Справа № 750/15078/25
Провадження № 2/750/572/26
13 січня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Слісаря А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 43590 грн. 67 коп. та судових витрат.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 30.07.2025 ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № 1996855. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 24400 грн, відповідно до п. 1.3 встановлено, що строк кредиту до 17.10.2025. TOB «ФК «АБЕКОР» виконало свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором та надало йому кредит в сумі 24400 грн шляхом зарахування коштів на платіжну картку позичальника. У встановлений термін відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 24300 грн. - тіло кредиту та 19090 грн. 67 коп. - нараховані проценти. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором № 1996855 від 30.07.2025 у розмірі 43590 грн. 67 коп. та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.07.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Фінансова Компанія «Абекор» уклали електронний кредитний договір № 1996855 (а.с. 16 на звороті-24).
Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 24400 грн. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору, строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до 17 жовтня 2025 року включно.
Пунктами 1.4.1 та 1.4.2 кредитного договору встановлено, що базова процентна ставка - 0,99% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом, основна процентна ставка 0,99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.
Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0.7920 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо Позичальник уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення(включно), якщо Позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов'язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію). Якщо Позичальник не має права на отримання знижки на умовах акційної ставки, акційна ставка в цьому полі буде дорівнювати розміру базової ставки, яка відповідно діє в цей період, у зв'язку з чим ця умова Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Позичальника.
В даному випадку, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитора індивідуальну знижку на базову процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (його частини), а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (включно), буде перераховано за акційною процентною ставкою, відповідно до вищезазначених умов.
У випадку невиконання позичальником умов для отримання індивідуальної знижки від кредитора, користування кредитом для позичальника здійснюється за базовою процентною ставкою протягом першого періоду користування кредитом (без застосування знижки) на звичайних (базових) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів (позичальників), які не мають окремих індивідуальних знижок базової процентної ставки. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування акційної процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання позичальником права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується базова процентна ставка, при цьому застосування базової процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах базової процентної ставки.
В свою чергу, відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, встановленому договором, виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором.
Кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, укладаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України (п. 2.1 кредитного договору).
Пунктом 4.1 кредитного договору, строк кредиту може бути продовжено за ініціативою позичальника на кількість днів, запропоновану кредитором (умови продовження строку кредиту, що пропонуються кредитором, публікуються на сайті), на підставі правочину, що укладається між сторонами.
Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано відповідачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «w22694».
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 20299-1363-245214954 від 30.07.2025 на банківську платіжну картку № НОМЕР_2 зараховано грошові кошти в сумі 24400 грн., дата операції 30.07.2024 в 12:07 (а.с. 29).
Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на запит суду, на ім'я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), банком була випущена банківська картка № НОМЕР_2 на яку 30.07.2025 було зарахування коштів у сумі 24400 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 30 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» та відповідачем був укладений кредитний договір № 1996855, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв'язку з чим між сторонами виникли договірні зобов'язання.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ТОВ «ФК «АБЕКОР» свої зобов'язання виконало в повному обсязі та в обумовлені в договорі терміни.
Разом з тим, в порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 43590 грн. 67 коп., яка складається з такого: заборгованість за тілом кредиту - 24300 грн, заборгованість за нарахованими відсотками - 19090 грн. 67 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 26-27).
Станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, доказів, що відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку сплатив до суду не надано.
Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов'язок позичальника повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а у випадку порушення умов цього договору, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача кредитної заборгованості у сумі 43590 грн. 67 коп.
Щодо розподілу судових витрат, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторону, яка програла справу. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на відправку документів відповідачу у розмірі 91,50 грн., що підтверджується копією фіскального чека.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Костянтинівська, 75, прим. 601А, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 39287145) заборгованість за кредитним договором у сумі 43590 грн. 67 коп. (сорок три тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 67 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» 2422 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» 91 грн. 50 коп. у відшкодування витрат за відправку документів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Слісар