вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про виправлення описок
"13" січня 2026 р. Справа№911/111/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
без повідомлення учасників справи
в межах розгляду апеляційних скарг Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС»
на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025
у справі №911/111/25 (суддя Смірнов О.Г.)
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС»
про стягнення 749 314, 37 грн
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 749 314,37 грн, яка складається з основного боргу у розмірі 460 276,44 грн, пені у розмірі 217 723,95 грн, трьох процентів річних у розмірі 18 314,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 52 999,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №02.5-14/1-26 від 25.03.2015 про відшкодування витрат орендаря на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг суборендарю, в частині оплати наданих позивачем послуг за період березень-грудень 2022 року, січень-грудень 2023 року та січень-вересень 2024 року, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд Київської області рішенням від 15.07.2025 у справі №911/111/25 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» заборгованість у розмірі 450 946, 34 грн, пеню у розмірі 175 866, 28 грн, три проценти річних у розмірі 11 694, 63 грн, інфляційні нарахування у розмірі 34 398, 04 грн та судовий збір у розмірі 8 068, 38 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції здійснив власний перерахунок заявленої до стягнення розміру основного боргу та встановив, що остання складається з: 9 322,76 грн - послуг забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та використання води для прибирання приміщення самостійно, 450 946, 34 грн - виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а також створення та підтримка відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення господарської діяльності та 7, 34 грн компенсації за земельний податок в 2023 році.
Місцевий господарський суд встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували, що з 24.02.2022 надання відповідачу послуг для забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, що обліковуються в залежності від кількості працівників, а також кількості та можливості використання води для самостійного прибирання було можливим, та фактично здійснювалося, що на думку суду, свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог позивача в цій частині, що становить 9 322,76 грн.
При цьому, судом враховано, що в наявному в матеріалах справи відзиві відповідач зазначив, що у зв'язку з припиненням роботи балансоутримувача було призупинено використання майна орендарем згідно договору оренди, у тому числі і протягом періоду виникнення заборгованості, який є предметом розгляду даної справи. Поряд з цим, позивач, незважаючи на вказані обставини, продовжив направляти акти приймання-здачі послуг та виставляти рахунки-фактури за послуги які не могли бути використані відповідачем у обсязі зазначеному в актах приймання-здачі.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача компенсації за земельний податок за 2023 рік у сумі 7,34 грн згідно акту приймання-здачі від 30.06.2023, як такий, що заявлений позивачем передчасно, оскільки відповідно до п. 1.1.2 договору, компенсація земельного податку сплачується орендарем за звітний рік пропорційно площі орендованого майна, який (рік) станом на 30.06.2023 ще не закінчився.
Щодо заявленої до стягнення суми у розмірі 450 946,34 грн за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також створення та підтримка відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення господарської діяльності, то суд зазначив, що, оскільки така послуга не пов'язана із безпосереднім доступом працівників відповідача до орендованого приміщення, а відтак в цій частині позов визнав обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За результатами здійсненого судом перерахунку заявленої до стягнення пені з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 175 866, 28 грн за період прострочення, розмір якої судом обчислено виходячи із розміру заборгованості, присудженої до стягнення.
Суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, розмір яких судом обчислено виходячи із розміру заборгованості, присудженої до стягнення, встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 34 398, 00 грн та 3 % річних у сумі 11 694, 63 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі № 911/111/25 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 9 330,10 грн основного боргу; 41 857, 67 грн пені; 18 601, 26 грн інфляційних втрат; 6 620, 05 грн 3% річних; 915, 80 грн витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви; ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що акти приймання-здачі отриманих послуг не були повернуті відповідачем у бухгалтерію позивача, а також відповідачем не було надано вмотивованих відмов від їх підписання, отже, відповідно до положень пункту 2.2.3 розділу 2 Договору (у редакції Додаткової угоди №3 від 21.08.2018) акти вважаються підписаними сторонами. Без підтвердження цієї обставини належними доказами, зокрема, письмовою відмовою відповідача від підписання Акту приймання - здачі виконаних послуг, яка передбачена п.2.2.3 Договору, даний висновок суду є необґрунтованим та безпідставним. В матеріалах справи відсутні відповідні відмови від підписання Актів приймання - здачі виконаних послуг.
Позивач зазначає, що оскільки договірні відносини, під час спірного періоду, по договору оренди не припинялися, Акт повернення майна у Балансоутримувача був відсутній. На противагу зазначеному судом першої інстанції, відповідач не надав доказів, що мав перешкоди у доступі до орендованого майна, в якому надаються послуги на території Аеропорту. Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачу за надання послуги з забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці із розрахунку два працівника.
Крім того, позивач звернув увагу, що вимоги щодо компенсації земельного податку за звітний рік за оренду майна, були заявлені позивачем лише у грудні 2024 року, при зверненні з позовною заявою №35-28/7-101 від 09.12.2024 до Господарського суду Київської області. Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не надав належної оцінки зазначеним обставинам справи та не дослідив належним чином надані докази.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛС» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/111/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення у відповідній частині про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не було надано належної оцінки об'єктивній неможливості надання послуг у зв'язку з фізичним припиненням роботи аеропорту. Надання послуг було лише номінальним, що не підтверджено належними доказами.
Відповідач наголошує, що не отримував / йому не було надано жодної із послуг, визначених пунктом 1.1.1 Додаткової угоди № 4 від 25.02.2019 до Договору, тому обов'язку щодо оплати неотриманих послуг у нього не виникло і не могло виникнути. Разом з цим, позивач, без надання будь-яких документів, які б свідчили про фактичне надання ним відповідачу послуг, визначених договором, безпідставно вказував в позовній заяві про порушення відповідачем зобов'язань, визначених пунктом 2.2.3 Договору, та не сплату Балансоутримувачу вартості наданих/отриманих у березні - грудні 2022, січні 2023 року - грудні 2023, січні 2024 - вересні 2024 році послуг, що призвело до виникнення заборгованості на суму 460 276, 44 грн.
На думку відповідача, позивач, знаючи про введення воєнного стану та повне припинення діяльності Міжнародного аеропорту «Бориспіль» (з 24.02.2022), продовжував односторонньо виставляти рахунки та підписувати акти надання послуг, попри фактичну неможливість надання таких послуг у передбаченому договором обсязі. Це суперечить логіці договірного зобов'язання та є прикладом зловживання правом, що прямо заборонене ч. 3 ст. 13 ЦК України. В умовах, коли злітно-посадкова смуга аеропорту заблокована; вивезені пасажири та евакуйований персонал; фізичне користування орендованим приміщенням стало неможливим, позивач не лише не ініціював зміну договору або перегляд порядку надання послуг, а навмисно продовжив виставляти рахунки за послуги, які не надавались, та ініціював судовий спір щодо стягнення заборгованості, чим фактично скористався ситуацією у власних інтересах.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.09.2025 у справі №911/111/25 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/111/25 залишив без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/111/25 задовольнив частково. Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025 у справі №911/111/25 скасував в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» пені у розмірі 158 279, 65 грн, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛС» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, код ЄДРПОУ 35086034) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль, 7, код ЄДРПОУ 37222400) заборгованість у розмірі 450 946, 34 грн (чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок шість гривень 34 копійки), пеню у розмірі 17 586, 63 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 63 копійки) три проценти річних у розмірі 11 694, 63 грн (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири гривні 63 копійки), інфляційні нарахування у розмірі 34 398, 04 грн (тридцять чотири тисячі триста дев'яносто вісім гривень 04 копійки) та судовий збір у розмірі 8 068, 38 грн (вісім тисяч шістдесят вісім гривень 38 копійок)». Видачу наказу на виконання даної постанови доручив Господарському суду Київської області. Матеріали справи №911/111/25 повернув до Господарського суду Київської області.
На адресу Північного апеляційного господарського суду 12.12.2025 від позивача надійшла заява про виправилення допущених описок (арифметичні помилки) в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2025, наказі, виданому 29.09.2025 Господарським судом Київської області та постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №911/111/25, наведені у цій заяві, про що постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що судом першої інстанції при здійсненні власного розрахунку допущено описку, арифметичну помилку у сумі незадоволених судом позовних вимог за послуги з забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці та послуги з використання води для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно. Зокрема, в абзаці 21 мотивувальної частини рішення від 15.07.2025 судом зазначено суму заявленого до стягнення основного боргу 9 322,76 грн замість 11 896,68 грн.
Крім того, у резолютивній частині рішення та наказі Господарського суду Київської області, виданого 29.09.2025 зазначено: « Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛС" (04050, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд.12, код ЄДРПОУ 35086034) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) заборгованість у розмірі 450 946 (чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 34 коп.», замість 448 372,42 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок шість грн 34 коп.).
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 12.12.2025 заяву про виправлення описки передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Північний апеляційний господарський суд супровідним листом від 15.12.2025 витребував з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/111/25.
07.01.2026 матеріали справи №911/111/25 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.
За приписами статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.07.2020 у справі №521/1074/17 визначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд виснував, що судове рішення повинно бути точним. А вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по-батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення) (постанови Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №905/2135/19, від 23.03.2023 у cправі №911/1609/21).
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі №905/2135/19 виснував, що арифметична помилка - це неточності у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 у справі № 910/11695/20 визначив, що арифметична помилка - це наслідок неправильності арифметичних розрахунків, арифметичних дій. Арифметична помилка може призвести до помилки у розмірі стягнутого за рішенням суду. З метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) та очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).
Отже, диспозиція статті 243 ГПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема, змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення. Виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення (постанова Верховного Суду від 29.01.2025 у cправі №910/10742/21).
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційні скарги позивача та відповідача, не містили незгоди щодо власного перерахунку заявленої позивачем до стягнення розміру основного боргу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що незгода позивача з розрахунком суми основної заборгованості, здійсненою судом першої інстанції, не є арифметичною помилкою у розумінні статті 243 ГПК України та право на подання заперечень щодо здійсненого власного розрахунку суду першої інстанції позивач мав право заяви у апеляційній скарзі, однак не скористався таким правом.
Керуючись статтями 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача про виправлення описки у рішенні Господарського суду Київської області від 15.07.2025, наказі, виданому 29.09.2025 Господарським судом Київської області та постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі №911/111/25.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська