вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" січня 2026 р. Справа№ 911/3279/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
розглянув у письмовому провадженні апеляцій скаргу
Опорного закладу освіти "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"
на ухвалу господарського суду Київської області від 03.11.2025 (про повернення заяви позивачеві) (ухвалу підписано 03.11.2025)
у справі № 911/3279/25 (суддя Бабкіна В. М.)
за позовом Опорного закладу освіти "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"
до: 1. Громадської організації "Громадський контроль Київщина";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "КРОКУС-1""
про визнання інформації такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію та зобов'язання спростувати інформацію
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У жовтні 2025 Опорний заклад освіти "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" (далі - позивач; ОЗО СИНЯВСЬКИЙ ЛДПшГ) звернувся до господарського суду Київської області до Громадської організації "Громадський контроль Київщина" (далі - відповідач 1; ГО "Громадський контроль Київщина") та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "КРОКУС-1"" (далі - відповідач 2; ТОВ "ТРК "КРОКУС-1"), у якому просило:
1. Визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ", Код ЄДРПОУ 25300861, поширену та опубліковану ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "Громадський контроль Київщина", Код ЄДРПОУ 44022620 у соціальних мережах у вигляді публікацій: Facebook 08.10.2025 р. та Instagram 08.10.10.2025 р. під назвою: "Булінг у школі Білоцерківського району - байдужість дорослих та "виховання" від місцевих активістів".
"У школі села Синява, Білоцерківського району Київської області, стався кричущий випадок.
Група учнів систематично знущалася з однокласниці - дівчини, яка сьогодні має численні тілесні ушкодження на обох боках тулуба та руках.
На фото - лише частина побоїв, отриманих дитиною внаслідок насильства з боку однокласників.
Після інциденту дівчина залишилася без підтримки дирекції школи, яка замість захисту дитини вирішила замовчати проблему.
Батьки зверталися по допомогу, але відповіді не отримали.
Сім'я вимушена залишити навчання у цьому закладі через страх і тиск.
Особливо обурює те, що один з кривдників - дитина відомого місцевого активіста, людини, яка мала би бути прикладом для громади.
Таке "виховання" - це дзеркало цінностей, які поширюються серед дітей.
ГО "Громадський Контроль Київщина"
Ми вимагаємо:
офіційного реагування поліції та внесення даних до ЄРДР;
перевірки службою у справах дітей та управлінням освіти;
публічних вибачень від батьків кривдників.
Булінг - це не дитячі пустощі, а насильство.
Ми не дозволимо замовчати біль дитини й безкарність тих, хто мав її захистити.
Кожен, хто мовчить, - стає співучасником.
Просимо поширити цю публікацію.
Нехай почує громада, влада і правоохоронці.
Жодна дитина не повинна боятися йти до школи.
Instagram 10.10.10.2025 р. публікація під назвою: Синявська школа. Комісія чи розбірки ?
Сьогодні у Синявському навчальному закладі замість об'єктивного розгляду ситуації - ми побачили чергові розбірки між дорослими, де вчителі з'ясовували стосунки, залучаючи до цього навіть дітей.
Замість того, щоб захистити постраждалу ученицю, обговорювали власні образи, незадоволення та внутрішні конфлікти.
І поки всі з'ясовували, хто правий, а хто винен - дівчина, яка пережила насилля та моральну шкоду, просто мовчки спостерігала.
Де ж дорослість? Де відповідальність педагогів, які мали би стати прикладом поваги, підтримки та справедливості?
ГО "Громадський Контроль Київщина" наголошує:
@ кожен випадок цькування має розглядатися об'єктивно та відкрито,
@ з урахуванням інтересів дитини,
а не перетворюватися на театр внутрішніх образ і виправдань.
Ми й надалі будемо стежити за цією ситуацією і захищати права дітей, яким сьогодні найбільше потрібна підтримка, а не байдужість.
#Синява #Булінг #ГромадськийКонтрольКиївщина #ЗахистДітей
#ОсвітаБезЦькування Білоцерківська районна державна адміністрація Офіс Генерального прокурора Білоцерківське районне управління поліції Поліція Рокитне Освіта Рокитнянщини Державна служба якості освіти України".
2. Визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ", Код ЄДРПОУ 25300861, поширену та опубліковану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІО КОМПАНІЯ "КРОКУС-1"", Код ЄДРПОУ 24883843, публікацію 09.10.2025 р. на сторінці Facebook підписаного як Телеканал Крокус Біла Церква під назвою:
"На Білоцерківщині черговий випадок булінгу: школярка отримала численні побої".
"У школі села Синява Білоцерківського району - гучний скандал.
15-річна учениця зазнала побиття та знущань з боку однокласників.
Мати дівчини звернулася до поліції 8 жовтня. За її словами, дитину систематично принижували і цькували в школі, а після чергового інциденту - на тілі залишилися численні синці та забої.
За даними ГО "Громадський контроль Київщина", адміністрація навчального закладу замовчувала проблему, не надавши підтримки постраждалій учениці.
Родина через тиск і страх вимушена залишити школу.
Поліція вже розпочала перевірку та встановлює всі обставини події.
Оперативні новини Білої Церкви Телеканал Крокус -https://t.me/KrokusTV."
Зобов'язати ГО "Громадський контроль Київщина" протягом п'яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення вступної та резолютивної частин рішення на сторінці в соціальних мережах: Facebook та Instagram.
Зобов'язати ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" протягом п'яти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення вступної та резолютивної частин рішення на сторінці в соціальній мережі: Facebook.
Позовна заява обґрунтовується тим, що поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, які не були перевірені відповідачами та які не можуть бути підтверджені, тому така інформація підлягає спростуванню.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2025 у справі №911/3279/25 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачеві без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала мотивована тим, що позивачем заявлено позовні вимоги про захист особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Підставами даного позову є три окремі публікації, які, за твердженням позивача, поширені з двох різних сторінок у соціальних мережах "Інстаграм" та "Фейсбук" ГО "Громадський контроль Київщина" та із сторінки в соціальній мережі "Фейсбук" ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" тобто двома різними юридичними особами, що за висновком суду, в поданій позовній заяві позивачем фактично об'єднано дві окремі позовні заяви.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.11.2025 у справі №911/3279/25 та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Київської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме положень статей 173, 174, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що:
публікації ГО "Громадський контроль Київщина" та ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" є взаємопов'язаними, однорідними за змістом і походженням, а інформація, поширена телерадіокомпанією, є похідною від первинних публікацій громадської організації;
позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 907/51/19);
окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог;
у практиці Верховного Суду України закріплено, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду (це підтверджується, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №761/5894/17, де суд визнав дії судів першої та другої інстанцій надмірно формалістичними, що обмежило право заявника на доступ до правосуддя);
на стадії підготовчого провадження позивач має право змінювати позовні вимоги предмет або підставу (ч. 3 ст. 46 ГПК України) , збільшувати або зменшувати (п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ГО "Громадський контроль Київщина" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на правильність застосування судом норм статей 173, 174 ГПК України.
ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОЗО СИНЯВСЬКИЙ ЛДПшГ на ухвалу господарського суду Київської області від 03.11.2025 у справі № 911/3279/25 та постановлено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження. Витребувано з суду першої інстанції матеріали цієї справи.
На виконання зазначеної ухвали матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 07.01.2026.
Позиція Північного апеляційного господарського суду
Здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення ОЗО СИНЯВСЬКИЙ ЛДПшГ позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України, а саме в зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднані можуть бути вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18).
У розумінні положень частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини 6 статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21).
Як вбачається з матеріалів справи, ОЗО СИНЯВСЬКИЙ ЛДПшГ звернувся до суду з позовом до ГО "Громадський контроль Київщина" та ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" про захист особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Як зазначає позивач в апеляційній скарзі:
ГО "Громадський контроль Київщина" 08.10.2025 у соціальних мережах Facebook та Instagram були оприлюднені публікації, що стосуються однієї й тієї ж ситуації, яка, за твердженням організації, мала місце у закладі освіти позивача. Зазначені публікації мають ідентичне змістове спрямування та стосуються однієї події, однак викладені у різній редакційній формі (із незначними відмінностями у текстових формулюваннях). У закладі освіти (школі) позивача знущались над дівчиною, що за твердженням ГО "Громадський контроль Київщина" є Булінгом;
ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" 09.10.2025 здійснило повторне поширення інформації, раніше оприлюдненої ГО "Громадський контроль Київщина" у соціальних мережах Facebook та Instagram (від 08.10.2025). Зазначена інформація була перефразована та розміщена на офіційній сторінці телеканалу у мережі Facebook, під назвою "Телеканал Крокус Біла Церква", під заголовком: "На Білоцерківщині черговий випадок булінгу: школярка отримала численні побої".
опубліковані матеріали є однорідними за своїм змістом та візуальним оформленням (фотографіями, долученими до позовної заяви), оскільки стосуються одних і тих самих обставин та випливають із єдиних правовідносин. Зазначені публікації є похідними одна від одної, адже первинно інформацію було розміщено ГО "Громадський контроль Київщина", після чого ТОВ "ТРК "КРОКУС-1", без перевірки достовірності відомостей і з посиланням саме на ГО "Громадський контроль Київщина", здійснило повторне поширення цієї інформації у власних соціальних мережах.
публікації ГО "Громадський контроль Київщина" та ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" є взаємопов'язаними, однорідними за змістом і походженням, а інформація, поширена телерадіокомпанією, є похідною від первинних публікацій громадської організації;
у даній позовній заяві об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою спільною підставою виникнення та поданими доказами, які є взаємопов'язаними. Розгляд зазначених вимог у різних позовних провадженнях є недоцільним, оскільки це може призвести до встановлення різних обставин, ухвалення суперечливих судових рішень і не сприятиме досягненню процесуальної економії;
позовні вимоги до ТОВ "ТРК "КРОКУС-1" не можуть розглядатися окремо, оскільки публікація відповідача 2 є похідною від публікації відповідача 1, містить пряме посилання на неї та ґрунтується на інформації, первинно поширеній відповідачем 1;
таким чином, основна вимога до відповідача 1, який у стверджувальній формі оприлюднив у власних соціальних мережах вказану публікацію, а вимога до відповідача 2 є похідна, оскільки опублікована саме з тверджень відповідача 1.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та дослідивши матеріали справи, враховуючи сформульований в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 висновок про те, що однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, колегія суддів погоджується з доводами скаржника в тій частині, позовні вимоги в цій справі є взаємопов'язаними, однорідними за змістом і походженням, а тому відповідно до статті статей 20, 24, 30, 173 ГПК України ці позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи (одного провадження).
При визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд також має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ із дотриманням строків.
Колегія суддів зауважує, що в цьому випадку об'єднання позовних вимог дасть можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати сторонам процесуальні засоби, передбачені законодавством.
Правовий висновок про те, що об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21 та від цього висновку колегія суддів не вбачає підстав відступати.
Водночас колегія суддів враховує, що, ухвалюючи постанову від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 8.34 вказаної постанови зазначила, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20.10.2021 у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29), від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц (пункт 62), від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 (пункт 22)).
З огляду на наведене вище колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення без розгляду позовної заяви з підстав порушення правил об'єднання позовних вимог, оскільки судом ухвалено оскаржуване судове рішення без урахування усталених висновків щодо застосування норм статей 173, 174 ГПК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 18.02.2022 у справі № 911/2587/21, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 05.08.2021 у справі № 910/19584/20, від 27.05.2021 у справі № 904/668/21, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18, від 14.06.2018 у справі № 914/2171/17, від 10.05.2018 у справі № 918/1/18.
Крім того, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд першої інстанції не позбавлений можливості відповідно до частини 6 статті 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства (схожі правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).
Таким чином, поставляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково не врахував правил об'єднання позовних вимог, передбачених частиною 1 статті 173 ГПК України, та підстав виникнення зазначених у позові вимог, тому дійшов необґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, що свідчить про наявність достатніх підстав для скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Водночас, частиною 4 цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення правил об'єднання позовних вимог не відповідає вимогам статей 173, 174, 236 ГПК України.
Зважаючи на те, що на стадії відкриття провадження у справі місцевий господарський суд припустився порушення норм процесуального права, внаслідок чого позовна заява не перевірялася на предмет додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, і розгляд справи не розпочався, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги шляхом скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи до господарського суду Київської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Опорного закладу освіти "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Київської області від 03.11.2025 у справі № 911/3279/25 скасувати.
Справу № 911/3279/25 передати до господарського суду Київської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Опорного закладу освіти "СИНЯВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ РОКИТНЯНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ" до Громадської організації "Громадський контроль Київщина", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "КРОКУС-1"" про визнання інформації такою, що принижує честь, гідність, ділову репутацію та зобов'язання спростувати інформацію.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко