Справа № 196/877/25
№ провадження 3/196/1/2026
12 січня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді? Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання: Грищенко А.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Бойка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетрвоській області 11.03.2001, працюючого трактористом в ТОВ "Шевченко", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
? ? ? за ч.1 ст.130 КУпАП, -
? ? ? ? ? ? ? В С Т А Н О В И В:
01 серпня 2025 року близько 18.58 год. в с-щі Царичанка по вул.Центральній Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110270 н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме мав розширені зіниці очей, які не реагують на світло, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав та пояснив, що 01.08.2025 увечері в с-щі Царичанка був зупинений працівниками поліції за те, що був не пристебнутий паском безпеки, за що він і заплатив штраф. При цьому, поліцейські його зупиняли з порушенням правил дорожнього руху. Потім поліцейський почав пред'являти йому звинувачення, що він перебуває спочатку в стані алкогольного сп'яніння, а потім, що в стані наркотичного сп'яніння, оскільки його зіниці були розширені. Він пояснював поліцейським, що був після роботи, а тому був замрений та трохи збуджений. Їхати до лікарні для проходження огляду відмовився, так як наркотичні засоби він не вживав, а тому не вважав за потрібне проходити огляд. Пізніше він був згоден пройти огляд, але вже було складено протокол. Просить закрити провадження у справі.
Захисник Бойко Ю.О. в судовому засіданні підтримав подані ним через канцелярію суду клопотання від 04.09.2025 та від 04.11.2025 та прохав закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на наступне. Складення в електронній формі протоколу про адміністративне правопорушення не було завершене накладенням електронного підпису, не дотримано вимог, які ставляться до бланку протоколу, бо був виготовлений у спосіб, який дозволяється лише для постанов про накладення адміністративного стягнення, тобто у вигляді стрічки. Крім цього, протокол містить виправлення,? ? а саме дописки кульковою ручкою, що суперечить вимогам електронних документів, передбачених Законом. Таким чином, такий документ не може бути взятий як доказ по справі і як наслідок, не може породжувати будь-яких юридичних наслідків. При цьому, поліцейський своїх повноважень не підтвердив, що свідчить відсутність його електронного підпису. Отже, документ з назвою протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409372 від 01.08.2025 ні за формою, ні за змістом, ні за способом виготовлення не відповідає вимогам, які ставляться до такого документа. Крім того, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, поліцейським не були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП. Також, рапорт поліцейського є очевидно недопустимим доказом, оскільки був складений після складення протоколу, а тому не міг бути внесений до змісту такого протоколу на час його складання. Вважає, що направлення на огляд на стан сп'яніння вчинений з порушенням приписів ст.266 КУпАП та в направленні зазначено неіснуючу медичну установу. Поліцейський не є тим спеціалістом, який може встановлювати ознаки стану наркотичного сп'яніння, а також факт виявлення останнім наявності розширених зіниць очей ніде не зафіксований та нічим не підтверджений. Крім того, у поліцейського ОСОБА_3 був відсутній портативний газоаналізатор, за допомогою якого могло бути проведено попередній огляд на стан алкогольного сп'яніння у порядку, передбаченому ст.266 КУПАП, а тому він пред'явив претензії щодо наркотичного сп'яніння, що тягне за собою недійсність такої перевірки. Працівники поліції спеціально доганяли ОСОБА_4 і коли останній почав захищатися щодо непристебнутого паска безпеки, поліцейські почали звинувачувати його у перебуванні в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_4 категорично заперечував перебування його в стані наркотичного сп'яніння, тоді працівники поліції почали штучно створювати ознаки. ОСОБА_4 був тверезий, а така його поведінка викликана перебуванням на фронті. Жодних доказів перебування у стані наркотичного сп'яніння не здобуто та не долучено. Працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_4 про його обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння та про відповідальність за відмову від проходження огляду, а тому вважає, що таким чином працівники поліції спровокували ОСОБА_4 на відмову від проходження огляду. Крім того, працівники поліції, коли зупиняли ОСОБА_4 , то порушили правила дорожнього руху, що могло призвести до створення аварійної ситуації. Факт відсторонення ОСОБА_4 від керування транспортним засобом не доведений. Отже, у зв'язку з відсутністю будь-яких належних і допустимих доказів про існування обставин, які б вказували на невиконання законних вимог поліцейського, тобто виконання ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, дана справа підлягає закриттю з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що перебуваючи в добовому наряді 01.08.2025 близько 18.58 год. був виявлений транспортний засіб, водій якого не був пристебнутий паском безпеки. Після зупинки даного транспортного засобу у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме були розширені зіниці очей, які не реагували на світло. Цей факт він перевірив за допомогою ліхтарика. Також він запитав у водія чи вживав той наркотичні засоби, на що останній повідомив, що останній раз вживав у ЗСУ. Після цього, у зв'язку з наявністю ознак перебування ОСОБА_5 у стані наркотичного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що останній відмовився.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння при обґрунтованій підозрі у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409377 від 01 серпня 2025 року, в якому від підпису протоколу та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився (а.с.1);
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого направлення видано ОСОБА_1 на проходження огляду в Царичанська ЦРЛ, у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, від проведення огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с.2);
- DVD-R диском з відеозаписом події, які зафіксовані на технічні засоби №799519, 70maiM300 (а.с.4).
Відповідно до довідки інспектора САП ДРУП Бреус Н., гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серія НОМЕР_3 від 26.05.2011 (а.с.5).
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП та п.5 Р.ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018р. № 1026, при документуванні вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи долучено до матеріалів справи.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та відеореєстратора, встановленого на автомобілі патрульної поліції, зафіксовано рух автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений працівниками поліції, у зв'язку із встановленням порушення водієм п.2.3 "в" ПДР України, а також вбачається, що останній на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі категорично відмовився. Також, ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу.
Протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою, в присутності ОСОБА_1 , якому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Докази у справі є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Щодо заяви ОСОБА_1 про відсутність у працівників поліції підстав для направлення його на медичний огляд суд зауважує, що відповідно до досліджених доказів працівниками поліції у нього були виявлені ознаки наркотичного спяніння, які передбачені п.4 розділу І Інструкції №1452/735, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло.
Поміж тим, відповідно до п.12 розділу ІІ зазначеної Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, будь-яких порушень вимог чинного законодавства в цій частині працівниками поліції допущено не було.
Більш того суд зауважує, що виконання вимог п.2.5 ПДР України є обов'язком водія та будь-яких виключень щодо можливості невиконання даного обов'язку водієм транспортного засобу чинне законодавство не містить.
Суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що складений в електронній формі протокол про адміністративне правопорушення є очевидно недопустимим доказом, оскільки складення протоколу в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, та не суперечить вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП.
Щодо вказівки захисника про недоведеність факту відсторонення водія від керування транспортним засобом, слід зазначити, що дана обставина не спростовує факту відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи сторони захисту мають формальний характер та не впливають на висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, оскільки він скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення суд керується вимогами ст.33 КУпАП.
Суд зауважує, що у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_6 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетрвоській області 11.03.2001, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. ? ?
Стягнути з ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетрвоській області 11.03.2001,судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков