Провадження № 22-ц/803/1863/26 Справа № 183/8229/24 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
13 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
на заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської областівід 10 жовтня 2025 року,-
07.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В якому просить, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1280-0091 від 29.09.2023 року у розмірі 32060,14 грн.
Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської областівід 10 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором №1280-0091 від 29.09.2023 року у розмірі 25096 грн. з яких:
12548.00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
12548.00 грн. - заборгованість за відсотками
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422.40 грн.
31.10.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської областівід 10 жовтня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6. та 10.2. Договору) протягом строку договору (згідно п. 4.9. Договору), що останнім і було здійснено та відображено у розрахунку заборгованості (що міститься у матеріалах справи).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 32060,14 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
29.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 , укладено електронний Кредитний договір №1280-0091 про надання споживчого кредиту.
Зазначений договір було укладено сторонами із визначенням змісту та відповідно до ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію».
При підписанні даного Кредитного договору сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, процентну ставку, умови щодо підвищення процентної ставки, строк кредитування, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що умови кредитного договору не суперечать принципу добросовісності, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та не завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до п.4.1 Договору сума кредиту складає 12548.00 грн.
Пунктом 4 передбачено фіксовану плату у формі процентів за кожен день, стандартна ставка 1.5%.
Позивачем надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що не відповідає положенням ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», не зазначена процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення.
Відповідно до таблиці процент з користування кредитом в нарахуваннях є фіксованим, зазначеним в грошовому еквіваленті в розмірі 1756.72 грн. Договір передбачає нарахування відсотків за кожний день, але позивачем відповідний розрахунок суду не надано, а тому стягненню підлягає лише сума кредиту за Договором, яка складає 12548,00 грн. При вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов'язанню відповідача з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відсотків до розміру суми по кредиту, а саме: до 12548,00 грн.
Таким чином стягненню на користь позивача за Кредитним договором №1280-0091 від 29.09.2023 року підлягає заборгованість у розмірі 25096.00 грн. з яких:
12548,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
12548,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Вирішуючи питання про зменшення нарахованих відсотків суд бере до уваги, що для усунення системних порушень прав споживачів 24 грудня набрав чинності Закон від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» удосконалено законодавчу базу фінансового сектору та впроваджено низку принципових змін у роботі ринку мікрокредитування. Зокрема, встановлено граничний розмір процентних ставок за мікрокредитами на рівні 1 % за день і можливість впровадити якісну перевірку платоспроможності позичальників фінансовими компаніями.
Закон №3498-ІХ в частині норми ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» фактично пом'якшує відповідальність фізичної особи, не має зворотної дії у часі, але свідчить про нагальну потребу врегулювання ринків фінансових послуг.
Відповідно Договору про відкриття кредитної лінії №1272-2889 від 14.09.2023 року, сума кредиту склала 10000.00 грн. нараховано відсотки в розмірі 11250 грн., дата видачі коштів відповідно до п.4.2 14.09.2023 року але нарахування заборгованості за цим договором у позові не обґрунтовано, розрахунок суду не наданий.
Суд не вирішує питання щодо розміру стягнення заборгованості за Кредитним договором №1272-2889 від 14.09.2023 року так як позивачем зазначена вимога не заявлена.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Відповідно до п.4.1 Договору сума кредиту складає 12548,00 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20766,94 грн. не є співмірною сумі кредиту 12548,00 грн. за кредитним договором.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської областівід 10 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: