вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" січня 2026 р. Справа№ 910/2884/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025
у справі №910/2884/25 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРС2021"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України"
про стягнення 241 465,67 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРС2021" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" про стягнення 241 465,67 грн.
Позивач посилається на те, що у зв'язку з відсутністю зареєстрованої відповідачем податкової накладної згідно з договором № АБУ/220923/1211/РШ від 22.09.2023 у позивача відсутня можливість включити до податкового кредиту суму 241 465,67 грн, а тому позивачу завдано збитків в заявленому до стягнення розмірі.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРС2021" збитки у розмірі 241 465,67 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 897,59 грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:
- відповідач своєчасно у строки, передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, склав та надав на реєстрацію податкову накладну № 38 від 01.02.2024р., реєстрація якої у подальшому була зупинена;
- в подальшому відповідачем були здійснені всі дії, направлені на реєстрацію зазначеної податкової накладної №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом оскарження дій податкового органу, як в адміністративному порядку, так й в судовому;
- жодних доказів звернення позивача зі скаргою на відповідача щодо порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №38 від 01.02.2024р. до позову не надано.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2884/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 29.09.2025 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання сплати судового збору в сумі 1448, 80 грн.
Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.
Ухвалою суду від 21.10.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс будівельників України» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25; повідомлено учасників, що апеляційна скарга буде розглянута у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиції учасників справи
05.11.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заявлені клопотання та результати їх розгляду
23.12.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням у справі № 320/61368/24 законної сили, яке обґрунтоване тим, що предметом розгляду справи № 320/61368/24 є визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 10858130/37354345 від 05.04.2024, стягнення збитків за яким є предметом розгляду даної справи.
Колегія суддів дійшла до висновку про залишення клопотання про зупинення провадження у справі без розгляду з наступних підстав.
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 учасникам було встановлено строк для подання пояснень, клопотань заперечень протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду.
Як вбачається з довідки про доставку електронного документа, ухвала суду від 21.10.2025 було доставлена до електронного кабінету відповідача 22.10.2025 о 16:44.
Тобто, у позивача строк на можливість реалізації свого права з подачі заяв та клопотань закінчувався 06.11.2025.
В той же час, клопотання про призначення експертизи подано 23.12.2025, тобто після спливу визначеного судом апеляційної інстанції строку.
Згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 вказаної статті).
В свою чергу, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем відповідної заяви про продовження строку на подання клопотання до закінчення цього строку подано не було.
Враховуючи вищевикладене, клопотання про зупинення провадження у справі № 910/2884/25 залишається без розгляду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
22 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРС2021" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" (Генпідрядник") був укладений Договір генерального підряду № АБУ/22092023/1211/РШ на виконання робіт (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору Генпідрядник за завданням Замовника зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних Ресурсів, відповідно до Проектної документації, затвердженої Замовником, діючих будівельних норм і правил, та у визначений Договором строк виконати Роботи на Об'єкті: "Нове будівництво мініброварні з дегустаційною залою за адресою: с. Підгірці, вул. Озерна, Обухівський район, Київської області", а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику Проектну документацію, прийняти закінчені Роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов Договору.
За умовами п. 3.3. Договору фінансування робіт здійснюється Замовником шляхом оплати авансового платежу: Від вартості робіт - 30% від договірної ціни, та для придбання Ресурсів у розмірі 100% вартості Ресурсів, номенклатура, об'єм і вартість яких погоджені в Договірній ціні (Додаток № 1 цього Договору) протягом 2 (двох) робочих днів з моменту підписання Договору та затвердження Договірної ціни. Остаточна оплата прийнятих Замовником Робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт по формі № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних будівельних робіт та витрат по формі № КБ-3.
Відповідно до п. 3.8. Договору Генпідрядник зобов'язується надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, із застосуванням електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (якщо податкова накладна повинна бути надана Генпідрядником Замовнику за законодавством України). Податкова накладна оформлюється в порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 17.5 Договору останній набуває чинності з дати укладення його сторонами, та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.
За результатами виконання робіт та підписання Сторонами відповідних актів приймання-передачі, зокрема Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма - КБ-2) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма - КБ-3), які підписані 01.02.2024 Генпідрядником - ТОВ "Альянс Будівельників України" та Замовником - ТОВ "МАРС2021", Генпідрядником були виконані будівельні роботи, вартість яких склала 1 762 902,17 грн, у тому числі ПДВ - 293 817,03 грн (двісті дев'яносто три тисячі вісімсот сімнадцять гривень 03 копійки).
Оскільки станом на 01.02.2024 у Замовника була передплата, то податкові зобов'язання у Генпідрядника виникли згідно з чинним законодавством на різницю між наданими послугами у розмірі 1 762 902,17 грн та передплатою у розмірі - 314 108,12 грн, що складає - 1 448 794,05 грн.
01.02.2024 ТОВ "Альянс Будівельників України" була складена податкова накладна № 38 (далі - ПН № 38) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1 448 794, 05 грн, де визначена сума податку на додану вартість 241 265,67 грн.
Зазначена податкова накладна № 38 відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної була надіслана до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 05.03.2024 за № 9048686844.
Водночас, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
ТОВ "Альянс Будівельників України" подало до Державної податкової служби України пояснення до податкової № 38 від 01.02.2024 з пакетом документів.
Розглянувши пояснення та додані документи, 05.04.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства № 10858130/37354345 по податковій накладній № 38 від 01.02.2024.
15.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10858130/37354345 від 05.04.2024, яка була доставлена до ДПС України 19.04.2024 та зареєстрована за № 9099222026.
За результатами розгляду скарги комісією центрального рівня прийнято рішення № 26376/37354345/2 від 26.04.2024 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 38 від 01.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
14.08.2024 ТОВ "Альянс Будівельників України" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 було прийнято зазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 320/61368/24.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що у зв'язку з відсутністю зареєстрованої згідно з чинним податковим законодавством податкової накладної завдано збитків у розмірі 241 465,67 грн у зв'язку з неможливістю включити до податкового кредиту вказану суму.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною першою статті 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже було зазначено вище, за результатами виконання робіт та підписання Сторонами відповідних актів приймання-передачі, зокрема Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма - КБ-2) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Форма - КБ-3), які підписані 01.02.2024 Генпідрядником - ТОВ "Альянс Будівельників України" та Замовником - ТОВ "МАРС2021", Генпідрядником були виконані будівельні роботи, вартість яких склала 1 762 902,17 грн (один мільйон сімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот дві гривні 17 копійок), у тому числі ПДВ - 293 817,03 грн.
Оскільки станом на 01.02.2024 у Замовника була передплата, то податкові зобов'язання у Генпідрядника виникли згідно з чинним законодавством на різницю між наданими послугами у розмірі 1 762 902,17 грн та передплатою у розмірі - 314 108,12 грн, що складає - 1 448 794,05 грн, з яких сума ПДВ становить 241 265,67 грн.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як вже було зазначено вище, 01.02.2024 ТОВ "Альянс Будівельників України" була складена податкова накладна № 38 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1 448 794, 05 грн, де визначена сума податку на додану вартість становить 241 265,67 грн.
Зазначена податкова накладна № 38 відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної була надіслана до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) 05.03.2024 за № 9048686844.
Водночас, реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Так, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.
При цьому, хоча обов'язок продавця (підрядника) зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем (замовником), невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" (як генпідрядника за договором) покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю (замовнику) включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
А тому доводи відповідача про відсутність доказів звернення позивача із скаргою щодо порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №38 від 01.02.2024 колегія суддів відхиляє.
Оскільки саме від продавця (виконавця, підрядника), який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем (замовником) майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, виконавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не виконав вимог ст. 201 Податкового кодексу України та фактично не здійснив реєстрацію податкових накладних на загальну суму 1 448 794, 05 грн, де визначена сума податку на додану вартість становить 241 265,67 грн.
У зв'язку з цим Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до cкладу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 241 265,67 грн.
Отже, очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Згідно з частиною 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.
Отже, якщо Відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкової накладної. Позивач, в свою чергу, був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 241 265,67 грн., що є підставою для задоволення позову.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача на відсутність таких елементів складу цивільного правопорушення як його вина у зв'язку із оскарженням у судовому порядку рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступних мотивів.
Так, як вказано в постанові Верховного суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, зокрема, в п. 59: "Верховний Суд вважає помилковими висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на стягнення збитків у розмірі 2 359 540, 28 грн у зв'язку з тим, що відповідач не допустив порушення обов'язку щодо реєстрації податкової накладної від 03.11.2020 № 5, що встановлено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі № 240/12029/21. Ухвалення цієї постанови (у разі набуття нею чинності) могло би бути підставою для перегляду рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2022 у справі № 240/12029/21 за нововиявленими обставинами відповідно до приписів ст. 320 ГПК, а не для скасування цього рішення судом апеляційної інстанції".
Водночас, на момент розгляду даної справи суду не надано доказів прийняття рішення суду у справі № 320/61368/24, в якій відповідачем оскаржуються дії податкового органу щодо відмови в задоволенні скарги про відмову у реєстрації податкової накладної, а також набрання вказаним рішенням законної сили.
У цьому контексті колегія суддів наголошує, що згідно з вищевикладеною позицією Верховного Суду наявність рішення суду про визнання відмови в реєстрації податкової накладної незаконним, яке набрало законної сили, може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.
Більше того, як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 березня 2023 року у справі № 925/556/21 якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
Так, у статті 114 ПК України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, підпункт 114.3.2. пункту 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.
А тому доводи про відсутність його вини у вчиненні правопорушення у зв'язку із оскарженням ним дій податкового органу щодо відмови в задоволенні скарги про відмову у реєстрації податкової накладної колегія суддів відхиляє.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 241 465,67 грн збитків.
Колегія суддів також враховує, що у суді першої інстанції позивач заявляв клопотання про передачу матеріалів справи № 910/28814/25 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України".
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції покликаний не лише перевіряти та оцінювати правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, але може і самостійно усунути недоліки та встановити обставини, що підлягають з'ясуванню при ухваленні судового рішення.
Колегією суддів враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/15836/24 про банкрутство ТОВ "Альянс Будівельників України".
В подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/15836/24 скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.04.2025 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України".
Однак, постановою Верховного Суду від 16.09.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/15836/24 скасовано, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 у справі № 910/15836/24 залишено в силі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Положення статті 279 ГПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Водночас, відповідач, який подав апеляційну скаргу, не заявляв ні у суді першої, ні у суді апеляційної інстанції про порушення правил територіальної юрисдикції та про необхідність направлення даної справи для розгляду в межах справи № 910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України".
Більше того, позов у даній справі був поданий 10.03.2025, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України", тоді як оскаржуване у даній справі рішення було ухвалено 01.09.2025, тобто коли була чинна постанова Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/15836/24, якою скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.04.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України".
А тому, з цих підстав, у даному випадку відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки на момент вирішення судом спору була відсутня відкрита справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України.
Про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у схожій ситуації з наведених вище мотивів наголошував Верховний Суд у постанові від 04.06.2025 у справі № 917/1998/23.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2025 у справі №910/2884/25.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи №910/2884/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко