Справа № 541/4290/25
Номер провадження 2/541/236/2026
іменем України
12 січня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
установив:
04 листопада 2025 року представник ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позову зазначив, що 28 грудня 2019 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 132267, підписаний одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кошти у розмірі 5 000 грн. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, розмір якої станом на 30 липня 2025 року становив 24 669,50 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за позикою; 19 669,50 грн - заборгованість за простроченими відсотками та комісією, а також понесені позивачем при зверненні до суду з позовом судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 9).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечень проти позову не надала (а.с. 15-16).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 28 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Гелексі» (23 червня 2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 132267 в електронній формі на суму 5 000 грн.
28 грудня 2019 року відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору, що підтверджується її електронним підписом.
ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор /ffsx26sg/, яким 28 грудня 2019 року відповідачем було підписано договір, та одноразовий ідентифікатор z6z08316, яким відповідачем було підписано паспорт позики.
Таким чином, 28 грудня 2019 року між ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 132267 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн строком до 26 січня 2020 року, з платою за користування позикою у вигляді: процентної ставки 0,01% в день від поточного залишку позики; комісійної винагороди 1,1% в день від початкового розміру позики відповідно. Нарахування процентів та комісії за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою (п.п. 1.1.2-1.1.2.2 договору).
У випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3,0% в день від суми позики за кожний день прострочення (п.5.3 договору).
28 грудня 2019 року ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу кошти в розмірі 5 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (ТМ «ФОНДІ») № 132267 від 01 вересня 2025 року, в якому зазначено, що ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» на підставі договору № 04/08-17 ПК про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) від 04 серпня 2017 року надавало ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу грошових коштів фізичним особам, без відкриття рахунку. На картковий рахунок отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 28 грудня 2019 року було успішно перераховано грошові кошти в сумі 5 000 грн, банк емітент платіжної картки отримувача коштів PUBLIC JSC ACCENT-BANK.
ТОВ «ФК «ЕЛАЕНС» (ТМ«ФОНДІ») є компанією, що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору № 04/08-17-ПК від 04 серпня 2017 року ТОВ «ФК «ЕЛАЕНС» (ТМ «ФОНДІ») надавало ТОВ «ФК«ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку.
Згідно з розрахунком заборгованості внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по вчасному поверненню кредитних коштів, станом на 30 липня 2025 року виникла заборгованість за позикою в розмірі 24 669,50 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за позикою; 19 669,50 грн - заборгованість за простроченими відсотками та комісією.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно зі ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом було встановлено, що зобов'язання відповідачем не виконувалися, чим істотно були порушені умови кредитного договору.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позичальник користувалася кредитними коштами та не надала доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 24 669,50 грн станом на 30 липня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем суду надано договір про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, акт № 132267 від 01 вересня 2025 року наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року, відповідно до яких вартість наданих правових та юридичних послуг, які адвокат Рудзей Ю.В. надав ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», складає 5 000 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», код ЄДРПОУ 41229318 (вул. В'ячеслава Липинського, 10/1, м. Київ, 01054) заборгованість за договором позики від 28 грудня 2019 року № 132267 в розмірі 24 669 (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) гривень 50 копійок, судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко