами непереборної сили, а саме погіршення воєнної та безпекової ситуації у м. Покровськ та навколо нього, вимушене зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" та значне різке погіршення його фінансового становища, просить суд в разі задоволення позовних вимог зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки та пені) на 90%. Відповідач не погоджується з розміром заявлених позивачем сум, розрахунок вважає неправильним.

01.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

01.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження.

01.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про зменшення заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.09.2025, господарським судом оголошено перерву до 09.10.2025.

03.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

15.09.2025 від Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач зазначає, що відповідач не намагався насправді вирішити питання щодо оплати, а тільки штучно затягував. У жодному листі чи відповіді на звернення позивача, відповідач не згадував про форс-мажорні обставини, у відповідача не виникло право посилатися на форс-мажорні обставини (ведення бойових дій на території м. Покровськ), як на підставу від звільнення відповідальності.

Позивач зазначає, що об'єкт оренди знаходиться у м. Нікополі Дніпропетровської області, яке вже тривалий час потерпає від постійних обстрілів з боку рф. Тому, позивач неодноразово зазнавав збитки, в результаті пошкоджень приміщень після обстрілів м. Нікополя. Позивач як власник, несе відповідальність за цілісність справність такого обладнання та устаткування перед своїми орендарями, тому такі ремонти здійснюються за рахунок позивача. Відповідач не надав контррозрахунку та не зазначив у чому полягає неправильність розрахунку позивача.

На думку позивача зменшення розміру пені, у тому числі на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання.

15.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" надійшли пояснення третьої особи, в яких просить суд задовольнити позовну заяву, стягнути всі судові витрати позивача з відповідача.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" повністю погоджується з обставинами викладеними в позовній заяві. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та правомірними. Розмір судових витрат на правничу допомогу розумним та співмірним.

17.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач зазначає, що незважаючи на надзвичайно складну фінансову ситуацію та велику кількість інших кредиторів, він вживає всіх необхідних заходів для того, аби знайти відповідні грошові кошти або іншим чином ліквідувати таку заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче провадження у справі на 05.11.2025.

27.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові письмові пояснення.

На думку відповідача розраховуючи розмір неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта оренди орендодавцю позивач мав виходити виключно з положень ст. 785 ЦК України, і здійснювати розрахунок саме за час фактичного неповернення майна з оренди - протягом 21 дня у період з 14.02.2025 по 06.03.2025.

Відповідач зазначає, що розмір "поденної" орендної плати за кожен день лютого 2025 року складає 12 142 грн. 86 коп. (340 000 грн. : 28 дн.), розмір "поденної" орендної плати за кожен день березня 2025 року складає 10 967 грн. 74 коп. (340 000 грн. : 31 дн.). Таким чином, загальна сума неустойки, яку міг нарахувати позивач в межах даної справи складає 495 898 грн. 68 коп. (12 142 грн. 86 коп. х 15 дн. - з 14.02.2025 по 28.02.2025 + 10 967 грн. 74 коп. х 6 дн. - з 01.03.2025 по 06.03.2025) х 2 (подвійний розмір орендної плати).

На думку відповідача позивачем протиправно заявлено до стягнення неустойку за несвоєчасне повернення об'єкта орендодавцеві у розмірі 680 000,00 грн., така неустойка не могла бути визначена ним на рівні не більш як 495 898,68 грн. Водночас, така сума на думку відповідача є надмірною, і, виходячи з форс-мажорних обставин, просить суд не стягувати таку неустойку з відповідача взагалі, або, у випадку, якщо останній дійде висновку, що неустойка підлягає стягненню, зменшити її розмір.

03.11.2025 від Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення у справі.

На думку позивача представник відповідача помилково вважає, що день передачі майна з оренди не враховується у розрахунках пені, 07.03.2025 року відповідач користувався ще майном, хоча вже і передавав його з оренди, тобто передати в оренду новому орендарю 07.03.2025 не можливо, так майно було передано лише ввечері. Пеня, відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України стягуєтся у розмірі подвійної суми орендної плати, тому розрахунок відповідача, щодо розрахунку пені за фактичне користування є неправомірним та помилковим.

03.11.2025 від Фізичної особи-підприємця Кривченко Володимира Петровича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" на користь Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича заборгованість у сумі 1 218 971,35 грн., яка складається з основної суми боргу 416 774,19 грн., пені 91 855,76 грн., інфляційного збільшення 21 341,42 грн., 3% річних 8 999,98 грн., неустойка за несвоєчасне повернення майна 680 000,00 грн.

05.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові письмові пояснення.

На думку відповідача в частині стягнення суми основної заборгованості, яка пов'язана зі сплатою орендних платежів - обов'язком відповідача, передбаченим договором оренди № 2110ШСП, сума недоплачених орендних платежів мала бути розрахована позивачем за період не з 01.02.2025 по 07.03.2025, а з 01.02.2025 по 12.02.2025 і становити на рівні 145 714, 29 грн.

Відповідно до розрахунку наданого відповідачем максимальна сума пені, яка може бути нарахована позивачем складає 30 558,63 грн., максимальна сума інфляційних втрат та 3% річних, що може бути нарахована позивачем становить 14 006, 34 грн. та 3 759,58 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, відкладено підготовче судове засідання у справі на 19.11.2025.

18.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, у разі, якщо суд вважатиме, що існують підстави для задоволення позовних вимог - зменшити розмір стягуваних штрафних санкцій (неустойки та пені) на 90%.

Враховуючи, що орендна плата була визначена сторонами на рівні 340 000 грн., а кількість днів у лютому 2025 року становила 28, орендна плата за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 мала бути визначена на рівні 145 714,29 грн.

Періодом нарахування неустойки є 13.02.2025 - 06.03.2025, а її розмір мав бути визначений позивачем на рівні не більш як 495 898,68 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.11.2025, господарським судом оголошено перерву до 03.12.2025.

03.12.2025 від Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з хворобою представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2025, господарським судом оголошено перерву до 17.12.2025.

У судове засідання 17.12.2025 з'явилися представник позивача, представник відповідача, представник третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 13.01.2026.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.01.2026, представник позивача та третьої особи підтримав свої позовні вимоги, представник відповідача підтримав заперечення на позов позивача.

У судовому засіданні 13.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" (орендар) був укладений договір оренди № 2110ШСП від 01.04.2024, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для здійснення господарської діяльності технологічне та інше обладнання, інструмент та оснастку, машини і механізми (об'єкт оренди), що належить орендодавцю на праві власності, найменування, кількість якого вказують в додатках до цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору об'єкт оренди надається орендарю для використання за цільовим призначенням, зазначеним у пункті 1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 1.3. договору об'єкт оренди не має недоліків, які можуть перешкоджати його ефективному використанню.

Відповідно до пункту 1.4. договору зазначений об'єкт оренди, знаходиться за адресою: об'єкт нерухомого майна "Виробнича будівля електроремонтного цеху, інвентарний № 000211, літера А", що розташований за адресою Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56.

Відповідно до пункту 1.6. договору об'єкт оренди використовується орендарем виключно за адресою вказаною в пункті 1.4. договору і підлягає переміщенню за межі даного нежитлового приміщення за погодженням з орендодавцем.

Відповідно до пункту 2.1. договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти об'єкт оренди після підписання цього договору за актом прийому-передачі, підписання якого сторонами свідчить про фактичну передачу об'єкта оренди орендодавцю.

Передача здійснюється 01.04.2024.

Об'єкт оренди повинен бути придатним до експлуатації і перебувати в технічно справному та комплектному стані. При виявленні недоліків в об'єкті оренди орендодавець зобов'язаний зробити відповідну відмітку в акті прийому-передачі про такі недоліки.

Відповідно до пункту 2.2. договору передача в оренду не тягне передачу орендарю права власності на об'єкт оренди. Власником об'єкта оренди залишається орендодавець, а орендар користується об'єктом оренди протягом строку, визначеного цим договором.

Відповідно до пункту 2.3. договору ризики випадкового знищення, випадкового пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар.

Відповідно до пункту 2.4. договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди в стані, що враховує нормальний знос.

Відповідно до пункту 2.5. договору об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з дня підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі.

Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата за користування об'єктом оренди становить 340 000,00грн. (триста сорок тисяч 00 копійок).Орендна плата нараховується з дати передачі об'єкта оренди та підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі. Будь яка зміна розміру орендної плати здійснюється тільки за попередньою згодою сторін договору.

Відповідно до пункту 3.2. договору порядок розрахунків за договором: оплата щомісячної орендної плати за поточний місяць здійснюється орендарем до 5 числа наступного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі, на підставі виставленого орендодавцем рахунку. Якщо 5-те число припадає на вихідний чи святковий день, то оплата здійснюється у останній банківський день, що передує 5-му числу.

Відповідно до пункту 3.7. договору за підсумками звітного місяця орендодавець зобов'язаний надати орендарю акт використання об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 4.1.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору орендодавець має право вимагати розірвання договору у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 4.2.5. договору орендодавець має право розірвати (припинити, відмовитися від договору) цей договір в односторонньому порядку, в разі порушення орендарем строку оплати. Порядок розірвання договору викладений у пункті 4.2.6.цього договору.

Відповідно до пункту 4.2.6. договору орендодавець має право розірвання (припинення) договору в односторонньому порядку, в разі порушення орендарем строку оплати, відповідно до п.3.2. договору, більше ніж на 30 календарних днів, шляхом направлення відповідного листа про розірвання. Договір вважається розірваним на 7 день з моменту надання листа уповноваженому представнику орендаря, або з моменту відправлення такого листа поштовим (кур'єрським) зв'язком.

Відповідно до пункту 5.1.4. договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 5.1.8. договору орендар зобов'язаний після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його розірвання повернути об'єкт оренди орендодавцю в належному технічно справному і комплектному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, про що сторони складають акт прийому-передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 6.3. договору у разі порушення орендарем строків оплати орендної плати, що встановлені у пункті 6.3. договору, орендар зобов'язаний сплатити орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

Відповідно до пункту 6.4. договору у разі неповернення об'єкту оренди орендарю у строк більше трьох днів. Орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати.

Відповідно до пункту 7.1 договору при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, замерзання моря, проток, портів перевалів, пожежі, посухи, просідання або зсув ґрунту тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення військового стану, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, в т.ч. міжнародні санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними і непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов'язань за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов'язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин, відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов'язань за цим договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором з урахуванням пропорційності продовження терміну їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до пункту 7.2. договору сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини, зобов'язана протягом 3-х календарних днів повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання та про припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 30 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій стороні.

Відповідно до пункту 7.3. договору настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов'язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

У разі якщо форс-мажорні обставини тривають більше шістдесяти календарних днів. сторони можуть виступити з ініціативою про розірвання цього договору .

Відповідно до пункту 7.4. договору у разі, якщо сторона виступила з ініціативою про розірвання цього договору з підстав, викладених у цьому розділі цього договору, протилежна сторона зобов'язана протягом 3-х банківських днів з дати її повідомлення про ініціювання розірвання цього договору повернути грошові кошти, отримані нею в якості авансу або попередньої оплати за виконання зобов'язань, фактично невиконаних на дату ініціювання розірвання цього договору.

У разі, якщо цей договір або зміни (додатки/специфікації, додаткові угоди) до цього договору були підписані сторонами в період дії обставин, які підпадають під визначення форс-мажору, і при внесенні змін до цього договору сторони не виступили з ініціативою про скорочення або припинення покладених на себе зобов'язань, це значить, що сторони розуміють і приймають всі ризики, пов'язані з виникненням таких обставин, і не мають права в подальшому посилатися на них, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до пункту 8.1. договору термін, на який передається об'єкт оренди за договором, за взаємною згодою сторін становить 12 місяців з моменту передачі об'єкта оренди орендодавцем орендарю за актом прийому-передачі - до 31 березня 2025 року.

Відповідно до пункту 8.2. договору цей договір набуває чинності з 01 квітня 2024 року і діє до 31 березня 2025 року.

Відповідно до пункту 8.3. договору дія цього договору також припиняється внаслідок.

- закінчення строку, на який було укладено договір (пункт 8.3.1 договору);

- загибелі об'єкта оренди (пункт 8.3.2 договору);

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду або на умовах визначеним у договорі (пункт 8.3.3. договору);

- у разі перешкоджання орендарем здійснювати орендодавцем капітальний ремонт об'єкту оренди, у тому числі фактичний не допуск орендаря/ третіх осіб з метою виконання ремонту (пункт 8.3.4. договору);

- якщо орендар користується об'єктом оренди не за призначенням (пункт 8.3.5. договору);

- якщо орендар навмисно або з необережності погіршує стан об'єкта оренди.

Відповідно до пункту 8.4. договору письмове повідомлення про розірвання договору однією з сторін повинно бути направлене іншій стороні за 30 днів до запланованої дати розірвання, якщо інше не передбачено даним договором. (пункт 8.3.6. договору).

Відповідно до пункту 10.6. договору зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою або додатком до цього договору. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

01.04.2024 між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" (орендар) був підписаний акт приймання-передачі обладнання, інструментів та оснастки, машин і механізмів (додаток до договору оренди №2110ШСП від 01.04.2024).

Між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" були підписані акти надання послуг за період з листопада 2024 року по березень 2025 року на загальну суму 1 436 774,19 грн: Акт надання послуг № Е-0000000011 від 30 листопада 2024 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за листопад 2024 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000012 від 31 грудня 2024 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за грудень 2024 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-000000001 від 31 січня 2025 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за січень 2025 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000002 від 28 лютого 2025 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за лютий 2025 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000003 від 07 березня 2025 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за березень 2025 року (з 01.03.2025 по 07.03.2025), сума 76 774, 19 грн.

Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" рахунки-фактури за оренду обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за період з листопада 2024 р по березень 2025 року на загальну суму 1 436 774,19 грн: Рахунок-фактура №ПП-00000011 від 30 листопада 2024 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000012 від 31 грудня 2024 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000001 від 31 січня 2025 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000002 від 28 лютого 2025 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000003 від 07 березня 2025 року на суму 76 774, 19 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" здійснило оплату оренди обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів Фізичний особі-підприємцю Кривченку Володимиру Петровичу на загальну суму 1 020 000,00 грн.

20.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" здійснило оплату оренди обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за листопад 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №1092298 від 20.12.2024 на суму 340 000,00 грн., із призначенням платежу "Оплата за оренду устатк, iнструм, оснастки, машин, механ. по договору № 2110ШСП от 01.04.2024, по счету ПП-000000011 от 30.11.2024, без НДС"

16.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" здійснило оплату оренди обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за грудень 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №1101484 від 16.01.2025 на суму 340 000,00 грн., із призначенням платежу "Оплата за оренду устатк, iнструм, оснастки, машин, механ. по договору № 2110ШСП от 01.04.2024, по счету ПП-000000012 от 31.12.2024, без ПДВ".

11.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" здійснило оплату оренди обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за січень 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №1111309 від 11.02.2025 на суму 340 000,00 грн., із призначенням платежу "Оплата за оренду устатк, iнструм, оснастки, машин, механ. по договору № 2110ШСП от 01.04.2024, по счету ПП-000000001 від 31.01.2025, без ПДВ".

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський електромашинобудівний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська №3" (далі - орендар) був укладений договір оренди від 01.04.2024 №2109ШСП (далі - договір від 01.04.2024 №2109ШСП).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 01.04.2024 №2109ШСП у порядку та на умовах, визначених договором орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування об'єкти нерухомого майна, (далі - об'єкт оренди). Перелік об'єктів нерухомого майна, їх розташування та площа, узгоджені сторонами у пункті 1.1 договору від 01.04.2024.

Орендодавець гарантує, що об'єкт оренди, відповідає всім санітарним і технічним вимогам, інженерні мережі і системи знаходяться в належному технічному стані.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору від 01.04.2024 №2109ШСП передача об'єкта оренди від орендодавця орендарю здійснюється після підписання договору на підставі технічних паспортів на об'єкти нерухомого майна та оформляється актом приймання-передачі об'єкта оренди, який підписується належним чином уповноваженими представниками сторін. Передача об'єкта оренди здійснюється 01 квітня 2024 року.

Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі, зазначеного у п.3.1 договору.

Пунктом 4.1 договору від 01.04.2024 №2109ШСП визначено, що строк оренди становить 12 місяця з дати передачі об'єкта оренди за актом приймання передачі - до 31 березня 2025 року.

Відповідно до пункту 5.2 договору від 01.04.2024 №2109ШСП орендодавець має право, зокрема:

- розірвати (припинити, відмовитися від договору) договір в односторонньому порядку, у разі порушення орендарем строку оплати. Порядок розірвання договору викладений у п.5.2.5 договору (п.п. 5.2.4);

- розірвати (припинити, відмовитися від договору) договір в односторонньому порядку, у разі порушення орендарем строку оплати, відповідно до п.6.3 договору, більше ніж на 30 календарних днів, шляхом направлення відповідного листа про розірвання. Договір вважається розірваним на 7 день з моменту надання листа уповноваженому представнику суборендаря, або з моменту відправлення такого листа поштовим (кур'єрським) зв'язком (п.п. 5.2.5);

- розірвати(припинити) договір односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, шляхом направлення відповідного листа орендарю про розірвання. Договір вважається розірваним на 7 день з моменту отримання листа уповноваженим представником орендаря, або з моменту відправлення такого листа поштовим (кур'єрським) зв'язком (п.п. 5.2.6).

У пунктах 6.1 - 6.3 договору від 01.04.2024 №2109ШСП зазначено, що орендна плата в місяць складає 60000грн. без ПДВ. Будь-яка зміна розміру орендної плати здійснюється тільки за попередньою згодою сторін договору.

Нарахування орендної плати починається від дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі об'єкта оренди в оренду та закінчується наступного дня після дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди з оренди.

Орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем щомісячно, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі, вказаного в пункті 3.1 договору, в розмірі, який передбачений договором, до 5-го числа наступного місяця, згідно рахунку наданого орендодавцем. Якщо 5-те число припадає на вихідний чи святковий день, то оплата здійснюється у останній банківський день, що передує 5-му числу. Орендна плата за неповний місяць оренди повинна бути розрахована орендодавцем та сплачена орендарем в розмірі, пропорційному кількості днів здійснення фактичної оренди в оплачуваному місяці та відображена в акті використання об'єкта оренди.

Пунктом 6.6 договору від 01.04.2024 №2109ШСП встановлено, що відшкодування витрат орендар сплачує орендодавцю окремо від орендної плати, у погодженому сторонами розмірі та на підставі отриманого від орендодавця рахунку. Сплата здійснюється у терміни, встановлені у договорах між орендодавцем та особами, які надають такі експлуатаційні послуги. У всякому разі, така компенсація сплачується не пізніше місяця, що слідує за наступним за місяць в якому були спожиті відповідні послуги до 10-го числа включно за умови отримання орендарем рахунку від орендодавця до 5 числа місяця.

Пунктом 8.1 договору від 01.04.2024 №2109ШСП передбачено, що повернення об'єкта оренди здійснюється протягом семи днів від дати припинення дії договору та оформляється актом приймання-передачі, який підписується належним чином уповноваженими представниками сторін. При цьому об'єкт оренди повертається орендодавцю відповідно до умов договору та в стані, в якому він перебував на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального зносу.

У пунктах 13.3 - 13.5 договору від 01.04.2024 №2109ШСП зазначено, що письмове повідомлення про намір розірвати договір однією з сторін повинне бути направлене іншій стороні за 30 днів до запланованої дати розірвання, якщо інше не передбачено договором.

Орендодавець має право вимагати розірвання договору у разі:

- якщо орендар користується об'єктом оренди не за призначенням;

- якщо орендар навмисно або з необережності погіршує стан об'єкта оренди;

- у випадку несвоєчасного внесення орендної плати орендарем більше ніж 30 календарних днів підряд;

- у разі перешкоджання орендарем здійснювати орендодавцем капітальний ремонт об'єкту оренди, у тому числі фактичний не допуск орендодавця/третіх осіб з метою виконання ремонту;

- у випадках передбаченим договором.

Договір набирає чинності з 01 квітня 2024 року та діє до 31 березня 2025 року.

06.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" із повідомленням про розірвання договору оренди №2109 ШПС від 01.04.2024 року з вих № 06/02 від 06.02.2025 року яким повідомив, що 06.02.2025 року через канцелярію Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" (Орендаря), а також шляхом направлення листа поштовим зв'язком, ТОВ "HEM3" (Орендодавець) направив лист про розірвання Договору оренди. Відповідно, Договір оренди нерухомого майна № 2109 ШСП від 01.04.2024 року вважається розірваним з 13.02.2025 року. У зв'язку з тим, що в приміщеннях ТОВ "НЕМЗ" знаходиться рухоме майно (обладнання, інструменти тощо), яке належить ФОП Кривченко В.П. і згідно Договору оренди № 2110 ШСП від 01.04.2024 року, надано в оренду ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3", але його використання можливо лише у цеху, що належить ТОВ "НЕМЗ", тому після розірвання Договору оренди нерухомого майна № 2109 ШСП від 01.04.2024 року, ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3" не буде мати можливості як використовувати вказане обладнання так і забезпечити його цілісність охорону на території цеху за адресою м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56. та Також нагадуємо, що ТОВ "НЕМЗ" вже підписало новий договір оренди нерухомого майна з новим орендарем. Строк нової оренди цеху почнеться з дати передачі нерухомого майна в оренду новому орендарю. Дата початку нової оренди безпосередньо залежить від дати передачі нерухомого майна з оренди ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3". Враховуючи зазначене, просимо забезпечити своєчасно передачу обладнання з оренди від ТОВ "Шахта "Свято-Покровська № 3" або забезпечити вивезення обладнання з приміщень цеху.

06.02.2025 Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" із листом про розірвання договору вих №02 від 06.02.2025 в якому зазначає, що у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку орендодавцем (ТОВ "НЕМЗ") договору оренди нерухомого майна №2109 ШПС від 01.04.2024, з орендарем (ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3") у лютому 2025 року, орендар та договором № 2110ШСП від 01.04.2024 не має можливості виконувати умови договору оренди рухомого майна щодо користування та забезпечення охорони об'єкту оренди (п.5.1.6.Договору), то призводить до припинення дії договору оренди рухомого майна № 2110ШСП від 01.04.2024.

Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович у листі вих №02 від 06.02.2025 просив забезпечити передачу (повернення) об'єкта оренди за договором оренди рухомого майна №2110ШСП від 01.04.2024 до закінчення дії договору оренди нерухомого майна № 2109 ІІІІІС від 01.04.2024.

З метою перевірки та передачі рухомого майна з оренди необхідно створити відповідну комісію з представників сторін. Просив повідомити на електрону адресу kvp936@email.com наступну інформацію: контактні дані представників, які увійдуть до складу комісії зі сторони орендаря та їх керівника, надати відповідні підтвердження повноважень осіб, які уповноважені підписувати від імені орендаря акти тощо за вказаним договором. Вказаний лист був отриманий відповідачем 06.02.2025.

Між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" було підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 08.03.2025 відповідно до якого за даними позивача на 08.03.2025 заборгованість склала 416 774,19 грн.

07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" було підписано акт приймання-передачі від 07.03.2025 року (додаток до договору оренди №2109ШСП від 01.04.2024 року) відповідно до якого орендар передав а орендодавець прийняв, з оренди частину об'єкту нерухомого майна "Побутові приміщення інв №000212 літ А", загальною площею 1735,4 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56 та об'єкт нерухомого майна "Виробнича будівля електроремонтного цеху, інвентарний №000211, літер А". загальною площею 6590 кв.м.

07.03.2025 між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" було підписано акт приймання-передачі з оренди обладнання, інструментів та оснастки, машин і механізмів (Додаток до договору оренди №2110ШСП від 01.04.2024 року) відповідно до якого орендар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" передало, а орендодавець, Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович прийняв об'єкт оренди.

02.06.2025 Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" із вимогою №02-06 від 02.06.2025 в якій вимагає, до 10.06.2025 включно, сплатити заборгованість перед Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем за договором оренди № 2110 ШПС від 01.04.2024 у сумі 416 774,19 грн., або мінімально у сумі 208 400,00 грн.

Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Шахта Свято-Покровська № 3" своїх зобов'язань за договором оренди № 2110 ШСП , в частині своєчасної сплати орендної плати та повернення об'єкту оренди, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення заборгованість за договором оренди № 2110ШСП від 01.04.2024 у розмірі 416 774,19 грн., пені у розмірі 91 855,76 грн., інфляційного збільшення у розмірі 21 341,42 грн., 3% річних у розмірі 8 999,98 грн., неустойки за несвоєчасне повернення майна у розмірі 680 000,00 грн.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди № 2110 ШСП від 01.04.2024, строк дії договору, наявність/відсутність порушення зобов'язань за договором, обставини укладення договору оренди нерухомого майна № 2109 ШСП від 01.04.2024, строк дії договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Статтею 283 Господарського кодексу України (у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України (у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Водночас, частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 416 774,19 грн.: за лютий 2025 року у розмірі 340 000,00 грн. та за березень 2025 року (по 07.03.2025) у сумі 76 774,19 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.02.2025 Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" із листом про розірвання договору вих №02 від 06.02.2025 в якому зазначає, що у зв'язку з розірванням в односторонньому порядку орендодавцем (ТОВ "НЕМЗ") договору оренди нерухомого майна №2109 ШПС від 01.04.2024, з орендарем (ТОВ "Шахта "Свято-Покровська №3") у лютому 2025 року, орендар та договором № 2110ШСП від 01.04.2024 не має можливості виконувати умови договору оренди рухомого майна щодо користування та забезпечення охорони об'єкту оренди (п.5.1.6.Договору), то призводить до припинення дії договору оренди рухомого майна № 2110ШСП від 01.04.2024. Вказаний лист був отриманий відповідачем 06.02.2025.

Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович, з яким погоджується представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3", зазначає, що договір оренди № 2110ШСП від 01.04.2024 припинив свою дію з 13.02.2025.

07.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" було підписано акт приймання-передачі від 07.03.2025, відповідно до якого орендар передав а орендодавець прийняв, з оренди частину об'єкту нерухомого майна "Побутові приміщення інв №000212 літ А", загальною площею 1735,4 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56 та об'єкт нерухомого майна "Виробнича будівля електроремонтного цеху, інвентарний №000211, літер А". загальною площею 6590 кв.м.

07.03.2025 між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" було підписано акт приймання-передачі з оренди обладнання, інструментів та оснастки, машин і механізмів (Додаток до договору оренди №2110ШСП від 01.04.2024), відповідно до якого орендар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Свято-Покровська № 3" передало, а орендодавець, Фізична особа-підприємець Кривченко Володимир Петрович прийняв об'єкт оренди.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини, зважаючи на особливості предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору, невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Однією із основних умов застосування положень статті 785 Цивільного кодексу України щодо сплати неустойки є встановлення факту припинення дії договору та користування річчю поза межами дії договору без наявності на те правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 344/7849/15-ц.

Як встановлено судом, спірний договір припинив свою дію з 13.02.2025, відповідач повернув майно з оренди 07.03.2025.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України (у редакції чинній на час спірних правовідносин). Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо) не нараховується.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору, а саме з 13.02.2025, та до повернення об'єкту оренди, а саме 07.03.2025 є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо) не нараховується.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 (включно) у розмірі 145 714,32 грн. (340 000,00 грн. (розмір орендної плати за місяць) / 28 (кількість днів у лютому 2025 року) = 12 142,86 грн. (розмір орендної плати за 1 день лютого 2025 року) х 12 (кількість днів користування майном у лютому 2025 року на праві оренди) = 145 714,32 грн.).

З урахуванням вимог пункту 3.2. договору оренди № 2110ШСП від 01.04.2024 строк оплати орендної плати за період з 01.02.2025 по 12.02.2025, є таким що настав.

Відповідач доказів сплати орендної плати за період з лютого 2025 року по 12.02.2025 у сумі 145 714,32 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 (включно) у розмірі 145 714,32 грн.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 8 999,98 грн 3 % річних за загальний період з 06.12.2024 по 03.11.2025, 21 341,42 грн інфляційних втрат за період з грудня 2024 по вересень 2025 року, 91 855,76 грн пені за загальний період з 06.12.2024 по 03.11.2025.

Між Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" були підписані акти надання послуг за період з листопада 2024 року по лютий 2025 року: Акт надання послуг № Е-0000000011 від 30 листопада 2024 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за листопад 2024 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000012 від 31 грудня 2024 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за грудень 2024 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000001 від 31 січня 2025 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за січень 2025 року, сума 340 000, 00 грн., Акт надання послуг № Е-0000000002 від 28 лютого 2025 року відповідно до якого найменування послуг: Оренда обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за лютий 2025 року, сума 340 000, 00 грн.

Фізичною особою-підприємцем Кривченко Володимиром Петровичем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" рахунки-факутри за оренду обладнання, інструмента, оснастки, машин, механізмів за період з листопада 2024 р по березень 2025 року на загальну суму 1 436 774,19 грн: Рахунок-фактура №ПП-00000011 від 30 листопада 2024 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000012 від 31 грудня 2024 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000001 від 31 січня 2025 року на суму 340 000,00 грн., Рахунок-фактура №ПП-00000002 від 28 лютого 2025 року на суму 340 000,00 грн.

Враховуючи, що договір припинив свою дію з 13.02.2025, орендна плата підлягала сплаті по 12.02.2025 включно.

З урахуванням пункту 3.2. договору оренди № 2110ШСП від 01.04.2024 період прострочення за Актом надання послуг № Е-0000000011 від 30 листопада 2024 року з 06.12.2024 по 19.12.2024, за Актом надання послуг № Е-0000000012 від 31 грудня 2024 року з 04.01.2025 по 15.01.2025, за Актом надання послуг № Е-0000000001 від 31 січня 2025 року з 06.02.2025 по 10.02.2025, сплати орендної плати за період з 01.02.2025 по 12.02.2025 - з 06.03.2025 по 03.11.2025 (період заявлений позивачем).

З урахуванням викладеного підлягають стягненню з відповідача 3 775,52 грн 3 % річних за загальний період з 06.12.2024 по 03.11.2025, 10 970,85 грн інфляційних втрат за період з грудня 2024 по вересень 2025 року, 37 880,26 грн пені за загальний період з 06.12.2024 по 03.11.2025.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини.

До форс-мажорних обставин належать: війна і військові конфлікти, терористичні акти, аварії на транспорті, цивільні безлади, страйки, рішення і розпорядження урядових і державних органів, а також будь-які інші події і факти, які перебувають поза контролем сторін, коли їх неможливо уникнути і подолати, і якщо ці обставини вплинули або впливають на виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до пункту 7.1 договору договору при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, замерзання моря, проток, портів перевалів, пожежі, посухи, просідання або зсув ґрунту тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, введення військового стану, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, в т.ч. міжнародні санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними і непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов'язань за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов'язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин, відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов'язань за цим договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим договором з урахуванням пропорційності продовження терміну їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами договору, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України) (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов'язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання послуг, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану, погіршення воєнної та безпекової ситуації унеможливило виконання конкретних зобов'язань за договором.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення майна у розмірі 680 000,00 грн.

В свою чергу частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, стягнення передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойки можливо лише у випадку невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі після припинення договору найму.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 сформульовано таку правову позицію:

користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин;

відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин;

правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ;

після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;

з урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України;

оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.

За змістом статей 610-612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов'язку. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17, від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, а також у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1806/17.

Суд враховує, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Як зазначалось вище, за змістом положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Натомість, стаття 785 Цивільного кодексу України не ставить визначення розміру плати за найм в залежність від її можливого поділу між кількома отримувачами згідно з умовами договору.

Стаття 785 Цивільного кодексу України лише чітко визначає базу для нарахування неустойки і такою базою є повний розмір плати за найм без жодних обмежень.

Відтак, очевидним є те, що наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм, а саме: у повному розмірі такої плати, який визначений договором.

За розрахунками суду неустойка, нарахована на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, за період з 13.02.2025 по 06.03.2025 складає 520 184,40 грн., а саме: за період 13.02.2025 - 28.02.2025 у розмірі 388 571,52 грн. (340 000,00 грн. (розмір орендної плати за місяць) / 28 (кількість днів у лютому 2025 року) = 12 142,86 грн. (розмір орендної плати за 1 день лютого 2025 року) х 16 (кількість днів неправомірного користування майном у лютому 2025 року) = 194 285,76 грн. х 2 = 388 571,52 грн.), за період 01.03.2025 - 06.03.2025 у розмірі (340 000,00 грн. (розмір орендної плати за місяць) / 31 (кількість днів у березні 2025 року) = 10 967,74 грн. (розмір орендної плати за 1 день березня 2025 року) х 6 (кількість днів неправомірного користування майном у березні 2025 року) = 65 806,44 грн. х 2 (подвійний розмір) = 131 612,88 грн.). День підписання акту приймання-передачі з оренди обладнання (07.03.2025) є днем виконання зобов'язання відповідача з повернення майна, тому не включається до періоду нарахування неустойки.

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 520 184,40 грн. за період з 13.02.2025 по 06.03.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" у разі визнання позовних вимог обґрунтованими, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, що заявлено до стягнення, на 90%.

Відповідач просить суд врахувати відсутності надання позивачем доказів понесення збитків внаслідок несвоєчасної оплати з боку відповідача, наближення бойових дій до місця знаходження підприємства відповідача, зупинення роботи підприємства відповідача, призупинення дії трудових договорів з його працівниками, його скрутне фінансове становище та вжиття з його боку заходів, спрямованих на її ліквідацію (шляхом реструктуризації заборгованості), відсутності його вини у несвоєчасному поверненні об'єкта з оренди, очевидну неспівмірність суми застосованих штрафних санкцій з сумою заборгованості.

Позивач зазначає, що об'єкт оренди договору знаходиться у м. Нікополі Дніпропетровської області, а м. Нікополь вже тривалий час потерпає від постійних обстрілів з боку рф. Тому, позивач неодноразово зазнавав збитки, в результаті пошкоджень приміщень після обстрілів м. Нікополя. Позивач як власник, несе відповідальність за цілісність справність такого обладнання та устаткування перед своїми орендарями, тому такі ремонти здійснюються за рахунок позивача.

На думку позивача зменшення розміру пені, у тому числі на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи тощо.

Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Відповідно до абзацу 7.2. Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2024 року у справі №910/14706/22 санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є неустойкою відповідно до визначення частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України в сукупності з частиною 2 статті 551 вказаного Кодексу (штрафною санкцією відповідно до визначення, наведеного у частини 1 статті 230 Господарського кодексу України в сукупності з частиною 3 статті 231 цього Кодексу).

Тобто, санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі.

Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов висновку про неможливість зменшення розміру штрафних санкцій. Порушення умов договору мало місце. Умови договору, в тому числі строк сплати орендної плати, строк повернення об'єкту оренди, були відповідачу відомі, і відповідач погодився на них. За таких обставин зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 718 525,35 грн (145 714,32 грн заборгованості з орендної плати + 37 880,26 грн пені + 10 970,85 грн інфляційного збільшення + 3 775,52 грн 3% річних + 529 184,40 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна).

Засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Так, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, розмір судового збору складає 14 627,66 грн. (1 218 971,35 грн. х 1,5% х 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15 108,42 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №TM7A-XKK8-HK3P-8953 від 06.08.2025 на суму 15 108,42 грн

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 480,76 грн (15 108,42 грн - 14 627,66 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський Електромашинобудівний завод" про стягнення 1 218 971,35 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Свято-Покровська № 3" (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 39649746) на користь Фізичної особи-підприємця Кривченка Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 145 714,32 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 37 880,26 грн пені, 10 970,85 грн інфляційного збільшення, 3 775,52 грн 3% річних, 520 184,40 грн неустойки за несвоєчасне повернення майна, 8 622,30 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.01.2026

Суддя Ю.А. Бажанова

Попередній документ

133268357

Наступний документ

133268359

Інформація про рішення:

№ рішення:	133268358
№ справи:	904/4355/25
Дата рішення:	13.01.2026
Дата публікації:	15.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (13.01.2026)
Дата надходження:	06.08.2025
Предмет позову:	стягнення 1 218 971,35 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

02.09.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
09.10.2025 14:50	Господарський суд Дніпропетровської області
05.11.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
19.11.2025 16:40	Господарський суд Дніпропетровської області
03.12.2025 12:20	Господарський суд Дніпропетровської області
17.12.2025 12:00	Господарський суд Дніпропетровської області
13.01.2026 12:20	Господарський суд Дніпропетровської області
04.03.2026 15:30	Центральний апеляційний господарський суд