про залишення апеляційної скарги без руху
13 січня 2026 року м. Харків Справа № 917/1771/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лисака Олександра Антонієвича (вх. №2771 П/1) на рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області у складі судді Пушка І.І. без повідомлення (виклику) учасників справи 28.11.2025 у справі №917/1771/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м.Полтава,
до Фізичної особи-підприємця Лисака Олександра Антонієвича, м.Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 146 292,70грн,
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - позивач/ ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисака Олександра Антонієвича (далі - відповідач/ ФОП Лисак О.А.) про стягнення з відповідача 146292,70грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що утворилася за період з листопада 2022 року по березень 2025 (далі - спірний період) з яких: 126112,76грн основного боргу, 1392,85грн пені, 10948,41 грн 3% річних та 7838,68грн інфляційних втрат, а також судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовною заявою до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору в частині оплати отриманої теплової енергії у встановлений строк.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2025 у справі №917/1771/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ФОП Лисака Олександра Антонієвича на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 126112,76 грн заборгованості за постачання теплової енергії; 1392,85грн пені; 10948,41грн 3% річних; 7838,68грн інфляційних втрат; 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору..
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що будинок, в якому знаходиться об'єкт нерухомості відповідача, у спірному періоді був підключений до системи постачання теплоенергії, яка обслуговується позивачем. Нежитлове приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення житлових будинків.
За висновками суду, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Театральній (Воровського), 35/6 Кременчук, в тому числі і з боржником ФОП Лисаком О.А., як власником нежитлового приміщення за зазначеною адресою, з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Суд зазначив, що відповідач є суб'єктом користування послугою постачання теплової енергії (споживачем), яка надається ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Індивідуальному договору присвоєно № 4358 від 01.11.2022.
Протягом спірного періоду діяли тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради, Інформація про які є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Нежитлове приміщення ФОП Лисака Олександра Антонієвича в спірний період не було оснащено індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії. Обсяг теплової енергії витраченої на потреби опалення приміщення відповідача визначався відповідно до вимог та правил, викладених у Методиці, порядок розрахунку та його підсумок відображений позивачем у таблиці.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуального Договору).
Суд зазначив, що відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для не оплати заборгованості за реально спожиту відповідачем теплову енергію.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування.
Крім того, суд послався на те, що наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
Докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням приписів п. 34 Індивідуального договору, строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, за період з 01.11.2022 року по 31.03.2025 року, є таким, що настав.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
17.12.2025 ФОП Лисак О.А. звернувся до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1.Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
2. Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2025 у справі № 917/1771/25 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи та ухвалено рішення внаслідок неправильного та неповного дослідження та оцінки доказів.
За доводами апелянта, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
В матеріалах справи відсутня заява-приєднання ФОП Лисак О.А. до умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 грудня 2021 року, в якій би вказувалося приміщення, до якого здійснюється постачання теплової енергії, адреса розташування цього приміщення, площа опалювального приміщення, прилад обліку теплової енергії, дата приєднання споживача до умов договору, тощо.
Апелянт не погоджується з висновками суду, що нежитлове приміщення ФОП Лисака О.А. в спірний період не було оснащене індивідуальним розподільним приладом обліку теплової енергії.
Апелянт зазначає наступне:
- відповідно до акту технічного огляду вузла обліку теплової енергії від 03.07.2018 у приміщенні ФОП Лисак О.А. за адресою вул. Театральна, б. 35/6 встановлено, що прилад обліку теплової енергії знаходиться в робочому стані. Видимих пошкоджень приладу не виявлено. Пломби в наявності і непорушені (С23644856, С23644857), покази на день повірки 0;
- згідно акту про опломбування ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" від 28.02.2020 на приладі обліку теплової енергії покази лічильника 0, на запірній арматурі подаваючого та зворотнього трубопроводів в закритому положенні (пломби С54169290, С54169231);
- відповідно до фотофіксації, запірна арматура (крани) на подачі теплоносія та в зворотній подачі знаходиться в положенні "закрито" перед приладом розподільного обліку теплової енергії. Більш того, на даних кранах, знаходяться пломби, що унеможливлюють їх переведення в інше положення без їх пошкодження. У зв'язку з чим постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача не здійснюється до сьогоднішнього дня.
Незважаючи на наявність встановлено у приміщенні відповідача вузла розподільчого обліку теплової енергії, нарахування плати за теплову енергію ПОКВИТТ "Полтаватеплоенерго" проводило на підставі будинкового лічильника тепла без врахування того, що у приміщенні наявний вузол розподілу тепла та запірну арматуру опломбовано.
