справа № 2-411/11
провадження № 4-с/492/6/25
Іменем України
13 січня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання дистанційно в режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на подання скарги, скаргу представниці скаржника ОСОБА_1 адвоката Радченко Оксани Вікторівни на дії, бездіяльність державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни та про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Представниця скаржника ОСОБА_1 адвокат Радченко О.В. звернулася до суду зі скаргою, згідно якої просила суд поновити строк на подання скарги на дії та бездіяльність державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі за текстом - Відділ) Іксар К.О., а також просила суд: 1) визнати бездіяльність вказаного державного виконавця щодо невиконання рішення Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року про скасування постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 26286856 та зобов'язати скасувати постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 26286856 з внесенням цих даних до АСВП; 2) визнати бездіяльність вказаного державного виконавця щодо невиконання рішення Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року та зобов'язати скасувати постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року; постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 16 квітня 2019 року; розрахунок заборгованості від 03 лютого 2020 року; розрахунок заборгованості від 13 липня 2022 року; розрахунок заборгованості від 13 листопада 2023 року; розрахунок заборгованості від 18 червня 2024 року з внесенням цих даних до АСВП; 3) визнати незаконною та скасувати постанову вказаного державного виконавця про розшук майна боржника від 22 травня 2025 року: транспортний засіб KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику, винесену вказаним державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 26286856 з внесенням цих даних до АСВП та зобов'язати вказаного державного виконавця зняти розшук з майна боржника ОСОБА_1 ): транспортний засіб KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику, направивши копію постанови про скасування арешту до поліції для виконання; 4) визнати незаконною та скасувати постанову вказаного державного виконавця про передачу виконавчого листа винесену 07 листопада 2025 року та зобов'язати вказаного державного виконавця повернути стягувачу виконавчий лист № 2-411/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пліментів на утримання дітей. Скарга обґрунтована тим, що постановами Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року було скасовано вказані постанови та розрахунки заборгованості державного виконавця, однак державним виконавцем Відділу Іксар К.О. не повністю виконані вказані постанови апеляційної інстанції, зокрема не скасовані: 1) постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 26286856; 2) постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року; 3) постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року; 4) розрахунок заборгованості по аліментам від 16 квітня 2019 року; 5) розрахунок заборгованості від 03 лютого 2020 року; 6) розрахунок заборгованості від 13 липня 2022 року; 7) розрахунок заборгованості від 13 листопада 2023 року; 8) розрахунок заборгованості від 18 червня 2024 року. Таким чином, бездіяльність державного виконавця Іксар К.О. полягає у не виконанні постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року та у не скасуванні вказаних постанов та розрахунків заборгованості, що спричинило порушення прав і законних інтересів боржника, внаслідок чого постанова від 07 листопада 2025 року про передачу виконавчого листа підлягає скасування як така, що перешкоджає виконанню вказаних постанов апеляційної інстанції в повному обсязі, оскільки після винесення оскаржуваної постанови у державного виконавця, який виніс таку постанову, відсутній доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, внаслідок чого постанова від 07 листопада 2025 року про передачу виконавчого листа підлягає скасуванню, зобов'язавши державного виконавця повернути виконавчий лист № 2-411/11 стягувачу.
Також, представниця скаржника просила поновити строк на подання вказаної скарги через пропущення такого строку з поважної причини, оскільки ОСОБА_1 про постанову від 07 листопада 2025 року дізнався 10 листопада 2025 року та представницею скаржника було подано до суду скаргу 14 листопада 2025 року. Ухвалу від 20 листопада 2025 року про повернення скарги без розгляду представниця скаржника отримала 24 листопада 2025 року через підсистему Електронний суд, тому подано 25 листопада 2025 року скаргу з порушенням 10-тиденного строку з поважної причини.
До суду від державного виконавця Відділу Іксар К.О. надійшли заперечення на скаргу, згідно яких просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з фактичною відсутністю предмету спору за скаргою та у разі не встановленням судом підстав для закриття провадження у справі просила у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що скасування постанови про передачу виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року та постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року не має можливості так як винесені іншим відділом ДВС. До заяви про скасування постанови про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 18 квітня 2019 року було додано постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року в якій судом не зазначено про скасування вказаної постанову. Відділом на виконання постанов Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року скасовані постанови та розрахунки і винесено постанову про передачу виконавчого провадження (виконавчого документа) в рамках виконавчого провадження № 26286856 до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). До Відділу надходили заяви про скасування у виконавчому провадженні постанови від 18 квітня 2019 року, постанови від 17 вересня 2018 року, постанови від 15 листопада 2018 року, однак неможливо їх скасувати через винесення постанови від 07 листопада 2025 року про передачу виконавчого листа. Враховуючи, що виконавче провадження перебуває в Арцизькому відділі державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), скаржник не позбавлений можливості звернутись до вказаного відділу з відповідними клопотаннями щодо внесення відомостей про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом та постанови про передачу виконавчого провадження 26286856 від 17 вересня 2018 року.
Представниця скаржника Радченко О.В., яка брала участь у судовому засіданні дистанційно, скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Стягувачка ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, просила відмовити у її задоволенні.
Державний виконавець Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар К.О., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася, її неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання скарги, скаргу, заслухавши обґрунтування представниці скаржника, заперечення стягувачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, дослідивши та оцінивши надані учасниками справи письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд зауважує, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 у справі № 2608/20647/12.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19, зроблено висновок, що з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Згідно із статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
На підставі матеріалів справи встановлено, що у скарзі представниця скаржника Радченко О.В. послалася на те, що ОСОБА_1 про постанову від 07 листопада 2025 року про передачу виконавчого листа дізнався 10 листопада 2025 року.
Скарга представницею скаржника Расенко О.В. сформована у підсистемі Електронний суд 14 листопада 2025 року та скарга надійшла до суду 17 листопада 2025 року.
Ухвалу від 20 листопада 2025 року про повернення скарги без розгляду доставлено представниці скаржника Расенко О.В. до електронного кабінету 24 листопада 2025 року о 15:14:42 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Скарга представниці скаржника Расенко О.В. через підсистему Електронний суд надійшла до суду 25 листопада 2025 року.
Ухвалу від 20 листопада 2025 року про повернення скарги без розгляду представниця скаржника отримала 24 листопада 2025 року через підсистему Електронний суд, тому подано 25 листопада 2025 року скаргу з порушенням 10-тиденного строку з поважної причини.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 10-тиденний строк для звернення до суду з вказаною скаргою був пропущений з поважних причин, тому підлягає поновленню.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (зі змінами, внесеними згідно із Законами України).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Згідно із частино 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детальнодії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією.
Згідно з пунктом 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 в чинній на час постановлення оскаржуваної постанови державного виконавця редакції, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.
Відповідно до підпункту 7 розділу V Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року (справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/3251/25) скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено та визнано незаконними та скасовано, винесені в рамках виконавчого провадження № 26286856 наступні постанови та розрахунки:
постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року;
постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року;
розрахунок заборгованості по аліментам від 16 квітня 2019 року;
постанову про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 18 квітня 2019 року;
постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 18 квітня 2019 року;
розрахунок заборгованості від 03 лютого2020 року;
постанову про арешт коштів боржника від 13 липня 2022 року на суму 150461,91 грн.;
розрахунок заборгованості від 13 липня 2022 року;
постанову про арешт майна боржника від 12 серпня 2022 року на суму 150461,91 грн.;
розрахунок заборгованості від 13 листопада 2023 року;
постанову про арешт коштів боржника від 14 листопада 2023 року на суму 174013,91 грн.;
постанову про накладення штрафу від 18 червня 2024 року на суму 98011,45 грн.;
постанову про стягнення виконавчого збору від 18 червня 2024 року на суму 19602,29 грн.;
постанову про арешт коштів боржника від 18 червня 2024 року на суму 196022,91 грн.;
розрахунок заборгованості від 18 червня 2024 року (а. с. 39-42).
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року (справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/2873/25) скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено та визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № 26286856 (а. с. 24-26).
З матеріалів Виконавчого провадження вбачається, що на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року (справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/3251/25, справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/2873/25) Відділом не скасовані постанови та розрахунки заборгованості: 1) постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року; 2) постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року; 3) розрахунок заборгованості по аліментам від 16 квітня 2019 року; 4) постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року; 5) розрахунок заборгованості від 03 лютого 2020 року; 6) розрахунок заборгованості від 13 липня 2022 року; 7) розрахунок заборгованості від 13 листопада 2023 року; 8) розрахунок заборгованості від 18 червня 2024 року (а. с. 30, 31-37).
Постановою про передачу виконавчого провадження від 07 листопада 2025 року передано виконавчий лист № 2-411/11 до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а. с. 52).
Судом встановлено, що вказані постанови апеляційної інстанції державним виконавцем Відділу Іксар К.О. не повністю виконані, тому ухвалюючи постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження від 07 листопада 2025 року, державний виконавець помилкового здійснив передачу виконавчого провадження.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про передачу виконавчого провадження від 07 листопада 2025 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Суд, враховуючи, що постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року (справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/3251/25) визнана незаконною та скасована постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року, дійшов висновку, що постанова про розшук майна боржника від 22 травня 2025 року: транспортного засобу KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 підлягає визнанню незаконною та скасуванню, як така, що постановлена неповноважним органом виконавчої служби.
Суд дійшов висновку, що вимоги скарги про зобов'язання державного виконавця направити до поліції для виконання копію постанови про скасування арешту майна боржника, вчиненого на підставі постанови про розшук майна боржника від 22 травня 2025 року та повернути стягувачу виконавчий лист № 2-411/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей не підлягають задоволення через необґрунтованість.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, вирішивши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги скарги та якими доказами вони підтверджуються, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги.
Керуючись статтями 2, 4, 126-127, 212, 223, 258-261, 447-451, 453 ЦПК України, суд, -
постановив:
Поновити представниці скаржника ОСОБА_1 адвокату Радченко Оксані Вікторівні строк для подання скарги на дії, бездіяльність державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни.
Скаргу представниці скаржника ОСОБА_1 адвоката Радченко Оксани Вікторівни на дії, бездіяльність державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни та про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерини Олександрівни щодо невиконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року (справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/3251/25, справа № 2-411/11, провадження № 22-ц/813/2873/25) та зобов'язати скасувати винесені в рамках виконавчого провадження № 26286856: постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження від 17 вересня 2018 року; постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження від 15 листопада 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 16 квітня 2019 року; постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 18 квітня 2019 року; розрахунок заборгованості від 03 лютого 2020 року; розрахунок заборгованості від 13 липня 2022 року; розрахунок заборгованості від 13 листопада 2023 року; розрахунок заборгованості від 18 червня 2024 року з внесенням цих даних до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Визнати незаконною та скасувати винесену в рамках виконавчого провадження № 26286856 постанову про розшук майна боржника від 22 травня 2025 року: транспортний засіб KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , з внесенням цих даних до Автоматизованої системи виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іксар Катерину Олександрівну зняти розшук з майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ): транспортний засіб KIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
Визнати незаконною та скасувати в рамках виконавчого провадження № 26286856 постанову про передачу виконавчого листа від 07 листопада 2025 року.
У задоволенні іншої частини вимог скарги представниці скаржника ОСОБА_1 адвоката Радченко Оксани Вікторівни - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.