Справа №: 398/105/26
провадження №: 2-з/398/3/26
Іменем України
"13" січня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Світлани Володимирівна про забезпечення позову,
08.01.2026 року адвокат Шевченко Світлана Володимирівна, яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Олена Федорівна, про визнання договору дарування недійсним.
12.01.2026 року адвокатом Шевченко Світланою Володимирівною в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просять: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 56447235103, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування від 15.03.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Оленою Федорівною, реєстровий №135, та заборонити виселення позивача та інших осіб, що проживають разом з нею, з зазначеної квартири.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Олена Федорівна, про визнання договору дарування недійсним. Предметом даних вимог є визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , який було укладено 15.03.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Оленою Федорівною.
Задоволення даного позову може мати наслідок зміни власника спірного майна.
Так, позивач підписуючи 15.03.2023 року у нотаріуса вказаний договір дарування була впевнена, що підписує заповіт. Наприкінці жовтня 2025 року позивач від своєї сусідки дізналась, що її старша дочка ОСОБА_2 повідомила своїм знайомим інформацію про намір продати квартиру, де проживає її мати, тобто позивач, та виїхати за кордон до свого сина до Республіки Чехія. Дізнавшись про це, позивач звернулась до своєї другої дочки ОСОБА_3 за допомогою і остання з'ясувала, що квартира позивача належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування 135 від 15.03.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник О.Ф.
Отже, наразі існує реальна загроза відчуження майна, зміни його правового статусу та порушення прав позивача на житло. Іншого житла, окрім спірної квартири, позивач не має.
Враховуючи характер позову та обставини справи, за відсутності арешту на квартиру, відповідач має реальну можливість у будь-який момент відчужити будь-яким способом дану квартиру, що у майбутньому, у разі задоволення позову, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України , заява розглянута судом без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступних висновків.
За змістом ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.5-7 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. У пунктах 4, 7 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ЦПК і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17(провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовом, предметом якого є визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , який було укладено 15.03.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Оленою Федорівною.
Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір, і відповідач як одноособовий власник майна має можливості вільно розпорядитись вказаною квартирою, відповідно, існує ймовірність відчуження відповідачем спірної квартири на користь інших осіб, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту її порушених прав.
Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.
Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року в справі № 910/5916/18, від 03 листопада 2020 року в справі № 910/7716/20.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Суд з урахуванням балансу інтересів сторін вважає, що такий вид забезпечення позову є домірним заявленим позовним вимогам, виправданим та вкрай необхідним, оскільки спрямований на забезпечення цивільного судочинства шляхом реалізації в майбутньому судового рішення у разі задоволення вимог позивача (заявника). Арешт майна полягає у позбавленні можливості лише розпоряджатись цим об'єктом нерухомого майна. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час, до визначення подальшої долі цього майна.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та його співмірність позовним вимогам.
Підстав для зустрічного забезпечення позову суд не вбачає.
Керуючись статтями 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Світлани Володимирівна про забезпечення позову - задовольнити.
У порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 56447235103, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування від 15.03.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кібальник Оленою Федорівною, реєстровий №135.
Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, що діятимуть від її імені, вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 56447235103,
Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, що діятимуть від її імені, вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інших осіб, що проживають разом з ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 56447235103.
Копію ухвали направити позивачу для пред'явлення до виконання та сторонам для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Я.М.Подоляк