Також апелянт зазначає, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не надано підтверджуючих документів щодо факту вручення ФОП Лисак О.А. рахунків за спожиту теплову енергію. До реєстрів відправки не додано фіскальних чеків, на реєстрах відсутня відмітка Укрпошти про прийняття поштових відправлень, зазначених у реєстрі для відправки. Дані факти судом першої інстанції не досліджувалися.
За доводами скаржника, позивач, посилаючись на Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 4358 від 01.12.2021 просить стягнути заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.07.2025, який є періодом що передує даті Індивідуального договору, на який посилається позивач.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не досліджено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №4358 та не встановлено, чи був укладений даний договір, чи мав право позивач стягувати заборгованість за цим договором. Інших документів, що підтверджують укладення публічного договору між сторонами, окрім як публічного договору з сайту позивача не надано.
Скаржник посилається на постанову Верховного Суд від 19 січня 2023 у справі №620/10707/21, в якій суд вказав, що недослідження договорів про надання комунальних послуг на предмет того, чи передбачено цими договорами можливість застосування правил та особливостей, визначених нормативними актами, прийнятими після підписання договорів про надання комунальних послуг, є свідченням неповного з'ясування обставин справи. Відсутність застереження в договорі зі споживачем про застосування певних правил та особливостей регулювання їх правовідносин, не створює передумов для застосування Методики №315, оскільки правовідносини між споживачем та надавачем послуг мають відбуватися в межах, передбачених договором. Верховний Суд в ухвалі від 01 грудня 2025 року по справі №524/2748/24 зазначив, що договори які, укладені до зміни постачальника зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати внесення відповідних змін у них. Зміна постачальника у договорах у зв'язку з переданням цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" у господарське відання ПОКВІТГ "Полтаватеплоенерго" не повинна мати наслідком підвищення тарифів на теплову енергію та гарячу воду для споживачів м. Кременчук порівняно з тим розміром, який був при попередньому постачальнику.
Апелянт вважає, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не мало права застосовувати до нього завищені тарифи (двоставкові тарифи).
Також позивач не надав належних доказів на підтвердження наявності боргу у зазначеній ним сумі.
Зауважує, що "Кременчуцька ТЕЦ" Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтавателоенерго" з квітня 2025 року припинило надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води жителям лівобережної частини міста Кременчука, відповідно, припинило нарахування послуг. Однак, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату №4358 від 31.05.2025, №14358 від 31.05.2025, №4358 від 31.07.2025, №14358 від 31.05.2025, відповідно до яких проведено корегування попереднього періоду умовно-змінної частини двоставкового тарифу. З цих рахунків не зрозуміло, за які періоди зроблено корегування та на підставі чого (виявлені помилки при нарахуванні, невірно застосований тариф).
За доводами апелянта, враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу рахунків за спожиту теплову енергію за період вказаний у позовній заяві на підставі яких відповідач повинен був провести оплату, відсутні підстави для висновку про прострочення виконання зобов?язання, а за таких умов, для стягнення 3% річних , інфляційних втрат та пені, нарахованих за період вказаний у позовній заяві.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 справу №917/1771/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1771/25; відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги ФОП Лисака Олександра Антонієвича на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2025 у справі №917/1771/25 до надходження матеріалів справи.
12.01.2026 справа № 917/1771/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 ст. 259 ГПК України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В переліку документів, які направляються до суду апеляційної інстанції, зазначеному відповідачем в описі вкладення на адресу Східного апеляційного господарського суду апелянтом зазначено про додавання опису вкладення та квитанції про направлення апеляційної скарги на адресу позивача, проте фактично до скарги додано накладну АТ Укрпошта від 17.12.2025 та фіскальний чек, що не відповідає вимогам ч. 7 ст. 42 ГПК України.
Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним доказом на підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Враховуючи наведене, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п. 3 ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 259 ГПК України, оскільки апелянтом до скарги не додано належних доказів на підтвердження направлення апеляційної скарги з додатками стороні у справі - опису вкладення до цінного листа позивачу - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" або доказів направлення копії апеляційної скарги до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЕСІТС позивача в порядку ст.42 ГПК України.
Суд зазначає, що не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Зазначені обставини відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України є підставою для застосування наслідків, передбачених ст. 174 ГПК України, а саме, залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ФОП Лисака Олександра Антонієвича без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу у справі (опису вкладення у цінний лист або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ФОП Лисака Олександра Антонієвича на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2025 у справі №917/1771/25 залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази направлення апеляційної скарги ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" в порядку ст.42 ГПК України ".
3. Роз'яснити ФОП Лисаку О.А., якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/
Суддя І.А. Шутенко