Провадження № 22-ц/803/1509/26 Справа № 201/184/22 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
13 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного із подружжя та стягнення грошової компенсації у розмірі частини вартості відчуженого майна,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Юрко Олена Сергіївна,
на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року, -
14.01.2022 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, який було передано за підсудністю до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області. У позові ОСОБА_3 просила:
- визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
- припинити право одноособової власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:
визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 201 кв.м., житловою площею 85, 8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
- припинити право одноособової власності ОСОБА_2 на частину земельної ділянки, площею 0, 1153 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0314, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:
- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину земельної ділянки, площею 0, 1153 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0314, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
17.06.2022 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного із подружжя та стягнення грошової компенсації у розмірі частини вартості відчуженого майна, в якому ОСОБА_2 , з урахуванням уточненої зустрічної позовної заяви просив:
- визнати його особистою приватною власністю земельну ділянку, площею 0, 1153 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0314, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати його особистою приватною власністю домоволодіння АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 вартості відчуженого майна (транспортного засобу Peugeot 308) у сумі 107 360, 60 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя задоволено.
Визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Припинено право одноособової власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
В порядку поділу сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 201 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Припининено право одноособової власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1153 га кадастровий номер - 1221455400:02:007:0314, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В порядку поділу сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1153 га кадастровий номер - 1221455400:02:007:0314, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 11 350 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю одного із подружжя та грошової компенсації у розмірі 1/2 вартості відчуженого майна задоволено частково.
У задоволенні позову у частині визнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю одного з подружжя відмовлено.
В порядку поділу сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 201 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У задоволенні позову у частині визнання земельної ділянки площею 0,1153 га кадастровий номер - 1221455400:02:007:0314, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , особистою приватною власністю одного з подружжя відмовлено.
В порядку поділу сумісної власності подружжя визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1153 га кадастровий номер - 1221455400:02:007:0314, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 1/2 вартості відчуженого майна (транспортного засобу Peugeot 308) у сумі 62 621 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 7 161 грн. 20 коп.
16.10.2025 рокувід ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Юрко Олена Сергіївнанадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що батько відповідача за первісним позовом подарував своєму сину 250 000 грн для придбання земельної ділянки. Після придбання земельної ділянки ОСОБА_2 разом зі своїм батьком побудували будинок із матеріалів, отриманих на підприємстві батька. Тож це майно є особистою власністю, хоч і отримано в період шлюбу.
Щодо стягнення грошової компенсації, суд першої інстанції проігнорував доказ - висновок експерта про вартість автомобіля, що вплинуло на суму компенсації.
Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лісневський Дмитро Олександрович надійшов відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції правильно зазначив, що договір дарування грошей, який не засвідчений нотаріально є нікчемним, а тому й не може братись до уваги.
Батько позивача за зустрічним позовом є власником і директором ТОВ «Портал плюс», основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, тож він може надати будь-які документи щодо закупки будівельних матеріалів.
Щодо продажу автомобілю, то суд цілком логічно прийняв до уваги той договір, за яким цей автомобіль було продано за визначеною сторонами ціною, а не експертизу, яка дає відповідь на питання середньої вартості автомобіля цієї марки та року випуску.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.169-170).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:
06 березня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб (том №1 а.с. 16).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2021 року, що набрало законної сили 30 грудня 2021 року, шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано. (том №1 а.с. 19).
В період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , згідно з Договором купівлі-продажу від 17 червня 2013 року посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фартушною Т.М., реєстрований номер 1699, ОСОБА_2 придбав земельну ділянку площею 0,1153 га кадастровий номер - 1221455400:02:007:0314, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том №1 а.с. 67-68, 21-22). Зазначений Договір купівлі-продажу, відповідно до п. 3.5 Договору, укладено за згодою дружини покупця ОСОБА_2 - ОСОБА_5 (том №1 а.с. 68)
В період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 14 лютого 2018 року державним реєстратором було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 201 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для реєстрації права власності стала Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту серія та номер НОМЕР_3 виданого 06 лютого 2018 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, зазначене підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том №1 а.с. 70-72, 21-22).
В період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 17 березня 2020 року в ТСЦ МВС №1244 на підставі Договору купівлі-продажу укладено в ТСЦ №1244/2020/1990448 від 17 березня 2020 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб Peugeot 308 (том №1 а.с. 130). Дана обставина сторонами не заперечується.
Вже після ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 24 грудня 2021 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_5 довіреність на право розпорядження, продажу (за ціну та на умовах на свій розсуд), обміняти, здавати в оренду, позичку та експлуатацію транспортного засобу Peugeot 308 (том №1 а.с. 179-180).
21 січня 2023 року ОСОБА_5 скористалася своїм правом, визначеним Довіреністю від 24 грудня 2021 року, та за ціну та на умовах на свій розсуд здійснила продаж транспортного засобу Peugeot 308 за ціною 125 242 грн. ОСОБА_6 (том №1 а.с. 174).
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог первісного позову та про часткове задоволення позовних вимог зустрічного позову.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам зустрічної позовної заяви, а тому були досліджені судом першої інстанції, який зазначив, що Договір дарування грошових коштів від 29 травня 2013 року не є належним доказом у даній справі виходячи з наступного.
Частиною 5 ст.719 ЦК України (в редакції від 19.01.2013 станом на час укладення договору) передбачено, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесяти кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (50 грн.) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України в редакції станом на 01.04.2013 року (час укладення договору) визначено: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Валютними цінностями, з урахуванням положень ЗУ « Про валюту та валютні цінності» є - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
За приписами ст. 220 ЦК України (в редакції станом на дату його укладання) договір дарування, укладений без додержання вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним, тобто недійсність якого не вимагається встановлювати в судовому порядку, оскільки він є недійсним в силу вимог закону.
ОСОБА_2 не надано суду нотаріально посвідченого договору дарування. Таким чином, за відсутності нотаріально посвідченого договору, посилання ОСОБА_2 на отримання від батька коштів у розмірі 250 000 грн. для придбання земельної ділянки та будівництва будинку є недоведеним.
Суд першої інстанції проаналізував квитанції на придбання будівельних матері вадів.
До зазначеного аналізу слід додати, що, якщо батько ОСОБА_2 й допомагав сину та його родині будувати будинок, то цей факт висновків суду першої інстанції, що це є набутив у шлюбі сумісним майном подружжя, не спростовує.
Суд першої інстанції не взяв до уваги як доказ вартості транспортного засобу Peugeot 308 наданий ОСОБА_2 Висновок експерта №9503 від 27 лютого 2023 року (том №1 а.с. 141-145), оскільки є Договір купівлі-продаж транспортного засобу Peugeot 308 за ціною 125 242 грн. ОСОБА_6 , зазначений Договір є чинним та ніким не оспорений.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що експертом при провадженні експертизи та складання висновку (т.1 а.с.141-144) не досліджувався автомобіль Peugeot 308, який належав сторонам, а зроблений висновок про середню ринкову вартість подібного автомобілю, без врахування будь-яких особливостей фактично проданого автомобілю, за таких обставин суд першої інстанції цілком логічно для встановлення ціни авто прийняв за основу не експертизу, а договір купівлі-продажу, за яким автомобіль було продано за ціну по домовленості сторін договору.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Юрко Олена Сергіївна залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 13.01.2026 року.
Судді: