вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" грудня 2025 р. Справа№ 910/1178/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом): Усик М. Г.
від відповідача (за первісним позовом): не з'явились
від третьої особи (за первісним позовом): не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 (повне рішення складено 31.07.2025)
у справі № 910/1178/25 (суддя Васянович А. В.)
за первісним позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом:
Приватного підприємства "Мадеса"
про стягнення 351 120 грн. 00 коп.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра",
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про стягнення 348 047 грн 70 коп.
Короткий зміст позовних вимог.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач; військова частина) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" (відповідач; ТОВ "Прайм Терра") про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 351 120 грн 00 коп., у зв'язку з поставкою неякісного товару за договором №287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2025 позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.03.2025, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом Приватне підприємство "Мадеса" (третя особа; ПП "Мадеса").
Від товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" надійшла зустрічна позовна заява до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з відповідача за зустрічним позовом безпідставно набутого майна (грошових коштів у сумі 348 047 грн 70 коп.).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі №910/1178/25 первісний позов задоволено частково, зустрічний позов задоволено частково.
Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра, на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - 3 072 грн 30 коп. штрафу та 46 грн. 06 коп. судового збору.
В частині первісних позовних вимог про стягнення з товариства обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 139 320 грн. 03 коп. штрафу - відмовлено.
В частині зустрічних позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" 139 320 грн. 03 коп. безпідставно набутих коштів - відмовлено.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі №910/1178/25, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі № 910/1178/25 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити повністю, в задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" безпідставно набутих коштів відмовити в повному обсязі. Судові витрати Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра".
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в повній мірі не з'ясовано обставин, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків викладених у рішенні встановленим обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що наведене місцевим господарським судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які містяться в матеріалах справи.
Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі № 910/1178/25, а зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/1178/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська І.П. - головуючий суддя, судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 по справі № 910/1178/25 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
17.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 6494 від 16.09.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в належному розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі №910/1178/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі №910/1178/25 до 17.12.2025.
Присутній у судовому засіданні 17.12.2025 представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України просив задовольнити апеляційну скаргу.
ТОВ "Прайм Терра", ПП "Мадеса" явку своїх представників у судове засідання 17.12.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
До визначеної дати проведення судового засідання від зазначених учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об'єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 17.12.2025.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників ТОВ "Прайм Терра" та ПП "Мадеса".
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 25 вересня 2024 року відповідач за зустрічним позовом опублікував на сайті електронних закупівель "Прозорро" оголошення про проведення спрощеної закупівлі за номером UA-2024-09-25-014793-a, за результатами якої між сторонами був укладений договір поставки за № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року.
За умовами даного договору відповідач за первісним позовом (постачальник) зобов'язався у визначені договором строки поставити позивачу за первісним позовом (замовнику) якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У відповідності до п. 1.2 договору та специфікації найменування товару - ДК 021:2015: 15330000-0 Оброблені фрукти та овочі (Консерви овочеві "Ікра з кабачків").
Пунктом 2.1 договору передбачено, що якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 3797-98 "Консерви. Ікра овочева. Технічні умови. Зі зміною № 1" та технічному опису (додаток №2 до договору).
Відповідно до технічного опису предмета закупівлі, який міститься у додатку № 2 договору, консерви овочеві "Ікра з кабачків" повинні відповідати ДСТУ 3797-98 "Консерви. Ікра овочева. Технічні умови. Зі Зміною №1".
Предмет закупівлі (харчовий продукт) повинен відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, наказу МОЗ України від 13 травня 2013 року № 368 "Про затвердження Державних гігієнічних правил і норм "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах", а також виданих відповідно до цих нормативно-правових актів. Консерви овочеві "Ікра з кабачків" повинні бути розфасовані у скляні банки (тара), що закупорюються металевими лакованими кришками згідно ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 місткістю не більше 0,65 дм3. Банки повинні бути запаковані у транспорту тару (ящики з гофрованого картону або термозсідальну плівку), сформовані на піддонах. Всі пакувальні матеріали (тара) повинні бути дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України, забезпечувати збереження продукції під час транспортування і зберігання. Маркування тари повинно бути згідно з чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також відповідати Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" № 2639-VIII від 06.12.2018 року та вимогами ДСТУ 3797-98. Кожна пакувальна одиниця (тара) маркується літографічним або офсетним друком, тисненням чи іншим способом або наклеюванням етикетки. Строк придатності предмету закупівлі на момент переходу права власності від переможця торгів до замовника повинен складати не менше 85% від терміну зберігання.
Кількість товару за договором - 79 300 кг.
У пункті 4.1 договору було передбачено, що ціна договору складає 6 960 954 (шість мільйонів дев'ятсот шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 1 160 159 грн. 00 коп.
У відповідності до пункту 12.1 договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, але не довше ніж до 31 грудня 2024, а в частині виконання зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.
На виконання умов п. 13.9 договору постачальник не пізніше дати укладання договору повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок військової частини забезпечення виконання договору - грошові кошти в розмірі 5 % ціни вказаної в п. 4.1. договору.
Забезпечення виконання договору в розмірі 348 047 грн. 70 коп. було перераховано постачальником, що підтверджується платіжною інструкцією № 1952 від 14 жовтня 2024 року.
З метою виконання договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, між товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" та приватним підприємством "Мадеса" було укладено договір № 101 від 14 жовтня 2024 року.
Пунктом 1.1. даного договору передбачено, що постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати у власність та оплачувати товари в асортименті.
Відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору № 101 від 14 жовтня 2024 року сторони домовилися, що приватне підприємство "Мадеса" здійснить постачання товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" 79 300 кг консервів овочевих "Ікра з кабачків".
В період з 11 листопада 2024 року по 19 листопада 2024 року товариством на виконання умов договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року було поставлено військовій частині товар на загальну суму 6 960 954 грн. 00 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.109-119).
Відповідно до п. 13.10 договору військова частина повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Відповідно до п. 13.11 договору за порушення умов договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) договору, замовник не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.
17 грудня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до умов якої сторони домовились зменшити обсяги закупівлі.
Пункт 4.1 договору сторони виклали в наступній редакції: ціна договору складає 2 786 400 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ.
Спір між сторонами виник з приводу поставки товару 11 листопада 2024 року у кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.
Постачальник на підставі видаткової накладної № 16152/3078 від 11.11.2024 року та видаткової накладної № 16153/3078 від 11.11.2024 року поставив товар у кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.
Виробник товару: ПП "Мадеса", дата виготовлення: 26.08.2024 року.
Разом з товаром відповідач за первісним позовом надав замовнику товарно-супровідні документи, визначені пунктом 6.5. Договору.
Пунктами 3.1. та 3.2. розділу 3 договору визначено, що контроль за станом виконання договірних зобов'язань постачальником здійснюють замовник, представники замовника (відповідні посадові особи військової частини), які уповноважені на вчинення дій, визначених договором.
Під час поставки кожної партії товару замовник, протягом 2 (двох) робочих днів, проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається постачальником (далі - Контрольні заходи).
Контрольні заходи, відповідно до пункту 3.3. розділу 3 договору, включають в себе перевірку безпечності, а саме, радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико-хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за договором, вимогам статті 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР.
Пунктом 3.3.1. розділу 3 договору визначено, що контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника постачальника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи, у тому числі на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару), а у разі його відсутності - не розпочинаються.
Результати проведення контрольних заходів оформляються актом приймального контролю у 2-ох примірниках, які підписуються представниками замовника (товароодержувача), що здійснювали перевірку та представником постачальника, а у разі відмови від підписання та отримання примірника акту приймального контролю або відсутності представника постачальника на території замовника (товароодержувача) на момент складання вищезазначеного акту - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника (товароодержувача), що засвідчується підписами представників замовника (товароодержувача) та в подальшому такий акт приймального контролю протягом 3 (трьох) календарних днів надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення постачальника з вищезазначеним актом.
Згідно з пунктом 3.3.2. розділу 3 договору якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування), або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов договору (п.3.9. - п.3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає замовник, для проведення лабораторних досліджень.
Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві.
При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб) або повернення за його клопотанням партії товару з відповідального зберігання після отримання результатів первинних лабораторних досліджень, остаточними є результати первинних лабораторних досліджень.
Пунктом 3.9. розділу 3 договору сторони узгодили, що про відбір зразків (проб) складається акт, підписується представниками замовника (товароодержувача), постачальником або представником постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі.
Відповідно до пункту 6.9. розділу 6 договору сторони узгодили, що під час проведення контрольних заходів щодо доставленого товару у разі виявлення представниками замовника (товароодержувача) порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимог у нормативних документах (ДСТУ, СОУ, ТУ, ТУ У), відомості про такі порушення зазначаються в акті приймального контролю. Такий товар вважається не поставленим та має бути замінений постачальником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником акту приймального контролю.
З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2024 року комісією замовника, у присутності представника постачальника, згідно акту відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 11 листопада 2024 року за № 253, було відібрано 15 (п'ятнадцять) зразків, загальною вагою 9.75 кг, на дослідження - 3.25 кг товару та направлено на дослідження до "Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики ветеринарно-санітарної експертизи".
За результатом проведених досліджень видано експертний висновок від 22 листопада 2024 року за №018657 п/24 складений "Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи", в якому зазначено, що консерви овочеві "Ікра з кабачків" за фізико-хімічними показникам (масова частка жиру, %) не відповідає ДСТУ 3797:98 (т.1, а.с. 41-42).
Постачальник не погодившись з даними результатами звернувся до замовника з листом щодо проведення повторних досліджень, за результатами яких був складений експертний висновок за № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року, відповідно до якого було встановлено, що продукція консерви овочеві "Ікра з кабачків" за фізико-хімічними показникам не відповідає ДСТУ 3797:98.
Про даний факт листом від 02 грудня 2024 року № 78/1/11-5401 замовник повідомив постачальника, запропонувавши останньому 04 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв. прибути або направити уповноваженого представника з метою складання акту приймального контролю.
Таким чином, проведені 26 листопада 2024 року повторні дослідження, за результатом яких видано експертний висновок за № 020232 п/24 від 29 листопада 2024 року, де зазначено, що продукція консерви овочеві "Ікра з кабачків" за фізико-хімічними показниками не відповідає ДСТУ 3797:98 є остаточними.
Враховуючи вищевикладене, за результатами проведених досліджень зразків товару та їх повторних досліджень, комісією замовника був складений акт приймального контролю за № 386 від 05 грудня 2024 року, в якому було зазначено, що комісією було прийнято рішення не приймати товар у кількості 20 000 кг на продовольчий склад відділу зберігання (т. 1 а.с.61).
Згідно акту № 385/1 від 05 грудня 2024 року повернення матеріальних цінностей (т.1 а.с. 63-64) комісія запропонувала не приймати товар у кількості 20 000 кг та повернути представнику постачальника з продовольчого складу згідно акту відповідального зберігання від 11 листопада 2024 року № 370/1.
Від підпису вказаних вище актів представник постачальника відмовився.
Підписаної між сторонами видаткової накладної на повернення товару (або іншого первинного бухгалтерського документу) у кількості 20 000 кг матеріали справи не містять.
Після отримання повідомлення від відповідача за первісним позовом про невідповідність продукції якісним показникам, ПП "Мадеса" (виробник продукції) компенсувало товариству транспортування (перевозку) товару, а також добровільно сплатило відповідачу за первісним позовом 376 720 грн. 00 коп. штрафу за поставку неякісного товару, що підтверджується копією рахунку на оплату № 3 від 20 березня 2025 року; копією платіжної інструкції №8741 від 10 березня 2025 року; копією платіжної інструкції № 8826 від 20 березня 2025 року.
Під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом визнав факт поставки неякісного товару в кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 8.4 договору у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.
05 грудня 2024 року військова частина звернулася до постачальника з претензією від 04 грудня 2024 року про сплату штрафу в розмірі 351 120 грн 00 коп. за поставку неякісного товару (т.1 а.с. 65-67).
Оскільки ТОВ "Прайм Терра" претензійні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України не задовольнило, остання звернулась з позовом до суду.
Отже, причиною спору у цій справі за первісним позовом стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Прайм Терра" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 351 120, 00 грн штрафу за поставку неякісного товару за договором № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року (20 % вартості поставленого товару).
Причиною спору у цій справі за зустрічним позовом стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ТОВ "Прайм Терра" безпідставно набутих і неповернутих коштів у розмірі 348 047, 70 грн, які були перераховані ТОВ "Прайм Терра" на рахунок військової частини, як забезпечення виконання договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В даному випадку, між сторонами виникло господарське зобов'язання на основі договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" зобов'язалося у визначені договором строки поставити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України у відповідності до п. 1.2 договору та специфікації найменування товару - ДК 021:2015: 15330000-0 Оброблені фрукти та овочі (Консерви овочеві "Ікра з кабачків").
За своєю правовою природою договір № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року є договором поставки.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, поставлено товар який не невідповідає якісним показникам.
Згідно з ч.1 ст.675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором.
За положеннями частин першої та другої статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Наведені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 902/1038/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) застосовано аналогічний стандарт доказування.
Відповідач за первісним позовом не спростував допустимими доказами доводи позивача (замовника) щодо неналежного виконання постачальником умов договору поставки.
Під час розгляду справи по суті відповідач за первісним позовом визнав факт поставки неякісного товару в кількості 20 000 кг та вартістю 1 755 600 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 8.4 договору у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього договору) постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього договору підтверджується актом приймального контролю, складеним замовником (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов'язань за цим договором.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" свого зобов'язання щодо поставки товару на суму 1 755 600 грн. 00 коп., а також умови договору (п.8.4) колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що нарахування постачальнику штрафу в розмірі 351 120 грн. 00 коп. є правомірним.
Водночас, враховуючи зміст зустрічного позову судом першої інстанції було враховано наступне:
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом
Як вже зазначалося вище сторони 17 грудня 2024 уклали додаткову угоду № 1 до договору № 287/ВОЗ-2024 від 17 жовтня 2024 року, відповідно до умов якої зменшити обсяги закупівлі до 2 786 400 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ.
Вказаний правочин є чинним.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону чинного станом на момент укладання договору) замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.
Враховуючи добровільне зменшення вартості договору про закупівлю до 2 786 400 грн. 54 коп. військова частина всупереч положенням Закону України "Про публічні закупівлі" отримала забезпечення виконання договору в розмірі 348 047 грн. 70 коп., що на 208 727 грн. 67 коп. більше суми, яка підлягала сплаті.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" підлягає поверненню 208 727 грн. 67 коп. неправомірно отриманих грошових коштів за забезпеченням виконання договору.
Близькі за змістом висновки, наведені в постанові Верховного Суду від 24 червня 2019 року зі справи №910/696/18 у спорі про повернення одного з видів забезпечення виконання зобов'язання.
Як вже зазначалося вище, пунктом 13.10 договору передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі", але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Відповідно до п. 13.11 договору за порушення умов договору передбачених розділом 2 (щодо якості та безпечності) або розділом 6 (прострочення поставки понад 30 календарних днів) договору, замовник не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного постачальником та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього договору за рахунок грошових коштів, переданих постачальником у забезпечення виконання договору.
Таким чином, повернення суми забезпечення виконання договору залежить від належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором, проте як встановлено судом першої інстанції, постачальник порушив умови договору, а тому замовник має право не повертати забезпечення виконання договору в розмірі 139 320 грн. 03 коп., в зв'язку з чим зустрічний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Не підлягає задоволенню і первісний позов в частині стягнення 139 320 грн. 03 коп. штрафу, оскільки замовник має право задовольнити свої грошові вимоги в цій частині за рахунок вже отриманого забезпечення виконання договору, про що судом наведено вище.
Положеннями ч.4 ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі" ці грошові кошти підлягають перерахуванню замовником до відповідного бюджету.
Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 ЦК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Тобто, відповідно до ГПК України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача, а відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач за первісним позовом не позбавлений можливості здійснити, реалізувати своє право в позасудовому порядку.
Тобто в цій частині первісних позовних вимог право позивача не є порушеним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові в цій частині.
За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню лише в частині вимог про стягнення з постачальника 211 799 грн. 97 коп. штрафу (351 120 грн. 00 коп. - 139 320 грн. 03 коп.).
Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
У постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 вже викладено висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 1291 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов'язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов'язання з такої сплати.
До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.
За первісним позовом стягується з товариства на користь військової частини 211 799 грн. 97 коп. штрафу.
За зустрічним позовом стягується з військової частини на користь товариства 208 727 грн. 67 коп. неправомірно отриманого забезпечення виконання договору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, з урахуванням наведених норм права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія апеляційного суду, що з урахуванням вимог ч. 11 ст. 238 ГПК України з товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Терра" на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає до стягнення 3 072 грн. 30 коп. штрафу та після розподілу судових витрат і зустрічного зарахування - 46 грн. 06 коп. судового збору.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі № 910/1178/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволенню не підлягає.
За результатами розподілу судових витрат відповідно до положень статті 129 ГПК судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2025 у справі №910/1178/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 12.01.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко