79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" січня 2026 р. Справа №909/1010/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Матущак О.І.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківського обласного центру зайнятості вих.№3134-11/28-25 від 27.11.2025 (вх. № 01-05/3510/25 від 28.11.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025
у справі №909/1010/25 (суддя Неверовська Л.М.)
за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лади Олександра Валерійовича
про стягнення 99482,00 грн,
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи-підприємця Лади Олександра Валерійовича про стягнення 99482,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (далі - Порядок № 738) та умов договору про надання мікрогранту від 08.09.2022, а саме, нецільове використання коштів мікрогранту: ФОП Ладою О.В. закуплено товари, які не відповідають переліку, передбаченому у бізнес плані на загальну суму 99482,00 грн. Кошти в сумі 99482,00 грн використані не за цільовим призначенням, підлягають поверненню.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/1010/25 відмовлено у задоволенні позову.
Рішення мотивовано тим, що не може вважатись нецільовим використанням коштів їхня витрата на обладнання, необхідне для провадження господарської діяльності отримувачем, в межах того самого напрямку витрат та для досягнення тих цілей, які поставлені у бізнес-плані. Доказів використання коштів мікрогранту на цілі відмінні від тих, які вказані у бізнес-плані, матеріали справи не містять отже, враховуючи, що зміни цільового призначення витрат не відбулося, посилання позивача на п.24 Положення є безпідставним.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Івано-Франківський обласний центр зайнятості оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 28.11.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/1010/25 та прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги Івано-Франківського обласного центру зайнятості в повному обсязі.
Зазначає, що Апелянт - Івано-Франківський обласний центр зайнятості - не погоджується з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі № 909/1010/25, яким відмовлено у задоволенні позову про стягнення коштів мікрогранту з фізичної особи-підприємця Лади О.В. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність нецільового використання коштів мікрогранту, неправильно застосував положення Порядку надання мікрогрантів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738, а також умови договору про надання мікрогранту. Апелянт зазначає, що відповідач використав частину коштів мікрогранту на витрати, які не були передбачені бізнес-планом, зокрема здійснив закупівлю товарів та оплату оренди, не погоджених у встановленому порядку та не віднесених до дозволених статей витрат.
Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення абзацу шостого пункту 21 Порядку щодо допустимості зміни предметів закупівлі, оскільки спірні правовідносини виникли до внесення відповідних змін до Порядку, а придбані відповідачем товари не є аналогічними тим, що були визначені у бізнес-плані за своїм функціональним призначенням. Апелянт також наголошує, що відповідач не звертався із заявою про внесення змін до бізнес-плану, не укладав додаткової угоди до договору мікрогранту та не отримував погодження уповноважених органів, що, на переконання апелянта, свідчить про порушення умов договору та наявність підстав для повернення коштів мікрогранту у судовому порядку. У зв'язку з цим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського обласного центру зайнятості вих.№3134-11/28-25 від 27.11.2025 (вх. № 01-05/3510/25 від 28.11.2025) на рішення Господарський суд Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/1010/25 та вирішено здійснити розгляд справи №909/1010/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
З метою отримання коштів мікрогранту, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг "Дія", Ладою Олександром Валерійовичем подано заяву від 09.07.2022 № 417BGC та проєкт бізнес-плану, який передбачає відкриття приватної школи англійської мови. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Київським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості наказом від 22.07.2022 № 81 прийнято рішення про надання мікрогранту в розмірі 240400 грн.
08.09.2022 фізична особа-підприємець Лада Олександр Валерійович уклав договір про надання мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання.
Кошти в сумі 240400 грн були зараховані AT "Ощадбанк" на розрахунковий рахунок отримувача 29.09.2022.
Івано-Франківською філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості (надалі - філія), 06.07.2023, 21.08.2023, 27.11.2023, 08.08.2024 проведені виїзні огляди місця провадження господарської діяльності отримувача мікрогранту ФОП Лада О.В. щодо дотримання умов договору.
За результатом виїзних оглядів 06.07.2023, 21.08.2023, 27.11.2023, 08.08.2024 працівниками філії складені акти відповідно № 162, № 192, № 196, № 1226 спостереження (моніторингу та контролю) дотримання умов договору мікрогранту (надалі - акти), у яких зафіксовано, що ФОП Ладою О.В. закуплено товари, які відповідають переліку, передбаченому у бізнес-плані на загальну суму 240399,06 грн.
Відповідно до акту № 1226 від 08.08.2024 за цільовим призначенням по статтях витрат бізнес-плану закуплено обладнання на суму 140917,06 грн:
- столів фактично на 5559,30 грн (за бізнес-планом - 28000 грн), що на 22440,70 грн менше, ніж заплановано;
- магнітно-маркерну дошку фактично на 3494,76 грн (за бізнес-планом - 4800,00 грн), що на 1305,24 грн менше, ніж заплановано;
- стелаж органайзер фактично на 2650,00 грн (за бізнес-планом - 10000 грн), що на 7350,00 грн менше, ніж заплановано;
- телевізор фактично на 17899,00 грн (за бізнес-планом - 25000,00 грн), що на 7101,00 грн менше, ніж заплановано;
- принтер, сканер, ксерокс на 9599,00 грн (за бізнес-планом - 15000,00 грн), що на 5401,00 грн менше, ніж заплановано;
- канцелярське приладдя на 1715,00 грн (за бізнес-планом - 7000,00 грн), що на 5285,00 грн менше, ніж заплановано;
- ноутбук на 100000,00 грн. (за бізнес-планом - 100000,00 грн).
Позивачем встановлено, що відповідачем закуплено товари, які не відповідають переліку, передбаченому у бізнес-плані на загальну суму 99482,00 грн, а саме:
- фактично закуплено - навушники, чохол на MakBook, поєднувач MakBook з інтернет кабелем на суму 15320,00 грн згідно з копією рахунку-фактури № 000012459 від 14.10.2022 (по бізнес-плану - стільці на суму 15600,00 грн);
- фактично закуплено - маршрутизатор інтернет WiFiG, кріплення для телевізора, вішалка пересувна, вішалка "HELMUT" на суму 4162,00 грн, згідно з копією видаткової накладної №PHIFN-000000286 від 15.10.2022 та видаткової накладної №7J034103261022142229 від 30.10.2022 (по бізнес-плану - інтерактивна дошка 35000,00 грн);
- фактично оплачена оренда приміщення на суму 16200,00 грн, згідно з копією договору оренди приміщення від 07.10.2022, що не передбачена у витратах бізнес-плану;
- на закупівлю ноутбуків використав 163800,00 грн, що на 63800,00 грн більше, ніж по бізнес-плану згідно з копією рахунку-фактури від 14.10.2022 № 000012459.
Загальна сума використаних коштів становить 240399,06 грн. Різниця між отриманими і використаними коштами мікрогранту - 0,94 грн. Невикористані кошти повернуті 03.04.2023 року.
Позивач зазначає, що відповідач для погодження внесення змін до бізнес-плану не звертався, зміни щодо вартості напрямку витрат бізнес-плану відповідачем не узгоджувались, додаткова угода про зміну цільового призначення не укладалась.
У зв'язку з встановленням факту нецільового використання коштів мікрогранту Івано-Франківський обласний центр зайнятості 25.12.2024 надіслав претензійну вимогу на суму 99482,00 грн, та попереджено про те, що у разі неповернення коштів у встановлений термін, питання щодо їх стягнення буде вирішуватися у судовому порядку.
22.01.2025 Івано-Франківський обласний центр зайнятості отримав клопотання ФОП Лади О.В. про те, що він не погоджується з претензійною вимогою Івано-Франківського обласного центру зайнятості та просить її скасувати.
Наведені обставини спричинили звернення позивача до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно із частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).
Івано-Франківський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення».
Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 № 738 Деякі питання надання грантів бізнесу, визначено процедуру надання суб'єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Частинами 1 - 3 ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Згідно зі статтями 12 і 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу", якою затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 17 Порядку (в редакції від 05.08.2022), рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку (згідно п. 6 Порядку АТ Ощадбанк), яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей зазначених у заяві отримувача, а також, на основі висновків та оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості.
З метою отримання коштів мікрогранту, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг "Дія", Ладою Олександром Валерійовичем подано заяву від 09.07.2022 № 417BGC та проєкт бізнес-плану, який передбачає відкриття приватної школи англійської мови. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Київським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості наказом від 22.07.2022 № 81 прийнято рішення про надання мікрогранту в розмірі 240400 грн.
Згідно з абзацом 12 п. 8 Порядку, отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою-підприємцем або створити юридичну особу протягом 15 р.д. (в редакції від 05.08.2022) з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту. Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір про надання мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання до договору про надання мікроганту.
Форма договору про надання мікрогранту, затверджена наказом Міністерством економіки України 06.07.2022 № 1969 “Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів».
Відповідно до п. 2 розділу IV Договору - отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).
Відповідно до п. 3 розділу V Договору - конкретні цілі використання коштів мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 2 розділу V цього Договору, зазначаються отримувачем в бізнес-плані. Використання коштів мікрогранту на покриття інших витрат забороняється.
Відповідно до пп. 3 п. 2 розділу VI Договору - отримувач зобов'язується не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.
Згідно із матеріалами справи, 08.09.2022 фізична особа-підприємець Лада Олександр Валерійович уклав договір про надання мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання.
Кошти в сумі 240400 грн були зараховані AT "Ощадбанк" на розрахунковий рахунок отримувача 29.09.2022.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Укладений між сторонами договір про надання мікрогранту, є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості з однієї сторони та суб'єктом господарювання з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як сторони, а кожний окремо як сторона.
При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ “Ощадбанк» та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Як зазначалось вище, відповідно до п.1-п.4 розділу ІV договору, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок Отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат Отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, Отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між Отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.
На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Згідно з п.5 договору у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного Отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору. Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.
Згідно п. 5 Порядку мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як:
- придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави);
- закупівля ліцензійного програмного забезпечення, тварин, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов'язаних з виробництвом продукції/ наданням послуг (якщо такі витрати становлять не більше 20 відсотків розміру мікрогранту) (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані);
- послуги маркетингу та реклами (якщо така послуга становить не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту);
- орендна плата за обладнання (якщо така орендна плата становить не більше 10 відсотків розміру мікрогранту);
- лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування);
- використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія).
Відповідно до п. 17 Порядку рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів.
Відповідно до п. 21 Порядку, державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, витрачені кошти протягом одного місяця повертаються отримувачем до уповноваженого банку, який протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього в установленому порядку.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5, 7 п. 24 Порядку (в редакції від 29.09.2022), до бізнес плану, який є невід'ємним додатком до договору мікрогранту, в межах наданої суми мікрогранту можуть бути внесені зміни після їх затвердження рішенням комісії Державного центру зайнятості, зокрема:
- у разі збільшення вартості предмета договору з постачальником (продавцем) може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру мікрогранту отримувача згідно з рішенням про надання мікрогранту. У такому випадку отримувач вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до уповноваженого банку та відповідного регіонального центру зайнятості.
- у разі зміни цільового призначення отримувач звертається до Державного центру зайнятості з відповідною заявою, викладеною в довільній формі з обґрунтуванням зміни цільового призначення коштів мікрогранту. Комісія Державного центру зайнятості на найближчому засіданні приймає рішення, про що інформує отримувача листом на електронну пошту. Державний центр зайнятості повідомляє уповноважений банк протягом п'яти робочих.
Зміни до бізнес-плану викладаються в додатковій угоді до договору мікрогранту.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем закуплено товари, яких не наведено в переліку, передбаченому у бізнес-плані на загальну суму 99482,00 грн, а саме: навушники, чохол на MakBook, поєднувач MakBook з інтернет кабелем, маршрутизатор інтернет WiFiG, кріплення для телевізора, вішалка пересувна, вішалка "HELMUT"; оплачено оренду приміщення.
Однак, як правомірно зауважив місцевий господарський суд, такі видатки за своїм призначенням відповідають таким статтям витрат як придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності, орендна плата за нежитлове приміщення.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що закупівля вказаних товарів здійснена в межах проєкту, для провадження господарської діяльності відповідача, та не перевищує суму мікрогранту.
Водночас, вказівка в статтях витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну товарів не підміняє собою загальні напрями витрат та не означає, що саме ці речі та саме за таку ціну буде закуплено. Порядок не вимагає отримувача гранту мати документи, що підтверджують точну ціну придбання того чи іншого майна станом на час складання бізнес-плану.
Як правомірно зазначив господарський суд, що не може вважатись нецільовим використанням коштів їхня витрата на обладнання, необхідне для провадження господарської діяльності отримувачем, в межах того самого напрямку витрат та для досягнення тих цілей, які поставлені у бізнес-плані.
Доказів використання коштів мікрогранту на цілі відмінні від тих, які вказані у бізнес-плані, позивачем не подано та матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем не доведено належними, допустимим та достовірними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог щодо повернення коштів мікрогранту згідно п.п.20, 21 Порядку №738.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/1010/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Івано-Франківського обласного центру зайнятості вих.№3134-11/28-25 від 27.11.2025 (вх. № 01-05/3510/25 від 28.11.2025) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/1010/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Матущак О.І.