Справа № 522/24199/25
Провадження № 2/522/10462/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом Житлово-будівельного кооперативу «УНІВЕРСИТЕТ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги
До суду надійшла позовна заява Житлово-будівельного кооперативу «УНІВЕРСИТЕТ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Позивач обґрунтовує позов тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , який обслуговується Житлово-будівельним кооперативом «УНІВЕРСИТЕТ-2». Відповідно до положень Статуту ЖБК, рішень загальних зборів та норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на власника покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі вносити плату за утримання будинку, прибудинкової території та інші комунальні платежі. Проте Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.01.2022 по 01.09.2025 утворилася заборгованість зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком. Окрім основної суми боргу, Позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України через прострочення виконання грошового зобов'язання. Також до складу позовних вимог включено витрати на професійну правничу допомогу та витрати на тиражування (копіювання) матеріалів справи, посилаючись на те, що ризик помилок або невиконання обов'язків власником не повинен покладатися на кооператив як неприбуткову організацію.
Ухвалою суду від 06.11.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони про дату та час судового засідання сповіщенні належним чином, рекомендоване повідомлення повернуто на адресу суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №442228846 від 04.09.2025 та договором купівлі-продажу від 21.12.2001 (реєстр. №19345). Зазначений багатоквартирний будинок перебуває на обслуговуванні Житлово-будівельного кооперативу «УНІВЕРСИТЕТ-2» (код ЄДРПОУ 23211194), що діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом №1/2023 від 11.07.2023.
Відповідно до рішень загальних зборів членів ЖБК, оформлених протоколами від 19.06.2021 та №2/2023 від 23.12.2023, було встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 7,50 грн за 1 кв.м., а також затверджено цільові внески (зокрема, на GSM-модуль у розмірі 350 грн) та порядок оплати опалення місць загального користування.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 10 даного Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, якщо він фактично ними користувався, зобов'язаний за них сплатити.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на тому, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна, зобов'язаний його утримувати.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачу в період з 01.01.2022 року по 01.09.2025 рок убуло нараховано сума заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24395,22 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Також з розрахунку заборгованості вбачаєтеся, що в порушення сплати заборгованості відповідачу нараховано заборгованість у вигляді інфляційних витрат - 3286,46 грн, 3% річних - 826,91 грн.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Факт виконання робіт з підготовки позову та копіювання документів підтверджується договором про надання правничої допомоги з АБ «Бороган» від 15.09.2025, актом приймання-передачі від 26.09.2025, а також договором про надання друкарських послуг із ФОП ОСОБА_2 від 26.09.2025.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «УНІВЕРСИТЕТ-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Університет-2», ЄДРПОУ 23211194 заборгованість зі сплати щомісячних внесків на управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території за період з 01.01.2022 року по 01.09.2025 року у загальному розмірі - 28508,59 грн, що складається з основної суми боргу - 24395,22 грн, інфляційних витрат - 3286,46 грн, 3% річних - 826,91 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Університет-2», ЄДРПОУ 23211194 сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, витрати на копіювання документів у розмірі 1335,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 05.01.2026 року.
Суддя А.В. Науменко