вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" січня 2026 р. Справа № 902/1372/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, 22513, Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Турбів, вул.Миру, будинок 44, ідентифікаційний код юридичної особи 04326230
до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод", 22513, Вінницька обл., Липовецький р-н, селище міського типу Турбів, вулиця Миру, будинок 77, ідентифікаційний код юридичної особи 05474145
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Вінницькій області, 21028, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 44069150
про стягнення 5 783 134,82 гривень
за участю представників:
від позивача - Кравчук Д.М. у порядку самопредставництва
від відповідача - адвокат Войцещук В.В., згідно ордеру
від третьої особи - не з'явився
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1372/25 за позовом Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області до Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладених між сторонами договорів оренди земельних ділянок № б/н від 05.05.2021 та № 346-23-14 від 31.10.2023 за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 у розмірі 5 783 134,82 гривень, з яких: 4 703 215,90 гривень орендної плати за землю, 540 755,37 гривень пені, 93 335,77 гривень 3% річних та 445 827,78 гривень інфляційних втрат.
Ухвалою від 09.12.2025 судом задоволено клопотання Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №б/н від 04.12.2025 (вх. № 01-34/13099/25 від 04.12.2025) про залучення третьої особи, залучено до участі у справі № 902/1372/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Вінницькій області, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/1372/25 на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання у справі №902/1372/25 на 23.12.2025 о 12:00 год.
11.12.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 11.12.2025 (вх. № 01-34/13376/25 від 11.12.2025) про долучення доказів.
22.12.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 21.12.2025 (вх. № 01-34/13691/25 від 22.12.2025) про зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом.
22.12.2025 від третьої особи надійшли пояснення щодо заявлених позовних вимог №б/н від 22.12.2025 (вх. № 01-34/13731/25 від 22.12.2025), у поясненнях Головне управління ДПС у Вінницькій області просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 23.12.2025 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі №902/1372/25 до 14:30 08.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
06.01.2026 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 06.01.2026 (вх. № 01-34/110/26 від 06.01.2026) щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
07.01.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 06.01.2026 (вх. № 01-34/133/26 від 07.01.2026) про поновлення строку на подання доказів та про долучення доказів.
07.01.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 07.01.2026 (вх. № 01-34/154/26 від 07.01.2026).
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена ухвалою від 24.12.2025, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасники справи були належним чином повідомлені про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а третя особа у свою чергу не скористалася наданим їй правом участі у розгляді справи і її неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.
Судом враховано також заявлене у додаткових поясненнях від 22.12.2025 клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Представник відповідача підтримав клопотання № б/н від 21.12.2025 (вх. № 01-34/13691/25 від 22.12.2025) про зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом та просив його задовольнити.
Представник позивача заперечив щодо зупинення провадження у справі, у задоволенні вказаного клопотання просив відмовити.
З метою ухвалення процесуального рішення щодо заявленого представником Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" клопотання про зупинення провадження у справі суд оголосив перерву та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду. Після перерви судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" № б/н від 21.12.2025 (вх. № 01-34/13691/25 від 22.12.2025) про зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом, судом враховано таке.
На обгрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що позовні вимоги у справі №902/1372/25 обгрунтовані твердженням про існування заборгованості з орендної плати за землю, що розрахована на підставі нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №483 від 06.03.2019 року "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки населеного пункту смт. Турбів Турбівської селищної ради" та витягів, сформованих на підставі такої оцінки.
Відповідач зауважив, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа № 120/16078/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення №483 від 06.03.2019 року "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки населеного пункту смт. Турбів Турбівської селищної ради" та про визнання недійсними витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих на підставі такої оцінки.
На переконання заявника, вимоги позивача у справі №902/1372/25 сформовано на підставі витягів та рішення, які оскаржуються у справі №120/16078/25, а тому заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі №902/1372/25, що розглядається Господарським судом Вінницької області до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом на його думку є об'єктивно та процесуального обґрунтованим.
З урахуванням наведеного, на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України заявник просив суд зупинити провадження у справі №902/1372/25, що розглядається Господарським судом Вінницької області до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом.
Позивач у поясненнях від 06.01.2026 щодо зупинення провадження у справі №902/1372/25 заперечив, зазначив, що з урахуванням норм законодавства та висновків Верховного Суду, судове рішення у справі № 120/16078/25 не впливає на розгляд справи щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" в сумі 5 783 134,82 гривень.
Позивач зазначив, що враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи, Турбівська селищна рада вважає, що зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 120/16078/25 призведе до порушення приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України та до безпідставного затягування розгляду справи, нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку, що суперечитиме засадам господарського судочинства.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом позивач просив відмовити.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Пов'язаною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у цій справі.
Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати як пов'язана справа, що розглядається цим судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Предметом спору у справі № 902/1372/25 є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем укладених між сторонами договорів оренди земельних ділянок № б/н від 05.05.2021 та № 346-23-14 від 31.10.2023 за період з 01.01.2024 по 31.03.2025 у розмірі 5 783 134,82 гривень, з яких 4 703 215,90 гривень заборгованості з орендної плати за землю, 540 755,37 гривень пені, 93 335,77 гривень 3% річних та 445 827,78 гривень інфляційних втрат.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що відповідно до пункту 9 укладених договорів оренди, орендна плата становить 5 (п'ять ) % від нормативної грошової оцінки землі, однак всупереч умов договорів та норм чинного законодавства ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками комунальної власності в повному обсязі.
Як убачається з ухвали Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/16078/25 від 15.12.2025 року Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" звернулося з позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №483 від 06.03.2019 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки населеного пункту смт. Турбів Турбівської селищної ради»;
- визнати недійсними: витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0522255200:01:005:0501 №715 від 25.03.2021 року; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:005:0500 №717 від 25.03.2021 року; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0522255500:01:005:0499 №718 від 25.03.2021 року; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 0522255500:01:005:0498 №719 від 25.03.2021 року; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 0522255200:01:005:0497 №720 від 25.03.2021 року; витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер: 0522255500:05:000:0001 №НВ - 9913459792023 від 27.10.2023.
На обгрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначив, що позовні вимоги Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області у справі № 902/1372/25 грунтуються на підставі витягів та рішення, які оскаржуються відповідачем у справі №120/16078/25.
У додаткових письмових поясненнях відповідач з посиланням на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19 зауважив, що частина 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо наявності/відсутності підстав для зупинення провадження у справі з підстав зазначених у клопотанні відповідача, судом враховано таке.
За змістом пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 сформулював висновок про те що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Водночас, за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до вимог частини 9 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
У постанові від 23.03.2023 року у справі № 640/6699/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що положення процесуального законодавства містять імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили. З огляду на вищевказане імперативне положення Кодексу адміністративного судочинства України суд не наділений повноваженням визнання нормативно-правового акту нечинним з моменту його прийняття, зокрема, й з огляду на те, що останнє може порушувати принцип правової визначеності.
У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду також зазначив, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з'ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта; законність та порядок прийняття якого не належить до обставин справи господарської юрисдикції.
Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.
Вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов'язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.
Отже, наявність спору про визнання протиправним та скасування рішення №483 від 06.03.2019 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки населеного пункту смт. Турбів Турбівської селищної ради», визнання недійсними витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами: 0522255200:01:005:0501 №715 від 25.03.2021 року; 0522255500:01:005:0500 №717 від 25.03.2021 року; 0522255500:01:005:0499 №718 від 25.03.2021 року; 0522255500:01:005:0498 №719 від 25.03.2021 року; 0522255200:01:005:0497 №720 від 25.03.2021 року; 0522255500:05:000:0001 №НВ - 9913459792023 від 27.10.2023 не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду справи № 902/1372/25 та відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.
Враховуючи вимоги частини 1 статті 14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд, керуючись принципом диспозитивності, здійснює розгляд справи з урахуванням обставин справи та поданих сторонами доказів, які існують та містяться у матеріалах справи на момент розгляду спору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи до розгляду справи №120/16078/25, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування у справі №902/1372/25.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що суд не вбачає правових та фактичних підстав для зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили рішенням у справі №120/16078/25, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" № б/н від 21.12.2025 (вх. № 01-34/13691/25 від 22.12.2025) про зупинення провадження у справі № 902/1372/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/16078/25, що розглядається Вінницьким окружним адміністративним судом - відмовити.
2. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
3. За приписами частини 1 статті 255 ГПК України ухвала суду окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
4. Примірник ухвали суду надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повний текст ухвали складено 13.01.2026.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2, 3, 4 - позивачу, відповідачу, третій особі до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.